Постанова № 9204342, 12.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12.02.2010 р. № 2-а- 42852/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Оджиковський В.О.,

представника відповідача- Бабільчук О.І., Парамонова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Закрите Акціонерне товариство "Філіп Морріс Україна"

до Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України

пропро скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Філіп Морріс Україна» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеною позовною заявою до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (надалі по тексту відповідач) та просив скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 000200 від 22.09.2009р. на суму 9437213,58 грн., накладених за порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме : зберігання тютюнових виробів у місцях, не внесених до Ведення Єдиного реєстру.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що вважає оскаржуване в даній справі рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

Зокрема, рішення відповідачем прийнято з посиланням на неіснуючий акт перевірки чи акт перевірки, в якому не зафіксовані порушення, оскільки в рішенні відповідач посилається на акт перевірки від 14.08.2009р., хоча за результатами проведеної перевірки складено акт від 28.08.2009р. № 052618. Також, саме на 28.08.2009 року посилається доповнення до акту перевірки від 07.09.2009р.

Крім того, позивач зазначає, що визначаючи вартість товару, що ніби-то зберігався з порушенням, для визначення розміру штрафних санкцій, відповідач припустився необґрунтованого визначення вартості товару, оскільки товар вартістю 9437213,58 грн. в дійсності на складі позивача на час проведення перевірки відсутній, оскільки 20.07.2009 р. на зазначеному складі відбулася пожежа, в результаті якої продукцію приведено до стану, непридатного для вживання та (або) продажу.

Також обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказав, що у відповідача не має законних підстав для проведення перевірки, а саме твердження відповідача про те, що місце зберігання тютюнової продукції (склад) на час перевірки не внесено до Ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання не відповідає дійсності, оскільки на час перевірки позивачем надано довідку про внесення місця зберігання до Ведення Єдиного реєстру. Про розпорядження від 27.06.2006 р. № 889-р, згідно якого місце зберігання (склад) було виключено з Ведення Єдиного реєстру позивачу не відомо до моменту перевірки, яка проводилася в серпні 2009 року, копію даного розпорядження йому не надано, оригінал довідки про включення місця зберігання до реєстру не вилучено.

Крім того, під час проведення перевірки, ознайомившись в 2009 році із зазначеним розпорядженням позивач вважав його очевидно протиправним, проте не оскаржував, оскільки згідно нього місце зберігання (склад) позивача вилучено з реєстру в звязку з закінченням дії ліцензії. Разом з тим, позивач зазначив, що такої підстави, а саме закінчення дії ліцензії, для вилучення місця зберігання з Ведення Єдиного реєстру не існує, отже, на думку позивача, відповідач очевидно перевищив свої повноваження. Також позивач наголосив на тому, що зазначеним розпорядженням з Ведення Єдиного реєстру вилучено Акціонерне товариство «Філіп Морріс Україна», проте на той час позивач мав статус закритого акціонерного товариства, ЗАТ «Філіп Морріс Україна».

В звязку з наведеним позивач після проведеної перевірки звернувся до відповідача з заявою про реєстрацію місця зберігання (складу) та отримав нову довідку про включення місця зберігання до Ведення Єдиного реєстру.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, вважав його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що посадовими особами регіонального управління відповідача в Донецькій області на підставі належних наказів та направлень на перевірку проведено перевірку місця зберігання тютюнових виробів, яке належить позивачу за адресою: м. Донецьк, просп. Веселий, 46. В ході перевірки за бухгалтерськими даними виявлено, що у місці зберігання (склад) в період з 14.08.2009 р. по 21.08.2009 р. зберігались вироби у кількості 123,730 тис. шт. на загальну суму 9437213,58 грн.

При цьому склад, де зберігалася продукція, був виключений з Ведення Єдиного реєстру місць зберігання відповідно до розпорядження № 889-р від 27.06.2006 р. Дане розпорядження, як вважає відповідач, видано позивачу.

Обґрунтовуючи правомірність своєї позиції відповідач також зазначає, що після ознайомлення позивача з зазначеним розпорядженням, останній подав в серпні 2009 року заяву про реєстрацію місця зберігання за адресою: м. Донецьк, просп. Веселий, 46 в Ведення Єдиного державному реєстрі , чим фактично визнав, що до цього моменту дане місце зберігання в зазначеному реєстрі не значилось.

Таким чином, на підставі виявлених порушень, прийнято оскаржуване рішення, яке відповідач вважає цілком обґрунтованим та законним.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що посадовими особами регіонального управління відповідача в Донецькій області на підставі наказу від 14.08.2009 р. № 1285 «Про проведення позапланової виїзної перевірки», направлення на перевірку від 14.08.2009р. № 001392 проведено перевірку місця зберігання тютюнових виробів, яке належить позивачу за адресою: м. Донецьк, просп. Веселий, 46.

Перевірка проводилася в період з 14.08.2009р. по 28.08.2009р. За результатами перевірки складено акт 14.08.2009р. та доповнення від 07.09.2009р. до акту перевірки від 28.08.2009р., на підставі розгляду яких відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі рішення про застосування фінансових санкцій від 22.09.2009р. № 000200, згідно якого до позивача застосовано фінансові санкції на суму 9437213,58 грн. за порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме : зберігання тютюнових виробів у місцях, не внесених до Ведення Єдиного реєстру.

Як встановлено судом, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач виходив з того, що склад позивача за адресою: м. Донецьк, просп. Веселий, 46 на час проведення перевірки не знаходиться в Ведення Єдиного державному реєстрі місць зберігання алкогольних та тютюнових виробів, оскільки його було вилучено з зазначеного реєстру згідно Розпорядження відповідача від 27.06.2006р. № 889-р в звязку із закінченням терміну дії ліцензії.

Розмір застосованих штрафних санкцій відповідачем визначено згідно вимог ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в розмірі 100 % вартості товару, який знаходився на складі. Вартість товару відповідачем визначено на підставі виписки з балансу про наявність товарно-матеріальних цінностей на складі позивача станом на 20.07.2009р.

В звязку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що згідно матеріалів справи вбачається проведення перевірки в період з 14.08.2009 р. по 28.08.2009 р., проте акт перевірки складено датою початку перевірки 14.08.2009 р.

В той же час доповнення до акту, видані 07.09.2009 р., містять посилання на те, що їх складено до акту перевірки від 28.08.2009р. з посиланням на номер акту перевірки від 14.08.2009 р. (052618). Саме оскаржуване рішення містить посилання на акт перевірки від 14.08.2009 р. № 052618.

Суд відзначає такі дії відповідача при проведенні перевірки як недбалість, проте бере до уваги, що при дослідженні будь-яких фактичних даних суд виходить з їх значимості для правильного вирішення справи по суті.

З урахуванням наведеного судом вбачається, що неправильне зазначення дати на актах перевірки не може бути єдиною підставою для визнання незаконним та скасування рішення, прийнятого за результатами їх розгляду.

Також, оцінюючи доводи позовної заяви про відсутність повноважень відповідача щодо проведення перевірки з посиланням на порушення норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , суд знаходить їх необґрунтованими.

При цьому суд зауважує, що проводячи перевірку позивача, відповідач правомірно виходив з положень ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", з урахуванням повноважень, наданих Законом України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до ст. , ст. 8,9,10 якого органи Державної податкової служби здійснюють в межах своїх повноважень проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ведення реєстру імпортерів, експортерів, оптових, роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосування у випадках, передбачених законодавством України фінансових санкцій до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Таким чином Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на Регіональне управління Департаменту контрою за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів покладено здійснення контролю за виконанням вимог цього Закону.

Суд відзначає також, що ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначені підстави та порядок проведення органами ДПС позапланових виїзних перевірок своєчасності, повноти нарахування та сплати податків та зборів. Разом з тим, ч. 7 цієї статті визначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" вважаються позаплановими.

Таким чином підставою для проведення перевірки є ч.7 с. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч.1 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Проте, суд вважає за необхідне погодитися з доводами позовної заяви про хибність висновку відповідача щодо незнаходження на час проведення перевірки складу позивача в Ведення Єдиного державному реєстрі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в редакції, чинній на час проведення перевірки, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Ведення Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Ведення Єдиного реєстру.

Внесення даних до Ведення Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Довідка про внесення місця зберігання до Ведення Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Ведення Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Виключення місць зберігання з Ведення Єдиного реєстру здійснюється органом державної податкової служби, який вносив його до Ведення Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.

Орган державної податкової служби повинен надати суб'єкту господарювання, що був заявником, засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання з Ведення Єдиного реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.

Аналогічна норма міститься і в Порядку ведення Ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого Наказом ДПА України від 28.05.2002 р. № 251, згідно п.п. 4.1. п. 4 якого визначено, що виключення місця зберігання з Ведення Єдиного державного реєстру відбувається на підставі письмової заяви субєкта підприємницької діяльності, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому субєкту.

В звязку з наведеним суд зазначає, що позивачем 01.11.2005 р. було отримано Довідку про включення складу за адресою: м. Донецьк, просп. Веселий, 46 до Ведення Єдиного реєстру. При цьому на час видачі довідки у позивача була наявна ліцензія серії АБ реєстр.№ 912, на виробництво тютюнових виробів, строк дії якої скінчився 30.05.2006 р. Так само, 30.05.2006р. позивачем у встановленому порядку було отримано нову ліцензію на виробництво тютюнових виробів із строком дії до 30.05.2011р. (№193 від 30.05.2006р. серія АБ, № бланку 155903) .

Таким чином, розпорядження від 27.06.2006р. № 889-р про виключення місця зберігання з Ведення Єдиного державного реєстру видано з посиланням на закінчення дії ліцензії № 912 від 30.05.2001 р., хоча чинною на час видання розпорядження була інша ліцензія, строком дії до 30.05.2011 р.

Крім того, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Порядком ведення Ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженим Наказом ДПА України від 28.05.2002р. № 251 передбачено виключення місця зберігання лише в звязку з анулюванням ліцензії. Виключення ж місця зберігання з Ведення Єдиного реєстру в звязку із закінченням строку дії ліцензії не передбачено.

Суд зауважує, що поняття «закінчення дії ліцензії» та «анулювання ліцензії» не є рівнозначними та, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» анулювання ліцензії це позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії, чого в даній справі не вбачається.

Крім того, дослідивши надану в матеріали справи копію зазначеного розпорядження «Про виключення місця зберігання» судом встановлено, що воно не містить прямого зазначення про те, що місце зберігання відповідача (склад) за адресою : м. Донецьк, просп. Веселий, 46 виключається з Ведення Єдиного реєстру. Натомість, в згаданому розпорядженні «зобовязано» відділ ліцензування виробництва та обліку спирту, алкогольних напоїв, спиртовмісної та тютюнової продукції (Пікульський Ю.І.) виключити місця зберігання оптових партій тютюнових виробів з Ведення Єдиного державного реєстру в звязку з закінченням терміну дії ліцензії від 30.05.2001р. № 912.

Пунктом 2 розпорядження зазначений відділ було зобовязано повернути довідки у 10-ти денний термін після виключення місця зберігання з Ведення Єдиного державного реєстру.

За таких обставин судом вбачається, що само по собі зазначене розпорядження не створило юридичних наслідків виключення місця зберігання з Ведення Єдиного державного реєстру, а лише зобовязало відповідних посадових осіб вчинити дії щодо виключення місця зберігання з Ведення Єдиного реєстру.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду не подано доказів реального виконання зазначеного розпорядження, представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити суду чи було дане розпорядження фактично виконано.

Проте, враховуючи, що довідку в 10-ти денний термін з дня видання розпорядження від позивача не повернуто та вона в подальшому знаходилась у нього, оригінал якої надано для огляду під час судового засідання, вбачається, що фактично дане розпорядження посадовими особами відповідача не виконано.

Суд не може не відзначити також, що на підтвердження цього позивачем надано докази, з яких вбачається, що в 2008 році Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Харкові, здійснюючи перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (акт від 17.03.2008р. № 585/23-106/00383231) встановила, що на час перевірки (березень 2008 року) позивач має відповідну довідку на місце зберігання за адресою: м. Донецьк, просп. Веселий, 46, жодних порушень з цього питання не виявлено.

Непереконливими також вбачаються докази, подані відповідачем на підтвердження того, що позивач був вчасно ознайомлений з прийнятим розпорядженням.

Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, відповідач, приймаючи оскаржуване в даній справі рішення про накладення штрафних санкцій не мав права керуватися розпорядженням «Про виключення місця зберігання» від 27.06.2006 р. № 889-р як таким, що не створило юридичних наслідків щодо виключення місця зберігання з Ведення Єдиного реєстру та, повно та всебічно досліджуючи обставини справи, не повинен був брати його до уваги при вирішенні питання про встановлення факту правопорушення з боку позивача.

Той факт, що позивач в серпні 2009 року повторно звернувся до відповідача з заявою про включення зазначеного місця зберігання до Ведення Єдиного реєстру, в звязку з чим йому було видано нову довідку, не означає визнання ним, що місце зберігання на час проведення перевірки не було включено до Ведення Єдиного реєстру, як про це зазначає відповідач в своїх запереченнях. Зазначений факт може свідчити лише про субєктивне ставлення позивача до певних обставин, проте не впливає на обєктивне перебування місця зберігання в Ведення Єдиного реєстрі на час проведення перевірки.

Керуючись при визначенні вартості товару, що зберігався на складі випискою з балансу про наявність товарно-матеріальних цінностей на складі позивача станом на 20.07.2009 р., відповідач не врахував всіх дійсних обставин справи, зокрема не визначив дійсну вартість товару з урахуванням його пошкодження (псування) внаслідок пожежі, що підтверджується комісійним актом про пожежу від 22.07.2009 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи доводи заперечень відповідача проти заявленого позову, суд відзначає їх як непереконливі, а встановлені в ході розгляду справи порушення при прийнятті рішення, що оскаржується в даній справі, достатніми для його скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про застосування фінансових санкцій № 000200 від 22.09.2009 р.

Стягнути з Державного бюджету на користь Закритого акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» (62482, Харківська область, Харківський район, с. Комуніст, в-д Польовий,1) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3,40 грн.

<Сума задоволення >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 17 лютого 2010 року.

Головуючий Суддя Архіпова С.В.