Ухвала суду № 92035153, 05.10.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/14307/20

Провадження № 1-кп/643/1373/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2020 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., суддів Довготько Т.М., Мельникової І.Д., прокурора Слюсара І.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Гайдай Р.П., за участю секретяря Коцюбинської М.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000190, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 4, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000190, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 4, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів справи, у відношенні ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисником обвинуваченого – адвокатом Гайдай Р.П. в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про забезпечення можливості перебування ОСОБА_1 під час судового засідання поза межами місця для утримання осіб, які тримаються під вартою, яке обґрунтовано посиланням на ст. 3 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), необхідністю забезпечення можливості вільного спілкування між обвинуваченим та його захисником.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив вирішити вказане клопотання на розсуд суду.

Вирішуючи клопотання сторони захисту, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 318 КПК України, судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань.

Відповідно до п. 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 року № 613/785/5/30/29/67/68, у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН.

В залі судових засідань ОСОБА_1 утримується у скляній кабіні, а не у металевій клітці.

Як зазначено Верховним Судом в ухвалі від 27.05.2019 року, постановленій у справі № 766/22242/17, згідно із загальними принципами застосування ст. 3 Конвенції щодо утримання обвинувачених у скляних кабінах чи огорожах під час судових засідань, сформульованими ЄСПЛ в рішеннях від 04 жовтня 2016 року «Ярослав Бєлоусов проти Росії» та від 17 липня 2018 року «Марія Альохіна проти Росії», стаття 3 Конвенції містить абсолютну заборону катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання. Проте для того, щоб підпадати під сферу дії статті 3 Конвенції, жорстоке поводження повинно досягти певного мінімального рівня жорстокості. Оцінка цього мінімуму є відносною; вона залежить від усіх обставин справи. У контексті заходів щодо забезпечення судового засідання ЄСПЛ наголосив, що ув`язнення в металевій клітці суперечить статті 3, враховуючи її об`єктивно принижуючу природу. Однак розміщення підсудних за скляними перегородками або в скляних кабінах само по собі не включає елемента приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня суворості, хоча цей рівень може бути досягнутий, якщо обставини ув`язнення заявників, взяті в цілому, спричиняють їм страждання або труднощі такої інтенсивності, що перевищують неминучий рівень страждань, властивих утриманню.

Враховуючи, що ОСОБА_1 перебуває у скляній кабіні, а не в металевій клітці, суд відхиляє доводи захисника щодо приниження людської гідності ОСОБА_1 через сам факт перебування у такій кабіні.

Оцінюючи інші доводи захисника, суд керується таким.

На відміну від справи ОСОБА_2 , спеціально обладнане в залі судового засідання місце для утримання осіб, які тримаються під вартою, в даному випадку не переповнене, оскільки ОСОБА_1 перебуває в скляній кабіні один.

На відміну від справи ОСОБА_3 працівники конвою не використовують службового собаки та їх розташування не перешкоджає спілкуванню захисника з обвинуваченим.

Так, вид і форма скляної кабіни є такою, що дозволяє обвинуваченому безперешкодно спілкуватись із захисником та отримувати правову допомогу, передавати документи, спілкуватись з іншими учасниками кримінального провадження та судом. Працівники конвою не перешкоджають можливості спілкування обвинуваченого із вказаними особами, в тому числі із захисником.

Доводи захисника щодо неможливості робити записи та нотатки в умовах перебування ОСОБА_1 в скляній кабіні, судом відхиляються, оскільки згідно пояснень працівників конвойної служби ОСОБА_1 має право користуватись ручкою та папером, перебуваючи в умовах скляної кабіни.

Враховуючи наведене, реалізації права обвинуваченого робити нотатки та записи в ході судового провадження залежить виключно від волевиявлення ОСОБА_1 та факт його перебування в скляній кабіні не впливає на можливість реалізації такого права.

Таким чином, стороною захисту не наведено переконливих аргументів, які б указували на те, що умови перебування обвинуваченого в даному судовому засіданні суперечать ст. 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин суд приходить до висновку, що факт перебування ОСОБА_1 під час судового провадження в скляній кабіні не включає елемента приниження, достатнього для досягнення мінімального рівня суворості, не спричиняє йому страждання або труднощі такої інтенсивності, що перевищують неминучий рівень страждань, властивих утриманню, не порушує право обвинуваченого на захист, оскільки останній має можливість безперешкодного спілкування із захисником, в тому числі в ході судового засідання, має можливість робити нотатки та записи, необхідні для реалізації вказаного права.

Вищенаведене свідчить, що такий захід безпеки, яка перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в скляній кабіні, є пропорційним обмеженням його прав як особи, що утримується під вартою, здійснюється відповідно до закону, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту про забезпечення можливості перебування ОСОБА_1 під час судового засідання поза межами місця для утримання осіб, які тримаються під вартою .

Керуючись ст. 2, 369-372, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Гайдай Романа Петровича про забезпечення можливості перебування ОСОБА_1 під час судового засідання поза межами місця для утримання осіб, які тримаються під вартою - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є) 05.10.2020 о 15-00 год.

Головуючий Д.А. Крівцов

Судді Т.М. Довготько

І.Д. Мельникова