Ухвала суду № 92028831, 31.05.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/758/2829/19

Справа № 758/7191/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Корнілова Ж.О., за участю секретаря судового засідання Злобінця М.С., прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Яковицького М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Сліпкова В.С. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Яковицьким М.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, з альтернативаним запобіжним заходом - заставою у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, який не одружений, офіційно не працює, малолітніх дітей на утриманні не має; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимий, 24.01.2019 до Святошинського районного суду міста Києва скеровано обвинувальний акт за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Сліпков В.С. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Яковицьким М.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, з альтернативаним запобіжним заходом - заставою у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У клопотанні слідчий зазначає, що «У провадженні Подільського УП ГУНП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018100070001922 від 29 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

Прокурором Київської місцевої прокуратури №7 Яковицьким М.В. повідомлено про підозру:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, малолітніх дітей на утриманні не маючого зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 24.01.2019 року до Святошинського районного суду міста Києва скеровано обвинувальний акт за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, -про те, що він підозрюється у вчиненні наруги над могилою, незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України за наступних обставин:

29.05.2019 року у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи на території міського кладовища «Берківці», що знаходиться за адресою: м. Київ вулиця Стеценка, 18, поблизу могил, де поховані ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3-ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5-ІНФОРМАЦІЯ_6), де побачив на надгробних плитах похованих надмогильні металеві таблички та металеві хрести на огорожах. У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення металевих табличок та металевих хрестів, для їх подальшої реалізації як металобрухту.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, керуючись корисливим мотивом з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам`яті покійних, ОСОБА_1 , здійснив наругу над могилами, а саме підійшов до місць поховання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3-ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5-ІНФОРМАЦІЯ_6 ), демонтував за допомогою заздалегідь підготовленого полотна для різання металу металеві надмогильні таблички та металеві хрести.

В подальшому ОСОБА_1 , з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у вчиненні наруги над могилою, незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України.

Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:

протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_4 від 29 травня 2019 року, згідно якого останній вказав про обставини злочину;

2) протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 29 травня 2019 року , згідно якого останній вказав про обставини злочину;

3) протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 29 травня 2019 року, згідно якого останній згідно якого останній вказав про обставини злочину;

4) протокол огляду місця події, що за адресою: м. Київ, вул. Стеценка,18 від 29 травня 2019 року;

4) протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 29 травня 2019 року;

5) протокол затримання особи за підозрою у вчиненні злочину від 29 травня 2019 року;

6) повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 30 травня 2019 року.

7) протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 29 травня 2019 року;

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років.

Відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через те, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що, перебуваючи на волі, він буде:

переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків:

На той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду вказує те, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Слід зауважити, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного місця проживання не має, веде аморальний спосіб життя, не одружений, дітей на утриманні не має, що ставить під сумнів наявність у нього міцних соціальних зв`язків.

Також, утримання ОСОБА_1 під вартою, буде запобігати перешкоджанню встановлення істини у кримінальному провадженні та буде сприяти виконанню процесуальних рішень. Так, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, переїзду до іншого населеного пункту, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

На той факт, що ОСОБА_1 буде вчиняти інші кримінальні правопорушення вказує те, що підозрюваний офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, а отже особа може в подальшому вчиняти аналогічні корисливі злочини з метою отримання грошових коштів. Так, характер інкримінованих злочинних дій свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного, який бажає збагатитися за рахунок інших осіб, вчинивши злочин нехтуючи громадською моральністю. Також слід зазначити , що 24.01.2019 року до Святошинського районного суду міста Києва скеровано обвинувальний акт за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту та інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть бути застосовані оскільки це не виключить можливості продовжувати свою злочинну діяльність підозрюваним.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України,-слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, малолітніх дітей на утриманні не маючого зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого (зі слів), запобіжний захід у виді тримання під вартою та помістити його до слідчого ізолятора на строк 60 діб. Як альтернативний запобіжний захід визначити заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»

У судовому засіданні прокурор, слідчий клопотання підтримали, з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, посилаючись на те, що він через він добровільно з`явився до поліції.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 297 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100070001922 від 29.05.2019.

Органом досудового розслідування 29.05.2019 о 15:00 затримано ОСОБА_1 , 30.05.2019 повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан підозрюваного; відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, у тому числі наявність у нього родити та відсутність утриманців; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимості у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, хоча те, що саме може вважатися обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи.

З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 297 КК України.

Крім цього, враховую наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/абосуду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме: цілодобовий домашній арешт, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість вказаного клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останній також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3 ст. 297 КПК України з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних.

Натомість, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» (Mangouras v. Spain (Мангурас проти Іспанії) [ВП]; Neumeister v. Austria (Ноймайстер проти Австрії)).

Таким чином, Європейський суд з захисту прав людини робить акцент на тому, що застава повинна бути достатньою для того, щоб усвідомлення перспективи втрати застави мотивувало підозрюваного на належну процесуальну поведінку.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, і вважає, що застава у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. (як зазначено у клопотанні та просив підтримав прокурор у судовому засіданні) забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, виходячи з усіх обставин справи.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 205, 219, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Сліпкова В.С. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Яковицьким М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів та поміщення до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, в межах кримінального провадження № 12019100070001922, внесеного 29.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Помістити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії даної ухвали строком до 27.07.2019 включно.

Визначити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Полтави без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційної інстанції протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Корнілова Ж.О.