Рішення № 92060765, 07.10.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3420/20

Провадження № 2/591/1926/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 жовтня 2020 року м.Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання - Бондар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу №591/3420/20 за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, 20 квітня 2018 року відповідачем підписано кредитний договір №4822592964, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 38 696,00 грн. терміном на 36 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 0,01% річних та 4,49 % від суми кредиту щомісячних процентів.

Станом на 16 січня 2020 року заборгованість складає 86 067 грн. 11 коп., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про місце, день та час розгляду справи сповіщений належним чином, просив слухати справу в його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про місце, день та час слухання справи повідомлялися.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 червня 2020 року позов залишено без руху.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 червня 2020 року відкрите провадження по справі і призначено справу до розгляду на 6 серпня 2019 року.

Протокольною ухвалою головуючого від 6 серпня 2020 року відкладено розгляд справи до 7 жовтня 2020 року у зв`язку з неявкою відповідача, відсутністю доказів сповіщення.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що 20 квітня 2018 року між відповідачем та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» було підписано заяву №4822592964 на отримання кредиту, паспорт кредиту, заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг, що разом становить кредитний договір №4822592964, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 38 696,00 грн. терміном на 36 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 0,01% річних та 4,49 % від суми кредиту щомісячних процентів (а.с.9-14).

Судом встановлено, що умови укладеного між банком та відповідачем кредитного договору були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і відповідач проти них не заперечував, що підтверджується його підписом у заяві.

Тобто даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

7 жовтня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, за яким до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4822592964 (а.с.22-30). Відповідач про передачу права вимоги за вищевказаним договором була поінформована.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 16 січня 2020 року має заборгованість в сумі 86 067,11 грн. з яких: 37 621,30 грн. -заборгованість по кредиту; 5,47 грн. - заборгованість по річним процентам; 33 195,75 грн. - заборгованість за місячними процентами; 11 394,59 грн. - сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості; 3850,00 грн. - сума нарахованої неустойки (а. с. 31-33).

16 січня 2020 року позивач на адресу ОСОБА_1 направив повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с.34).

За таких обставин, суд вважає, що оскільки відповідачем не погашено заборгованість в повному обсязі, у даному випадку мають місце порушення ним прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору.

Згідно зіст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами договору.

Відповідно дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч.2 ст.1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно дост.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ТАСКОМБАНК» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем умови кредитного договору виконуються неналежним чином, в результаті чого виникла заборгованість 86 067,11 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду в сумі 2102 грн. 00 коп. та за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 1051,00 грн. (всього 3153 грн. 00 коп. )

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість в сумі 86 067 грн. 11 коп. та 3153 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: м. Львів, вул. Грабовського, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення виготовлено 7 жовтня 2020 року.

Суддя Г.В.Шелєхова