Постанова № 9204803, 29.10.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2009 року           15 год. 58 хв.           № 2а-3153/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення - рішення

Представники сторін: від позивачаБаланчук С.О., Демченко Я.О., Хоперська М.С. - представники за довіреностями від відповідача Мартинов К.В. –представник за довіреністю

у судовому засіданні 29.10.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 30.06.04р. №0007912302/0.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2009р. рішення Господарського суду м. Києва від 28.12.2004р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2005р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та не погоджуючись з висновком податкового органу про порушення вимог п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказує на те, що факт купівлі позивачем нафти сирої за контрактами №0000703/0304К від 11.03.03р., №50-0918/032300 від 28.08.03р., №01/09 від 22.09.03р. і продаж іншим підприємствам за ціною, нижчою ніж закупівельна ціна зумовлені зміною кон’юнктури ринку, специфікою придбаного товару та постійним коливанням цін на ринку нафтопродуктів, тому на час укладання договорів з реалізації така реалізація була вигідна для позивача, оскільки інша ціна не відповідала б рівню цін на нафту в той період та спричинила ще більші збитки для позивача. Крім того, позивач вказує і на те, що висновок податкового органу про порушення ґрунтується виключно на аналізі лише трьох окремо взятих господарських операцій, відтак окрім вказаних операцій було багато інших, прибуткових, внаслідок яких позивач отримав прибуток за звітний період, що встановлено перевіркою на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності позивача та відображено у акті перевірки.

За таких обставин, позивач вважає, що правомірно відніс до складу валових витрат витрати, пов’язані з придбанням нафти за контрактами №00007003/0304К від 11.03.04р., №50-0918/032300 від 28.08.03р., №01/09 від 22.09.03р., а отримання збитків від цих операцій не є саме по собі свідченням відсутності мети такого платника податку на здійснення господарської діяльності, з огляду на те, що така господарська діяльність в цілому направлена на отримання прибутку.

В обґрунтування своєї позиції позивач також вказує і на те, що Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено вичерпний перелік правових підстав для не включення витрат до складу валових, які податковим органом не встановлено. Щодо сум збитків платника податку від окремих господарських операцій, то обмеження щодо не віднесення таких сум до складу валових витрат Закон містить виключно для операцій, пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов’язаним особам (п.п.5.3.9. п. 5.3 ст.5 Закону). Відтак, вищевказані господарські операції не є такими.

З посиланням на викладене, позивач просить суд визнати недійсним оспорюване податкове повідомлення –рішення.

Представник відповідача позов заперечував, вказуючи на те, що підставою для висновку про заниження позивачем податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 15440 700 грн. слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок завищення валових витрат за операціями з реалізації товарів (нафти сирої) за цінами , що є нижчими ціни придбання, проведеними Товариством на протязі 2-4 кварталів 2003 року, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність мети на здійснення господарської діяльності, у зв’язку із заниженням Товариством оподаткованого прибутку в розмірі 51469 100 грн.

Отже, з посиланням на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Альфа –Ойл»за період з 01.01.01р. по 31.12.03р., за результатами якої складено акт перевірки №119/382/25-2/31031180 від 25.06.04р.

На підставі вказаного акту, податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення від 30.06.04р. №0007912302/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 26844 420 грн., з яких 15440 700 грн. за основним платежем та 11403 720 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається із акта перевірки, підставою для визначення податкового зобов’язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок завищення валових витрат на суму 51469, 1 тис. грн., в тому числі по періодах (не наростаючим підсумком): півріччя 2003 року (II квартал 2003 року) – 333 тис. грн., 3 квартали 2003 року (III квартал 2003 року) – 19175 тис. грн., 2003 рік (ІV квартал 2003 року) – 31961,1 тис. грн.

Такий висновок ґрунтується на тому, що на протязі 2-4 кварталів 2003 року позивачем були проведені три операції з реалізації нафтопродуктів за цінами, що є нижчими від ціни придбання, що призвело, на думку податкового органу, до заниження суми оподаткованого прибутку у вищевказаному розмірі та, як наслідок, заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 15440, 7 тис. грн. , в тому числі по періодах (не наростаючим підсумком): півріччя 2003 року (ІІ квартал 2003 року) - 99,9 тис. грн., ІІІ квартал 2003 року –5752, 5 тис. грн., 2003 рік (ІV квартал 2003 року) – 9588, 3 тис. грн.

