Постанова № 9207502, 11.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2010 року           14:54           № 2а-13072/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

прокурора:                    Завадської Т.М.

позивача:                     Литвинчук В.О.

відповідача:                     не з’явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав”

простягнення заборгованості На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 жовтня 2009 року (відповідно до відмітки канцелярії) Заступник прокурора Деснянського району міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва (далі по тексту –позивач в особі, ДПІ в Оболонському районі м. Києва) до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” (далі по тексту –відповідач, ТОВ “Святослав”), в якому просить стягнути податковий борг із земельного податку у розмірі 202 259,05 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-13072/09/2670 та призначено попереднє судове засідання на 20 листопада 2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2009 року відкладено попередній розгляд справи на 14 грудня 2009 року у зв’язку з неявкою представників прокуратури і відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 січня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2010року відкладено розгляд справи на 11 лютого 2010 року у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Святослав” зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 08 жовтня 2001 року (ідентифікаційний код 31724464) в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

ТОВ “Святослав” перебуває на податковому обліку в ДПІ у Деснянського району м. Києва в якості платник земельного податку з юридичних осіб та має заборгованість зі сплати цього податку у розмірі 202259, 00 грн.: 201541,77 грн. - основного платежу та 717,28 грн. –пені за несвоєчасну сплату податку.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи поданих відповідачем податкового розрахунку земельного податку від 29 січня 2009 року (відповідно до відмітки №3212 отримано позивачем 30 січня 2009 року) та уточнюючого податкового розрахунку земельного податку від 30 червня 2009 року (відповідно до відмітки №71841 отримано позивачем 30 червня 2009 року) самостійно визначено податкове зобов’язання з земельного податку у розмірі 288829,58 грн., з січня по березень 2009 року у розмірі 9627,65 грн. та з квітня по грудень 2009 року 28882,95 грн. (згідно уточнюючої декларації) щомісяця.

Відповідно до даних зворотного боку облікової картки ТОВ “Святослав” та довідки ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 10 грудня 2009 року №7048/9/24-028 станом на 09 грудня 2009 року заборгованість відповідача складає 202259,05 грн., в т.ч. 201541,77 грн. недоїмки зі сплати земельного податку та 717,28 грн. пені.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами позивача з наступних підстав.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 14 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено особливості щодо строків сплати податкового зобов’язання з земельного податку.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України “Про плату за землю” податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкового зобов’язання позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 03 березня 2009 року №1/647 на суму у розмірі 8732,25 грн. та другу податкову вимогу від 28 травня 2009 року №2/1172 на суму у розмірі 10 316,92 грн., в т.ч. 283,47 грн. пені, які повернулись у зв’язку з закінченням строків зберігання.

Відповідно до актів від 27 квітня 2009 року №1/787 першу податкову вимогу від 03 березня 2009 року №1/647 та другу податкову вимогу від 28 травня 2009 року №2/1172 розміщено на дошці податкових оголошень.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 39-В, ідентифікаційний код 31724464) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №33213811700004, УДК у Деснянському районі міста Києва ГУДКУ у місті Києві, ідентифікаційний номер 26077891, код платежу 13050100, банк ГУ УДК у місті Києві, МФО 820019) заборгованість по сплаті земельного податку з юридичних осіб у розмірі 202 259,05 грн. (двісті дві тисячі двісті п’ятдесят дев’ять гривень п’ять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    В.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 04 березня 2010 року.