Рішення № 92072340, 07.10.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1001/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області, про скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 73 Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області від 16.06.2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді - попередження.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою прийняття оскаржуваного рішення на думку відповідача є порушення позивачем норм ст.ст. 7, ч.2 ст.11, 42, ч.2 ст.44 Правил адвокатської етики та положення кримінального процесуального законодавства, відтак і наявність в діях останнього ознак дисциплінарного проступку. Вважає спірне рішення незаконним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Рішення про порушення дисциплінарного провадження щодо позивача прийнято 21 травня 2020 року. В той же час, вже 16 червня 2020 року, тобто до закінчення строку оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи, відповідачем прийнято рішення про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді - попередження.

На думку позивача, в такий спосіб відповідачем порушені вимоги ст.33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо встановленого порядку проведення дисциплінарного провадження, як умови притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідачем порушена конституційна гарантія, закріплена в ст.55 Основного Закону, за змістом якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

При прийняті спірного рішення відповідачем порушено право позивача на правничу допомогу, зокрема безпідставно не прийнято до уваги заяву позивача, в якій він виявив своє бажання, щоб правову допомогу йому надавав адвокат ОСОБА_2 . Також зазначив, що для забезпечення кваліфікованої та ефективної правової допомоги з питань представництва прав та інтересів позивача адвокатом ОСОБА_2 необхідний був додатковий час для ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та підготовки до представництва, в зв`язку з чим розглянути питання про притягнення позивача, до дисциплінарної відповідальності саме 16 червня 2020 року без обмеження його прав, було б неможливим, навіть в разі явки представника на зазначене засідання дисциплінарної палати.

Окрім того позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності фактичних правових підстав на те. Зокрема, скеровуючи до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області безпідставну скаргу на дії позивача, суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3 , переслідував мету використання рішення комісії, як підставу притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за результатами розгляду його скарги, скерованої до Вищої Ради Правосуддя. Будь - яких доказів щодо наявності в діях позивача ознак об`єктивної та суб`єктивної сторін дисциплінарного проступку, спрямованого на умисне затягування судового процесу шляхом зловживання своїм правом, в розпорядженні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області не було.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Заперечив щодо доводів позивача з приводу порушення його права на оскарження рішення про порушення дисциплінарного провадження протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, що передбачено частини 3 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". При цьому зазначив, що дисциплінарна справа стосовно позивача розглянута в межах тридцяти-денного строку, з дотриманням вимог норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Також вважає, що не порушено право позивача на оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи, оскільки останній дане рішення не оскаржував ні до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, ні до суду, і доказів такого оскарження не надав.

На думку відповідача, необґрунтованим є також посилання позивача на те, що дисциплінарна палата не вжила необхідних заходів для забезпечення реалізації останнім конституційного права на правову допомогу, безпідставно проігнорувавши його право на розгляд дисциплінарної справи з участю представника, якого він вільно обрав, безпідставно не прийняла до уваги його заяву, в якій він виявив своє бажання щодо надання йому правничої допомоги адвокатом ОСОБА_2

Відповідач вважає безпідставним посилання позивача в позовній заяві на те, що розгляд дисциплінарною палатою питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності без його участі призвело до порушення його прав, зокрема, права надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання та відводи, оскільки такі права не були порушені, окрім того позивачем подавались пояснення в яких обґрунтовано безпідставність скарги, які враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.

Посилаючись на приписи законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відповідач звертав увагу суду на те, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, за який був обґрунтовано і на законних підставах притягнутий до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним рішенням.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 03.01.2020 року до Кваліфікаційної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області надійшла скарга судді Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3 №1.12/2/2020, про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за порушення Правил адвокатської етики та присяги адвоката. (а.с.26-30)

2. 05.02.2020 року адвокатом ОСОБА_1 подано до Дисциплінарної палати КДК Чернівецької області пояснення щодо скарги судді Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3 . (а.с. 31-34).

3. 27.02.2020 року відповідачем складено довідку про результати перевірки, згідно якої зроблено висновок про необхідність порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 , оскільки в його діях містяться ознаки дисциплінарного проступку. (а.с.35-39)

4. Згідно рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області № 69 від 21.05.2020 року, вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000073 виданого Радою адвокатів Чернівецької області). Призначити розгляд справи на засіданні дисциплінарної палати 16.06.2020 року на 15 годину в приміщенні Ради адвокатів Чернівецької області за адресою : м, Чернівці вул. О.Кобилянської, 27/3. Запросити на засідання дисциплінарної палати адвоката ОСОБА_1 та представника Сокирянського районного суду Чернівецької області. (а.с.41)

5. Рішенням Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області №73 від 16.06.2020 року вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді - попередження. (а.с.42-51)

6. Судом також досліджено заяви адвоката ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 , про відкладення розгляду дисциплінарної справи за скаргою голови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 03.01.2020 року.

