Ухвала суду № 92072647, 07.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

07 жовтня 2020 року м. Київ № 640/384/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Національної поліції України,

Департаменту захисту економіки Національної поліції України

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної поліції України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 40108578), в якому просить суд стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 163 296,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 92740,60 грн. без урахування податків та зборів, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд відмічає, що у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2020 розглянуто питання відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн., зокрема, вказано, що позивачем не доведено, а судом не встановлено обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим вирішено відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

08.09.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.С. від 07.09.2020 № М/27 «Про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу».

В обґрунтування заяви зазначено, що до вирішення справи судом першої інстанції по суті позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог № М/21 від 19.11.2019, в якій містився попередній розрахунок витрат на правову допомогу та вказаний розмір правової допомоги в розмірі 40 000,00 грн. Крім того позивач вказав, що про намір подати додаткові докази оплати правової допомоги у встановлений частиною сьомою статті 139 КАС України строк вказувалось в заявах по суті справи.

Суд відмічає, що доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу відповідача представником позивача надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення від 23 червня 1993 року у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії», пункт 63), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (пункт 77 рішення від 04 березня 2014 року у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини», заяви № 7942/05 та 24838/05). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ рішення у справі «Мінак та інші проти України» у разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (пункт 70 рішення від 21 травня 2015 року у справі «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13).

Суд у пункті 10 розділу II вказаного рішення зазначив, що національні суди, не переконавшись, чи були апеляційні скарги у справах заявників їм вручені або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

З огляду на викладене ЄСПЛ зазначив про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з несправедливістю цивільних проваджень.

Таким чином, з метою забезпечення права відповідача на подання заперечень, суд приходить до висновку про необхідність отримання пояснень від Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо обставин, викладених у заяві представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.С. від 07.09.2020 № М/27 «Про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу».

Керуючись ст.ст. 44, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Запропонувати Департаменту захисту економіки Національної поліції України надати пояснення щодо обставин викладених у заяві представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.С. від 07.09.2020 № М/27 «Про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу».

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для подання зазначених пояснень з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко