Ухвала суду № 92048315, 06.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 жовтня 2020 року м. Київ № 640/23226/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністраціїпро визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити пені дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 4/7, код ЄДР: 37451587), в якому просить суд:

1) визнати протиправну бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення Печорської районної у місті Києві державної адміністрації, яка призвела до не нарахування та невиплати позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_1 , працює та проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячної грошової допомоги , встановленої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 17.07.2018;

2) зобов`язати Управління праці і соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації прийняти розрахунок та виплатити позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 проживаю АДРЕСА_1 , працює та проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 17.07.2018.

До суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 25.09.2020.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, зобов`язати Управління праці і соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації прийняти розрахунок та виплатити позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 проживаю АДРЕСА_1 , працює та проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 17.07.2018.

Разом з тим, по-перше, в порушення вказаних вимог КАС України, позивач у прохальній частині позовної заяви не конкретизує, який саме розрахунок позивач просить суд зобов`язати прийняти відповідача та по-друге, що саме позивач просить суд зобов`язати відповідача виплатити позивачу в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 17.07.2018.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже було зазначено судом позивач просить суд визнати протиправну бездіяльність Управління праці і соціального захисту населення Печорської районної у місті Києві державної адміністрації, яка призвела до не нарахування та невиплати позивачу - ОСОБА_1 , у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячної грошової допомоги, встановленої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат з 17.07.2018.

До суду з вказаною позовною заявою позивач звернувся 25.09.2020, що підтверджується штампом відправлення АТ «Укрпошта», проставленого на конверті, в якому надіслана позовна заява.

На виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивачем надано клопотання про поновлення строків звернення до суду.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що його позовні вимоги, заявляються саме з 17.07.2018, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а також додає, що з 21.01.2019 зразкова справа знаходилася на розгляді Великої Палати Верховного Суду та постанова оприлюднена тільки офіційно у березні .2020 року.

Також позивач додає, що будь-яку інформацію відповідач не надавав про виплати передбачені статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та добровільно рішення судів, законів та Конституцію України не виконує посилаючись на відсутність коштів в Державних бюджетах на відповідний рік.

Додає, що передбачені чинним законодавством його кошти, йому не виплачувались, тобто з порушеннями чинного законодавства, суб`єктом владних повноважень, шляхом зміни діючого законодавства, а відтак, наголошує на тому, що ним пропущений шестимісячний строк звернення до суду, та відповідно, на дуку позивача, він таким, що підлягає до поновленню.

Зауважує, що про рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 він дізнався лише в травні 2020 року з засобів ЗМІ, в газеті ЕХО, виступів по місцевому телебаченні керівників Сервісного центру ГУ ПФУ та відповідача.

Вирішуючи по суті вказану заяву, суд зазначає, що викладені у ній причини пропуску строку звернення до суду не можуть вважатися судом поважними, оскільки за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Підставою для звернення до суду з даним позовом, слугувало рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 у справі № 6-р/2018, яким визнано неконституційним підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII

Вказане рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 у справі № 6-р/2018 було опубліковане у Віснику Конституційного Суду України у 2018 році за № 4 на сторінці 105, а також 21.08.2018 опубліковано в Офіційному Віснику України за № 64, на стор. 7, стаття 2191, код акта 91166/2018.

У позовній заяві позивач наголошує, що проведення нарахувань та виплат його грошових коштів, передбачених статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не проводиться з 17.07.2018.

Тобто, зважаючи на те, що щомісячна грошова допомога, встановлена статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є щомісячним платежем, позивач про порушення своїх прав мав би дізнатися отримавши або недотримавши таку виплату за відповідний місяць, тобто у серпні 2018 року, тоді як до суду з даною позовною заявою позивач звернувся лише 25.09.2020, тобто поза межами шестимісячного строку, визначеному ч. 2 ст. 122 КАС України.

Суд зазначає, що порушення прав позивача, жодним чином не пов`язується з часом розгляду як Верховним Судом, так і Великою Палатою Верховного Суду справи та прийняття останніми судових рішень, оскільки позивач в незалежності від прийнятого касаційним судом рішення, зважаючи на порушення своїх прав у порядку, визначеному законодавством України не був позбавлений можливості звернутися за їх захистом.

При цьому, варто звернути увагу позивача на те, що рішення Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 240/4946/18, не є зразковим по відношенню до даної адміністративної справи № 640/23226/20, а також дана адміністративна справа не є типовою справою відносно рішення Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 240/4946/18, оскільки відрізняються відповідача так і предметом позову (позовними вимогами).

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак позивачу слід вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду, із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку звернення до суду.

Також положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку, оскільки відсутнє прізвище особи та її ініціали, яка засвідчила копії документів.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої похованої заяви із зазначенням у прохальній частині позовної заяви який саме розрахунок (конкретизувати) позивач просить суд зобов`язати прийняти відповідача та у п. 2 прохальної частини щодо вимог зобов`язального характеру конкретизувати, що саме позивач просить суд зобов`язати відповідача з 17.07.2018 виплатити позивачу в розмірі двох мінімальних заробітних плат;

2) заяви із зазначенням інших підстави для поновлення строку звернення до суду, із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку звернення до суду;

3) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Причини пропуску строк звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, визнати неповажними.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін