Постанова № 9203878, 03.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 лютого 2010 р.                                                                                 № 2-а- 45261/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

за участю : секретаря судового засідання - Островської М.О.

представників сторін :

позивача –Чеховського Д.Ю.,

відповідача –Малахової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ПП "Фінанси - Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач –Приватне підприємство «Фінанси-Інвест»(далі –ПП „Фінанси-Інвест”, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі –ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006531503/0 від 13.10.2009 року, № 0006531503/1 від 08.12.2009 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 150741,00 грн., в т.ч. за основним платежем –100494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –50247,00 грн.

          В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ані Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі –Закон про ПДВ), ані жодним іншим нормативним актом не передбачено обов`язку платника податків скористатись своїм правом на податковий кредит у тому ж податковому періоді, в якому таке право виникло (у періоді, в якому були виписані податкові накладні, що підтверджують суми податкового кредиту). З посиланням на пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.4.5 п.7.4 , пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі –Закону про ПДВ) стверджує, що позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, по даті отримання податкової накладної. Вважає висновки перевірки, на підставі яких були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, нормативно не обґрунтованими, у зв`язку з чим ці податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі, просила суд у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень зазначила, що позивачем необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 13416,67 грн. –за грудень 2008 року та 87076,8 грн. –у квітні 2009 року, оскільки податкові накладні, згідно з якими визначено вказані суми податкового кредиту, були отримані позивачем та включені до складу податкового кредиту не у періоді їх видання. ПП «Фінанси-Інвест»не надано документального підтвердження невикористання податкових накладних, виданих у попередніх звітних періодах, в тому податковому періоді, коли проводилися операції. З посиланням на пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ вказала, що позивач не скористався своїм правом додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника, який відмовляється надати податкову накладну або порушує порядок її заповнення. Крім того, звернула увагу суду, що податкову накладну, виписану ПП „Елада-2002”, позивач отримав після скасування держреєстрації контрагента. За таких обставин, відповідач вважає, що суми податку на додану вартість, задекларовані ПП „Фінанси-Інвест” у спірних правовідносинах, не підтверджені податковими накладними та не підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

          Як свідчать матеріали справи, в період з 25.09.2009 р. по 30.09.2009 р. фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ПП «Фінанси-Інвест»з питань достовірності відображення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, квітень 2009 року. За результатами перевірки складено акт № 6527/15-229/32235404 від 30.09.2009 р.

          Перевіркою встановлено порушення ПП «Фінанси-Інвест»пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ –завищення податкового кредиту на 13416,67 грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2008 року на 13417,00 грн.; завищення податкового кредиту на загальну суму 87076 грн. по декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року (в т.ч. по контрагенту ІПН 336753120334 –на суму ПДВ 1833,33 грн., по контрагенту ІПН 318003420328 на суму ПДВ 84343,47 грн., по контрагенту ІПН 330668620338 на суму ПДВ 900,00 грн.), заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за квітень 2009 року на суму 87077,00 грн.

          На підставі висновків акту перевірки № 6527/15-229/32235404 від 30.09.2009 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0006531503/0 від 13.10.2009 року про визначення ПП «Фінанси-Інвест»податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 150741,00 грн., в т.ч. за основним платежем –100494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –50247,00 грн.

          Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПІ у Київському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарга позивача була залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення –без змін, та було винесене податкове повідомлення-рішення № 0006531503/1 від 08.12.2009 року про визначення ПП «Фінанси-Інвест»податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й з дріб`ю 0.

Судом встановлено, що висновок про завищення суми податкового кредиту зроблено відповідачем внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту в перевірених періодах сум ПДВ, сплачених ним згідно податкових накладних, виписаних на адресу ПП «Фінанси-Інвест»в попередніх звітних періодах його контрагентами: ПП «Тетра 2005»(ІПН 336753120334) –за грудень 2008 року на суму 13416,67 грн., та ПП «Еллада-2002»(ІПН 318003420328), ПП «Прод-торг»(ІПН 330668620338), ПП «Тетра- 2005»(ІПН 336753120334) –за квітень 2009 року на суму 87076,80 грн.

Суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону про ПДВ. Виходячи зі змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту фактично залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку.

Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є податкова накладна.

Судом встановлено, що вищезазначеними контрагентами позивача було виписано на адресу ПП «Фінанси-Інвест»податкові накладні № 000204 від 31.12.2007 р. на суму 5400,00 грн., в т.ч. ПДВ –900,00 грн. (виписана ПП «Прод-Торг»), № 000000019 від 30.10.2006 р. на суму 506059,63 грн., в т.ч. ПДВ –84343,27 грн. (виписана ПП «Еллада-2002»), № 000121 від 18.12.2006 р. на суму 11000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1833,33 грн. (виписана ПП «Тетра-2005»), № 000178 від 18.01.2007 р. на суму 34600,00 грн., в т.ч. ПДВ –5766,67 грн. (виписана ПП «Тетра-2005»), № 000168 від 12.01.2007 р. на суму 45900,00 грн., в т.ч. ПДВ –7650,00 грн. (виписана ПП «Тетра-2005»).

З наданих до матеріалів справи копій спірних податкових накладних, досліджених судом, встановлено, що останні заповнені згідно вимог, передбачених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, містять усі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату її виписування, скорочену назву підприємства-позивача та його контрагента, податковий номер продавця та покупця, місце їх розташування, опис та кількість товарів, ціну поставки без урахування поставки, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

          Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що включенню до складу податкового кредиту не підлягають суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону).

          Суд зазначає, що розрахунки між позивачем та ПП «Тетра-2005», ПП «Прод-Торг»та ПП «Еллада-2002»були проведені у повному обсязі: з ПП «Прод-Торг» - актом заліку зустрічних однорідних вимог від 31.12.2007 року на суму 5400,00 грн.; з ПП «Еллада-2002»- шляхом внесення до каси підприємства-продавця готівкових коштів в сумі 506059,63 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 12587 від 30.10.2006 р.; з ПП «Тетра-2005»- актом заліку зустрічних однорідних вимог від 18.01.2007 р. на суму 1200,00 грн., внесенням до каси підприємства-продавця готівкових коштів в сумі 11000,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 11487 від 16.12.2006 р. та внесенням коштів в сумі 45900,00 грн. на розрахунковий рахунок ПП «Тетра-2005», що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку позивача за 12.01.2007 року. Таким чином, операції з поставки товарів на адресу ПП «Фінанси-Інвест»мали реальний характер, і суд вважає спірні суми податкового кредиту такими, що підтверджуються належним чином заповненими податковими накладними.

          Підпунктом 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ передбачено обов`язок платника податку вести окремий обік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, а також які не є об`єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

          Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, в якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписування (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

          Відповідно до приписів наведеної норми позивачем велися відповідні реєстри, якими підтверджується факт отримання спірних податкових накладних у більш пізньому податковому періоді, ніж вони виписані. Так, позивачем до матеріалів справи надано копії реєстрів отриманих податкових накладних за спірний період, з яких вбачається факт отримання спірних податкових накладних: у грудні 2008 року –податкових накладних № 000178 від 18.01.2007 р. на суму 34600,00 грн., в т.ч. ПДВ –5766,67 грн. та № 000168 від 12.01.2007 р. на суму 45900,00 грн., в т.ч. ПДВ –7650,00 грн., виписаних ПП «Тетра-2005»; у квітні 2009 року –податкових накладних № 000204 від 31.12.2007 р. на суму 5400,00 грн., в т.ч. ПДВ –900,00 грн. (виписана ПП «Прод-Торг»), № 000000019 від 30.10.2006 р. на суму 506059,63 грн., в т.ч. ПДВ –84343,27 грн. (виписана ПП «Еллада-2002»), № 000121 від 18.12.2006 р. на суму 11000,00 грн., в т.ч. ПДВ –1833,33 грн. (виписана ПП «Тетра-2005»).

Приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ передбачено, що дата виникнення права платника податків на податковий кредит визначається по даті здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов?язань продавця. Проте, є випадки, коли період виписки податкових накладних не співпадає з періодом їх отримання. Суд зазначає, що Законом про ПДВ не передбачено будь-якої відповідальності платника податку за таке „запізнення” відображення податкового кредиту, тож і вимоги податкового органу щодо безумовного одночасного (мається на увазі із податковими зобов?язаннями) відображення податкових накладних у складі податкового кредиту є неправомірними.

При цьому слід відмітити, що право на податковий кредит позивач не втрачає, якщо на дату виникнення цього права він ним не скористався. Тобто, позивач має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх періодах.

          Суд вважає недоречним посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, оскільки не є обов’язком позивача подавати до відповідача заяву зі скаргою на постачальників, які на дату виникнення у позивача права на податковий кредит затримають видачу податкових накладних. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, контрагенти ПП «Фінанси-Інвест»- ПП «Тетра-2005», ПП «Прод-Торг», ПП «Еллада-2002»не відмовлялися видати позивачу податкові накладні на поставлені товари.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону про ПДВ, оскільки зазначеними нормами не заборонено включати суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за податковими накладними, виписаними у минулих податкових періодах. Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.          

          Таким чином, ПП «Фінанси-Інвест»правомірно включило до складу податкового кредиту кошти, сплачені згідно податкових накладних, виписаних на його адресу ПП «Тетра-2005», - у грудні 2008 року в сумі 13416,67 грн. та виписаних ПП «Тетра-2005», ПП «Прод-Торг», ПП «Еллада-2002», - у квітні 2009 року в сумі 87076,80 грн., по другій з подій, передчасних пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ –по даті отримання податкової накладної.

          Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          З огляду на наведену норму, суд зазначає, що у даному випадку тягар доказування правомірності своїх висновків лежить саме на відповідачеві. Відповідачем доказів включення до складу податкового кредиту спірних податкових накладних у попередніх звітних періодах не надано.

          Суд відмічає, що посилання відповідача в рішенні про розгляд первинної скарги від 19.11.2009 р. № 19461/10/25-019 на ту обставину, що ПП «Еллада-2002», за результатами відносин з яким позивачем було включено до складу податкового кредиту у квітні 2009 року 84343 грн., 12.01.2009 року знято з обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова у зв`язку зі скасуванням державної реєстрації, жодним чином не скасовує права ПП «Фінанси-Інвест»на податковий кредит. Сплата коштів у сумі 84343 грн., які позивачем були включені до складу податкового кредиту за перевірений період, підтверджується копіями відповідних квитанцій до прибуткового касового ордеру. Спірна податкова накладна була виписана 30.10.2006 року, тобто у період, коли ПП «Еллада-2002»перебувало на податковому обліку, у тому числі і як платник ПДВ, тому відповідно до ст.9 закону про ПДВ мало право на видання спірної податкової накладної.

          Слід зазначити, що перевірка ПП «Фінанси-Інвест», яка проводилась ДПІ у Київському районі м. Харкова, була невиїзною і проводилась без участі представника позивача. Відповідачем не надано доказів отримання керівником підприємства запрошення на перевірку, і, відповідно, можливість позивача надати до перевірки документів фінансового та податкового обліку по контрагентам ПП «Еллада-2002», «Тетра-2005»та ПП «Прод-торг», тому посилання відповідача в рішенні про розгляд первинної скарги на ту обставину, що позивачем не надано документів бухгалтерського та податкового обліку по вказаним контрагентам, не може бути прийнято в якості належного обґрунтування заперечень.

          Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки № 6527/15-229/32235404 від 30.09.2009 р. ПП «Фінанси-Інвест»є невірними, оскільки ґрунтуються на помилковому застосуванні норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення № 0006531503/0 від 13.10.2009 року та № 0006531503/1 від 08.12.2009 року про визначення позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 150741,00 грн., в т.ч. за основним платежем –100494,00 грн., за штрафними 9фінансовими) санкціями –50247,00 грн. підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

          Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ПП "Фінанси - Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова № 0006531503/0 від 13.10.2009 року та № 0006531503/1 від 08.12.2009 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 150 741,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 100494,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50247,00 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ПП "Фінанси - Інвест", код 32235404, державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 08.02.2010 р.

Суддя                                                                                                     Т.С.Перцова