Рішення № 92068551, 28.09.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/576/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравчук Н.М. - юрисконсульт, наказ №5011 від 21.01.2020;

від відповідача: Ставничий О.В. - завідувач Ружинської державної нотаріальної контори, наказ №14/11 від 08.01.2014.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Ружин-молоко"

до Ружинської державної нотаріальної контори

про скасування заборони на відчуження нерухомого майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування заборони на відчуження нерухомого майна - їдальні, розташованої за адресою: 13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Леніна, 68, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором Ружинського районного управління юстиції Житомирської області Біляк Людмилою Олександрівною, індексний номер 749861 від 06.03.2013, номер запису про обтяження 291304. Також позивач просить суд виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис №291304 від 22.03.2006 про заборону на відчуження нерухомого майна - їдальні, розташованої за адресою: 13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Леніна, 68, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором Ружинського районного управління юстиції Житомирської області Біляк Людмилою Олександрівною, індексний номер 749861 від 06.03.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні покладався на розсуду суду при вирішенні даного спору.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2011 Дочірнє підприємство "Ружин-молоко" придбало на прилюдних торгах по реалізації майна, яке було власністю Мельник Олени Борисівни, нежитлове приміщення - їдальню, яка розташована по вул.Леніна (перейменовано на вул. Київська), 68 в смт. Ружині Ружинського району Житомирської області, і на даний час є власником вказаного майна, що стверджується Актом державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 07.11.2011, Протоколом №061157 проведення прилюдних торгів по реалізації майна, яке є власністю Мельник Олени Борисівни, від 27.10.2011 та Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При реалізації права власності на вказане нерухоме майно, а саме: при оформленні іпотеки вказаного майна, ДП "Ружин-молоко" стало відомо про те, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна на об`єкт нерухомого майна - їдальню, яка розташована по вул. Леніна, 68 в смт.Ружині Житомирської області, накладено заборону на нерухоме майно.

Підставою виникнення обтяження вказано: повідомлення АК АПБ "Україна" від 19.03.1998р.; обтяження зареєстровано: 12.04.2006 14:02:22 за №3095203 реєстратором - Бердичівська державна нотаріальна контора; власником майна зазначено ВАТ "Ружинський маслозавод", причина відсутності коду: архівний запис, Житомирська обл.., Ружинський р., смт. Ружин, вул. Леніна, 68; заявником зазначено: Ружинська ДНК (державна нотаріальна контора).

В послідуючому, після 01.01.2013 зазначене обтяження було перереєстроване державним реєстратором Біляк Людмилою Олександрівною, індексний номер 746861 від 06.03.2013, номер запису про обтяження 281304; відомості про реєстрацію до 01.01.2013: реєстраційний номер обтяження 3001263 від 22.03.2006, реєстратор: Ружинська державна нотаріальна контора, Ружинський районний нотаріальний округ.

З врахуванням наявності вказаної заборони у посвідченні договору іпотеки та в знятті заборони відчуження нерухомого майна державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори ДП "Ружин-молоко" відмовлено у зв`язку з відсутністю повідомлення установи банку. Зазначене стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20.05.2020 та повідомленням нотаріуса від 22.05.2020.

На думку позивача, наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єкта нерухомого майна запису про заборону на відчуження нерухомого майна, яке належить позивачу, обмежує його право власності на належне майно, а тому ДП "Ружин-молоко" звернулося до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Аналогічний припис міститься в статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є власником приміщення їдальні, яка розташована по вул. Леніна (перейменовано на вул. Київська), 68 в смт. Ружині Ружинського району Житомирської області. Водночас позивач обмежений у здійсненні повного обсягу своїх прав власника в зв`язку з існуванням зареєстрованого обтяження вказаного майна - заборони його відчуження за повідомленням АК АПБ "Україна".

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою, реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор, нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Згідно зі ст. 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з п.п. 5.1. п. 5 гл. 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус, який накрадав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки" у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки з рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору; ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.

Отже нотаріус, в даному випадку, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття заборони на відчуження об`єкту нерухомого майна - їдальні, яка розташована по вул. Леніна, 68 в смт. Ружині Житомирської області, оскільки будь-яких повідомлень установи банку, за заявою якого було накладено вказану заборону, отримати неможливо, так як АК АПБ "Україна" на даний час ліквідовано.

Постановою Правління Національного банку України за №246 від 16.07.2001 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 16 липня 2001 року Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (м. Київ) і за повідомленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з 16.07.2004 виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам АКБ "Україна" завершено.

Тобто, юридична особа, за повідомленням якої накладено заборону, ліквідована. Разом з тим, після накладення такої заборони проводилися реєстраційні дії щодо реєстрації права власності за позивачем.

Крім того, як вбачається з відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власником приміщення їдальні по вул. Леніна, 68 в м. Ружині Житомирської області зазначено ВАТ "Ружинський маслосирзавод", відомості щодо якого відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дочірнє підприємство "Ружин-молоко" не є правонаступником ВАТ "Ружинський маслосирзавод", що також вбачається з відомостей вказаного Реєстру, а також Статуту підприємства.

Позивач, як зазначалося раніше, придбав вищевказане нерухоме майно на прилюдних торгах по продажу майна, яке є власністю ОСОБА_1 , а тому, відповідно, на час проведення прилюдних торгів вказане майно не могло мати ніяких обтяжень по зобов`язаннях інших осіб, що повинно було бути встановлено державним виконавцем.

Докази наявності будь-яких боргів позивача перед АКБ "Україна" судом не встановлено.

Тоді, як накладена заборона на відчуження майна фактично позбавляє ДП "Ружин-молоко" права розпоряджатись належним йому майном, порушуючи при цьому законне право на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Частиною 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скасування та виключення запису про заборону на відчуження нерухомого майна стосовно приміщення їдальні, розташованої за адресою: 13600, Житомирська область, смт. Ружин, вул. Леніна, 68, сприятиме відновленню прав позивача у справі та саме такий спосіб захисту призведе до відновлення його прав.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "Ружин-молоко" у повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Скасувати заборону на відчуження нерухомого майна - їдальні, розташованого за адресою: 13600, Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин, вул. Леніна, 68, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державним реєстратором Ружинського районного управління юстиції Житомирської області Біляк Людмилою Олександрівною, індексний номер 749861 від 06.03.2013; номер запису про обтяження 291304.

2. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис №291304 від 22.03.2006 про заборону на відчуження нерухомого майна - їдальні, розташованого за адресою: 13600, Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин, вул. Леніна, 68, вчинений державним реєстратором Ружинського районного управління юстиції Житомирської області Біляк Людмилою Олександрівною, індексний номер 749861 від 06.03.2013.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 08.10.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)