7. Крім того, в матеріалах справи наявні витяги з протоколу № 28 від 21.05.2020 року, №29 від 16.06.2020 року засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області.

ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).

2. Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

3. 17 листопада 2012 року ВКДКА та З`їздом адвокатів України затверджено Правила адвокатської етики.

Згідно зі статтею 12 цих Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

У відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин (стаття 50 Правил адвокатської етики).

4. Звертаючись до суду позивач в обґрунтування позовних вимог, щодо незаконності оскаржуваного рішення, однією з підстав зазначив порушення відповідачем права останнього на оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Статтею 37 Закону № 5076-VI визначені стадії дисциплінарного провадження, а саме: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Судом встановлено, що на адресу відповідача надійшла скарга судді Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3 № 1.12/2/2020 від 03.01.2020року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики та присяги адвоката. Головою дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області Калюжним Д.Г. 27 січня 2020 року дано доручення члену дисциплінарної палати Кирилюк Т.А., про проведення перевірки обставин, наведених в цій скарзі. За результатами перевірки 27.02.2020 року складена довідка про необхідність порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 , оскільки в діях останнього наявні ознаки дисциплінарного проступку, зокрема щодо порушення ним вимог п.1 ч.1 ст.21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст.7, ч.2 ст.11 Правил адвокатської етики.

На підставі зазначеної довідки, відповідачем прийнято рішення № 69 від 21.05.2020 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 і призначено розгляд справи на засіданні дисциплінарної палати 16 червня 2020 року. В пункті 5 рішення зазначено, що зазначене рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої КДКА або до суду. Як вбачається з матеріалів справи, копія рішення № 69 від 21.05.2020 року направлена позивачеві листом від 22.05.2020року, який він отримав.

Як вже зазначалось вище, 16 червня 2020 року відбулось засідання КДКА Чернівецької області з питань розгляду скарги судді Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3 відносно позивача, за результатами якого прийнято оскаржуване рішення №73, про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Згідно частини 1 статті 40 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Наведені норми є імперативними, і визначають конкретний строк розгляду дисциплінарної справи. У випадку позивача такий строк розгляду справи закінчувався 20 червня 2020 року, оскільки обчислюється з дати прийняття рішення № 69 від 21.05.2020 року, а не по сплину такого строку. Дисциплінарна справа як зазначалось вище розглянута 16 червня 2020 року, тобто відповідач дотримуючись вимог Закону протягом тридцяти днів з дня її порушення - 21 травня 2020 року. Отже, відповідачем не допущено порушень вимог ст.ст. 33, 37, ч.1 ст.40 Закону країни "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", щодо порядку та строку дисциплінарного провадження, відтак суд відхиляє доводи позивача з даного приводу.

Крім того суд зазначає, що не погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем порушено його право на оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи, оскільки позивачем не надано доказів про те, що він об`єктивно був обмежений в таких правах, свідченням чого також є пасивна поведінка останнього щодо не оскарження цього рішення №69 від 21.05.2020 року, а ні до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а ні до суду. А тому суд вважає, що відповідач в даному випадку не порушив вимоги статті 55 Конституції України, якою гарантується право кожному на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

5. Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення прав останнього на правничу допомогу, що призвело до порушення права надавати безпосередні пояснення для відстоювання своєї позиції, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Закону № 5076-VI врегульований порядок розгляду дисциплінарної справи.

Так, за приписами частини 2 цієї статті розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що позивач завчасно був повідомлений про день та час засідання дисциплінарної палати КДКА Чернівецької області (15-00 год. 16 червня 2020 року), на якому розглядалась скарга стосовно нього. Однак, в цей день він не з`явився на засідання, натомість 15 червня 2020 року подав заяву про відкладення розгляду Дисциплінарної справи у зв`язку з перебуванням адвоката ОСОБА_2 , з яким у нього укладений договір про надання правової допомоги, на лікарняному.

Зазначена заява обговорена членами палати, які прийшли до висновку, що така заява подана з порушенням строку, оскільки відповідно до п.6.4.4. Регламенту КДКА області учасник засідання зобов`язаний завчасно (не пізніше ніж за три дні) письмово повідомити про неявку та поважність причин такої неявки, а також додати документи про це, проте зазначені вимоги останнім не виконанні, зокрема не зазначено причини неявки саме позивача на засідання, а не адвоката. Перешкод для явки останнього в засідання не було, доказів цього ні до дисциплінарної палати, ні суду позивачем не надано.

Водночас слід зазначити й те, що заяву такого ж змісту про відкладення розгляду дисциплінарної справи надіслав відповідачеві і адвокат ОСОБА_2 15.06.2020 року, також з порушенням вимог п.6.4.4. вимог Регламенту КДКА області щодо строків подання заяви.

Разом з тим, ні позивачем, ні його представником не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини перебування останнього на лікарняному, не містяться такі докази і в матеріалах справи, а відтак слід дійти висновку, що на час засідання дисциплінарної комісії зазначені обставини, не підтверджені належними та допустимими доказами у відповідності до вимог ст.ст.73-74 КАС України.

Проаналізувавши наведене вище в сукупності, врахувавши те, що позивач та його представник подали заяви з порушенням вимог п.6.4.4. Регламенту КДКА області, суд вважає, що дисциплінарна палата під час засідання 16 червня 2020 року правомірно продовжила розгляд скарги та прийняла протокольне рішення № 29. Також правомірно визнано неповажними причини неявки позивача на засідання дисциплінарної палати у відповідності до вимог п.46 Положення, що в даному випадку не перешкоджало розгляду дисциплінарної справи по суті.

З огляду на наведе вище, суд відхиляє доводи позивача та вважає необґрунтованим посилання на те, що відповідачем не вжито необхідних заходів для забезпечення і реалізації конституційного права на правову допомогу, безпідставно проігнорувавши право останнього на розгляд дисциплінарної справи з участю представника, безпідставно не прийнято до уваги його заяву, в якій виявлено бажання щодо надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_2

6. Окрім того суд відхиляє доводи позивача про те, що розгляд дисциплінарною палатою питання про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності без його участі призвело до порушення його прав, зокрема, права надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання та відводи, оскільки такі права не порушені, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надані письмові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі судді Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3, в яких останній заперечував обґрунтованість скарги, вважав, що його дії були правомірними, відповідали вимогам законодавства. Вказані пояснення були предметом дослідження зі сторони відповідача, а також враховувались при прийнятті спірного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не наведено аргументів і доказів, які мали суттєве значення щодо прийняття рішення № 73 від 16.06.2020 року, і при цьому не досліджені членами комісії, в тому числі і наявності підстав для відводу членів комісії.

7. Звертаючись до суду позивачем також наводились аргументи з приводу відсутності фактичних і правових підстав для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зокрема позивач вважає, що скарга судді Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3 є безпідставною, поданою з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності не тільки його, а й судді цього суду ОСОБА_4 , дисциплінарне провадження щодо якої з наведених обставин перебуває на розгляді Вищої ради правосуддя.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним

дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до зазначених вимог закону позивачем було допущено порушення норм Правил Адвокатської етики та Кримінального процесуального кодексу України, що відноситься до дисциплінарного проступку, та констатовано відповідачем під час розгляду скарги.

Так, судом встановлено, що під час перевірки обставин, наведених у скарзі судді Сокирянського районного суду Чернівецької області ОСОБА_3, було встановлено, що адвокатом ОСОБА_1 29 грудня 2018 року були укладені два договори про надання правової допомоги, на підставі яких ним здійснювався під час досудового розслідування та судового розгляду в Сокирянському районному суді Чернівецької області захист прав та законних інтересів підозрюваних і обвинувачених ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4,5 ст.27 ч.1 ст.366, ч.ч.4,5 ст.27 ч. 3 ст.369, ч.2 ст.369-2, ч.3,4,5 ст.27 ч.3 ст.365, ч.ч. 3,4,5 ст.27 ч.1ст.365, ч.1 ст.309 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4,5 ст.27 ч.1 ст.366, ч.ч.4,5 ст.27 ч. 3 ст.369, ч.2 ст.369-2, ч.ч.3,4,5 ст.27 ч.3 ст.365, ч.ч.3,4,5 ст.27 ч.1 ст.365 КК України. Дане кримінальне провадження перебувало на розгляді судді цього суду ОСОБА_4 .

Згідно статті 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за

здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Відповідно до частини 4 статті 47 КПК України захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов`язків лише у випадках: якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні; незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов`язкової участі захисника; умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо; якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

В своїх письмових поясненнях адвокат ОСОБА_1 стверджував, що його підзахисні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 порушили умови укладених з ними договорів про надання правової допомоги щодо сплати йому гонорару за виконану роботу, тому він 02 жовтня 2019 року через канцелярію Сокирянського районного суду Чернівецької області подав заяву, адресовану головуючому у кримінальному провадженні судді ОСОБА_4, у якій повідомив про відмову від виконання своїх обов`язків як захисника обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за їх обвинуваченням з підстав, передбачених п. 3 ч.4 ст.47 КПК України.

