Рішення № 92040258, 09.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 р. Справа №480/5018/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача - Похилько Л.В.,

представників відповідача - Мулик К.К., Самохіна О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що ОВПП ДПС в особі Харківського управління за результатами планової документальної виїзної перевірки 22.08.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб та пені на загальну суму 56403030,73 грн.; з військового збору на загальну суму 4853690,86 грн.; про застосування штрафних ( фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 6120грн. Вказані рішення оскаржувалось у адміністративному порядку, скарга залишена без задоволення.

Вважає податкові повідомлення-рішення протиправними. Відповідно до вимог ст. 25 закону Країни “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” у разі оскарження вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000555016 збільшено грошове зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб на суму 52758171,02 грн., застосовано пеню у розмірі 3644859,71 грн. З розрахунку вбачається, що штрафні санкції у розмірі 18633878,17 грн. застосовані за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за грудень 2016- квітень 2018 на підставі ст. 126 п. 126.1 ПК України. Штрафні санкції у розмірі 34124292, 85 грн. Застосовано на підставі ст. 127 п. 127.1 ПК України за неперерахування (несплату) до або після виплати доходу податку на доходи фізичних осіб за квітень 2018 — лютий 2019 на суму внеску за жовтень 20918 року. Вважає таке рішення в частині застосування санкцій на підстав ст. 127 ПК України протиправним.

В ході перевірки самим відповідачем встановлено та відображено в акті перевірки факти несвоєчасної виплати позивачем заробітної плати найманим працівникам у період з 01.04.2016 по 31.03.2019. Мається заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 237736086,51 грн. Позивач визнає, що мала місце несвоєчасна виплата заробітної плати та несвоєчасна сплата узгоджених сум податку на доходи фізичних осіб, за що передбачена відповідальність ст. 126 ПК України. Фактів виплати заробітної плати без сплати податку на доходи фізичних осіб в ході перевірки не встановлено. Відповідно, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій не підставі ст. 127 ПК України. Зазначена норма Податкового кодексу України встановлює відповідальність податкового агента саме за несплату до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Стаття ж 126 ПК України передбачає відповідальність за порушення строків сплати узгоджених сум податку на доходи фізичних осіб, розмір санкції залежить від часу затримки сплати. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що висловлена Верховним Судом при розгляду ряду справ.

Вважає, що відповідачем безпідставно нараховано пеню у розмірі 2419674,96 грн. На суму податку на доходи фізичних осіб нарахованого на не виплачену заробітну плату за квітень-листопад 2018 року. Обчислення відповідачем пені проведено з порушенням встановленого ст. 129 ПК України порядку, відповідно до вимог якої нарахування розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, а закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або інших випадках погашення податкового зобов`язання. Тобто, обчислення пені за порушення строків сплати можливо лише у момент такої сплати, оскільки саме з цією подією законом пов`язано можливість нарахування пені. З акту є перевірки вбачається, що відповідачем проведено розрахунок пені у тому числі і на суми нарахованого, але не сплаченого податку на доходи фізичних осіб за квітень-листопад 2018 року. Вважає таке рішення відповідача протиправним.

Відповідачем прийнято рішення про збільшення зобов`язання позивача з військового збору, нараховано пеню, застосовано штрафні (фінансові) санкції. З розрахунку вбачається, що штрафна санкція застосовано на підставі ст. 126 ПК України за період грудень 2016-квітень 2018 року. За період квітень 2018-лютий 2019 року санкція застосовано на підставі ст. 127 ПК України у розмірі 2955081,52 грн. За цей же період нараховано пеню у розмірі 206464,40 грн. Вважає податкове повідомлення рішення у цій частині протиправним з мотивів, що наведені вище. Позивач не заперечує, що на підприємстві мається заборгованість зі сплати заробітної плати та сплати узгоджених сум податків, у тому числі і військового збору. Відповідачем не було встановлено факт ів виплати заробітної плати без сплати податків. За таких обставин застосування санкції, передбаченої ст. 127 ПК України є безпідставним. З наведених вище мотивів вважає безпідставним нарахування пені, оскільки прострочене податкове зобов`язання не сплачено, кінцевий термін нарахування пені не настав.

Крім того, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 6120 грн. За 1 випадків неподання повідомлення за формою № 20-ОПП. Встановлено факти неповідомлення позивачем про факти отримання в оренду майна, його повернення, передачу майна в оренду та про відчуження майна. Вважає таке рішення протиправним.

Відповідно до ст. 63 ПК України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючому органі. Відповідно до вимог Порядку обліку платників податків такі платники зобов`язані повідомляти про всі об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням. Цим же Порядком врегульовано облік об`єктів оподаткування та порядок внесення змін до облікових даних платника. Статтею 117 ПК України встановлено відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах. Вважає, що неподання заяви за формою № 20-ОПП не охоплюється диспозицією ст. 117 ПК України, відповідно цією нормою не встановлено відповідальність за таке порушення, а притягнення позивача до відповідальності на підставі цієї норми є протиправним.

