Ухвала суду № 92059720, 07.10.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

07 жовтня 2020 р. м. Кремінна Справа № 414/314/20

Провадження № 1-кс/414/745/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

секретаря: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Панчука Миколи Валерійовича, -

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду 06.10.2020 кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 186, ч.2 ст. 187 КК України, після допиту свідків, які з`явилися у судове засідання, та вирішення питання щодо подальшого судового розгляду, останній заявив відвід головуючому у цій справі судді Панчуку М.В., вказуючи, що 02.10.2020 під час судового розгляду останній: 1) виявив упередженість під час заявленого захисником клопотання про дослідження показань неповнолітніх свідків, допитаних слідчим суддею за правилами ст. 225 КПК України; 2) допустив висловлювання прокурора про вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень; 3) не надав за його клопотанням технічної перерви.

Суд вирішив заяву обвинуваченого про відвід судді розглянути за відсутністю учасників процесу, дослідивши лише запис технічного носія судового засідання від 02 жовтня 2020 року.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5 ст. 80 цього Кодексу за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною 1 ст. 81 КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього суду, визначений у порядку, встановленому частиною 3 ст. 35 цього Кодексу.

Автоматизованою системою документообігу суду розгляд заяви про відвід судді Панчука М.В. визначено судді Ковальову В.М.

Дослідивши копію технічного запису судового засідання від 02 жовтня 2020 року суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права. Згідно ст.8 КПК України кримінальне провадження, здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).

Крім цього, у кожній справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. При вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

У частині 1 статті 15 Кодексу суддівської етики України зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судових органів і незмінюваності суддів при розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача.

Крім того, Верховний Суд у рішенні №277/599/15-к зазначає, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм — при врахуванні особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі; 2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)».

Під час дослідження копії технічного носія судового засідання від 02 жовтня 2020 року встановлено, що за клопотанням захисника Шмуйлової І.М. суд дослідив показання неповнолітніх свідків у цій справі, допитаних відповідно до ч. 1 ст. 225 КПК України і крім того роз`яснив учасникам справи про можливість їх допиту безпосередньо у судовому засіданні. Після дослідження показань неповнолітніх свідків, сторона обвинувачення як і сторона захисту висловлювались про змістовність цих показань відносно обвинуваченого. Заявлене клопотання обвинуваченого про надання йому часу для вимушеної перерви, суд вислухавши думку учасників процесу, задовольнив.

Тому доводи ОСОБА_1 щодо упередженості судді Панчука М.В. під час розгляду стосовно нього кримінального провадження є такими, що не заслуговують на увагу, тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 80-81 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 відвід головуючого судді Панчука М.В. від розгляду кримінального провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.М.Ковальов