Рішення № 92030974, 06.10.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/5742/19

провадження №2/489/830/20

Заочне рішення

Іменем України

06 жовтня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на житловий будинок

встановив:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, після уточнення якого остаточно просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що 12.09.1959 між ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб РАЦС м.Миколаїва, актовий запис № 1830.

ОСОБА_4 – матері ОСОБА_2 на праві приватної власності належало 56/100 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 на праві приватної власності належало 44/100 частки вказаного домоволодіння. 04.06.1975 ОСОБА_2 отримав у спадок після смерті своєї матері ОСОБА_4 56/100 частки житлового будинку. Таким чином, чоловік позивача ОСОБА_2 був єдиним власником цілого житлового будинку по АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті позивач в установлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але спадщина була оформлена лише на автомобіль. На житловий будинок в оформленні спадщини нотаріусом відмовлено через втрату позивачем правовстановлюючого документу. Починаючи з 1959 року позивач проживає в спірному будинку та на момент смерті свого чоловіка проживала та була зареєстрована за однією адресою з померлим.

Посилаючись на наведені обставини та неможливість у інший спосіб захисти свої права позивач звернулася до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 29.09.2020, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надала до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, причини його неявки не повідомив, правом на надання відзиву не скористався.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Із матеріалів справи та дослідженої судом інвентаризаційної справи, наданої КМ «МБТІ» на запит суду, встановлено, що на підставі рішення народного суду Миколаївського району Миколаївської області від 16.03.1971 визнано за ОСОБА_4 56/100 частки домоволодіння за адресою по АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_2 – 44/100 частки.

У зв`язку із смертю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина на 56/100 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 оформлена на її сина ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину, виданим 04.06.1975 Другою Миколаївською нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 6167. Реєстрація права власності ОСОБА_2 на 56/100 частини домоволодіння проведена в БТІ 19.11.1975 за номером 6167.

Реєстрація шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 12.09.1959.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Судом досліджено копію спадкової справи № 790/2009 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яку заведено на підставі заяви позивача ОСОБА_1 .

Із спадкової справи встановлено, що позивач в установлений строк прийняла спадщину та єдиним спадкоємцем, оскільки син померлого ОСОБА_5 заявою від 27.10.2000 відмовився від спадщини на користь дружини померлого – ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2001, зареєстрованого в реєстрі за № 3-793, на ОСОБА_1 оформлено спадщину лише на належні померлому автомобілі.

Свідоцтво про право а спадщину за законом на частку в домоволодінні по АДРЕСА_2 не видавалося.

Із дослідженої судом цивільної справи № 2-1152/2008 встановлено, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.04.2008 по справі № 2-1152/2008, з урахуванням ухвали цього суду від 16.09.2008 про виправлення описки, яке набрало законної сили 02.05.2008, за ОСОБА_1 визнано право власності на 56/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно доданого до позовної заяви копії технічного паспорту на домоволодіння по АДРЕСА_2 , оформленого 19.06.1994, частка ОСОБА_2 складає 1 (одна) ціла.

Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстрація права власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 відсутня.

У позовній заяві вказано, що правовстановлюючий документ на нерухоме майно вбачений, що позбавляє позивача оформити право власності на домоволодіння в досудовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положенням статті 1261 у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень частини другої статті 1220, частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.

Разом із тим, згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За такого, враховуючи, що позивач у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті чоловіка та в позасудовому порядку позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину за законом через втрату правовстановлюючого документа на нерухоме майно, а також те, що рішенням суду від 21.04.2008 по справі № 2-1152/2008 за позивачем вже визнано право власності на 56/100 частки домоволодіння після померлого її чоловіка, що виключає необхідність повторного визнання права власності в судовому порядку на цю частку за позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на 44/100 домоволодіння, які належали її чоловіку.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 44/100 домоволодіння за адресою по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач – Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

Повний текст судового рішення складено 06.10.2020.

Суддя І.В.Коваленко