Постанова № 9204145, 29.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

29.01.2010 р.                                                                       Справа № 2-а-40295/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участю представників: позивача - Шльонських О.М., відповідача - Федоренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Експресавтолюкс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі

провизнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Експресавтолюкс»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0004242301 від 12.05.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 10720,00 грн..

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що ним не порушуються вимоги п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки облік товарних запасів ведеться на підставі належним чином оформлених первинних документів. Вказав, що ним не здійснюється реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку, документи щодо такого обліку знаходились на торгівельному об’єкті на момент проведення перевірки, однак безпідставно не були прийняті до уваги перевіряючими та не враховані Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова при винесенні оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги адміністративного позову та просив суд про їх задоволення в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова у наданих до суду письмових запереченнях та її представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що факт неведення ПП «Експресавтолюкс»обліку товарів за місцем реалізації підтверджено в ході перевірки позивача фахівцями Державної податкової адміністрації у Харківській області. Обґрунтовуючи власну правову позицію послався на акт, складений за результатами перевірки позивача, та лист Державної податкової адміністрації у Харківській області за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та свідків, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами судової справи встановлено, що 21.04.2009р. фахівцями ДПА у Харківській області головними державними податковими ревізорами-інспекторами Тесля О.М. та Бондаренко Д.А. в присутності продавця ПП «Експресавтолюкс»Марфутіна Р.І. проведена перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині автозапчастин, який розташований за адресою в м. Харкові по вул. Маршала Конєва, 8 та належить ПП «Експресавтолюкс».

Суд вважає за необхідне зазначити, що перевірки з питань здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проводяться відповідно до повноважень органів державної податкової служби, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні". В п.2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що перевірка магазину автозапчастин ПП «Експресавтолюкс»проведена відповідно до плану перевірок щодо контролю за здійсненням суб’єктами підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на квітень 2009р., затвердженого головою Державної податкової адміністрації у Харківській області, та згідно з направленням від 17.04.2009р. за № 5045, а тому вона є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що перевірка позивача проведена в межах повноважень органів державної податкової служби України та у визначений законодавством спосіб.

Судом з’ясовано, що перевірка проводилась без застосування морального та фізичного тиску. Обставини проведення перевірки підтверджені опитаними в судовому засіданні в якості свідків Бондаренко Дмитром Анатолійовичем та Марфутіним Романом Івановичем.

За результатами перевірки складено акт №3960/20/40/23/22647647, зареєстрований 22.04.2009р., в якому зазначено про неведення позивачем обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 5360,00 грн., що полягає в ненаданні на момент перевірки накладних (а.с. 10) і свідчить про порушення ПП «Експресавтолюкс»вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Складено відомість про товари, на які не були надані накладні на момент перевірки.

Позивач з висновками акту перевірки не погодився та 29.04.2009р. разом з додатком копій накладних на товар подав заперечення до Державної податкової адміністрації у Харківській області. Про розгляд заперечень Державна податкова адміністрація у Харківській області повідомила позивача листом від 07.05.2009р. за № 1941/10/23-111, в якому запропонувала надати до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова додаткові відомості та документи, які б спростовували висновки акту перевірки.

На підставі акту перевірки № 3960/20/40/23/22647647 від 22.04.2009р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова 12.05.2009р. прийнято рішення № 0004242301, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 10720,00 грн. у відповідності до вимог ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо встановленого перевіркою порушення, наявність якого оскаржує позивач, суд зазначає наступне.

Положеннями п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Аналізуючи приписи наведеної норми закону, суд звертає увагу, що текстуально (на складах та/або за місцем їх реалізації) вона не містить обмеження щодо місця здійснення обліку товарних запасів. Відповідно до ст.6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який з урахуванням ст. 2 цього ж Закону поширюється на всіх юридичних осіб, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Положеннями п.п.1, 3, 5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерский облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Приписами ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суд звертає увагу, що вказаною законодавчою нормою відповідальність запроваджена лише у тому випадку, коли облік товарів за місцем реалізації та зберігання не ведеться взагалі або ведеться з порушенням встановленого порядку. Позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних на товар, копії головної книги по бухгалтерським рахункам 631 «Розрахунки з постачальниками»та 282 «Товари в торгівлі»з розшифровками вказаних бухгалтерських рахунків, які спростовують висновки акту перевірки про наявність порушення в діяльності позивача. Крім того, висновки акту перевірки про наявність у позивача необлікованого товару спростовуються даними інвентаризації, проведеної позивачем станом на 01.10.2008р., результати якої підтверджують дані обліку товарів.

Суд зазначає, що фактичною причиною виникнення спору стало те, що з позиції відповідача належним доказом дотримання суб’єктом господарювання вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є надання накладних на товар саме в ході проведення перевірки.

Суд відмічає, що норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять вимог про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, як не містять положень і про те, що накладні мають невідкладно надаватись перевіряючим, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.21 вказаного Закону. Крім того, в ході розгляду справи судом з’ясовано, що позивач не міг надати накладні перевіряючим саме в ході проведення перевірки, оскільки функції зберігання первинних документів і облікових регістрів позивача виконує бухгалтер, який при проведенні перевірки, яка тривала 21.04.2009р. з 16 год. 29 хв. до 17 год. 30 хв., був тимчасово відсутній. Присутній же при проведенні перевірки продавець ПП «Експресавтолюкс»Марфутін Р.І. таких повноважень не мав. Документи щодо обліку товарів знаходились в приміщенні бухгалтерії магазину автозапчастин ПП «Експресавтолюкс».

За таких обставин суд доходить до висновку, що ненадання перевіряючим накладних на товар під час перевірки не є безумовним свідченням відсутності у суб’єкта господарювання обліку товарів або свідченням порушення цим суб’єктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд прийшов до висновку про правомірність вимог позивача, який діяв в межах приписів чинного законодавства, що підтверджується належними доказами, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд визнає безпідставними та такими, які зроблені без дослідження всіх суттєвих обставин здійснення господарської діяльності позивачем, відповідач не виконав приписи п.2 ст.71 КАС України і не довів належним чином правомірність таких висновків, а також правильність та законність прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що дає суду законні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Експресавтолюкс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинним рішення -задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0004242301 від 12.05.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

          Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2010 року.

          Суддя                                         Шевченко О.В.