Після уточнення позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000555016 в частині застосування штрафної санкції на суму 34 124 292 грн. 85 коп., пені у розмірі 2 419 552 грн. 96 коп.; № 0000545016 в частині застосування штрафної санкції на суму 2 955 081 грн. 52 коп., пені у розмірі 206 464 грн. 40 коп.; № 0000535016 про застосування штрафної санкції на суму 6 120 грн.

Відповідач — ОВПП ДПС в особі Харківського управління позов не визнав. Пояснив, що в ході перевірки позивача встановлено порушення вимог Податкового кодексу України. Встановлено несплату (неперерахування) до або під час виплати заробітної плати військового збору заквітень20189 року — лютий 2019 року. Також встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за період з грудня 2016 року по квітень 2018.

Статтею 126 ПК України передбачено відповідальність на несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом. Розмір штрафу залежить від тривалості прострочення. Відповідно до ст. 129 ПК України визначено розмір пені, яка підлягає сплаті. При цьому пеня нараховувалась у відповідності до п. 129.1.3 ст. 129 ПК України з 91 дня. Твердження позивача про протиправність її визначення не відповідають фактичним обставинам.

Також встановлено факти несплати (неперерахування) до або під час виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб за квітень-2018-лютий 2019. Несвоєчасно перераховано до бюджету узгоджені суми податку на доходи фізичних осіб за період з грудня 2016 по квітень 2018 року. Вважає, що штраф та пеня застосована правомірно.

У ході перевірки встановлено 12 випадків не подання позивачем повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування. Такі дії є порушенням вимог ст. 63 п. 63.3 ПК України. Відповідальність за таке порушення встановлена ст. 117 ПК України. За кожне з порушень до позивача застосовано штраф у розмірі 510 грн. на загальну суму 6120 грн. Вважає таке рішення правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача та представники відповідача - ОВП ДПС в особі Харківського управління вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.

Представник відповідача — ГУ ДПС у Сумській області у удове засідання не з`явився.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019. За наслідками перевірки 22.08.2019 ОВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000555016, яким за платежем податок на доходи фізичних осіб застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 52758171,02 грн. та пеню у розмірі 3644859,71 грн.; № 0000545016, яким застосовано штрафну (фінансову санкцію у розмірі 4540762,24 грн. та пеню у розмірі 312928,62 грн. з військового збору; № 0000535016 про застосування штрафної санкції на суму 6 120 грн., передбаченої ст. 117 п. 117.1 ПК України за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (а.с. 16, 32, 50).

Відповідно до акту перевірки на момент її проведення відповідачем встановлено факти несвоєчасної виплати позивачем заробітної плати найманим працівникам за період з грудня 2016 по лютий 2019 років. На момент перевірки заборгованість з виплаченої заробітної плати складала 237736086,51 грн. Відповідачем зроблено висновок про вчинення позивачем порушення вимог ст.ст. 168, 171 та 176 ПК України, що полягало у неперерахуванні (несплаті) до або під час виплати доходу податку на доходи фізичних осіб за квітень 2018 року — лютий 2019 року на загальну суму 51448057,77 грн., військового збору на суму 4444230,86 грн.; несвоєчасній сплаті за грудень 2016 року-квітень 2018 року податку на доходи фізичних осіб на суму 93467469,17 грн. та військового збору 7953418,14 грн. (а.с. 65,67).

Відповідно до ст. 168 п. 168.1 п.п. 168.1.1, 168.1.5 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до ст. 176 п. 176.2 п.п. "а" особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Позивач не заперечує, що під час нарахування заробітної плати ним визначались суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору і ці суми є узгодженим податковим зобов`язанням. У зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати ним не здійснювалось перерахування узгоджених сум зазначених податку та збору до бюджету у строки, визначені ст. 168 ПК України. При цьому позивач зазначає, що у кожному випадку виплати заробітної плати ним здійснювалось перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірах, що відповідач сплачених на користь працівників сумам. Заперечує здійснення виплат без перерахування податку та збору до бюджету.

Такі твердження позивача відповідач ніякими доказами не спростував. У акті перевірки не відображено фактів виплати позивачем заробітної плати без перерахування до бюджету відповідних сум податків. Крім того, відповідачем зазначається про несплату позивачем у граничний термін податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період квітня 2018 року-березня 2019 року. Позивач цю обставину не заперечує та зазначає, що за цей період заробітна плата не виплачена.

З акту перевірки та розрахунків до податкових повідомлень-рішень вбачається, що за період з грудня 2016 року по квітень 2018 відповідачем застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію, передбачену ст. 126 п. 126.1 ПК України, а за період з квітня 2018 року по березень 2019 року, передбачену ст. 127 п. 127.1 ПК України як за податком на доходи фізичних осіб, так і за військовим збором.

Відповідно до ст. 126 п. 126.1 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 127 п. 127.1 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Верховним Судом при розгляді адміністративних справ неодноразово вирішувалось питання про розмежування відповідальності за ст.ст. 126 та 127 ПК України. Зокрема, у постанові від 12 вересня 2019 року у справі №806/1537/16 (провадження№К/9901/26934/18, К/9901/26935/18) Верховний Суд дійшов висновку, що стаття 127 ПК України встановлює відповідальність за порушення правил нарахування та сплати податків у джерела виплати. Згідно цієї статті, підставою відповідальності є ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Дане правопорушення може бути вчинено шляхом бездіяльності та полягати в ненарахуванні, неутриманні та/або несплаті податкового зобов`язання. Крім того, додатково встановлено умови вчинення такого правопорушення: до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Відтак положення ст. 127 ПК України встановлюють міру відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Водночас, положення статті 126 Податкового кодексу України застосовується у випадку, коли має місце факт сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, але несвоєчасно, тобто з порушенням строків. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Таким чином, якщо платник податку при виплаті вже нарахованої заробітної не здійснив одночасно з такою виплатою перерахування податку до бюджету, то в такому випадку підлягає застосуванню штраф в порядку статті 127 ПК України і розмір такого штрафу залежить кількості разів допущених таких порушень. Між тим, у разі невиплати платником податку вже нарахованої заробітної плати, а також не перерахування з такої заробітної плати до бюджету податку у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, підлягає застосуванню санкція передбачена статтею 126 ПК України, розмір якої прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Відповідно до ст. 242 ч. 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як було зазначено, відповідачем під час перевірки не встановлено фактів виплати позивачем доходу без одночасної сплати з виплачених сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Встановлено наявність заборгованості з виплати заробітної плати та неперерахування до бюджету узгоджених сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору. За таких обставин суд вважає, що підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 127 ПК України відсутні, а податкові повідомлення-рішення № 0000555016 та № 0000545016 в цій частині є протиправними.

Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями визначено пеню. У тому числі і за період квітня 2018 року — лютого 2019 року. Як було встановлено у судовому засіданні за цей період мається заборгованість по виплаті заробітної плати, обов`язкові платежі, що підлягають сплаті з нарахованих сум доходу найманих працівників позивачем до бюджету не сплачені.

Порядок нарахування пені врегульовано ст. 129 ПК України. Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. Відповідно до п.п. 129.3, 129.4 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розмір пені, що підлягає сплаті, залежить від тривалості прострочення. Беручи до уваги встановлені Податковим кодексом України підстави для закінчення нарахування пені, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що пеня розмір пені визначається у момент погашення податкового боргу. Відповідно, визначення відповідачем пені на суми податку на доходи фізичних осіб та військовий збір, що позивачем не сплачені не відповідає зазначеним вимогам закону. Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000555016 в частині нарахування пені у розмірі 2 419 552, 96 грн. За податку на доходи фізичних осіб та № 0000545016 в частині застосування пені на суму 206 464, 40 грн. З військового збору суд вважає протиправними.

Податковим повідомленням-рішення № 0000535016 до позивача застосовано штрафну санкцію на загальну суму 6 120 грн. На підставі ст. 1217 ПК України. З акту перевірки вбачається, що у ході її проведення відповідачем виявлено 12 фактів неподання позивачем повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування. Позивач, не заперечуючи самого факту неподання повідомлень, вважає, що такі дії не становлять склад порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 117 ПК України.

Відповідно до ст. 117 п. 117.1 ПК України (у редакції на момент винесення податкового повідомлення-рішення) неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

Відповідачем застосовано до позивача штраф у зазначеному розмірі за кожним з випадків неподання повідомлення.

Відповідно до ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням врегульовано розділом VIII “Порядку обліку платників податків і зборів”, затверденого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі Порядок). Відповідно до п. п. 8.1, 8.2, 8.4, 8.5 Порядку платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом. Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

З наведених нормативних актів вбачається, що відомості щодо об`єктів оподаткування об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням є частиною облікових даних платника податків, оскільки у зв`язку з такими об`єктами у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. За таких обставин суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про те, що неподання позивачем повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП становить склад порушення вимог податкового законодавства, відповідальність за яке встановлена ст. 117 п. 117.1 ПК України. Вимоги в частині визнання протиправним та скасування штрафу, накладеного відповідачем на позивача на підставі п. 117.1 ПК України суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління, рішеннями якого порушено права позивача, судовий збір у розмірі 19210 грн. При зверненні до суду судовий збір був сплачений позивачем у максимальному розмірі. Виходячи ціни позову в частині вимог, що суд вважає необхідним задовольнити, підлягає сплаті судовий збір у тому ж максимальному розмірі.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000555016 в частині застосування штрафної санкції на суму 34 124 292 (тридцять чотири мільйони сто двадцять чотири тисячі двісті дев`яносто дві) грн. 85 коп. та пені у розмірі 2 419 552 (два мільйони чотириста дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 96 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0000545016 в частині застосування штрафної санкції на суму 2 955 081 (два мільйони дев`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч вісімдесят одна) грн. 52 коп. та пені у розмірі 206 464 (двісті шість тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 40 коп.

У задоволенні вимог у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 № 0000535016 про застосування штрафної санкції на суму 6 120 (шість тисяч сто двадцять) грн. відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Стягнути на користь акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби в особі Харківського управління (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 43141471) судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом, у розмірі 19 210 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.09.2020.

Суддя О.В. Соп`яненко