Постанова № 9205257, 08.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2009 року           12 год. 37 хв.           № 2а-6774/09/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-С Регіони»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень За участю представників сторін:

Від позивача: Мелимука В.В., Зайома О.А. . –представники за довіреностями

Від відповідача: Купельський О.М., Зарицька Н.П.- представники за довіреністю          

у судовому засіданні 08.12.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль-С Регіони»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 18.06.2009 року № 0003622302/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 7285286,00 грн., з яких: 5524959,00 грн. основного платежу та 1760327,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заявою від 08.12.09р. позивач доповнив позовні вимоги та до раніше заявленої вимоги додав вимогу про скасування податкового повідомлення –рішення від 18.06.09р. № 0003632302/0, яким позивачу донараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток в сумі 2762480,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та, не заперечуючи порушення податкового законодавства, внаслідок помилкового формування валових доходів та валових витрат за господарськими операціями з виконання договорів комісії №ГД-1/2007 від 10.01.07р. та №1-ГД/2008 від 28.12.07р., укладених із ЗАТ «Українська незалежна ТВ-корпорація»(комітентом), у зв’язку з віднесенням до складу валових доходів та витрат вартості майна (робіт, послуг), що належить комітенту у загальній сумі 21934774 грн., вказує на те, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про заниження податку на прибуток в сумі 5483693,00 грн. у зв’язку з завищенням валових витрат на суму 21934774 грн., без зняття вказаної суми 21934774 грн. з валового доходу, з посиланням на те, що позивач відображав у валових доходах та валових витратах рівні обороти по вказаним комісійним операціям, що виключає висновок податкового органу про заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у вказаній сумі.

Не погоджуючись з встановленими перевіркою порушеннями абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за господарськими операціями з ПП «РІА «Ранг» та ТОВ «Сінема хаус» представники позивача зазначили, що валові витрати в розмірі 165061,00 грн. (78599,00 грн. + 86462,00 грн.) за вказаними господарськими операціями підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов’язковість ведення яких передбачена правилами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: рахунками –фактурами на оплату послуг, актами здачі –прийняття робіт (надання послуг), ефірними довідками розміщення реклами, договорами та додатками до них (завданнями), в яких розкрито зміст та обсяг господарської операції, зокрема: період розміщення реклами, кількість розміщень, назва рекламних матеріалів, кількість виходів, сума розміщення, додаткові умови, тощо, які були надані під час перевірки та безпідставно не враховані податковим органом. Вказані витрати понесені в господарській діяльності позивача, придбані позивачем послуги реалізовані в подальшому іншим господарюючим суб'єктам з метою отримання доходів від цієї підприємницької діяльності, що підтверджує товарність господарських операцій а, отже вказана сума правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат.

З посиланням на викладене, представники позивача просили суд скасувати оспорювані податкові повідомлення –рішення.

Представники відповідача позов заперечували, вказуючи на те, що підставою для висновку про порушення п.п.7.9.1. п.7.9. ст.7, п. 5.1, п.5.2.1. п.5.2., абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»слугував висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму 21934774,00 грн., внаслідок безпідставного віднесення до складу валових витрат коштів, сплачених комітенту за послуги за договорами комісії №ГД-1/2007 від 10.01.07р. та №1-ГД/2008 від 28.12.07р.; крім того завищення валових витрат на суму 165061,00 грн. за господарськими операціями з ПП «РІА «Ранг»та ТОВ «Сінема хаус», внаслідок віднесення до складу валових, витрат, не підтверджених відповідними документами, обов’язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За наведених обставин, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Стиль С Регіони»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.007р. по 31.12.08р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07р. по 31.12.08р., за результатами якої складений акт перевірки від 04.06.2009р. № 901/23-2/33887821.

На підставі вказаного акту, податковим органом прийняті податкові повідомлення –рішення від 18.06.09р.: № 0003622302/0, згідно яким визначено податкове зобов’язання з податок на прибуток в сумі 7285286,00 грн., в тому числі: 5524959,00 грн. основного платежу та 1760327,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; та № 0003632302/0, яким позивачу донараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток в сумі 2762480,00 грн. на підставі п.п.17.1.6 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Правомірність вказаних податкових повідомлень –рішень є предметом даного спору.

Як вбачається з акту перевірки (стор.9 акту), підставою для визначення податкового зобов’язання в сумі 5524959,00 грн. слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.9.1. п.7.9. ст.7, п. 5.1, п.5.2.1. п.5.2., абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»внаслідок завищення скоригованих валових витрат всього на суму 22099836,00 грн., в тому числі: за 4 кв. 2007 року на суму 6526511,00 грн., за 2008 рік на суму 15573324, 00 грн., в тому числі за 1 кв. 2008 на суму 19891,00 грн., за 2 кв. 2008 року на суму 20688,00 грн., за 3 кв. 2008 року на суму 6338, 00 грн., за 4 кв. 2008 року на суму 15526407,00 грн.

Суд не погоджується з висновком податкового органу про заниження податкового зобов’язання з податку та прибуток, вважає оспорювані податкові повідомлення –рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, сума податку на прибуток в розмірі 5483693,00 грн. нарахована позивачу внаслідок встановленого перевіркою порушення п.п.7.9.1. п.7.9. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон) при опрацюванні договорів комісії №ГД-1/2007 від 10.01.07р. та №1-ГД/2008 від 28.12.07р., укладених між позивачем та ЗАТ «Українська незалежна ТВ-корпорація».

Перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.01.07р. та 28.12.07р. між позивачем (комісіонер) та ЗАТ «Українська незалежна ТВ-корпорація»(комітент) укладені договори № ГД-1/2007 та №1-ГД/2008, які відповідно до п.2.1. є договорами комісії та регулюють відносини сторін, пов’язані з розміщенням в регіональних рекламних блоках в ефірі комітента рекламних матеріалів, у відповідності з договорами про рекламу на телеканалах, вказаних у договорах.

За умовами п.2.2. вказаних договорів, комітент доручив, а комісіонер прийняв на себе зобов’язання здійснювати за винагороду від свого імені та за рахунок комітента наступні дії, гарантуючи якість їх виконання: проведення переговорів, підготовка та підписання договорів, здійснення контролю за виконанням рекламодавцями договорів про рекламу, здійснення контролю за правильністю та своєчасністю розрахунків по договорам щодо реклами, здійснення об’єму рекламних послуг, які надаються комісіонером рекламодавцям на умовах та в порядку, передбаченому договором та його додатком №2.

          Згідно з п.5.1 Договору від 28.12.07р. та додатку №3 щомісячна комісія на 2008 рік за договором №1-ГД/2008 складає 320000,00 грн. (в тому числі ПДВ 53333, 33 грн.).

Право на отримання винагороди у комісіонера наступає одночасно з моментом фактичної оплати вартості рекламних послуг на поточний рахунок комітента (п.5.2. договорів). Умовами п.5.12. договорів передбачено, що по закінченню звітного місяця до 20-го числа місяця наступного за звітним сторони складають двосторонній акт, який підготовлений комісіонером, в якому зазначається загальна сума вартості рекламних послуг, наданих комісіонером у звітному місяці у відповідності з договорами про рекламу.

Сторони договору дійшли домовленості, що при умові виконання комітентом його зобов’язань за договором, комісіонер зобов’язується за період з 01.01.08р. по 31.12.08р. укласти договори про рекламу, доход комітента від надання рекламних послуг по яким становить суму не менше 21220803 грн.

Відповідно до ст.1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Дані договори за своєю правовою природою є договорами комісії, про що зазначено в самих договорах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1013 ЦК України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться; якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові (ст. 1014 ЦК України).

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України).

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ст. 1022 ЦК України).

Таким чином, за наведених правових норм усе одержане в результаті реалізації угод, укладених комісіонером з третіми особами на виконання договору комісії, є власністю комітента і підлягає оподаткування в установленому порядку саме у нього.

Відповідно до п.п.7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з, зокрема, залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

При цьому валовий дохід комісіонера збільшується на суму винагороди, на яку він має право у разі виконання договору комісії, оскільки відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України до складу валових доходів включаються загальні доходи від продажу товарів, робіт, послуг; такими доходами є сума винагороди, яку отримує комісіонер за виконання договору комісії.

Отже, передача товару (робіт, послуг) від третіх осіб до комісіонера не є покупкою товару (робіт, послуг) комісіонером, а тому не підлягає віднесенню до складу валового доходу комісіонера в розумінні п.4.1. ст.4 Закону, як і передача товарів (робіт, послуг) від комісіонера комітенту не є продажем таких товарів (робіт, послуг), так як відповідно до п. 1.31 ст. 1 Закону, не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари (України).

