
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/1154/20
номер провадження 2/695/997/20
06 жовтня 2020 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.
за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 42198.57 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.02.2011 року відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та 08.02.2011 року підписав заяву, згідно якої відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку, що стверджується відповідною довідкою, яка додана до матеріалів справи.
У подальшому розмір кредитного ліміту відповідача був збільшений до 15000 грн..
Кредитні кошти ОСОБА_1 отримав, користувався ними, що стверджується відповідною випискою по рахунку відповідача, однак свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, а тому станом на 28.04.2020 року утворилась заборгованість, яку позивач визначає в сумі 42198.57 грн., що складається з наступного: 19777.63 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6911.24 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 13024.05 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 500 грн. - штраф; 1985.65 грн. - процентна складова штрафу.
Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, тому АТ КБ "ПриватБанк" змушений був подати позовну заяву до суду про стягнення заборгованості за кредитом із відповідача в примусовому порядку.
Дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 17.07.2020 року.
Ухвалою суду, яка була направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.
Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотання про розгляд справи за участю сторін до суду не направив, хоча про час та місце розгляду справи, а також суть позовних вимог був повідомлений належним чином, що стверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов АТ КБ "ПриватБанк" підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява, разом з запропонованими позивачем «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складають між ним та банком кредитний договір, що стверджується підписом у заяві.
Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.
На підставі п.2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов`язується погашати заборгованість за отриманим кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п.2.1.1.5.6 договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку.
Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, суму коштів не повернув та ухиляється від її сплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з пунктом 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням більше ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
У пункті 2.1.1.12.6.1 умов та правил надання банківських послуг визначено, що у випадку виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100,00 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених банком тарифів.
При вирішенні даної справи суд враховує положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, відповідно до якого при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так Верховний Суд своєю Постановою від 03.04.2019 року по справі №482/1605/15, скасовуючи рішення апеляційної інстанції зазначив, що скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині стягнення пені, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що стягнення з відповідача пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) у цій справі стосується одного й того ж порушення позичальником умов договору, оскільки, зважаючи на викладене вище, пеня та штраф нараховується за різні порушення умов кредитного договору.
У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням особою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, заборгованість за тілом кредиту та за процентами, а також неустойка підлягає стягненню на користь банку.
У порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, суму коштів не повернув та ухиляється від її сплати.
Жодних заперечень чи доводів стосовно вказаних вище Умов та правил надання банківських послуг відповідач до суду не надав, належність вказаних Умов як складової частини кредитного договору не заперечував, а тому суд, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, закріплених в ст.. 12 та ст.. 13 ЦПК України, приходить до висновку, що вказані доводи позивача належно доведені останнім та стверджені відповідними доказами.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При розгляді вказаної справи суд бере до уваги, що відповідач користувався вказаними коштами, що стверджується матеріалами справи, тобто використовував їх на власний розсуд, а тому суд вважає, що відповідач знав, що кошти взяті в борг та підлягають поверненню на умовах визначених позивачем, які до того ж самим відповідачем не оспорювались та не заперечувались.
Окрім того відповідач до суду із позовною заявою про розірвання вказаного кредитного договору не звертався.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови договору, заборгованість не погашає та ухиляється від їх повернення, а матеріали справи доказів, які б спростовували вказані обставини не містять, а тому у суду є всі підстави для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.
Розмір заборгованості складає 42198.57 грн., що складається з наступного: 19777.63 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6911.24 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 13024.05 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 500 грн. - штраф; 1985.65 грн. - процентна складова штрафу.
Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплата якого стверджуються платіжним дорученням №ZZ425B0XEX від 05.05.2020 року.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 526,
ст., ст. 611, 625 ЦК України ст. 10, 141,
ст., ст. 264, 265, 274 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" кошти в сумі 42198 (сорок дві тисячі сто дев`яносто вісім) гривень 57 коп. - в порядку відшкодування заборгованості за кредитним договором від 08.02.2011 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" кошти в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні - в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Сторони по справі:
- Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», зареєстроване за адресою: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570, рах. Для погашення заборгованості та судових витрат НОМЕР_1 , МФО 305299;
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іден. код НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 05.01.1999 року Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області.
Суддя: Середа Л.В.
Судове рішення № 92047230, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 06.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 695/1154/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: