Вирок № 92054832, 06.10.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/174/2020

130/650/20

В И Р О К

Іменем України

06.10.2020 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

при секретарі - Яковець К.В.,

за участі сторін: прокурора Посвалюка І.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Кукурузяка М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020130000100 від 12.02.2020 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Носківці Жмеринського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, військовозобов`язаного, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки смт.Тиврів Тиврівського району Вінницької області, мешканки АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, не працюючої, неодруженої, військовозобов`язаної, паспорт НОМЕР_2 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 близько 03 години 00 хвилин 10.02.2020 року під час спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_2 , разом з останньою домовився вчинити крадіжку акумуляторних батарей з пасажирських вагонів. Реалізуючи свій злочинний намір, в період часу з 04 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин тієї ж доби ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , переслідуючи мету заволодіння чужим майном, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу зайшли на територію ранжирного парку відстою пасажирських вагонів виробничого підрозділу вагонної дільниці ст.Жмеринка філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця", який розташовний за адресою: м.Жмеринка, вул. Тунельна, 26. Далі, перебуваючи безпосередньо на території вказаного виробничого підрозділу, вони підійшли до пасажирського вагону №03321882, що знаходився на 6 колії зазначеного парку. ОСОБА_2 залишилася неподалік вагону спостерігати, щоб їхні злочинні дії не були викриті сторонніми особами, а ОСОБА_1 у цей час за допомогою плоскогубців та розвідного ключа із шафи для акумуляторних батарей вказаного пасажирського вагону від`єднав акумулятори, тим самим спільно із ОСОБА_2 вчинили крадіжку шести банок акумуляторних батарей "KL 300" загальною вартістю 6982,97 грн, які завантажили на дитячу коляску та заховали біля виходу з парку. Продовжуючи свої умисні дії, які охоплювались єдиним умислом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до пасажирського вагону №03321274, що знаходився на 4 колії зазначеного парку, та в аналогічний спосіб вчинили крадіжку трьох банок акумуляторних батарей "KL 350" загальною вартістю 4078 грн. Після цього з викраденим майном вони з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому АТ "Укрзалізниця" матеріальної шкоди на загальну суму 11060,97 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю. Пояснив, що о 03 годині ночі 10.02.2020 року він у будинку по АДРЕСА_2 , де проживав раніше, вживав алкогольні напої разом із ОСОБА_2 , яка теж є мешканкою даного житла. При цьому вони удвох вирішили викрасти акумуляторні батареї з пасажирських вагонів. Разом з ОСОБА_2 рушили до вагонного парку на ст.Жмеринка, де ОСОБА_2 залишилася спостерігати, аби їх ніхто не помітив, а він у цей час з шафи одного пасажирського вагону за допомогою наявних у нього пласкогубців та розвідного ключа від`єднав шість акумуляторних банок. Далі на дитячій колясці вони відвезли їх та приховали неподалік виходу з вагонного парку. Натомість їм здалось недостатнім цих акумуляторних банок, тому з іншого вагону він у такий самий спосіб демонтував ще три акумуляторні банки. Усі дев`ять викрадених акумуляторів близько 6 години ранку вони з ОСОБА_2 відвезли до найближчого пункту прийому металобрухту, де здали їх в обмін на гроші. Зазначив, що невдовзі з даного пункту прийому металобрухту викрадені ними акумуляторні банки вилучили працівники поліції. Зауважив, що усвідомлював протиправність власних дій. Із найменуванням, переліком та визначеною вартістю викраденого ним майна погодився. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд не карати його суворо та призначити йому покарання у виді виправних робіт.

Обвинувачена ОСОБА_2 також повністю визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Пояснила, що близько 03 години ночі 10.02.2020 року, коли її чоловік спав після робочої зміни, вона за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 вживала алкогольні напої разом із ОСОБА_1 , який на той час також мешкав у вказаному будинку. Тоді ж спільно з останнім вони вирішили вчинити крадіжку акумуляторів з вагонів та здати їх на пункт прийому металобрухту. Втілюючи свій задум, вона та ОСОБА_1 пішли на ст.Жмеринка, де з одного вагону ОСОБА_1 зняв шість акумуляторів, а потім з другого вагону - іще три акумулятори. Вона увесь цей час спостерігала неподалік, щоб у разі їх виявлення попередити про небезпеку. Після цього усі викрадені акумулятори вони відвезли та здали на пункт прийому металобрухту. Погодилася з найменуванням, кількістю та визначеною вартістю викраденого нею майна. У вчиненому щиро розкаялася та просила її суворо не карати, запевнивши, що надалі більше не вчинятиме правопорушень.

Представник потерпілого Кукурузяк М.Б. в судовому засіданні вказав, що встановлені в ході досудового розслідування обставини кримінального правопорушення визнаються ним добровільно. З експертною оцінкою вартості викраденого майна погодився. Призначення обвинуваченим суворого покарання не потребував, вважаючи необхідним врахування висновків досудової доповіді.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Сторонами заявлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин; їх позиція є істинною та добровільною.

Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, за наслідком чого не отримано їх заперечень проти вказаного порядку та обсягу дослідження доказів.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченими, заслухавши сталу думку учасників судового розгляду, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись дослідженням відомостей, які характеризують особи обвинувачених. При цьому суд виходить з того, що вчинене кримінальне правопорушення не є складним, обвинувачені не мають будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміють суть пред`явленого обвинувачення та зміст фактичних обставин справи, які із представником потерпілого не оспорюють, усвідомлюючи неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявили у судовому засіданні, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції сторін з вказаних питань.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 умисно вчинив таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжку, а тому він повинен нести кримінальну відповідальність за ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючою ознакою вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб.

Судом також встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 умисно вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за що вона підлягає кримінальній відповідальності за ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючою ознакою вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 на час вчинення даного кримінального правопорушення мав повнолітній вік (а.к.п.52), раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався (а.к.п.59); за попереднім місцем свого проживання характеризується позитивно (а.к.п.53), на обліку у лікарів психіатрів та наркологів не перебуває (а.к.п.54,55), згідно власних пояснень існує за рахунок випадкових заробітків та не має статусу безробітної особи.

Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину слід віднести до таких, що пом`якшують покарання.

Суд не відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, оскільки такі відомості, що особисто повідомлені ним в ході судового розгляду, наразі документально не підтверджені, а надто щодо обставин визнання ним батьківства за власної вказівки про нездійснення реєстрації шлюбу.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням положень ч.4 ст.67 КК України суд не відносить до обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 вчинення ним злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки дана обставина передбачена як ознака вказаного кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію.

Згідно висновків досудової доповіді, складеної Жмеринським міськрайонним відділом з питань пробації 30.09.2020 року, оцінено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 та визначено за можливе виправлення останнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покладення на правопорушника обов`язку не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с.55-56).

З урахуванням наведеного та з огляду на посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , яка не становила дієвих заходів для добровільного усунення завданих збитків, суд вважає, що з метою виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним та достатнім є застосування щодо ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі. При цьому судом визначається недостатнім у даному конкретному випадку застосування менш суворих покарань у виді арешту або обмеження волі, а також не вбачається підстав застосування щодо обвинуваченого положень ст.69, 69-1 КК України.

Водночас, з урахуванням особи ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та загалом позитивно характеризується за місцем проживання, за наявності обставини, що пом`якшує його покарання, враховуючи позицію представника потерпілого, який не вимагав суворого покарання, та приймаючи до уваги висновки досудової доповіді, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання шляхом звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням із покладенням на нього певних обов`язків на період іспитового строку.

