Ухвала суду № 92028830, 31.05.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/758/2809/19

Справа № 758/7160/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2019 слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва Корнілова Ж.О., за участю секретаря судового засідання Злобінця М.С., старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Руденка С.Ю., прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчука С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Руденка С.Ю. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчуком С.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в межах кримінального провадження № 12018100070003820, внесеного 28.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Херсона, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; в порядку ст. 89 КК України, раніше не судимий, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Подільського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Руденко С.Ю., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчуком С.А., звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України., із визначенням розміру застави.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що «відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100070003820 від 28.09.2018, яке виділене з кримінального провадження № 12018100070002501 від 23.06.2018.

Органом досудового розслідування 12.09.2018 повідомлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

28.09.2019 матеріали кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 виділені в окреме провадження № 12018100070003820 від 28.09.2018, та 28.09.2018 досудове розслідування в цьому провадженні зупинено у зв`язку з розшуком підозрюваного.

30.05.2019 досудове розслідування відновлено у зв`язку із встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_1 .

Органом досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 (матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження), які володіючи інформацією, що мешканці квартири АДРЕСА_2 поїхали на відпочинок, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло. З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили у злочинну змову без розподілу злочинних ролей з метою таємного викрадення цінностей громадян з вказаної квартири.

Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заздалегідь взявши із собою рукавиці, спеціальні інструменти для відкриття замків (відмички) на автомобілі «Тойота» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 у ранковий час прибули за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 1. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , піднялись на четвертий поверх вказаного будинку до квартири АДРЕСА_2 .

Перебуваючи на четвертому поверсі будинку, ОСОБА_2 , використовуючи спеціальні інструменти для відкриття замків (відмички), без використання ключа, відкрив вхідні двері до квартири АДРЕСА_2 . Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проникли до вказаної квартири, звідки таємно викрали особисте майно та гроші ОСОБА_3 , а саме: грошові кошти в сумі 6000 грн. купюрами різних номіналів, телевізор «LG 43UJ65IV» та пульт до телевізора AN-MR650A вартістю 20499 грн., комп`ютерний системний блок вартістю 3000 грн., золоті вироби: каблучка вагою 1,7 гр. вартістю 1500 грн., каблучка із білим золотом в центрі, вагою 2,0 гр. вартістю 1700 грн., каблучка з камінцем блакитного кольору, вагою 1,9 гр. вартістю 2000 грн., перстень (печатка) вагою 5 гр. вартістю 4500 грн., кулон у формі літери «І», вагою 2,5 гр., вартістю 2000 грн., ланцюжок розірваний вагою 3 гр., вартістю 2000 грн., ланцюжок із кілечок вагою 2,5 гр. вартістю 1700 грн., ланцюжок із маленьких кілечок розірваний, вагою 2 гр. вартістю 2500 грн., хрестик (з тильної сторони не має напису «спаси и сохрани») вагою 3,5 гр., вартістю 3000 грн., сережки вагою 2,5 гр., вартістю 1500 грн.; вироби із срібла: підвіска вартістю 300 грн.; набір із срібла (каблучка, сережки, кулон), вартістю 2500 грн.; срібні сережки з різнокольоровим камінням (блакитний, жовтий, фіолетовий, - в одній сережці не має фіолетового камінця) вартістю 400 грн.; рюкзак зеленого кольору з риболовними снастями вартістю із снастями 1000 грн.; рюкзак дитячий камуфляжного кольору, на чорному фоні зображено прапори Британії вартістю 600 грн.; рюкзак спортивний через плече темно синього кольору з написом «Адідас» вартістю біля 300 грн.; куртку чоловічу, осінню, світлого кольору із зеленими вставками вартістю 2500 грн.; шкіряну чоловічу сумку, чорного кольору з написом «Welfare» вартістю 1500 грн.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викрадений телевізор помістили до коробки, викрадені золоті вироби ОСОБА_1 помістив собі у кишеню, інші речі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 помістили у рюкзаки, після чого з місця вчинення злочину зникли на автомобілі «Тойота» білого кольору, а викраденим майно розпорядились на власний розсуд.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми злочинними діями спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 60999 грн.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 , відповіддю з ломбарду ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» відповідно до якої ОСОБА_1 користувався їхніми послугами та заклав викрадене майно; протоколом огляду відеозапису з камер відео-нагляду, розташованих в ПТ «Ломбард «Кредит Юніон», на яких зафіксовано ОСОБА_1 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_2 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі підозрюваного ОСОБА_2 в ході якого останній впізнає ОСОБА_1 як свого співучасника у вчиненні даного злочину; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події від 07.09.2018; протоколом огляду предмета від 10.09.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 .

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 6-ти років.

Відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде:

- вчиняти інші кримінальні правопорушення;

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- впливати на потерпілих та свідків з метою зміни останніми показів;

На той факт, що підозрюваний буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду вказує наступне.

Повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3-х до 6-ти років. Тобто, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомивши невідворотність реального строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з захисту прав людини ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_1 в аспекті практики Європейського суду з прав людини, слід відмітити, що ризик переховування є актуальним з огляду на наступне:

- підозрюваний є уродженцем Херсонської області, зареєстрований за адресою: ОСОБА_7 , та в останнього відсутнє місце проживання у місті Києві;

- підозрюваний не одружений;

- робота у підозрюваного відсутня.

Вказане свідчить про відсутність соціальних зв`язків в місті Києві та відсутність стабільних соціальних зв`язків за місцем реєстрації, що підвищує актуальність ризику переховування.

Актуальність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень випливає з наступного.

Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).

Варто зазначити, що підозрюваний не має місця роботи, що може служити підставою для вчинення корисливих злочинів з метою особистого збагачення.

Крім цього, підозрюваний не має місця роботи та може вчиняти злочини з метою заволодіння цінними речами і грошовими коштами та особистого збагачення.

На той факт, що підозрюваний може впливати на потерпілу ОСОБА_3 та свідків з метою зміни останніми показів вказує наступне.

На це вказує те, що показання потерпілого та свідків мають істотне доказове значення у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим ОСОБА_1 шляхом впливу на зазначених осіб може перешкоджати повному та об`єктивному розслідуванню кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» (Mangouras v. Spain (Мангурас проти Іспанії) [ВП]; Neumeister v. Austria (Ноймайстер проти Австрії)).

Таким чином, Європейський суд з захисту прав людини робить акцент на тому, що застава повинна бути достатньою для того, щоб усвідомлення перспективи втрати застави мотивувало підозрюваного на належну процесуальну поведінку.

Як альтернативу за можливе призначити заставу 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить (1921 грн. х 200) 384200,00 грн., оскільки саме такий розмір зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, у разі застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, де вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, а також те, що менш м`які запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам, прокурор просить задовольнити клопотання.»

У судовому засіданні прокурор, слідчий клопотання підтримали, з викладених у ньому підстав.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, посилаючись на те, що він через він добровільно з`явився до поліції.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100070003820 від 28.09.2018.

Органом досудового розслідування 12.09.2018 повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Матеріали кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_1 28.09.2019 виділено в окреме провадження № 12018100070003820 від 28.09.2018, та 28.09.2018 досудове розслідування в цьому провадженні зупинено у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Досудове розслідування 30.05.2019 відновлено у зв`язку з встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан підозрюваного; відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання, у тому числі наявність у нього родити та відсутність утриманців; відсутність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, хоча те, що саме може вважатися обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи.

З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, враховую наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; впливати на потерпілу та свідків.

Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме: цілодобовий домашній арешт, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість вказаного клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого вигляду запобіжного заходу як тримання під вартою, останній також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» (Mangouras v. Spain (Мангурас проти Іспанії) [ВП]; Neumeister v. Austria (Ноймайстер проти Австрії)).

Таким чином, Європейський суд з захисту прав людини робить акцент на тому, що застава повинна бути достатньою для того, щоб усвідомлення перспективи втрати застави мотивувало підозрюваного на належну процесуальну поведінку.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, і вважає, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістьсот вісімдесят) грн. забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, виходячи з усіх обставин справи.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 205, 219, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Руденка С.Ю. за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Шевчуком С.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та поміщення до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в межах кримінального провадження № 12018100070003820, внесеного 28.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 43 дні.

Помістити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії даної ухвали строком на 43 дні, тобто до 12.07.2019 включно.

Визначити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістьсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: 37318005112089, отримувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави строком на два місяці.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційної інстанції протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Корнілова Ж.О.