Постанова № 9204117, 10.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10.02.2010 р.                                                                                 № 2-а- 42873/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача –Колмаков В.В.

представника відповідача- Сазонов Е.В., Єсіна О.В., Жепалов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія " Малтюроп"

до Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Харкова Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові

пропро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія «Малтюроп» звернувся до суду з зазначеним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова (надалі по тексту – відповідач) та просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 10.10.2005р. № 0001021501/0 щодо нарахування податку на прибуток в розмірі 403275,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 20164,00 грн.; визнати нечинним та скасувати рішення відповідача про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2005р. № 4100/10/15-120.

          Ухвалою суду від 08.12.2009р. до участі в даній справі в якості другого відповідача залучено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великим платниками податків в м. Харкові (надалі по тексту – другий відповідач) в зв’язку з тим, що позивач на час розгляду справи знаходиться на податковому обліку у другого відповідача.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у вересні 2005 року першим відповідачем було проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за І півріччя 2005 року, за результатами якої складено акт від 28.09.2005р. № 368/15-32031362-ДСК.

Згідно висновків акту встановлено порушення вимог законодавства з питання правомірності використання податкових пільг з податку на прибуток у І півріччі 2005 року, зокрема порушення п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених п. 14 розділу ІІ Прикінцевих положень та п.п. 2 п.п. 7 п.3 ст. 103 розділу VI Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік».

          За результатами розгляду акту прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення – рішення від 10.10.2005р. № 0001021501/0, яким позивачу нараховано податку на прибуток в розмірі 403275,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 20164,00 грн.

          За результатами розгляду скарг позивача на дане податкове повідомлення - рішення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2005р. № 4100/10/15-120, згідно якого змінено нормативне обґрунтування підстав виявленого порушення.

          Позивач не згоден з даними податковими повідомленнями – рішеннями, вважаючи їх незаконними та необґрунтованими, такими, що порушують його права та законні інтереси.

          При цьому зазначає, що відповідно до п.6.1 ст.6, п.4.2 „в" ст.4, п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 3.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень від 21.06.2001 № 253, оскарженню підлягає первинне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами розгляду акту перевірки, і, тільки у випадках, передбачених п. 4.2 та п. 6.7 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень від 21.06.2001 № 253, (у разі збільшення, або зменшення суми податкових зобов'язань, яке відбулось протягом процедури апеляційного узгодження) приймається окреме податкове повідомлення-рішення на різницю в сумах податкових зобов'язань - у випадку збільшення суми, та приймається нове податкове повідомлення-рішення -у випадку зменшення суми, з проставленням через дріб номеру скарги, за результатами розгляду якої таке рішення було прийняте, а раніше надіслане податкове повідомлення рішення вважається відкликаним.

Тому відповідач, на думку позивача, мав право прийняти лише податкове повідомлення-рішення № 0001021501/0 від 10.10.2005. Що ж стосується прийняття відповідачем рішення про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 02.11.2005р. № 4100/10/15-120, то його винесення не передбачене нормативно-правовими актами України, які регламентують порядок направлення податкових повідомлень-рішень органами державної податкової служби України платникам податків.

При цьому, у прийнятому податковому повідомленні-рішенні № 0001021501/0 від 10.10.2005 не вказано, яке саме порушення чинного податкового законодавства стало причиною донарахування суми податку на прибуток та застосування фінансової санкції. Посилання в повідомленні-рішенні на порушення п.п. 17.1.4 п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивач вважає необґрунтованим, оскільки у цьому підпункті йдеться мова лише про розмір застосування фінансової санкції за донараховане податковим органом зобов'язання щодо сплати податку. Тоді як в акті перевірки міститься посилання на порушення п.22.5 ст.22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств з урахуванням змін, внесених пунктом 14 розділу II Прикінцевих положень та п.п.2 п.п.7 п.З ст.103 розділу VI Прикінцевих положень Закону України „ Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік" .

          В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

          Представники відповідачів проти позову заперечували у повному обсязі, вважаючи оскаржувані в дані справі податкові повідомлення – рішення цілком обґрунтованими та законними.

При цьому пояснили суду, що підставою для прийняття податкового повідомлення – рішення став акт перевірки, згідно якого встановлено, що позивач користувався пільгою з податку на прибуток на підставі Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова». Сума зазначених пільг відображена в декларації з податку на прибуток позивача за І півріччя 2005 року.

Згідно п.п. 2 п.п. 7 п.3 ст. 103 розділу VI Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» внесено зміни до п.п. 22.5. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997р. з урахуванням змін та доповнень, згідно яких абзаци 2-17 п. 22.5. виключено.

          Згідно п. 2 р. ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» норми цього Закону щодо оподаткування прибутку підприємств поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податків за наслідками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності цим законом.

          Таким чином відповідачі вважають, що починаючи з І кварталу 2005 року, зазначена в рядку «08» декларації з податку на прибуток сума прибутку в розмірі 1613,1 тис. грн.. підлягає оподаткуванню за базовою ставкою 25 %, а сума податку на прибуток за І півріччя 2005 року в розмірі 403,3 тис. грн.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовним вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача за І півріччя 2005 року з питання правильності складання податкової звітності, за результатами якої складено акт № 368/15-32031362-ДСК від 28 вересня 2003 року .

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 22.5 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з врахуванням, внесених до нього Законом від 25 березня 2005 року «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" змін, в частині правомірності використання податкових пільг щодо податку на прибуток у І півріччі 2005 року.

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001021501/0 від 10 жовтня 2005 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання податку на прибуток у сумі 423 439 грн.

Також судом встановлено, що 23 вересня 2002 року між позивачем та Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова укладено Договір № 63-02 на реалізацію інвестиційного проекту.

Згідно умов п. 1.1 даного договору позивач взяв на себе зобов'язання на власний ризик та на інвестиційні кошти, відповідно до затвердженого інвестиційного проекту та умов цього договору, забезпечити реалізацію проекту, а Рада - забезпечити необхідні умови для його реалізації.

Крім того, на час реалізації інвестиційного проекту позивачу було надано пільги, передбачені Законом України № 1714-ІП від 11 травня 2000 року «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова».

Згідно доводів позовної заяви та наданих пояснень, позивач вважав, що внесені до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» зміни щодо скасування податкових пільг для інвесторів у 2005 році, передбачених Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» від 11 травня 2000 року поширюються виключно на підприємства, які будуть вносити інвестиції в економіку України після вступу в силу Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25 березня 2005 року, тобто після 31 березня 2005 року.

Згідно з підпунктом 2 пункту 7 статті 3 та статтею 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25 березня 2005 року виключено абзаци другий - сімнадцятий пункту 22.5 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та абзац другий частини першої статті 1, статті 7, 8 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» від 11 травня 2000 року, якими регулювався пільговий порядок справляння податку на прибуток для суб'єктів підприємницької діяльності, які займалися інвестиційною діяльністю на території міста Харкова.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25 березня 2005 року встановлено, що норми цього Закону щодо оподаткування прибутку підприємств поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності цим Законом, а пунктом 14 цього ж розділу Закон України № 1715-ІІІ від 11 травня 2000 року "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із запровадженням спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова" визнано таким, що втратив чинність.

Як зазначалось вище, Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"від 25 березня 2005 року набрав чинності 31 березня 2005 року, а відтак його дія поширюються на результати фінансово-господарської діяльності платників податку на прибуток за І квартал 2005 року.

Згідно ст.75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним законодавчим органом в Україні.

Як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі N 18/183-97 за конституційним зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України), конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Абзацом восьмим пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25 березня 2005 року встановлено, що зміни до законів України, внесені цим Законом, є складовою частиною цих законів і діють відповідно до терміну дії цих законів.

А відтак, суд доходить висновку, що в даному випадку застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25 березня 2005 року, якими скасовано пільги на справляння податку на прибуток, передбачені Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» від 11 травня 2000 року.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позовної заяви, що у випадку зміни раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій внаслідок їх адміністративного оскарження таке податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій).

          Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши відповідно до вимог зазначеної норми оскаржуване рішення про внесення змін до податкового повідомлення-рішення № 4100/10/15-120 від 02 листопада 2005 року судом вбачається, що ним фактично виправлено лише допущену відповідачем описку, в частині зазначення в рішенні № 0001021501/0 від 10 жовтня 2005 року норм податкового законодавства, порушення яких було допущено платником податку, а не змінено раніше нараховану суму податкового зобов'язання.

Суд зазначає, що при дослідженні будь-яких фактичних даних суд виходить з їх значимості для правильного вирішення справи по суті. Згідно фактичних даних відповідачем було правомірно визначено наявність порушення вимог законодавства щодо визначення та нарахування позивачем податку на прибуток, вірно застосовано приписи Закону, донарахування податкового зобов’язання та штрафних санкцій здійснено правомірно.

За таких обставин дії відповідача щодо виправлення допущеної ним описки, в частині зазначення в рішенні № 0001021501/0 від 10 жовтня 2005 року норм податкового законодавства не можуть бути підставою чи однією з підстав для визнання податкового повідомлення-рішення нечинним, а тим більше - для його скасування.

           На підставі викладеного, Законів України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова», «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" , "Про Державний бюджет України на 2005 рік", «Про оподаткування прибутку підприємств» та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити. <Текст >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

          Повний текст постанови складено та підписано 15 лютого 2010 року.

Суддя                                                                       Архіпова С.В.