Рішення № 92039720, 06.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2020 р. № 400/2314/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, вул. Сумська, 77/79, м. Харків, 61023 третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, вул. Леваневців, 25, м. Миколаїв, 54038 про:визнання протиправними та скасування п. 3 наказу від 02.06.2020 р. № 106 та п.5 наказу від 20.03.2020 р. № 431 в частині,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про визнання протиправним та скасування п.3 наказу № 106 від 02.06.2020 та п.5 наказу № 431 від 20.02.2020 про притягнення до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі на суму 600 131,22 грн.

Позивач обґрунтовує позов тим, що він є матеріально – відповідальною особою за тренажер КТС-18(літака СУ-25), крадіжки з якого були вчинені у вихідні дні в період з 22-22.02.2020 та 29.02.2020. Особа несе матеріальну відповідальність за розкрадання військового майна, яке сталося з її вини. Таким чином відповідач повинен був довести, що крадіжка була вчинена в результаті винних дій позивача і в чому вони полягають. З актом службового розслідування позивача не ознайомлювали, службове розслідування проведено з грубим порушенням, є необ`єктивним. Зі спірних наказів не вбачається відомостей про те, в чому саме полягало скоєне правопорушення позивачем, не встановлено ступень вини, конкретних дій чи бездіяльності, які призвели до виникнення нестачі втраченого майна.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки службове розслідування було проведено відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, що затверджено наказом Міністра оборони від 21.11.2017 №608, в ході якого було встановлено, що матеріально-відповідальною особою за тренажер КТЛ-18 є позивач, який грубо порушив заходи для забезпечення охорони військового майна: не здав під охорону об`єкт. Встановлені факти недисциплінованості та неналежного виконання обов`язків позивачем призвели до нестачі (розкрадання) військового майна.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що слідством не встановлено точну дату, коли сталася крадіжка, тому неможливо стверджувати, що позивач в той день був в добовому наряді та не здав будівлю тренажера під охорону. Під охорону будівлі НТК здають старші посадові особи НТК, а не позивач, який є найнижчою ланкою в підрозділі навчально-тренувального комплексу Факультету.

Ухвалою суду від 31.08.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу університету.

Третя особа надала суду пояснення, в яких позов не визнає, оскільки позивач несе безпосередньо відповідальність за збереження техніки та майна групи. Службовим розслідуванням встановлено, що сигналізація від приміщень (дверей) навчально-тренувального корпусу була відсутня, хоча у відповідному журналі здавання(приймання) під охорону постійно зазначається, що сигналізація включена та у справному стані. Приміщення тренажерів періодично вскривалось посадовими особами НТК, проте відповідні записи в журнал здавання(приймання) під охорону не робились. Внутрішні двері та ворота приміщень НТК на замки не зачинялись та не запечатувались. Проводити якісний зовнішній огляд споруд неможливо, в зв`язку з відсутністю світла навколо споруд та на підступах до нього. Відповідно до п.3.1.9Положення про військове господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997 позивач був зобов`язаний вживати заходів щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, огороджень, зв`язку та сигналізації та несе відповідальність за збереження майна групи. Позивач повинен був вносити пропозиції до річного плану заходів щодо капітального та поточного ремонту, рапортом повідомити свого безпосереднього начальника про необхідність вжиття додаткових заходів. Ніяких заходів направлених на збереження ввіреного військового майна позивачем не вжито, що підтверджує формальний підхід до його обов`язків, що і створило передумови до викрадання військового майна.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач проходить військову службу за контрактом на посаді інженера групи обслуговування тренажерів навчально-тренувального комплексу Факультету підготовки та підвищення кваліфікації персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Наказом начальника факультету № 176 агд від 27.12.2019 « Про призначення матеріально-відповідальних осіб факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил» відповідальним за тренажер КТС-18 призначений - старший лейтенант ОСОБА_1 - інженер групи обслуговування тренажерів навчально-тренувального комплексу.

Наказом начальника Харківського національного університету повітряних сил ім. І Кожедуба № 431 від 20.03.2020 за неналежне виконання вимог статей 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.3.19 Положення про військове(корабельне)господарство Збройних сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997, п.п.13,14 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету, затвердженого начальником факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил 13.08.2019, інженера групи обслуговування тренажерів НТК факультету старшого лейтенанта ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст.6 ЗУ « Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» притягнути до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої з його вини шкоди 591302,82грн.

Наказом начальника Харківського національного університету повітряних сил ім. І Кожедуба № 106 від 02.06.2020 внесено зміни до наказу від 20.03.2020 № 431, а саме до п.5 в частині притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу, а саме інженера групи обслуговування тренажерів НТК факультету старшого лейтенанта ОСОБА_1 відповідно до п.1 ст.6 ЗУ « Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі» притягнути до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі з його вини шкоди-600 131,22 грн.

Наказом начальника Харківського національного університету повітряних сил ім. І Кожедуба № 274 від 24.02.2020 призначено службове розслідування за фактом виявленої нестачі блоків в обчислювальній машині СМ-2М та блоків в обчислювальній машині СМ-2М тренажера КТС-18 (літака Су-25).

В акті службового розслідування від 20.03.2020 зазначено, що 24.02.2020 о 9-00 начальником навчально-тренувального комплексу факультету ОСОБА_2 під час вмикання тренажера КТЛ-32 в будівлі №190/62 була виявлена відсутність блоків в обчислювальній машині СМ-2М. При подальшій перевірці також була виявлена відсутність блоків в обчислювальній машині СМ-2М тренажера КТС-18 в цій же будівлі та обчислювальній машині СМ-2М тренажера КТС-9 в будівлі № НОМЕР_1 .

24.02.2020 територіальним управлінням ДБР до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом викрадання військового майна внесено кримінальне правопорушення за ч.3 ст.410 КК України «Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, військової та спеціальної техніки».

29.02.2020 був виявлений факт повторного проникнення у будівлю № НОМЕР_2 та виявлено відсутність блоків в обчислювальній машині СМ-2М тренажера КТЛ-32 в будівлі № НОМЕР_2 .

Сума нанесених збитків державі складає : тренажер КТС-18-618 302,82грн.

Остання інвентаризація авіаційно-технічного майна проведена згідно наказа начальника Факультету від 22.10.2019 № 136 агд в термін з 01.11.2019 по 17.12.2019 втрат та нестач не виявлено.

Тренажер КТС-18, за який відповідальний позивач останній раз працював 21.02.2020- з метою перевірки готовності до прибуття курсантів ХНУПС.

В період з 21.02.2020 по 24.02.2020 будівля № 190 під охорону не здавались, що підтверджується поясненнями посадових осіб та книгами приймання та здавання будівель.

У період з 09-00 22.02.2020 до 09-00 г. 23.02.2020 старший лейтенант ОСОБА_1 відповідальний за КТС-18, знаходився у добовому наряді черговим з охорони об`єктів факультету, під охорону будівлю № 190 не здавав.

Причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення позивачем, в тому, що він належне та правильне збереження закріпленої техніки та майна не забезпечив, в повсякденній діяльності закриття та запечатування запасних воріт та входів до споруди не проводив.

В.о. помічника чергового навчального корпусу, майор ОСОБА_3 належним чином не прийняв під охорону будівлю тренажерів № 62/190, яка перебувала відчиненою понад встановлений час необхідний для переодягання та підготовки до застування в наряд особового складу з 7.30-23.02.2020 по 7.00-24.02.2020.

Як наслідок, в ніч, з 23.02.2020 на 24.02.2020 невстановленими особами з будівлі тренажерів № 62/190 факультету було здійснено викрадання блоків обчислювальної машини СМ-2М, чим спричинено державні збитки.

28.02.2020 прийнявши чергування та виконуючи обов`язки помічника чергового навчального корпусу підполковник ОСОБА_4 о 17-00 прийняв під охорону будівлю тренажерів № 62/190. Але 06-10г. 29.02.2020 під час ранкового обходу території був виявлений факт повторного проникнення до будівлі тренажерів № 62/190 та здійснено викрадання блоків обчислювальних машин та елементі, що містять дорогоцінні метали, про що ОСОБА_4 доповів черговому по факультету.

Акт службового розслідування(арк.15) містить висновок щодо неправомірних дій військовослужбовців та причинний зв`язок між діями військовослужбовця, та подією, що трапилась, а саме щодо позивача зазначено, що його особиста недисциплінованість та неналежне виконання обов`язків призвело до викрадення та знищення військового майна. Вина військовослужбовців виражається у формі непрямого умислу, недбалості та самовпевненості.

Вбачається порушення вимог наступних нормативно-правових актів з боку посадових осіб факультету: позивач порушив:

Стаття 11 Статуту Внутрішньої Служби, яка зобов`язує військовослужбовця берегти державне майно,

Стаття 16 Статуту Внутрішньої Служби, яка визначає, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України. А також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями,

Стаття 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, яка зобов`язує кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів,

п.3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 № 300, який визначає вживати заходи щодо забезпечення надійного збереження матеріальних засобів, слідкувати за справним станом обладнання постів, огороджень, технічних засобів охорони зв`язку та сигналізації;

п.п.13,14 Положення про навчально-тренувальний комплекс факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, затвердженого начальником факультету 13.08.2019, яким визначено безпосередню відповідальність за збереження техніки та майна групи, вести документацію в відповідності з установленими вимогами.

Як передбачено статтями 26, 27 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 року № 440 затверджена Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України (далі за текстом Інструкція № 440), яка визначає механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна.

Пунктом 2 Інструкції № 440 матеріально відповідальна особа це посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року № 160-IX (далі Закон № 160-IX).

Відповідно до пункту 4статті 1 Закону № 160-ІХматеріальна відповідальність це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків (пункт 5статті 1 Закону № 160-ІХ).

Частиною першою статті 3 Закону № 160-IXпередбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до частини 2 вказаної статті умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (частина третя статті 3 Закону № 160-ІХ).

Згідно з частиною 1статті 6 Закону № 160-ІХособа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до частини статті 7 Закону № 160-ІХрозмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.