Перевіркою встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що при формуванні валових доходів і валових витрат по виконанню умов вищевказаних договорів позивачем невірно було включено як до складу валових доходів, а в подальшому, так і до складу валових витрат вартість майна, що належить комітенту у загальній сумі 21934774,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки (п. 3.1.1.) податковим органом досліджено банківські виписки та касові книги позивача, книги обліку розрахункових операцій, угод, акти виконаних робіт, бухгалтерських рахунків та зроблено висновок, що за перевіряємий період позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 73090772,00 грн., що включає суму комісійної операції (оборот) 21934774 грн. (без комісійної винагороди). При цьому, не дивлячись на порушення позивачем вимог вищенаведеного п.п.7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону, податковим органом не встановлено завищення задекларованих позивачем валових доходів (стор. 4 акту перевірки) та не знято вказану суму з валових доходів. Висновок податкового органу про заниження податкового зобов’язання зроблений у зв’язку з завищенням валових витрат на суму 21934774,00 грн. При цьому, податковим органом неправомірно та безпідставно не враховано, що відображення позивачем оборотів в рівних сумах по валових доходах і валових витратах підприємства фактично не призвело до заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип обгрунтованості рішення, який вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувувати як обставини, на урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, які мають значення у конкретній ситуації.

За змістом чинного законодавства, що визначає функції податкових органів, здійснення контролю податковими органами за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обовґязкових платежів) має охоплюватись достовірністю та повнотою такого нарахування і сплати ( ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні; п.п. 2.2.1 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Так, відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 Наказу ДПА України «Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення»від 11.09.08р. №584, у разі, якщо перевіркою окремих питань визначення валових доходів не встановлено порушень, зазначається загальний обсяг задекларованих показників та здійснюється запис про не встановлення порушень. У разі, якщо перевіркою встановлено порушення зазначається загальний обсяг задекларованих показників, загальний обсяг заниження (завищення) таких показників за період, що підлягав перевірці, а також у розрізі податкових періодів.

За наведених обставин та правових норм, висновок податкового органу про завищення податкового зобовґязання з податку на прибуток в сумі 5483693,00 грн., без врахування суми завищеного позивачем валового доходу в сумі 21934774,00 грн., суд вважає неправомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок про заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 41266 грн. зроблений податковим органом у зв’язку з завищенням, на думку відповідача, у перевіряємому періоді валових витрат на суму 165061,00 грн. за господарськими операціями позивача з ПП «РІА «Ранг»та ТОВ «Сінема Хаус»з посиланням на те, що всупереч вимогам абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»такі витрати не підтверджені належними первинними документами, що розкривають зміст та обсяг господарської операції.

Так, з матеріалів справи та акту перевірки 04.07.06р. вбачається, що між позивачем (замовник) та ПП «РІА «Ранг»(агентство) укладено договір про організацію рекламної компанії, відповідно до якого агентство надає замовнику послуги по розміщенню рекламних матеріалів замовника в ефірі телевізійного каналу СТБ у Черкаському регіоні України, а також з використанням інших способів доведення рекламної інформації до позивача.

В матеріалах справи наявні та досліджені під час перевірки акти виконаних робіт на загальну суму 78598, 91 грн., крім того ПДВ - 15719, 78 грн., в яких відображені найменування робіт (рекламні послуги) , період їх виконання та вартість.

Як зазначено в акті перевірки на стор. 8, в наданих до перевірки актах виконаних робіт не зазначено вид рекламних послуг, ефірний час надання рекламних послуг, місце проведення рекламної компанії, вид рекламного продукту, замовник послуг, періодичність тощо, у зв’язку з чим податковим органом зроблено висновок про непідтвердженість валових витрат позивача відповідними бухгалтерськими документами.

Однак, суд не погоджується з таким висновком.

Вищезазначеним договором, який було досліджено під час перевірки, сторонами визначено основні терміни, серед яких, зокрема, завдання –додаток до договору, в якому сторони обумовлюють телеканали, період розміщення реклами та телеканалі, кількість розміщень, назву рекламних матеріалів, які розміщуються, їх хронометраж, кількість виходів, які повинні бути здійснені.

До матеріалів справи долучено копії та оглянуто оригінали в судових засіданнях завдань №1- №11 до договору, які складені та підписані сторонами, та які розкривають зміст та обсяг господарської операції, а саме: вид робіт, назву ролика, період розміщення, номер та дата рахунку –фактури, форма оплати, договірна вартість, додаткові умови. Про виконання вказаних завдань сторони склали відповідні акти приймання-передачі. На оплату послуг за договором та його додатками (завданнями) із зазначенням їх назви та змісту контрагентом позивача виставлені рахунки –фактури всього на суму 94963, 38 грн.: №РА-0000156 від 20.11.07р., №РА-0000142 від 08.10.07р., №рА-0000078 від 11.06.08р., №РА-0000094 від 23.07.08р., № РА -0000068 від 15.05.08р., №РА –0000052 від 08.04.08р., №РА -0000036 від 05.03.08р., № РА -0000014 від 06.02.08р., №0000005 від 08.01.08р., №РА –0000156 від 20.11.07р., №РА –0000121 від 08.10.08р.

Зміст та обсяг господарської операції підтверджується також ефірними довідками розміщення реклами, складеними ПП «РІА «Ранг», які містять інформацію щодо клієнта, замовника, продукту, періоду, дати та часу виходу реклами у ефірі; вказані довідки були надані ДПІ під час перевірки, підтвердженням чого є лист №51 від 04.06.09р. з відміткою про одержання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Матеріали справи містять також лист контрагента позивача від 02.06.09р. №37, в якому ПП «РІА «Ранг»підтверджено надання послуг з розміщення реклами у 2008 році.

Відповідно до договору про надання послуг №13/1 від 13.10.08р., укладеного між ТОВ «Стиль –С Регіони»(замовник) та ТОВ «Сінема Хаус» (виконавець), виконавець зобов’язується надавати рекламні послуги у сфері зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації з метою реалізації рекламної компанії з метою популяризації проекту «Минута Славы», а замовник зобов’язується прийняти та оплатити послуги на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, конкретні послуги/роботи, які мають надаватись виконавцем, а також вартість цих послуг встановлюються сторонами в окремих додатках до цього договору. Як вбачається із додатків до договору №1 та №2 від 13.10.08р. сторонами узгоджено види робіт/послуг, які належить виконати ТОВ «Сінема Хаус», а саме: розробка змісту та організації зйомок рекламної кампанії, підбір учасників для проведення рекламно –інформаційного заходу для популяризації програми «Минута Славы», банери рекламно –інформаційного заходу, проведення кастингу учасників проекту, розміщення реклами в ефірі телеканалу «Сіті», радіостанцій «Радіо Ван», «Джем», монтаж знятих відео матеріалів, озвучування відео матеріалів.

Перевіркою встановлено, що на виконання робіт та наданих послуг сторонами складено акти виконаних робіт на суму 86462, 12 грн., крім того ПДВ 17292, 43 грн.

На оплату послуг за вказаним договором виставлені відповідні рахунки від 05.12.08р. № 05/12-1 та від 27.10.08р. №27.10-1 на загальну суму 86462, 12 грн., крім того ПДВ 17292, 43 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи ефірні довідки розміщення реклами, які містять інформацію щодо клієнта, замовника, продукту, періоду, дати та часу виходу реклами у ефірі. Крім того, матеріали справи містять підтвердження, надане контрагентом позивача - ТОВ «Сінема Хаус», про те, що рекламні послуги на телеканалі «Сіті», радіо та івент послуги кампанія «Телевізійний проект «Минута Славы»у період з жовтня по грудень 2008 року були надані ТОВ «Стиль -С Регіони».

Податковим органом в акті перевірки та представником в судовому засіданні не заперечується товарність вказаних операцій, тобто факт придбання позивачем таких послуг (з проведенням розрахунку за них) для господарської діяльності з метою їх подальшого продажу, від якого позивач отримав дохід та сформував валових дохід щодо правомірності формування якого у податкового органу не було зауважень.

Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні»висуває до первинних документів такий обов’язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції.

Наявні у позивача документи підтверджують зміст та обсяг господарських операцій з придбання послуг, а саме: вид рекламних послуг, ефірний час надання рекламних послуг, місце проведення рекламної компанії, вид рекламного продукту, замовників послуг, періодичність, тощо. Та обставина, що вся ця інформація не викладена безпосередньо у актах виконаних робіт не може достатньою для висновку про неправомірне формування позивачем валових витрат, з огляду на те, що іншими документами в сукупності підтверджується як зміст та обсяг вказаних господарських операцій, так і їх реальність (товарність).

За наведених обставин, правових норм, суд дійшов висновку про неправомірність визначення позивачеві податкових зобов’язань з податку на прибуток в сумі 5524959,00 грн. –основного платежу та, як наслідок, неправомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1760327, 00 грн. та 2762480,00 грн. згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в зв’язку з чим такі рішення підлягають скасуванню, а позов –задоволенню.

На розподілі судових витрат останній не наполягав.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 18.06.2009 року № 0003622302/0 та № 0003632302/0.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі:11.12.09р.