Ухвала суду № 92040254, 07.10.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 жовтня 2020 року м. Рівне №460/3911/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши клопотання представника відповідача у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-4955-50 від 17.02.2020.

В судове засідання призначене на 07.10.2020 о 16:00, учасники справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не прибули. Водночас, 07.10.2020 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю уповноваженого представника.

Позивач про прчини неявки у судове засідання не повідомив.

Надаючи правову оцінку поданому клопотанню представника відповідача та неявці позивача, суд враховує наступне.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом другим частини третьої статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають, зокрема, право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, оскільки: неприбуття до суду учасника справи не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції; матеріали справи містять достатній обсяг належних та допустимих доказів для розгляду справи по суті; суд не визнавав явку учасників справи обов`язковою.

Відповідно до частини 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта., то суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.

Повне судове рішення буде складено відповідно до частини четвертої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень статті 193 цього Кодексу.

Керуючись статтями 205, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Розгляд справи № 460/3911/20 провести у письмовому провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.П. Зозуля