Обвинувачена ОСОБА_2 на час вчинення даного кримінального правопорушення мала повнолітній вік (а.к.п.44-45), раніше до кримінальної відповідальності вона не притягувалася (а.к.п.51); за місцем постійного проживання характеризується позитивно (а.к.п.48), на обліку у лікарів психіатрів та наркологів не перебувала і за лікуванням не зверталася (а.к.п.49,50), згідно власних пояснень існує за рахунок випадкових заробітків та не має статусу безробітної особи.

Ті обставини, що обвинувачена ОСОБА_2 щиро розкаялася у вчиненому та активно сприяла розкриттю злочину слід віднести до таких, що пом`якшують покарання.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд відносить вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням положень ч.4 ст.67 КК України суд не відносить до обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 вчинення нею злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки дана обставина передбачена як вкаліфікуюча ознака вказаного кримінального правопорушення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 року в справі №203/921/16-к.

Згідно висновків досудової доповіді, складеної Жмеринським міськрайонним відділом з питань пробації 30.09.2020 року, оцінено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченою ОСОБА_2 та визначено за можливе виправлення останньої без позбавлення або обмеження волі на певний строк. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покладення на правопорушника обов`язку не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с.55-56).

З урахуванням наведеного та з огляду на посткримінальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_2 , яка не становила дієвих заходів для добровільного усунення завданих збитків, суд вважає, що з метою виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень необхідним та достатнім є застосування щодо ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі. При цьому судом визначається недостатнім у даному конкретному випадку застосування менш суворих покарань у виді арешту або обмеження волі, а також не вбачається підстав застосування щодо обвинуваченої положень ст.69, 69-1 КК України.

Водночас, з урахуванням особи ОСОБА_2 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася та загалом позитивно характеризується за місцем проживання, за наявності обставини, що пом`якшує її покарання, враховуючи позицію представника потерпілого, який не вимагав суворого покарання, та приймаючи до уваги висновки досудової доповіді, суд доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 без відбування покарання шляхом звільнення її від відбування основного покарання з випробуванням із покладенням на неї певних обов`язків на період іспитового строку.

Цивільного позову не заявлено.

Речові докази, що зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, а саме акумуляторні батареї "KL 300" в кількості 6 шт. та акумуляторні батареї "KL 350" в кількості 3 шт. підлягають поверненню за належністю потерпілому АТ "Укрзалізниця" в особі виробничого підрозділу вагонної дільниці ст.Жмеринка філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" (а.к.п.117,118), дитячу коляску зеленого кольору в металевому корпусі, плоскогубці "TOREX" та газовий розвідний ключ 300х38 з ручками жовто-чорного кольору слід знищити як засоби вчинення кримінального правопорушення.

Відтак арешт, накладений на вказане тимчасово вилучене майно ухвалами слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2020 року та від 20.02.2020 року, підлягає скасуванню (а.к.п.38-38,70-71).

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі по 326,88 грн з кожного на користь держави (а.к.п.82,99,117).

Клопотань про застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ніким не заявлено.

Керуючись ст.349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки дев`ять місяців.

Відповідно до вимог ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на два роки дев`ять місяців.

Відповідно до вимог ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.02.2020 року та від 20.02.2020 року відповідно на акумуляторні батареї "KL 300" - 6 шт. та акумуляторні батареї "KL 350" - 3 шт., дитячу коляску зеленого кольору в металевому корпусі, плоскогубці "TOREX" та газовий розвідний ключ 300х38 з ручками жовто-чорного кольору.

Речові докази: акумуляторні батареї "KL 300" в кількості 6 шт. та акумуляторні батареї "KL 350" в кількості 3 шт., що зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути за належністю потерпілому Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу вагонної дільниці ст.Жмеринка філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця"; дитячу коляску зеленого кольору в металевому корпусі, плоскогубці "TOREX" та газовий розвідний ключ 300х38 з ручками жовто-чорного кольору, які зберігаються у Жмеринському ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кожного по 326 гривень 88 копійок процесуальних витрат на залучення експерта.

Вирок набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в порядку ст.394 КПК України, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченим.

Суддя Вернік В.М.