Ухвала суду № 92038305, 05.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 жовтня 2020 року Справа №804/4396/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2020 року відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернуся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням (заявою), в якому заявник просить:

- розглянути подання та у відповідності до вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» винести ухвалу, якою змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 31.07.2018 року по справі №804/4396/18, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 19650,46 грн., які нараховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.

В обґрунтування подання зазначено, що 10.01.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №804/4396/18, виданого 20.12.2018 року. Станом на день звернення з заявою боржником рішення суду в повній мірі у встановлений строк не виконано.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року заява призначена до розгляду у судовому засіданні.

Виконавець в судове засідання не прибув, у заяві просив розгляд заяви провести без його участі.

Позивач, належним чином повідомлений, в судове засідання не прибув.

Частиною 2 статті 378 КАС України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Оскільки немає перешкод для розгляду заяви, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути заяву в письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта згідно ч. 9 ст. 205 КАС України.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд встановив такі обставини.

31.07.2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо безпідставного зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2016 основного розміру пенсії з 73% до 70%. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області встановити ОСОБА_1 основний розмір пенсії - у розмірі 73% суми грошового забезпечення, вказаного у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, яка виготовлена ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, а саме з 1 січня 2016 року, та здійснити відповідні виплати.

16.11.2018 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 року - залишено без змін.

16.11.2018 року Рішення суду першої інстанції від 31.07.2018 набрало законної сили.

20.12.2018 року по справі №804/4396/18 видано виконавчий лист.

10.01.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області на підставі виконавчого листа №804/4396/18 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58048153, якою боржнику боржнику - ГУ ПФУ в Луганській області було запропоновано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

14.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено заяву ГУ ПФУ в Луганській області про заміну боржника у виконавчому провадженні ВП №58048153 по адміністративній справі №804/4396/18 та здійснено заміну сторони - боржника у виконавчому провадженні ВП №58048153 відкритому за виконавчим листом №804/4396/18, виданим Дніпропетровським окружним адміністративним судом 20.12.2018 з ГУ ПФУ в Луганській області на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві).

11.06.2019 року Відділом ПВР ГТУ юстиції в Луганській області були винесені: постанова ВП №58048153 про заміну сторони виконавчого провадження з ГУ ПФУ в Луганській області на ГУ ПФУ в м. Києві та постанова про передачу виконавчого провадження ВП №58048153 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ПВР у м. Києві).

19.06.2019 Відділ ПВР у м. Києві виніс постанову про прийняття виконавчого провадження ВП №58048153 та направив її сторонам виконавчого провадження: ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в м. Києві.

Листом від 03.09.2019 № 194574/07 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 року, у справі № 804/4396/18, Управлінням в Луганській області, в січні 2019 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 11.05.2018 рок № 6754. Кошти, нараховані за період з 16.11.2018 року (дата набрання постановою Третього апеляційного адміністративного суду законної сили) по 31.01.2019 року в сумі 739,05 грн., будуть виплачені з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25.04.2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів після забезпечення фінансування. Сума пенсійних коштів за період з 01.01.2016 року по 15.11.2018 року в сумі 19650,46 грн. буде здійснюватися за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649.

04.09.2019 року, керуючись п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 по справі № 640/17139/19 скасовано постанову № 58048153 від 04.09.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу.

На виконання даної ухвали, 04.12.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

Листом від 16.12.2019 № 303630/07 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало також саму інформацію, що і листом від 03.09.2019 № 194574/07.

17.12.2019 до Відділу надійшла заява ОСОБА_1 з повідомлення про невиконання боржником рішення суду, в частині не виплати боргу нарахованого на виконання рішення суду.

В зв`язку з тим, що рішення суду не виконано, державним виконавцем 20.01.2020 винесено постанову про накладання штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України м. Києва та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

З огляду на те, що рішення суду боржником не виконано, 10.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі та 10.02.2020 направлено до Шевченківського управління поліції ГУ НПУ в м. Києві подання про притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.

18.05.2020 року начальником Відділу направлено додаткові пояснення до подання про притягнення до кримінальної відповідальності від 10.02.2020 №58048153/4, у якому виправлено допущені помилки стосовно «по-батькові» та адреси стягувача ОСОБА_1 .

11.06.2020 року, керуючись статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження», начальником Відділу винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, оскільки згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04 2020 у справі № 160/2042/20, яке набрало законної сили - 04.05.2020, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу Махової Д.А. про закінчення виконавчого провадження від 10.02.2020, винесену у виконавчому провадженні №58048153. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження супровідним листом до відома та виконання.

Також, 11.06.2020 року начальником Відділу, керуючись ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Згідно повідомлення Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві, встановлено, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії відповідно до вимог рішення суду та нараховано доплату у розмірі 19650,46 грн. Боржником зазначено, що виплата даної заборгованості буде проводитись відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.

Отже, як вбачається з матеріалів заяви, станом на час розгляду заяви, сума доплати (заборгованості перед стягувачем) становить 19650,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, в розумінні наведеної статті 378 КАС України при вирішенні заяв про відстрочення чи розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Отже, наведена норма пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Тобто, для зміни способу і порядку виконання необхідні обставини, які роблять виконання неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов`язання суб`єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справи №№ 21-394а14, 21-475а14) та постановах Верховного Суду від 30.07.2019 року (справа №281/1618/14-а), від 10.07.2019 року (справа № 755/7078/16-а).

Також, обов`язковість рішень суду гарантується Конституцією і законами України, та є однією з головних засад судочинства, визначених положеннями ст. 129 Конституції України.

Відповідно до положень ст.7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з вимогами ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України №21-506а14 від 25.11.2014 року, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України (в редакції з 15.12.2017 року) у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

З рішення суду від 31.07.2018 вбачається, що суд захистив порушене право позивача, визнавши дії відповідача протиправними та зобов`язавши останнього встановити позивачу основний розмір пенсії та здійснити відповідні виплати, вимога заявника про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача заборгованості за спірний період фактично змінює рішення суду.

Суд також зауважує, що виконання рішення в первинній редакції передбачає сплату відповідних коштів з рахунків, що містять призначені для таких виплат бюджетні асигнування, в той час, як у випадку зміни способу виконання рішення та встановлення порядку його виконання шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві призведе до виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на кошти, призначені для забезпечення діяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, що не відповідає змісту та суті рішення по справі.

При цьому, слід зазначити, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку виплати заборгованості із соціальних виплат за минулий період, рівно як і відсутність коштів для фінансування цих видатків, не є, на думку суду, обставинами, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду зобов`язального характеру, оскільки відповідно до ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таке правозастосування відповідає висновкам, висловленим Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-394а14), постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року (справа № 800/203/17), постановах Верховного Суду від 30 липня 2019 року (справа № 281/1618/14-а), від 10 липня 2018 року (справи № 755/7078/16-а (755/10524/17), № 490/9519/16-а).

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, суд приходить до висновку, що заява відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 804/4396/18 є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями ст. ст.ст.5, 241, 248, 256, 293, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник