Ухвала суду № 92035152, 28.09.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/14307/20

Провадження № 1-кп/643/1373/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2020 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., суддів Довготько Т.М., Мельникової І.Д., за участю секретаря судового засідання Коцюбинської М.С., прокурора Слюсара І.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Гайдай Р.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000190, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 4, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000190, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 4, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

У вказаному провадженні відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором в судовому засіданні заявлено письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачується у готуванні до вчинення умисного вбивства двох осіб на замовлення, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб. Ризики, які були враховані судом при обранні ОСОБА_1 та неодноразовому продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ході досудового розслідування, на момент внесення клопотання не зникли та не зменшились. Так, ОСОБА_2 може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відповідно до повідомлення ГУ БКОЗ СБ України від 28.01.2020 № 14/3/3-1537, ОСОБА_1 у разі притягнення його до кримінальної відповідальності, вживатиме активні заходи з метою перешкодити здійсненню досудового розслідування. Зокрема, маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон та підтримку у кримінальному середовищі, ОСОБА_1 планує певний час переховуватись від органів досудового слідства та суду за межами України, у тому числі розглядає можливість залишення України поза межами контрольно-пропускних пунктів. Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватись з іншими особами, з якими вступив в попередню змову щодо вчинення злочину, в якому він обвинувачується. Досудове розслідування щодо вказаних інших осіб ще не завершено, здійснюється збирання доказів. ОСОБА_1 може координувати їхні спільні дії щодо приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень, вчинення тиску на свідків. Також на даний час не встановлені усі спільники ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким обвинувачений може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, що стали відомі йому в ході ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що унеможливіть притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, тому ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом. Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. Враховуючи наведене, жоден більш м`який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу – тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконанню завдань кримінального провадження. Також необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину насильницького характеру, що мав призвести до загибелі людей.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Гайдай Р.П. в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого.

Також адвокат Гайдай Р.П. заявив клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування клопотання зазначив на недоведеності ризиків, наявності у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, зокрема дружини. Крім того, ОСОБА_1 є опікуном неповнолітньої дочки з особливими потребами.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підтримав клопотання захисника, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд керується наступним.

Частиною третьою ст. 315 КПК України, в редакції згідно Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з структури розділу IV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.

Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Оцінюючи доводи та аргументи сторін і їх представників, висловлені під час розгляду вказаних вище клопотань сторони обвинувачення та сторони захисту, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.08.2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 29.09.2020 року. Продовжуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , а також про доведеність зазначених прокурором ризиків.

Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а також до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину з особливими потребами.

В даний час триває підготовче провадження. Відповідно, свідки та потерпілі судом не допитувались, будь-які докази не досліджувались.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винними, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.

Крім того, суд враховує, що у рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства., які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який згідно пред`явленого обвинувачення пов`язаний із посяганням на життя двох осіб, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

Оцінюючи доводи сторони захисту, суд керується таким.

Наявність у обвинуваченого дитини з особливим потребами та факт його перебування у шлюбі, з урахуванням вищезазначеного, суд не може визнати обставинами, які спростовують доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливості запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи захисника щодо недоведеності ризиків суд відхиляє, оскільки приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого та тяжкість злочину, який йому інкримінується, в своїй сукупності свідчать про наявність достатніх підстав вважати доведеними ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався в клопотанні прокурор.

Так, доводи захисника відносно того, що свідок проживає в іншому місці, не спростовують доводів прокурора щодо наявності ризиків впливу на свідка, оскільки нічний домашній арешт сам по собі не забезпечуватиме неможливість вільного пересування обвинуваченого.

Доводи захисника відносно того, що досудове розслідування проводилось органом, який за законом не мав права його проводити, судом не можуть бути визнані підставою для відмови в клопотанні прокурора. Оцінку вказаним доводам судом може бути надано в ході подальшого розгляду справи. Також суд враховує, що в межах даного кримінального провадження захисником також подано скаргу на рішення прокурора щодо доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, яка судом ще не розглянута.

Доводи захисника щодо незаконності затримання ОСОБА_1 також не можуть бути підставою для відмови в клопотанні прокурора. Оцінку вказаним доводам судом може бути надано в ході подальшого розгляду справи. Крім того, суд враховує, що питання законності затримання обвинуваченого вже було предметом судового розгляду, що підтверджується наданою стороною захисту копією ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2020 року (справа № 761/13911/20). Також суд враховує, що в межах даного кримінального провадження захисником також подано скаргу на незаконне затримання ОСОБА_1 , яка судом ще не розглянута.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на строк до 24:00 годин 25 листопада 2020 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого, на більш м`який, зокрема на домашній арешт в період часу з 22-00 год. до 07-00 год., на необхідність чого посилалась сторона захисту, в звязку з чим відмовляє у вказаному клопотанні сторони захисту.

Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_1 , що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Гайдай Романа Петровича про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на строк до 24:00 годин 25 листопада 2020 року включно.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді триманння під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є) 05.10.2020 о 15-15 год.

Головуючий Д.А. Крівцов

Судді Т.М. Довготько

І.Д. Мельникова