При цьому, як констатується відповідачем, від адвоката чинним КПК України не вимагається вчинення додаткових процесуальних дій, оскільки відмова від захисника в його присутності із фіксуванням такої процесуальної дії в протоколі судового засідання передбачена лише для випадків відмови від адвоката за ініціативою самого підзахисного (ст.54 КПК України).

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи позивача про те, що на його думку така відмова повинна фіксуватись прийнятим судом процесуальним рішенням на підставі з`ясування причин такої відмови, заслуховуванням адвоката та обвинуваченого, а також надання можливості для конфіденційного спілкування між ними, як це передбачено ч.2 ст.54 КПК України.

Судом встановлено, що 18 листопада, 14 та 15 грудня 2019 року адвокатом ОСОБА_1 були укладені договори про надання правової допомоги у кримінальному провадженні (головуюча суддя ОСОБА_4 ) та її рідним братом ОСОБА_7 .

Відповідно до статті 4 Закону № 5076-V адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, і незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Визначення конфлікту інтересів передбачено в п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Норми статті 9 Правил адвокатської етики також вказують на неприпустимість конфлікту інтересів.

Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 5076-VI адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.

Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо: доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов`язків адвоката; результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики; адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом; виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; адвокат є членом сім`ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному впровадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги; виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім`ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об`єднання, засновником учасником якого він є, професійним обов`язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів; адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

Аналогічні положення містить стаття 46 КПК України та стаття 20 Правил адвокатської етики.

Аналізуючи положення вищенаведених норм чинного законодавства, а також враховуючи те, що адвокат ОСОБА_1 в передбаченому чинним КПК України порядку скористався своїм правом розірвати договори про надання правової допомоги, що були укладені між ним та його підзахисними ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , при укладенні 18 листопада, 14 та 15 грудня 2019 року адвокатом ОСОБА_1 договорів про надання правової допомоги з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 був відсутній конфлікт інтересів. Однак, у подальшому адвокат ОСОБА_1 21 листопада 2019 року прибув до Сокирянського районного суду Чернівецької області та почав приймати участь по справі за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також подав через канцелярію суду клопотання про відвід судді ОСОБА_4 , хоча відповідно до п.п.19, 26 ст.3 КПК України він, починаючи з 02 жовтня 2019 року, не являється стороною вказаного вище кримінального провадження, а відповідно і його учасником, тому станом на 21 листопада 2019 року не вправі подавати до суду будь-які заяви, в тому числі заявляти відвід судді в рамках даного кримінального провадження. Це створило необхідність проведення зайвих процесуальних дій, в тому числі розгляду 11 грудня 2019 року суддею Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгуряном С.В. клопотання про відвід судді ОСОБА_4 , внаслідок чого було постановлено ухвалу про відмову у задоволенні даної заяви за безпідставністю.

При цьому слід зазначити, що статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено професійні обов`язки адвоката, серед яких: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Статтею 7 Правил адвокатської етики передбачений принцип дотримання законності. У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до частини 2 статті 11 Правил адвокатської етики передбачає, що адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати і його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Крім того, розділом IV Правил адвокатської етики врегульовані відносини адвоката із судом та іншими учасниками судового провадження. Стаття 42 цих Правил вимагає від адвоката дотримання ним принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження.

Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, і іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно частини 2 статті 44 Правил адвокатської етики передбачено дотримання адвокатом принципів чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності в суді. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Отже системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин справи дає підстави суду вважати, що дисциплінарна палата прийшла до обґрунтованого висновку про те, що адвокатом ОСОБА_1 порушено норми ст.7, ч.2 ст.11, ст.42, ч.2 ст.44 Правил адвокатської етики та положення кримінального процесуального законодавства, і в його діях вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що тягне за собою накладення стягнення.

Водночас суд зазначає, що при накладенні стягнення на позивача, відповідачем враховано обставини вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, особу адвоката ОСОБА_1 та інші обставини, у зв`язку з чим накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

8. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

9. В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, заява N 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

10. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідачів, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернівецької області, про скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Чернівецької області (вул. О.Кобилянської, 27, кв. 3, м.Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 25811627)

Суддя О.В. Боднарюк