Постанова № 9204213, 15.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 лютого 2010 р.                                                                                 № 2-а- 42389/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі –Король Д.О.

за участю сторін:

представника позивача –Старунського Ю.С.

представників відповідача –Якуши Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового червоного прапору виробничого підприємства до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового прапору виробниче підприємство, звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-250 від 03.04.2009р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.04.2009 р. УПФУ у Київському районі м. Харкова була винесена вимога про сплату боргу №Ю-250, якою позивачу була визначена недоїмка у сумі 37705316,37 грн.

          На погляд відповідача, під час здійснення сплати страхових внесків позивач порушив вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого відповідач застосував приписи п.2 частини 9 ст.106 вищевказаного Закону в якості підстави для прийняття оскаржуваного акту ненормативного характеру індивідуальної дії, що спричинило визначення недоїмки в розмірі 37705316,37 грн.

          Проте під час прийняття оскаржуваного акту , всупереч вимогам Закону відповідач не дослідив фактичні обставини, що мають суттєве значення при застосуванні п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме -відповідач не дослідив фактів отримання позивачем коштів на оплату праці за вказаний період часу. Внаслідок чого, відповідач зробив неправомірний висновок про порушення позивачем своєчасності сплати страхових внесків за вказаний період, оскільки єдиним критерієм оцінки своєчасності сплати страхових внесків є одночасність їх сплати з отриманням позивачем коштів на оплату праці.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі та надала пояснення, які повністю співпадають з позицією відповідача викладеною в письмових запереченнях, та згідно яких оспорювана вимога була винесена відповідно до чинного законодавства і жодних порушень з боку відповідача не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Позивачем - Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої революції та Трудового червоного прапору виробничим підприємством 20 березня 2009р. до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова було подано суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2009 року і в якому було зазначено, що загальна сума страхових внесків складає 2952907,42 грн. У встановлений законом строк позивачем не було сплачено самостійно задекларовані суми страхових внесків за лютий 2009 року.

03.04.200 року Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова було винесено вимогу про сплату боргу № Ю-250 на суму 37705316,37 грн. в тому числі новостворений в розмірі 2952907,42 грн.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків,їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно із частиною 2 статті 17 Закону України №1058 страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частині 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Стаття 20 Закону №1058 визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено,що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому, у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків,що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплати зазначених сум та сплати страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Відповідно до частини 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із частиною 2 статті 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

Таким чином, у разі виплати заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, одночасно із виплатою цих сум, у пропорційних розмірах платником сплачуються авансові платежі. Решту несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний період, платник зобов’язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Фінансовий стан платника страхових внесків (наприклад, відсутність коштів на виплату заробітної плати) не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансової санкції у розмірах, встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону №1058.

Також суд вважає, що посилаючись на ч.ч. 6, 12 ст. 20 Закону, позивач порівняв обов’язок страхувальника сплачувати авансові платежі до іншого обов’язку - остаточно розрахуватися із Пенсійним фондом до закінчення граничного терміну сплати внесків. Тобто позивач змішує ці поняття та помилково вважає, що Закон передбачає лише один порядок сплати внесків - одночасно з виплатою заробітної плати.

Враховуючи наведене, відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, незалежно від факту виплати заробітної плати.

Крім того суд зазначає, що згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем на вимогу суду не було надано доказів про відсутність у нього коштів на виплату заробітної плати працівникам та сплату страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування в лютому-березні 2009 року.

Таким чином, суд вважає, що вимога про сплату боргу від 03.04.2009 р. №Ю-250 до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового прапору виробниче підприємство була винесена з додержанням вимог чинного законодавства та є такою, що не підлягає відміні, а позовні вимоги - не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні адміністративного позову Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового червоного прапору виробничого підприємства до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про скасування вимоги –відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16 лютого 2010 року.

Суддя                                                                       А.В. Зінченко