Постанова № 9206163, 18.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 січня 2010 року           10:30           № 2а-14015/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Руденко О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до Дочірнього підприємства «Сеол»

про стягнення заборгованості в розмірі 13 335 грн. 49 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (надалі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Сеол»(надалі ДП «Сеол», відповідач) 13 335 грн. 49 коп. податкової заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Ухвалою суду від 18.11.2009 р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено перевірки, якими встановлено порушення відповідачем п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі змінами та доповненнями (далі –Закон України №2181). В результаті перевірок складено акти. На підставі висновків таких актів перевірок ДПІ у Оболонському районі міста Києва було складено податкові повідомлення-рішення, якими на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України №2181 до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції Вказані рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем оскаржено не було, у зв’язку з чим, сума, визначена такими рішення отримала статус податкового боргу. Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 13 335 грн. 49 коп. У відповідності до ст. 6 Закону України №2181 позивачем на адресу відповідача було направлено першу та другу податкові вимоги.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з’явився, на адресу суду повернувся конверт з поштовою кореспонденцією з повідомленням про те, що підприємство за адресою не знаходиться, хоча конверт направлявся за адресою самостійно вказаною відповідачем в документах звітності.

У зв’язку з нез’явленням відповідача відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено невиїзні перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість ДП «Сеол»за періоди з 01.12.2007р. по04.09.2008р. та з 31.05.2008р. по 25.12.2008р. в результаті чого складено акти №4394/15-215 від 11.12.2008р. та №1480/15-215 від 09.04.2009р., №634/15-215 від 04.02.2009р. (далі –акти перевірок).

Перевірками встановлено порушення відповідачем п. п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181, а саме: порушення граничного строку сплати самостійно узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Так, ДП «Сеол»було подано податкові декларації з податку на додану вартість за період з жовтня 2007р. по листопад 2008р., однак, платник податку – відповідач, не сплатив суму податкових зобов’язань, зазначених ним у вказаних податкових деклараціях протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідних граничних строків.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181 передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримок.

На підставі висновків вказаних актів перевірок ДПІ у Оболонському районі міста Києва, керуючись п.п. 17.1.1, 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України №2181, було складено податкові повідомлення-рішення, якими до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції. Вказані рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем оскаржено не було, у зв’язку з чим, сума, визначена такими рішення отримала статус податкового боргу. Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 13 335 грн. 49 коп.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України №2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За таких обставин позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181 рекомендованим листом з повідомленням про вручення було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу про сплату податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток № 1/77 від 09.01.2009р., яка, відповідно до копії поштового відправлення (в матеріалах справи), було отримана відповідачем, та другу податкову вимогу № 2/1689 від 27.04.2009р. Друга податкова вимога відповідачем отримана не була.

У зв’язку з поверненням поштовим відділенням листів, в яких направлялася податкова вимога з причини фактичного незнаходження платника за вказаною адресою, ДПІ у Оболонському районі міста Києва складено акт про розміщення податкової вимоги 22.06.2009р. №511 (копія в матеріалах справи).

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "№2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Станом на день розгляду цього спору суду не надано доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості у розмірі 13335 грн. 49 коп.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. "б" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов’язання в розмірі 13 335 грн.49 коп. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу товариства, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України №2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13 335 грн.49 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Сеол»(вул. Полярна, 15. м. Київ. 04201, код ЄДРПОУ 30407856) до Державного бюджету України (р/р 31111009700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 11021000, код ЗКПО 26077916, МФО 820019) заборгованість по податку на прибуток в розмірі 834 грн. 18 коп.(вісімсот тридцять чотири гривні вісімнадцять копійок)

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Сеол»(вул. Полярна, 15. м. Київ. 04201, код ЄДРПОУ 30407856) до Державного бюджету України (31113029700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077916, МФО 820019) заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 12501 грн. 31 коп. (дванадцять тисяч п’ятсот одну гривню тридцять одну копійку).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.01.2010р.