А саме, податковим органом встановлено, що відповідно до контракту № 0000703/0304К від 11.03.03р., позивач придбав у ВАТ «Нафтова компанія «Роснафта»(Росія) нафту сиру в кількості 7394 тон, про що сторонами складено акт приймання-передачі нафти від 16.04.03р. На поставку нафти вагою 7394 тон на загальну суму 4929117, 68 грн. (звільнено від ПДВ) оформлено ВМД №12400/3/030171 від 14.05.03р.; оплату за нафту проведено в безготівковій формі згідно банківського переказу № 21 від 21.03.03р.

За умовами п. 3.1 контракту вартість поставленої нафти –125,00 доларів США за одну метричну тону, включаючи ПДВ –20%; вартість контракту –925000 доларів США (в т.ч. ПДВ –154166,67 дол. США).

Зазначений тоннаж нафти (7394 тон) продано позивачем ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд», відповідно до договору купівлі-продажу від 19.05.03р. №19/05-Н на загальну суму 4596110,40 грн. (крім того ПДВ 919222,08 грн.) На момент підписання акту приймання-передачі з ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд»- 19.05.03р. офіційний курс НБУ складав 5,3331 грн. за 1 дол. США. Перевіркою встановлено, що оплата за нафту здійснена у безготівковій формі згідно платіжного доручення №36 від 23.06.03р.

Отже, податковим органом встановлено, що витрати на придбання нафти перевищують доходи від реалізації на 333007,28 грн. (4929117,68 грн. –4596110,40 грн.).

Згідно з контрактом №50-0918/032300 від 28.08.03р., позивач придбав у ДП «Машинімпорт»(Росія) нафту сиру, про що свідчить акт прийняття –здачі нафти №1 від 18.09.03, відповідно до якого позивач прийняв 30000 тон сирої нафти по ціні 186,00 дол. США (в т.ч. ПДВ –31,00 дол. США за тону. Офіційний курс долара станом на 18.09.03р. становив 5,3315 грн. за 1 дол. США

Перевіркою встановлено, що поставка нафти підтверджується ВМД № 12400/3/110177 від 18.09.03р., №12400/3/110178 від 19.09.03р., № 12400/3/110179 від 20.09.03р., №12400/3/110180, № 12400/3/110181 від 21.09.03р., №12400/3/110182 від 22.09.03р., №12400/3/110183, №124/3/110184 від 23.09.03р., №12400/3/110185, №12400/3/110186 від 24.09.03р., № 12400/3/110187, №12400/3/110188 від 25.09.03р. на поставку нафти сирої вагою 30000 тон на загальну суму 29750786, 17 грн. (звільнено від ПДВ). Оплату за нафту проведено у безготівковій формі згідно платіжних доручень, перелік яких наведений у акті перевірки на стор.30.

Зазначений тоннаж 30000 тон нафти продано позивачем ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд» відповідно до договору купівлі –продажу №048/Н від 01.09.03р та додаткової угоди № 1 від 01.09.03р. на загальну суму 30117600,00 грн. ( в т.ч. ПДВ –5019600 грн.), про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання передачі від 30.09.03р., виписані продавцем видаткові накладні від 30.09.03р. №РН-0000253, №309 від 30.09.03р. та докази оплати за нафту, що проведена у безготівковій формі згідно платіжного доручення №2 від 06.10.03р.

Із аналізу вказаних операцій податковим органом зроблено висновок, що витрати ТОВ «Альфа-Ойл»на придбання нафти перевищують доходи від її реалізації на 4652 786, 17 грн. (29750786, 17 грн. –25098 000 грн.) та про завищення у зв’язку з цим валових витрат у 3 кв. 2003р. на суму 4652,8 тис. грн.

Крім того, згідно договору купівлі –продажу №01/09 від 22.09.03р., позивач придбав у ТОВ «ЮФ «Контракт -92»нафту сиру, про що свідчать видаткові накладні № РН- 00162 від 26.09.03р., № РН –00163 від 29.09.03р., №РН- 00164 від 30.09.03р.; акти приймання –передачі №1 від 26.09.03р., №2 від 29.09.03р., №3 від 30.09.03р.; податкові накладні №190 ат №192 від 30.09.03р. на поставку сирої нафти вагою 62461 тон, на загальну суму 67145575 грн. (крім того ПДВ –13429115,00 грн.). Оплату за нафту проведено в безготівковій формі згідно платіжних доручень №235 –239 від 30.09.03р.

Зазначений тоннах нафти (62461 тон) позивачем продано ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд»відповідно до договору купівлі –продажу №067/Н від 15.09.03р. та додаткових угод №1 від 26.09.03р, №2 від 29.09.03р. №3 від 30.09.03р. на загальну суму 63148071,00 грн. (в тому числі ПДВ - 10524678, 50 грн.). На виконання договору сторонами складено акти приймання –передачі нафти №1 від 26.09.03р., №2 від 29.09.03р., №3 від 30.09.03р.; продавцем виписано видаткові накладні №РН –0000256 від 26.09.03р., №РН –0000255від 29.09.03р., №РН-0000257 від 30.09.03р. та податкові накладні № 323 від 26.09.03р., №318 від 29.09.03р., №321 від 30.09.03р., оплату проведено в безготівковій формі.

Отже, із аналізу вказаних операцій податковий орган прийшов до висновку про те, що витрати ТОВ «Альфа-Ойл»на придбання нафти перевищують доходи від її реалізації на 14422182, 50 грн., що призвело до завищення валових витрат у ІІІ кварталі 2003 року –на 14522,2 тис. грн

Перевіркою також встановлено, що на виконання договору №01/09 від 22.09.03р. ТОВ «ЮФ «Контракт -92» видано видаткові накладні №РН-00165 від 30.09.03р., №РН -00166 від 02.10.03р., №РН -00167 від 06.10.03р., №РН -00168 від 07.10.03р., №РН -00171 від 10.10.03р., №РН –00172 від 14.10.03р., №РН -00177 від 21.10.03р. та податкові накладні: №191, 192 від 30.09.03р., №194 від 16.10.03р., №195 від 20.10.03р., №206 від 29.10.03р., №207 від 31.10.03р.;сторонами складено такі акти приймання –передачі: №4 від 30.09.03р., №5 від 02.10.03р., №6 від 06.10.03р., №7 від 07.10.03р. №8 від 10.10.03р., №9 від 14.10.03р., №10 від 21.10.03р.; оплату за нафту проведено у безготівковій формі всього вагою 137467 тон на суму 147777025,00 грн. (крім того ПДВ 29555405,00 грн.).

Зазначений тоннаж нафти позивачем продано за договором купівлі –продажу №067/Н від 15.09.03р. та відповідно до додаткової угоди №4 від 01.10.03р. –у кількості 44872,00 тон на повну вартість: 45365592, 00 грн.(з ПДВ), відповідно до додаткової угоди №5 від 02.10.03р. –55706,000 тон вартістю 56318766,00 грн., відповідно до додаткової угоди №6 від 06.10.03р –22890,000 тон вартістю –23141790,00 грн. (з ПДВ), відповідно до додаткової угоди №7 ВІД 07.10.03Р. –4639,000 тон вартістю 4690029,00 грн. (з ПДВ), відповідно до додаткової угоди №8 від 10.10.03р. –1900,000 тон вартістю 1920900,00 грн. (з ПДВ), відповідно до додаткової угоди №9 від 14.10.03р. –7060,000 тон вартістю - 7137660,00 грн. (з ПДВ), відповідно до додаткової угоди №10 від 21.10.03р. –400,000 тон вартістю 404400,00 грн. (з ПДВ).Всього на загальну вартість –115815947, 50 грн. (крім того ПДВ –23163189, 50 грн.)

На виконання договору сторонами складено акти приймання –передачі нафти №4від 01.10.03р., №5 від 02.10.03р.. № 6 від 06.10.03р., №7 від 07.10.03р., №8 від 10.10.03р., №9 від 14.10.03р., №10 від 21.10.03р.; продавцем виписано видаткові накладні : №№ РН- 000258 від 01.10.03р., РН- 0000261від 02.10.03р., РН- 0000262 від 06.10.03р., РН- 0000259 від 07.10.03р., РН- 0000277 від 10.10.03., РН –0000278 від 14.10.03р., РН- 0000310 від 21.10.03р. та податкові накладні: №322 від 01.10.03р., № 326 від 02.10.03р., № 329 від 06.10.03р., №331 від 07.10.03р., №342 від 10.10.03р., №348 від 14.10.03р., №372 від 21.10.03р. Перевіркою встановлено, що оплату за нафту проведено повністю у безготівковій формі.

Внаслідок аналізу вказаних документів податковий орган прийшов до висновку, що витрати ТОВ «Альфа –Ойл»на придбання нафти перевищують доходи від її реалізації на 31961077,50 грн., що призвело до завищення валових витрат у 2003р на суму 31961,1тис. грн.

Податковий орган вважає, що придбавши товар (нафту) і протягом незначного проміжку часу реалізувавши його за ціною нижчою ціни придбання, та отримавши при цьому від’ємний фінансовий результат - збиток від операцій з реалізації товару (нафти) за вказаними контрактами ТОВ «Альфа-Ойл»не використало вказаний товар, з метою отримання прибутку, як це передбачено п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а отримало збиток. На думку податкового органу, платники податків мають право відносити до складу валових доходів та валових витрат виключно доходи (витрати), що пов’язані з веденням господарської діяльності таких платників, тобто діяльності, виключно направленої на отримання прибутку.

Суд не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вказаних норм Закону, вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення неправомірним, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено перевіркою та відображено у акті перевірки у перевіряємому періоді основним видом діяльності ТОВ «Альфа –Ойл»була оптова торгівля нафтою, нафтопродуктами і паливно –мастильними матеріалами.

Аналізом фінансово-господарської діяльності підприємства, проведеним податковим органом ( стор.24-25 акту перевірки) встановлено, що за 2003 рік, у порівнянні із 2002 роком підприємство збільшило чистий дохід у 1492 рази, виручка від реалізації продукції збільшилась на 525774,3 тис. грн. (без ПДВ), що становить 221,5%. Собівартість реалізованої продукції у 2003 році у порівнянні з 2002 роком зросла на 564709, 0 тис. грн., що становить 306,6%.

При цьому, перевіркою досліджувалися усі господарські операції щодо купівлі-продажу пального, що мали місце у перевіряємий період щодо яких у податкового органу не було заперечень за встановлення факту їх прибутковості. Порушенням відповідач вважає проведення трьох господарських операцій з реалізації нафти за вищевказаними договорами.

Разом з тим, позивачем під час нового розгляду справи долучено до матеріалів справи договори купівлі –продажу нафти та нафтопродуктів, укладені позивачем у 2003 році (№ 001-НП від 03.02.2003, № 1092/2/2118 від 09.04.2003, № 14/05-03МПР від 14.05.2003, № 28/11-МЄ від 28.11.2003, № 15-12/03-Nov від 15.12.2003, № 04-11/03- Nov від 04.11.2003, № 30/09-03 від 30.09.2003, № 09-09/03- Nov від 28.08.2003, № 27/03/03-451Г від 27.03.2003, № 008 від 14.04.2003, № 04-04/03 від 04.04.2003, № 006/07 від 07.07.2003, № 381ТД-03/1-П від 10.09.2003, № РН-РУ/10-01 від 29.09.2003, № 006 від 14.04.2003, № 013 від 16.05.2003, № 017 від 30.05.2003, № 026 від 20.06.2003, № 019 від 30.05.2003, № 028 від 27.06.2003, № 087 від 29.10.2003, № 086 від 24.10.2003, № 085 від 22.10.2003, № 084 від 21.10.2003, № 081 від 13.10.2003, № 080 від 09.10.2003, № 078 від 01.10.2003, № 777-03/09-177 від 30.09.2003, б/н від 29.09.2003, № 077 від 29.09.2003, № 076 від 25.09.2003, № 075 від 23.09.2003, № 072 від 22.09.2003, № 07І/В від 19.09.2003, б/н від 19.09.2003, № 071 від 18.09.2003, № 070 від 18.09.2003, № 069 від 17.09.2003, № 068 від 16.09.2003, № 065 від 15.09.2003, № 064 від 15.09.2003, № 063 від 15.09.2003, № 062 від 15.09.2003, № 148/КП від 12.09.2003, № 061 від 11.09.2003, № 382ТД-03/1-К від 10.09.2003, № 060 від 10.09.2003, № 058 від 10.09.2003, № 057 від 09.09.2003, № 056 від 02.09.2003, № 054 від 02.09.2003, № 053 від 02.09.2003, № 051 від 02.09.2003, № 052 від 02.09.2003, № 050 від 02.09.2003, № 049 від 02.09.2003, № 555-03/09-89 від 01.09.2003р.), за результатами виконання яких ТОВ «Альфа –Ойл»отримало прибуток, про що свідчать також і декларації на прибуток за 2003 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про підприємства в Україні»27.03.91 року N 887-XII, який був чинним до 01.01.04р. (тобто у перевіряємий період), на всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підприємництво»07.02.91 року698-ХII, чинного у перевіряємий період, підприємництво –це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З наведеного визначення випливає, що ознакою господарської діяльності особи є спрямованість такої діяльності на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Поняття «дохід»безпосередньо не визначено Законами України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак, як Законом України «Про податок на додану вартість»(пунктом 1.15 статті 1), так і Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»(пунктом 1.43 статті 1) передбачено можливість субсидіарного застосування для тлумачення положень зазначених нормативних актів термінологічного апарату інших законів із питань оподаткування.

За таких обставин, тлумачення поняття «дохід», що вживається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»як складова визначення господарської діяльності, повинно здійснюватися з використанням норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03 № 889, який безпосередньо містить поняття доходу.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», поняття дохід включає в себе, зокрема, суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь. В цій частині поняття «дохід», визначене Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», кореспондується з нормою пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка передбачає, що дохід може бути одержаний в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах.

Отже, поняття «дохід» для цілей податкового законодавства охоплює всі види надходжень, які набуваються особою у власність чи на її користь і мають вартісне вираження. При цьому, отримання особою доходу не пов’язується з фактом перевищення надходжень такої особи над її витратами.

Отже, для цілей податкового законодавства під поняттям доход слід розуміти всі майнові вигоди у будь-якій формі, отримані особою чи нараховані на її користь, незалежно від того, чи перевищує вартість відповідних майнових вигод витрати на їх одержання.

Перевищення доходів особи над її витратами характеризується поняттям «прибуток», яке визначається нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не є тотожним поняттю «дохід».

Отже, господарською в розумінні вищезазначеного закону є будь-яка діяльність особи, спрямована на одержання майнових вигод у будь-якій формі, незалежно від отримання такою особою прибутку від зазначеної діяльності.

За таких обставин, суд вважає, що отримання платником збитків від окремих операцій не є саме по собі свідченнями відсутності мети такого платника податку на здійснення господарської діяльності.

Податковим органом не доведено суду навмисне заниження дохідності окремо взятих податковим органом трьох господарських операцій.

Разом з тим, як свідчать обставини справи у розглядуваних випадках збиткові операції були обумовлені певними обставинами, що склались на ринку нафтопродуктів.

В судових засіданнях представник позивача пояснив суду, що господарська діяльність нафтотрейдерів (яким є позивач) полягає у придбанні нафти та її подальшому продажі, як правило за ціною вище ціни покупки, але у зв’язку зі зміною цін на ринку нафти (падінням цін) може скластися ситуація, коли неможливо куплену нафту продати дорожче ціни її придбання і щоб запобігти збитків, пов’язаних, зокрема, із зберіганням нафти, нафтотрейдери змушені продавати її дешевше, оскільки неможливо точно передбачити подальшу зміну цін на нафту. Крім того, як пояснив позивач, процедура купівлі –продажу нафти має свою специфіку, узгодження нафтотрейдерами ціни на нафту, умов її купівлі та продажу потребує певного часу.

Так, зокрема, операції з купівлі нафти за договором №50-0918/032300 від 28.08.03р. та продажу за договором №048/Н від 01.09.03р. відбувались наступним чином: 19.08.03р. ДП «Машинімпорт»направило запит позивачу № 300918/107, яким просило ТОВ «Альфа – Ойл»надати підтвердження на адресу ВАТ «Транснафта»від ВАТ «Нафтохімік» щодо прийняття нафти в кількості 30000 тон у вересні 2003 року; 20.08.03р. ТОВ «Альфа –Ойл»направлено запити №710/1 від 20.08.03р.на адресу ВАТ «Нафтохимик Прикарпаття»та 711/1 на адресу Філіалу «Дружба»про можливість прийняття у вересні 2003 року 30000 тон нафти, які 20.08.03р. підтвердили свою згоду на приймання вказаного обсягу нафти. 28.08.03р. між ТОВ «Альфа-Ойл»та ДП «Машинімпорт»укладено договір купівлі –продажу №50-0918/032300, після чого продавцем видано маршрутне доручення на прокачку нафти; 18.09.03р. сторонами складено акт приймання –передачі нафти; вказаний об’єм нафти був розмитнений в період з 18.09.03р. по 25.09.03р., про що свідчать ВМД, долучені до матеріалів справи (т.2 а.с. 129-141). Отже, фактично нафта могла бути продана на українському ринку (передана покупцю) лише з 18.09.03р., а весь обсяг лише з 25.09.03р.

З матеріалів справи вбачається, що операції купівлі нафти за договором №0000703/0304К від 11.03.03р. та продажу за договором №19-05/Н від 19.05.03р. відбувались наступним чином: 05.03.03р. позивач направив листа №112 ВАТ «Укртатнафта»для підтвердження можливості прийняття нафти у березні 2003 року, 06.03.03р. телетайпограмою було надано підтвердження, 11.03.03р. між позивачем та ВАТ «НК «Роснафта»укладено договір купівлі - продажу нафти №0000703/0304К; 21.03.03р. позивачем проведена оплата за поставлену нафту і 02.04.03р. нафта була прийнята ВАТ «Укртатнафта», про що складено акт приймання –передачі нафти від 15.04.03р.та 16.04.03р. був підписаний акт приймання –передачі нафти між позивачем та ВАТ «НК «Роснафта»; вказаний об’єм нафти був розмитнений 14.05.03р., про що свідчить ВМД (т. 2 ст. 157).Отже, вказаний об’єм нафти міг бути проданий на українському ринку лише з 14.05.03р.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, операції з купівлі нафти за договором №01/09 від 22.09.03р. та продажу за договором №067/Н від 15.09.03р. відбувались наступним чином: після попереднього погодження ціни товару з ТОВ ЮФ «Контракт -92»15.09.03р. між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Нафтотрейд»було укладено договір купівлі –продажу нафти №067/Н, яким сторони попередньо узгодили ціну товару. Однак, листом від 25.09.03р. №93/1 (т. 2 а.с. 160) ТОВ «ТД «Нафтотрейд»повідомило ТОВ «Альфа-Ойл» про відмову купувати нафту по попередньо узгодженій ціні у зв’язку зі зміною цін на ринку нафти і запропонувало ціну нижче ціни за якою ТОВ «Альфа –Ойл»придбавало нафту у ТОВ «ЮФ «Контракт-92». Враховуючи, що нафта, яку мав купувати позивач у ТОВ «ЮФ «Контракт-92»вже була прокачана на резервуари ВАТ «Укртатнафта», то позивач мав оплатити поставлені обсяги нафти.

Між тим, податковим органом при дослідженні операцій з купівлі нафти за договором №01/09 від 22.09.03р. та продажу за договором №067/Н від 15.09.03р. не було взято до уваги, що починаючи з 30.11.03р. операції з купівлі –продажу нафти були прибутковими, про що свідчать додаткові угоди до договору від 22.09.03р., укладені між сторонами: №11 від 30.11.03р., № 12 від 29.12.03р., № 13 від 31.12.03р. та до договору від 15.09.03р. - №11 від 01.12.03р., №12 від 29.12.03р., № 13 від 31.12.03р., №14 від 02.01.04р. ( т. 2 а. с. 165-174).

В обґрунтування коливання цін на ринку нафти протягом 2003 року позивач долучив до матеріалів справи експертний висновок про ціноутворення на нафту в Україні за період з березня по травень 2003 року та з серпня по жовтень 2003 року, підготовлений Науково- технічним центром «Психея», який відповідно до наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.09.04р. №359 здійснює аналіз стану ринку нафтопродуктів в Україні та розроблює рекомендації щодо умов його стабільного функціонування та розвитку. Кваліфікаційні відомості щодо НТЦ «Психея»долучені до матеріалів справи.

З експертних висновків, зокрема, вбачається, що за період з середини квітня до початку серпня 2003 року ціни на нафту на українському ринку знизились на 22…26%. Така динаміка падіння цін зумовлена різними факторами, які наведені у висновку, зокрема, політика російських постачальників щодо підвищення цін на нафту до рівня європейський цін, заходи Уряду України щодо стабілізації внутрішнього ринку нафтопродуктів тощо.

За тенденції зниження цін нанафту, зберігання нафти призвело б до її продажу за ціною, більш невигідною для нафтотрейдера.

Так, з моменту вчинення угоди з придбання нафти за контрактом від № 0000703/0304К від 11.03.03р. до дня її реалізації за договором купівлі-продажу від 19.05.03р. №19/05-Н на вітчизняному ринку, згідно з експертним висновком, мало місце падіння цін більш як на 17%. Для 7,4 тон нафти вартістю 125 доларів США за 1 т (без ПДВ) збиток в ціні на 1 тону в 17% міг становити 157,25 тис доларів США збитків для компанії, без врахування витрат на зберігання нафти і втрати її якості.

Динаміка цін на українську, імпортну нафти і ціни реалізації ТОВ «Альфа-Ойл» нафти відображені у діаграмах висновку.

Також необхідно врахувати і той факт, що в той час, коли на українському ринку в період з 16 квітня по 15 травня ціни на нафту впали більш ніж на 17%, різниця між придбанням нафти ТОВ «Альфа-Ойл» і її реалізацією склала 7%. При цьому, ціна реалізації нафти ТОВ «Альфа-Ойл» була на 1,2 % вища від ціни імпортної нафти, доля якої на ринку складала більш ніж 80% і вона є визначальною для ціноутворення на цьому ринку.

В жовтні 2003 року українські нафтопереробні компанії знизили ціни на нафту у порівнянні з кінцем серпня 2003 року майже на 8% до $155,15/тон, що також зменшувало можливість дрібних компаній-найтотрейдерів установлювати ціни продажу вище закупівельних. Також, у висновку зазначено, що важливим є і той факт, що у вересні-жовтні 2003 року ціни реалізації нафти ТОВ «Альфа-Ойл» на внутрішньому ринку були вищими від цін імпортної нафти на 3…5%, а в жовтні – вище цін української нафти на аукціонах майже на 2 %.

Динаміка цін наведена також у відповіді на запит НТЦ «Психея»№372 від 08.11.04р., з якого вбачається, що середньомісячна митна вартість нафти у березні 2003 року –129,8 у.о., тоді як у травні знизилась до 119,08 у.о.; у серпні 2003 року –142, 27 у.о., у вересні –171,94 у.о. та до грудня спостерігалась тенденція до зниження з кожним місяцем.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія експертного висновку Київської торгово – промислової палати №ц-784 від 10.11.04р., довідка Держзовнішінформу №7/405 від 19.11.04р., лист ПП «Науково –технічний центр «Психея»№371 від 05.11.03р., з яких вбачається, що ціни на нафту в період з березня по травень та з серпня по вересень 2003 року знижувались, у тому числі вбачається значна різниця між цінами на нафту на світовому ринку та на українському ринку також в сторону зниження.

Із зібраних під час розгляду справи доказів вбачається, що продаж товару за ціною нижче ціни придбання був спричинений зміною ринкової кон’юнктури, намаганням позивача уникнути ще більших збитків, пов’язаних з тривалим зберіганням нафти. Окрім того, як зазначалось вище, перевіркою встановлено, що господарська діяльність позивача за період 2003 року була прибутковою.

За таких обставин, суд вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення валових витрат, зроблений на підставі аналізу кількох, окремо взятих перевіркою угод, без врахування аналізу виконання інших господарських операцій у 2003 році, які мали прибутковий характер.

Доводи податкового органу про те, що ціна придбання позивачем нафти була меншою від середньої ціни, що склалась на той час на світовому ринку за даними Держзовнішінформу (а.с.96 том 2), наданими на запит позивача, не заслуговують на увагу, так як підставою для донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток, у спірному випадку, не були обставини щодо застосування цін, нижчих за звичайні. Між тим, відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 вказаного Закону, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 цієї ж передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються, виготовляються таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено вичерпний перелік правових підстав для не включення витрат до складу валових, які податковим органом не встановлено. Щодо сум збитків платника податку від окремих господарських операцій, то обмеження щодо не віднесення таких сум до складу валових витрат Закон містить виключно для операцій, пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижче за звичайні, пов’язаним особам (п.п.5.3.9. п. 5.3 ст.5 Закону). Відтак, податковим органом не встановлено, що вищевказані господарські операції мали місце з пов’язаними особами.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, в зв’язку з чим податкове повідомлення –рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 30.06.04р. №0007912302/0 підлягає скасуванню, а позов –задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

           задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 30.06.04р. №0007912302/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Ойл»(код ЄДРПОУ 31031180)– 203 (двісті три) грн. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 10.11.09р.