Постанова № 9204530, 09.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-251/10/2370 09.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Новікової Т.В.,

при секретарі –Найдьон А.В.,

за участю представників сторін:

позивача – Онищенка Р.А.(за дов. комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради),

відповідача –Сучила А.О. (за дов. Головного управління ДКУ у Черкаській області),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради до Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 29.01.2010 р. до Головного управління ДКУ у Черкаської області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення платежів за платіжними дорученнями від 29.12.2009р. на загальну суму 274 293грн.03коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач з посиланням на ч.8 ст. 51, ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України, вважає що відповідач безпідставно не здійснював перерахування платежів бюджетних коштів за договірними зобов’язаннями, у зв’язку з чим у позивача виникла дебіторська заборгованість перед кредиторами, відповідно до актів звірок наданих до матеріалів справи. Зокрема, позивач зазначив, що відповідачем в порушення умов договору від 05.01.2009р., укладеного між ГУ ДКУ у Черкаській області та комунальним закладом «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради не здійснено перерахування коштів по 21 платіжному дорученні за 29.12.2009р. на загальну суму 274 293грн.03коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та надав до суду заперечення від 26.03.2010р. № 178/14-Ю, в якому з позовом не погодився, оскільки на платіжних дорученнях позивача не були вказані номери та дата їх подання, а також відсутні копії платіжних доручень по яких можна встановити факт їх оплати. Також відсутні копії платіжних доручень по яким можливо встановити чи були вони оплачені чи ні на зазначену суму. А також платіжні документи від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів державного, обласного бюджетів та інших клієнтів приймалися до чотирнадцятої години 30.12.2009р.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, об’єктивно оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Комунальний заклад «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської міської ради, зареєстрований як юридична особа Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 04.05.1992р., відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 № 473068, ідентифікаційний код 02005603, самостійний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров’я, створений рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих від 05.08.1954року № 810 «Про відкриття обласних диспансерів та будинку санітарної просвіти», є юридичною особою з моменту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та підпорядкований управлінню охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації відповідно до Статуту комунального закладу «Черкаського обласного протитуберкульозного диспансеру»Черкаської обласної ради, затвердженого розпорядженням голови обласної ради від 03.12.2008р. № 387-р та прийнятого загальними зборами трудового колективу відповідно до протоколу від 04.11.2008р. № 4.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач посилається на факт звернення 29.12.2009р. до відповідача з 21 платіжним дорученням на загальну суму 274293грн.03 коп. про здійснення розрахунково-касової операції та перерахування коштів, однак позовні вимоги представник відповідача підтримав в частині протиправної бездіяльності відповідача за не здійснення платежів за дорученням № 2159 від 29.12.2009р. на суму 96грн.19коп., яке відповідачем не виконано, про що свідчить відмітка на зворотній стороні платіжного доручення з позначкою «повернено у зв’язку з відсутністю коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку», штемпеля ГУ ДКУ в Черкаській області про дату отримання та без підпису відповідальної особи.

Однак, відповідачем не виконано договірних зобов’язань та не здійснено розрахунково-касове обслуговування платіжного доручення, з посиланням на відсутність коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку, у зв’язку із завершенням роботи Системи електронних платежів Національного банку України та закінченням бюджетного року (лист ГУ ДКУ у Черкаській області від 12.01.2010р. № 09.3-12/2-138 на № 12 від 06.01.2010р.).

Спростовуючи позовні вимоги, представник відповідача послався на лист ГУ ДКУ у Черкаській області, яким позивача було повідомлено про визначені терміни подачі платіжних доручень до 28.12.2009р. за незахищеними статтями видатків та до 29-30 грудня 2009р. за захищеними статтями видатків, про що свідчить підпис відповідальної особи позивача за №9 від 23.12.2009р. в додатку до зазначеного листа.

Не погоджуючись із відмовою ГУ ДКУ в Черкаської області позивач звернувся до суду про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення платежу за дорученням позивача № 2159 від 29.12.2009р.

За зазначених обставин та виступу представників сторін, суд дійшов наступного.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі –БК України), в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає, зокрема, здійснення Державним казначейством України розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними ст. 48 БК України.

Взаємовідносини між органами Державного казначейства України і розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів, відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів та підприємствами, установами, організаціями, а також органами, які здійснюють контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджетів та органами місцевого самоврядування в процесі відкриття (закриття) рахунків регламентуються Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України затвердженим наказом Державного казначейства України від 02.12.2002р. № 221 (у редакції наказу Державного казначейства України від 08.05.2008р. № 152) (далі –Порядок).

Згідно пункту 5 розділу 2 зазначеного Порядку, розрахунково-касове обслуговування клієнтів та підприємств, установ, організацій здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до умов договорів між органом Державного казначейства України і власниками рахунків.

Судом встановлено, що між Головним управлінням Державного казначейства України в Черкаській області та комунальним закладом «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради укладено договір від 05.01.2009р. про здійснення розрахунково-касового обслуговування.

За умовами договору (п. 2.3) відповідач зобов’язаний відкрити реєстраційний і спеціальний рахунки та своєчасно здійснювати розрахунково-касові операції для обслуговування позивача.

Зокрема, позивач зобов’язаний надавати платіжні, розрахункові та інші розпорядчі документи протягом операційного дня з 9год.00хв. до 18год.00 хв., у п’ятницю та передсвяткові дні з 9год.00хв. до 17год.00хв. в межах операційного часу з 9год.00хв. до 12год.00хв.

Як вбачається з матеріалів справи, для ініціювання переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача позивачем були подані до ГУ ДКУ у Черкаській області платіжне доручення на загальну суму 96грн.19коп.

Відповідно до пункту 2.14 Глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004р. № 22 (далі –Інструкція) банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов’язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».

Як вбачається з матеріалів справи, на платіжному дорученні № 2159 від 29.12.2009р. на суму 96грн.19коп. відсутній штемпель відповідача про дату отримання з підписом відповідального працівника, однак на зворотній стороні платіжного документу зазначено про повернення платіжного документа у зв’язку з відсутністю коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку.

Зазначена обставина не заперечувалася сторонами.

За змістом пункту 2.15 Глави 2 Інструкції, порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов’язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, з відбитком штампа банку).

Отримане від комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради платіжне доручення ГУ ДКУ у Черкаській області повернуло позивачеві з відміткою «у зв’язку з відсутністю коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку».

За змістом статті 57 БК України, Державне казначейство України не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді.

Обов’язковою умовою виконання органами Державного казначейства України операцій по закриттю рахунків є відсутність у розпорядників та/або одержувачів коштів державного бюджету залишків на рахунках.

Судом встановлена наявність коштів на рахунку позивача, що підтверджено випискою з рахунку комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради станом на 29.12.2009р. (а.с.7-8).

Вирішуючи даний спір, суд звертає увагу, що обставини, зазначені відповідачем як підстава для проведення платіжних документів, фактично не мали місце.

Згідно виписки рахунку коштів комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради 29.12.2009р. на рахунку позивача було достатньо коштів для здійснення платежів і система електронних платежів Національного банку України в ці дні працювала в звичайному режимі.

Відповідно до п. 2 Типового Положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006р. № 332, Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України та Державного казначейства України, а також цим Положенням.

Казначейство, відповідно до покладених на нього завдань здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку України (п.4 Положення).

Суд бере до уваги, що з метою недопущення нарощування кредиторської заборгованості місцевих бюджетів, затримок з проведення операцій з коштами таких бюджетів, в тому числі з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери, а також забезпечення безперебійного виконання органами місцевої влади покладених на них функцій, безумовного виконання норм Бюджетного кодексу України щодо здійснення Державним казначейством України казначейського обслуговування, зокрема, розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів місцевих бюджетів Президентом України прийнято Указ «Про невідкладні заходи щодо нормалізації казначейського обслуговування місцевих бюджетів» від 25 грудня 2009р. № 1109/2009 (далі –«Указ»).

Відповідно до п.3 зазначеного Указу, Державне казначейство України зобов’язане забезпечити проведення до 30 грудня 2009року включно органами Державного казначейства України реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників коштів місцевих бюджетів та здійснення в день одержання платіжних доручень відповідних платежів щодо погашення зобов’язань за всіма статтями видатків, в тому числі шляхом відповідного збільшення тривалості операційного часу роботи з клієнтами та операційного дня територіальних органів Державного казначейства України 28-30 грудня 2009року.

В порушення названих норм Указу відповідач не лише не збільшив тривалість операційного часу, а й не провів платежів за розрахунковими документами, поданими в межах операційного часу, визначеного договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Пункт 11 статті 7 БК України визначає принцип відповідальності учасників бюджетного процесу, згідно якому кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Таким чином, суд вважає, що бездіяльність ГУ ДКУ у Черкаській області призвела до порушення відповідачем принципу законності встановленого ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо посилання відповідача на накази Державного казначейства України № 529 від 23.12.2009р. та Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області № 145/ОД від 24.12.2009р. якими затверджено Регламенти роботи органів Державного казначейства України по завершенню бюджетного 2009р., то суд звертає увагу, що вони не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України і тому не можуть застосовуватись в діяльності Державного казначейства України з розпорядниками та/або одержувачами бюджетних коштів, а тому мають рекомендаційний характер для внутрішньовідомчого застосування.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. І ст. 19 Конституції України та оцінюючи обґрунтованість вимог позивача щодо зобов’язання ГУ ДКУ у Черкаській області здійснити перерахування комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради грошових коштів у сумі 96грн.19коп. за платіжним дорученням № 2159 від 29.12.2009р., списаних у зв’язку із закінченням бюджетного періоду, суд вважає, що згідно ч. І ст. 21 БК України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 22 БК України доведення у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомостей про обсяги асигнувань, забезпечення управління бюджетними асигнуваннями віднесено до виключної компетенції головних розпорядників бюджетних коштів.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов’язання ГУ ДКУ у Черкаській області здійснити перерахування комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради грошових коштів у сумі 96грн.19коп., списаних у зв’язку із закінченням бюджетного періоду, вважає такою що не ґрунтується на положенням чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 09.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з врахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 51, 71, 94, 112, ст.ст. 158-159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Черкаський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області щодо нездійснення платежів за дорученнями комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради від 29.12.2009 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер»Черкаської обласної ради судові витрати у сумі 1грн.70 коп. (одна гривня 70 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 20.04.2010р.

Суддя                                                                                                    Т.В.Новікова