Постанова № 9203748, 25.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 січня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 41464/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Братовченко М.А.

представник позивача - Кірсанов Д.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків"

до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова

проскасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" (надалі позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова (надалі відповідач), в якому просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007482301 від 19.08.2009р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20.07.2009р. відповідачем було проведено перевірку дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за результатами якої було складено акт № 010224 від 20.07.2009 р. та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007482301 від 19.08.2009р. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням і вважає його необгрунтованим, оскільки відповідно до ст.11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Згідно направлення на перевірку № 8534 від 17.07.2009р. головним державним податковим ревізорам ДПА у Харківській області Давидяну Д.В. та Усіченко С.В. було доручено здійснити планову перевірку позивача. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Відповідного попередження за 10 днів про проведення планової перевірки з боку ДПА в Харківській області не було зроблено. При цьому, на момент пред'явлення направлення на перевірку, у позивача тривала комплексна планова перевірка, яку проводило ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, що підтверджується копією направлення, доданої до позовної заяви. Окрім того, відповідно до постанови КМУ № 502 від 21.05.2009р., до 31.12.2010р. діє мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок з планового державного нагляду за додержанням податкового законодавства. Цілком очевидно, що перевірка виконання вимог закону не може бути віднесена до перевірки з планового державного нагляду за додержання податкового законодавства. Проте, вислухавши зауваження стосовно підстав для проведення перевірки, головні державні податкові ревізори ДПА у Харківській області Давидян Д.В. та Усіченко С.В. зазначили, що вони проводять не ту планову перевірку, про яку йдеться у ст.11-1 Закону, і що на їхню перевірку дія мораторію не розповсюджується». Така позиція ревізорів, на думку позивача, не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Стосовно суті порушень, викладених в акті перевірки, позивач зазначає, що висновок відповідача про те, що ФКЧ повинен містити у перших рядках слово "автосалон" чи "станція технічного обслуговування" не грунтується на нормах діючого законодавства. Наказ № 614, яким оперував відповідач, містить лише вимоги до переліку обов"язкових реквізітів ФКЧ, а їх порядок розташування на ФКЧ не регулюється. До речі, слово "автосалон" зазначено у ФКЧ позивача, але не в перших рядках. Під час проведення процедури повернення товару покупцем, позивач видавав покупцям видатковий касовий ордер із складанням акту повернення коштів, що не протиріччить нормам діючого законодавства. Всього за час перевірки було проаналізовано 4 випадки повернення грошовх коштів на загальну суму 1053, 42 грн. Позивач видавав грошові кошти через касу, а не через РРО з тих підстав, що між внесенням грошових коштів до РРО і видачею їх через касу проходив певний проміжок часу, за який внесені грошові кошти з РРО були інкасовані до каси ползивача. Таким чином, видача готівкових коштів із каси позивача здійснювалась на підставі розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року. Під час перевірки представник позивача зауважив, що програмне забезпечення (1-С Предприятие 7) не дозволяє роздрукувати ФКЧ у формі, відповідно до додатку 2 наказу № 614. Крім цього, під час комплексної перевірки, яка тривала паралельно з перевіркою РРО, будь - яких порушень касової дисципліни з боку позивача не було виявлено, що підтверджується актом перевірки № 4103/2305/33207174 від 12.08. 2009 року.

Також позивач зазначив, що відповідно до Постанови КМУ № 502 від 21.05.2009 року, відповідач повинен був, у випадку виявлення порушень, видати позивачу припис про усунення порушень діючого законодавства протягом 30 діб. Проте відповідач не видав такого припису, а одразу прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необгрунтованість позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Приписами ст.ст. 8, 9, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу” органи державної податкової служби, у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

П.П. 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Судом встановлено, що відповідно до направлення на перевірку № 8534 від 17.07.2009 року фахівцям ДПА у Харківській області було доручено здійснити планову перевірку ТОВ "Автодом Харків" з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівк, наявності торгових патентів і ліцензій. (а.с. 11).

За результатами перевірки був складений Акт № 010224 від 20.07.2009р., в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 3 п.1, п. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Наказу ДПА України № 614, а саме: невідповідність фіскального чеку вимогам діючого законодавства.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято рішення про застосування до ТОВ "Автодом Харків" штрафних (фінансових) санкцій № 0007482301 від 19.08.2009р. на суму 27846, 70 грн.( а.с. 8).

За висновками перевірки податковим органом було вказано, що невідповідність фіскального чеку вимогам діючого законодавства, полягає в тому, що фіскальний касовий чек (ФКЧ) не має назви господарської одиниці. Такою назвою є або «автосалон» або «станція технічного обслуговування». Свій висновок Відповідач обгрунтовує визначенням господарської одиниці, яке зазначене у наказі ДПА України № 614 від 01.12.2000р., відповідно до якого назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею) (а.с. 9-10).

Як вбачається з Дозволу на розміщення об"єктів торгівлі, громадського харчуваня та побутового обслуговування № 01-5574, виданого 27.12.2006 року, та № б01-1027, виданого 22.12.2008 року, єдина назва, яка міститься в дозволі - це ТОВ «Автодом Харків". Інші розділи дозволу містять уточнюючу інформацію стосовно суб'єкта господарювання, а саме: місцезнаходження - м. Харків, вул. Клочківська, 94А; юридична адреса - м. Харків, вул. 23 Серпня, 51, товарна спеціалізація - автосалон; - режим роботи - з 8-00 до 19-00, і т.і. (а.с. 13, 14).

Слово «автосалон» зазначено у фіскальному касовому чеці, виданому позивачем, але не в перших його рядках (а.с. 17).

Висновок податкового органу про те, що фіскальний касовий чек повинен містити у перших рядках слово "автосалон" або "станція технічного обслуговування" суд вважає не обгрунтованим, оскільки Наказ ДПА України № 614, на який посилається податкова, містить лише вимоги до переліку обов"язкових реквізітів ФКЧ. Порядок розташування обов"язкових реквізітів на фіскальному касовому чеці цим Наказом не регулюється.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що форма фіскального касового чеку, виданого позивачем, відповідає нормам діючого законодавства.

Окрім того, під час процедури повернення товару покупцем, позивач, видавав видатковий касовий ордер із складанням акту повернення коштів.

Відповідач не погоджується з цим та вважає, що в такому випадку позивач повинний видавати фіскальний касовий чек, який оформлено відповідно до Додатку 2 Наказу ДПА України № 614.

Відповідно до п.2 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну...».

Під час проведення перевірки було проаналізовано чотири випадки повернення грошових коштів на загальну суму 1053, 42 грн. При цьому, позивач видавав грошові кошти через касу, а не з РРО з тих підстав, що між внесенням грошових коштів до РРО і видачею їх через касу проходив певний проміжок часу, за який внесені грошові кошти з РРО були інкасовані до каси позивача.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, поясненнями свідка Кочкіної І.І., опитаної в ході судового розгляду справи, та не спросовуються відповідачем.

Таким чином, видача готівкових коштів із каси позивача здійснювалась на підставі розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004р. і не суперечить Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За таких підстав, суд дійшов до висновку про те, що в діях позивача відсутнє порушення чинного законодавства, у зв"язку з чим підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій - немає.

Суд також зауважує на тому, що під час комплексної перевірки, яка проводилась паралельно з перевіркою РРО, будь - яких порушень касової дисципліни з боку позивача виявлено не було, що підтверджується висновками, викладеними податковим органом в Акті перевірки № 4103/2305/33207174 від 12.08.2009 року.

Що стосується посилання позивача на те, що відповідно до Постанови КМУ № 502 від 21.05.2009р., відповідач повинен був, у випадку виявлення порушень, видати позивачу припис про усунення порушень діючого законодавства протягом 30 діб, проте відповідачем одразу було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то суд не приймає їх до уваги з наступних підстав:

Статтями 15 та 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено порядок проведення перевірок за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) шляхом проведення планових або позапланових перевірок. При цьому ст. 11-2 Закону України «Про Державну податкову службу» передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення перевірки за умови надання платнику податків направлення на перевірку, у разі якщо перевірка планова та наказу керівника, у разі якщо перевірка позапланова.

Судом встановлено, що перевірка ТОВ "Автодом Харків" від 20.07.2009 року була плановою, що також підтверджується копією направлення на перевірку № 8534 від 17.07.2009 року (а.с. 11).

Посилання позивача в позовній заяві на порушення відповідачем ст. 11-1 Закону України «Про Державну податкову службу», суд вважає безпідставними, оскільки вказаною статтею передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Проте, 20.07.2009 року перевірка проводилась з питань дотримання позивачем вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95 – ВР, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року № 98/96- ВР, «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481, постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», які не є податковими законами.

Таким чином, 20.07.2009 року посадовими особами державної податкової адміністрації перевірялись питання, що не стосуються перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). За таких обставин, положення ст. 11-1 ЗУ «Про ДПС» не поширюється на перевірки щодо контролю за дотриманням вимог ЗУ «Про РРО».

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, та керуючись Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007482301 від 19.08.2009р.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" судові витрати у розмірі <Текст >3.40

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст.160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 01 лютого 2010 року.

Суддя                                                                       Панченко О.В.