Рішення № 92037207, 22.09.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року Справа № 915/989/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства “БІЗОН-ТЕХ 2006” (70605, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 162, кв. 11, ідентифікаційний код 34216986)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРАГРО ТРАСТ” (54000, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, буд. 59, кв. 14, ідентифікаційний код 42484588)

про: стягнення 171315,85 грн.

в с т а н о в и в:

20.07.2020 Приватне підприємство (ПП) “БІЗОН-ТЕХ 2006” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. № 399/20-юр від 13.07.2020 (вх. № 8801/20) до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “УКРАГРО ТРАСТ” про стягнення заборгованості на загальну суму 171315,85 грн., яка складається з: 115319,70 грн. – основного боргу за договором поставки № МК-22 від 15.10.2019, 2075,75 грн. – інфляційних втрат, 23063,94 грн. – штрафу, 30856,46 грн. – процентів, а також судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в сумі 2569,74 грн.

Також, у позовній заяві позивач просить зазначити в резолютивній частині рішення таке: “Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588); 48 – розмір процентів; КДП – кількість днів прострочення сплати ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) суми основного боргу за період: з 14.07.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів з ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) на користь ПП “БІЗОН-ТЕХ 2006” (ідентифікаційний код 34216986)”.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки № МК-22 від 15.10.2019; специфікацій № 1 від 15.10.2019, № 2 від 15.10.2019; видаткових накладних № 48166 від 15.10.2019, № 48167 від 15.10.2019; акту звірки взаємних розрахунків за 2019 р., застосування норм статей 625, 546, 549-552, 611, 612, 629, 691, 692 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статей 193, 199, 229-231 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та мотивовані тим, що відповідач допустив прострочення виконання грошових зобов`язань зі сплати суми основного боргу.

У мотивувальній частині позовної заяви позивачем додатково було наведено перелік запитань відповідачу про обставини, що мають значення для справи, в порядку ч. 1 ст. 90 ГПК України.

Ухвалою суду від 27.07.2020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 09.09.2020 о 10:00; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 05.08.2020 задоволено клопотання позивача № 444/20-юр від 31.07.2020 про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні іншого суду, постановлено проводити засідання у справі № 915/989/20, призначене на 09.09.2020 року о 10:00, за участю позивача у режимі відеоконференції та визначено Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя судом, який забезпечує проведення відеоконференції під час вказаного судового засідання.

25.08.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № 108 від 20.08.2029, в якому відповідач просить:

- закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 115319,70 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору;

- відмовити в задоволенні позовних вимог в частині зазначення в резолютивній частині рішення такого: “Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588); 48 – розмір процентів; КДП – кількість днів прострочення сплати ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) суми основного боргу за період: з 14.07.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів з ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) на користь ПП “БІЗОН-ТЕХ 2006” (ідентифікаційний код 34216986)”;

- відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 23063,94 грн.;

- з урахуванням складного фінансового становища відповідача, спричиненим сезонним характером роботи товариства, ускладненого введеними державними карантинними заходами для запобігання поширення коронавірусної хвороби COVID-19, а також сплати ним суми основного боргу та незначності строку прострочення, зменшити суму процентів річних.

До відзиву відповідачем надано докази сплати заборгованості за спірним договором на загальну суму 115319,70 грн., а саме: копії платіжних доручень № 13 від 31.07.2020 на суму 66582,00 грн. та № 14 від 31.07.2020 на суму 48737,70 грн.

03.09.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №513/20-юр від 31.08.2020, за змістом якої позивач зазначає наступне:

- у зв`язку з недостатністю сплаченої позивачем суми для виконання всіх зобов`язань відповідача за договором, керуючись ст. 534 ЦК України та п. 5.4 договору поставки № МК-22 від 15.10.2019, сплачені відповідачем кошти у сумі 115319,70 грн. були зараховані позивачем у такому порядку: 2075,75 грн. у рахунок зобов`язань зі сплати інфляційних втрат, 23063,94 грн. у рахунок зобов`язань зі сплати штрафу, 30856,46 грн. у рахунок погашення процентів, 59323,55 грн. у рахунок погашення основного боргу, тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору;

- позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 55996,15 грн., судових витрат та зазначення в резолютивній частині рішення такого: “Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588); 48 – розмір процентів; КДП – кількість днів прострочення сплати ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) суми основного боргу за період: з 14.07.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів з ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) на користь ПП “БІЗОН-ТЕХ 2006” (ідентифікаційний код 34216986)”;

- відповідач визнав у спірному договорі ставку штрафу 20 % розумною та справедливою (п. 7.1.3 договору), а прострочення зобов`язань за спірним договором є наслідком власних волі та рішень відповідача і не пов`язано з існуванням обставин, які б виключали можливість своєчасного виконання відповідачем зобов`язань за договором;

- нормами закону не передбачено зменшення процентів, які нараховуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України;

- зазначаючи про складне фінансове становище, відповідач не тільки не надає доказів на його підтвердження, а взагалі не зазначає, у чому воно полягає і чому відповідач вважає його складним;

- грошовий характер зобов`язань відповідача перед позивачем за спірним договором виключає можливість звільнення від відповідальності за їх невиконання відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України.

Ухвалою суду від 09.09.2020 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 22.09.2020 о 15:00 та доручено Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя організувати, в приміщенні цього суду, участь представника позивача – ПП “БІЗОН-ТЕХ 2006” в режимі відеоконференції в даному судовому засіданні.

14.09.2020 до суду надійшла заява свідка директора відповідача ОСОБА_1 в порядку ст. 90 ГПК України б/н від 11.09.2020, в якій останній надав відповіді на запитання позивача, які зазначено у мотивувальній частині позовної заяви про обставини, що мають значення для справи.

Відповідачем до заяви свідка додано копії таких документів як: звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019 року; довідок органів місцевого самоврядування про наявність в користуванні у відповідача земельних ділянок згідно договорів оренди , суборенди; фінансових аграрних розписок.

Судове засідання, призначене на 22.09.2020 в режимі відеконференції не відбулось з технічних причин, про що складено акт Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2020.

22.09.2020 представники сторін в судове засідання не з`явилися, про причини нез`явлення суд не сповістили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Так, відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошта за відстеженням по трекеру 5400141480568 про вручення позивачу поштового відправлення (ухвала про відкладення розгляду справи від 09.09.2020) зазначено, що відправлення вручено 19.09.2020.

Відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошта за відстеженням по трекеру 5400141480576 про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвала про відкладення розгляду справи від 09.09.2020) зазначено, що відправлення не вручено під час доставки: інші причини та 22.09.2020 повернено за зворотною адресою.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином сторін про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду судом даної справи.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, приймаючи до уваги, що призначене на 22.09.2020 судове засідання в режимі відеконференції не відбулось з технічних причин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 233, 240 ГПК України, 22.09.2020 за результатами розгляду даної справи, судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

15.10.2019 між ПП “БІЗОН-ТЕХ 2006” та ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” був укладений договір поставки № МК-22 (далі – Договір), відповідно до предмету якого у порядку, строки та умовах, визначених цим договором та специфікаціями до нього позивач, як постачальник, зобов`язався поставляти та передавати у власність покупцю товар: насіння для сівби (далі – насіння або товар), пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин і мікродобрива (далі – пестициди або товар), мінеральні добрива (далі – добрива або товар), а відповідач, як покупець, зобов`язався приймати цей товар та оплачувати його постачальнику.

За умовами наведеного договору:

- погоджені сторонами асортимент, кількість і ціна товару, вказуються ними у специфікаціях до договору, що є невід`ємними його частинами (п. 2.1 Договору);

- покупець зобов`язується оплатити постачальнику товар у строк, що вказаний у специфікації. Якщо в специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем за 10 днів до граничної дати його поставки (передачі покупцю або перевізнику). Якщо ж між сторонами фактично відбулась поставка товару за накладною, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника (перевізника) (п. 5.1 Договору);

- оплата товару здійснюється покупцем у гривнях через банки у безготівковій формі шляхом переказу платіжним дорученням коштів на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір (п. 5.2 Договору).

- покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується (насіння, пестициди, добрива), реквізити (номер і дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації до договору або накладної, якщо специфікація не була підписана. Якщо покупець цього не дотримується, то постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, специфікації, договору або іншого зобов`язання між сторонами зарахувати платіж покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Якщо інше не було вирішено постачальником, то кошти, що надійшли від покупця в оплату товару за цим договором, погашають грошові зобов`язання (платежі) покупця за цим договором у хронологічній послідовності строків (термінів) їх виконання, тобто починаючи із зобов`язань (платежів) із найбільш ранніми строками виконання. У разі прострочення покупцем виконання грошових зобов`язань за цим договором, постачальник має право самостійно вирішити в погашення яких саме його вимог (зі сплати штрафних санкцій або процентів, або збитків, або основного непроіндексованого боргу або суми індексації ціни товару тощо), в першу чергу зарахувати кошт, що надійшли від покупця, незалежно від вказаного ним призначення платежу за повідомленням покупцеві про таке зарахування (п. 5.4 Договору);

- покупець зобов`язується у встановлені специфікаціями або договором строки оплатити товар (п. 6.1.1 Договору);

- за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором понад 20 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 20 календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 40 календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому пункті штрафів виходячи із загального строку прострочення певної суми грошового зобов`язання. Штрафи на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються (п. 7.1.3 Договору);

- позовна давність до вимог про стягнення штрафу за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки (п. 7.2.1 Договору);

- в разі прострочення грошових зобов`язань за цим договором покупець замість трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити постачальнику 48 процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення (п. 7.2.3 Договору);

- договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до кінця року в якому він був укладений (п. 9.1 Договору).

Вказаний договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Згідно з укладеними між позивачем і відповідачем специфікаціями до Договору, позивач зобов`язався поставити відповідачу товар на загальну суму 115319,70 грн., а саме:

- за специфікацією № 1 від 15.10.2019 на суму 66582,00 грн. (а.с. 20);

- за специфікацією № 2 від 15.10.2019 на суму 48737,70 грн. (а.с. 21).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 115319,70 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 48166 від 15.10.2019 (мікродобриво “Кропмакс”, загальною кількістю 75 л) на суму 48737,70 грн. (а.с. 22);

- № 48167 від 15.10.2019 (протруйник “Іншур Перформ, т.к.с.”, кількістю 100 л) на суму 66582,00 грн. (а.с. 23).

Факт поставки товару також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 на загальну суму 115319,70 грн. (а.с. 24).

Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 специфікацій, згідно з якими товар оплачується покупцем не пізніше 22.12.2019.

У встановлені договором строки відповідач не виконав свої грошові зобов`язання.

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар стала підставою звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення 115319,70 грн. – боргу, 2075,75 грн. – інфляційних втрат, 23063,94 грн. – штрафу, 30856,46 грн. – 48% річних від простроченої суми з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 ЦК України).

Частиною першою статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 ЦК України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 115319,70 грн., що підтверджується належними доказами. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

У силу наведених правових норм після отримання товару від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати його вартості, отже, строк сплати за отриманий товар є таким, що вже настав. На час звернення позивача з позовом відповідач не розрахувався за поставлений товар, його заборгованість становила 115319,70 грн. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується поданими документами у справі.

Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Вказаний порядок зарахування передбачений також умовами укладеного між сторонами договору.

З вищенаведеного вбачається, що відповідно до п. 5.4 Договору, у разі прострочення покупцем виконання грошових зобов`язань за цим договором, постачальник має право самостійно вирішити в погашення яких саме його вимог (зі сплати штрафних санкцій або процентів, або збитків, або основного непроіндексованого боргу або суми індексації ціни товару тощо), в першу чергу зарахувати кошти, що надійшли від покупця, незалежно від вказаного ним призначення платежу за повідомленням покупцеві про таке зарахування.

Після відкриття провадження у даній справі, відповідачем було сплачено кошти у сумі 115319,70 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 13 від 31.07.2020 на суму 66582,00 грн. (призначення платежу: “оплата за протруйники зг. вид. накл. №48167 від 15.10.19р. ПДВ 20% 11097 грн.”) та № 14 від 31.07.2020 на суму 48737,70 грн. (призначення платежу: “оплата за мікродобриво зг. вид. накл. №48166 від 15.10.19р. ПДВ 20% 8122,95 грн.”), які зараховані позивачем на підставі ст. 534 України та п. 5.4 Договору у такому порядку: 2075,75 грн. у рахунок зобов`язань зі сплати інфляційних втрат, 23063,94 грн. у рахунок зобов`язань зі сплати штрафу, 30856,46 грн. у рахунок погашення процентів, 59323,55 грн. у рахунок погашення основного боргу.

Позивачем надіслано відповідачу повідомлення № 450/20-юр від 04.08.2020 про часткове погашення сум, що підтверджується описами вкладення у листи з оголошеною цінністю, фіскальними чеками та накладними з трек-номерами 6900508318157, 6900508317479.

Отже, із заявлених до стягнення позивачем сум у цій справі, відповідач частково сплатив протягом часу слухання справи заборгованість в сумі 115319,70 грн., тому у цій частині на час ухвалення рішення відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Отже, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2075,75 грн. інфляційних втрат, 23063,94 грн. штрафу, 30856,46 грн. процентів та 59323,55 грн. основного боргу підлягає до закриття.

Відповідно до статей 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, спосіб захисту його порушеного права.

З огляду на наведені правові норми, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 55996,15 грн. (115319,70 – 59323,55) є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, отже підлягає до задоволення.

В силу ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

За таких обставин суд вважає, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України у даному спорі є правомірним та відповідає праву позивача.

Відтак підлягає зазначенню у резолютивній частині наступне формулювання: “Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588); 48 – розмір процентів; КДП – кількість днів прострочення сплати ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) суми основного боргу за період: з 14.07.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів з ТОВ “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) на користь ПП “БІЗОН-ТЕХ 2006” (ідентифікаційний код 34216986)”.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 90 ГПК України відповіді на запитання подаються до суду учасником справи – фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, – за п`ять днів до першого судового засідання.

Частиною першою статті 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 839,94 грн.

У зв`язку з тим, що головуючий у даній справі суддя Адаховська В.С. в період з 28.09.2020 по 02.10.2020 (включно) проходила підготовку суддів місцевих господарських судів, організовану Одеським регіональним відділенням Національної школи суддів України (відповідно до наказу Господарського суду Миколаївської області № 9-в від 24.09.2020 про навчання суддів), повний текст рішення суду складено та підписано 05.10.2020.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРАГРО ТРАСТ” (54000, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, буд. 59, кв. 14, ідентифікаційний код 42484588) на користь Приватного підприємства “БІЗОН-ТЕХ 2006” (70605, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 162, кв. 11, ідентифікаційний код 34216986) грошові кошти у сумі 55996,15 грн. основного боргу, а також судовий збір у сумі 839,94 грн.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати проценти за такою формулою: (СОБ х 48 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ – сума основного боргу, простроченого Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588); 48 – розмір процентів; КДП – кількість днів прострочення сплати Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) суми основного боргу за період: з 14.07.2020 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, КДР – кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, і стягнути отриману суму процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРАГРО ТРАСТ” (ідентифікаційний код 42484588) на користь Приватного підприємства “БІЗОН-ТЕХ 2006” (ідентифікаційний код 34216986).

4. В іншій частині позовних вимог закрити провадження у справі.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2020.

Суддя В.С. Адаховська