Відомість вмісту дорогоцінних металів та їх вартість у складі відсутніх блоків, які в своєму складі містять ДМГ тренажера КТС -18 заводський номер 0206, за який відповідальний позивач, складає 618 302,82 грн. Чому у спірному наказі відповідачем визначена сума повної матеріальної відповідальності 600131,22грн. відповідач суду не обгрунтував.

Порядок проведення службового розслідування визначено положеннями статті 8 Закону № 160-ІХ.

Так, посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Згідно з пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

За наслідками службового розслідування позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності, оскільки відповідно до наказу від 27.12.2019 він призначений матеріально-відповідальною особою.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 300 від 16.07.1997 « Про затвердження Положення про військове(корабельне) господарство Збройних Сил України п.9.1.1-9.1.9 передбачено, що з метою підвищення відповідальності за керівництво військовим (корабельним) господарством і забезпечення збереження державної власності всі посадові особи при призначеннях і переміщеннях зобов`язані здавати та приймати справи і посаду. У роботі щодо приймання та здавання справ і посади всіма матеріально відповідальними особами військової частини (з`єднання) обов`язково бере участь внутрішня перевірочна комісія.

Приймання та здавання справ посадовими особами, що відають військовим (корабельним) господарством, оформлюється актом. До акта додаються відомості наявності і якісного стану матеріальних засобів з указанням наявності, якісного стану, надлишків і нестач, а також пояснення того, хто здає справи і посаду, про причини виникнення нестачі, надлишків.

Акт і відомості наявності та якісного стану матеріальних засобів підписуються тим, хто приймає, і тим, хто здає справи та посаду, а також членами комісії, які проводили інвентаризацію матеріальних засобів і перевірку господарської

діяльності військової частини (служби).

Але сторони не надали суду доказів складання акта приймання-передачі майна при призначенні позивача матеріально-відповідальною особою. Відповідачем не надано суду доказів того, що блоки в обчислювальній машині СМ-2М тренажера КТС-18(Су-25) були в наявності при призначенні позивача на посаду. Зазначення в акті службового розслідування про проведення інвентаризації з 01.11.2019 по 17.12.2019, в якому зазначено, що втрат та нестач не виявлено, не може підтвердити наявність блока в обчислювальній машині СМ-2М тренажера КТС-18(Су-25) станом на 27.12.2019 та Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України передбачений чіткий алгоритм дій приймання-передачі військового майна.

Для притягнення позивача до матеріальної відповідальності, як і до іншого виду юридичної відповідальності необхідно встановити склад правопорушення. Відповідачем не зазначено, в чому полягає об`єктивна сторона правопорушення – протиправна поведінка у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням службових обов`язків.

В акті службового розслідування зазначено, що позивач не здав будівлю під охорону, що сприяло вчиненню правопорушення та викраданню майна.

28.02.2020 будівля тренажера № 62/190 була прийнята під охорону, але це не перешкоджало третім особам розкрасти військове майно, що було виявлено 29.02.2020 о 9-00 г. Відтак передача майна під охорону не забезпечило зберігання військового майна.

Стосовно суб`єктивної сторони правопорушення: вини позивача, то в акті перевірки зазначено, що вина військовослужбовців виражається у формі непрямого умислу, недбалості та самовпевненості, яка саме у позивача форма вини у вигляді недбалості або самовпевненості, оскільки це різни види вини у формі непрямого умислу.

Також у п.3.4 акта службового розслідування зазначено, що начальником Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба № 174 агд «Про організацію служби військ і освітньої діяльності» відпрацьований до всіх осіб, але що його стосується, не доведений. В наказі не визначено відповідальних посадових осіб за приміщення, об`єкти, їх режим роботи та порядок здачі під охорону. Обов`язки щодо організації охорони та оборони військових об`єктів та техніки на Факультеті посадовим особам не визначено.

Відтак, порядок здачі майна під охорону не визначений, тому відповідач не може стверджувати, що здача будівлі під охорону позивачем є його обов`язком, невиконання якого призвело до крадіжки.

Умовами притягнення позивача до матеріальної відповідальності є:

- наявність шкоди, це викрадене державне майно на суму 618302,82грн.

- протиправна поведінка – бездіяльність щодо незабезпечення зберігання майна,

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою - взагалі відсутній в акті перевірки, тому будь-які дії або бездіяльність відповідача не могла стати передумовою для викрадання військового майна.

- вина особи в завданні шкоди: форма умислу не конкретизована стосовно позивача в акті службового розслідування.

Таким чином, надані суду документи не підтверджують, що викрадено майно було в наявності при призначенні позивача відповідальною особою станом на 27.12.2019, оскільки будь-які документи стосовно передачі майна позивачу на зберігання не складались.

Склад правопорушення відсутній, оскільки відсутня його об`єктивна та суб`єктивна сторона.

Відсутній причинний зв`язок між бездіяльністю та діями позивача та викраденням майна.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не довів суду, що спірні накази прийняті правомірно.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м. Харків, 61023, ідентифікаційний код 24980799) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати п.3 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба № 106 від 02.06.2020 та п.5 наказу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба № 431 від 20.02.2020 про притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у повному розмірі на суму 600131,22 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко