Вирок № 92026302, 05.10.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3530/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі колегії суддів:

головуючого судді - Бедьо В.І.,

суддів - Придачук О.А., Малюк В.М.,

за участю прокурора - Голич М.М.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Рущак Ю.В.,

секретаря судового засідання - Пазяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород, кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого складачем потягів УК-25/18 виробничого підрозділу «Ужгородська колійна машинна станція», одруженого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2018 року, близько 20 години 20 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , на грунті ревнощів до своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом в приміщенні кухні, взяв будівельний молоток, та тримаючи його у руці, підійшовши в притул до ОСОБА_1 і наніс останній три удари металевою частиною зазначеного молотка по голові, чим спричинив ОСОБА_1 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що дійсно 23.11.2018 року біля 20.00 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, по місцю його проживання АДРЕСА_1 , а саме в приміщенні кухні між ним та його дружиною ОСОБА_1 виник конфлікт, через те, що вона веде розгульний спосіб життя, зустрічається з іншими чоловіками, в ході якого він не витримав, схопив лежачий на кухні будівельний молоток та вдарив ним декілька раз 2- 3 удари по голові дружини. Побачивши кров на обличчі дружини він злякався і став їй допомагати. В цей час, на кухню ввійшла його мати ОСОБА_3 , а його дружина вибігла в двір. Він намагався дізнатися про її стан, але його брат ОСОБА_4 його не допускав. Після пішов до кімнати і написав записки і чекав поліцію. Жодного наміру вбивати дружину він не мав.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала наступне, що дійсно 23 листопада 2018 року, близько 19.00 год., між нею та її чоловіком ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, по місцю їх проживання АДРЕСА_1 виник скандал. 15 - 20 хв. тривала словесна перепалка, ревнощі через те, що вона веде розгульний спосіб життя, зустрічається з іншими чоловіками. Перебуваючи на кухні, вона повернулась до нього спиною і в цей час відчула удар по голові. На її крик, зайшла на кухню його мати ОСОБА_3 . Всього, отримала три удари по голові, свідомість не втрачала і вийшла в двір до шовгора ОСОБА_4 . ЇЇ чоловік ОСОБА_2 сам злякався, того що зробив і більше до неї не підходив. Вказує, що своїми вчинками сама довела чоловіка до таких дій і вважає себе у всьому винуватою.

Свідок ОСОБА_4 відмовився давати покази, відповідно до своїх прав і обов`язків свідка.

Досліджені судом докази обвинувачення: витяг з ЄРДР від 24.11.2018 року, протокол огляду місця події від 23.11.2018 року, протокол освідування особи від 24.11.2018 року, протокол медичного освідування для встановлення факту вживання алкоголю від 24.11.2018 року, постанова про визнання предметів речовими доказами від 24.11.2018 року, підтверджують факт події, що відбулася 23 листопада 2018 року, близько 20 години 20 хвилин, між подружжям ОСОБА_5 за місцем їх проживання в АДРЕСА_1 та перебування обвинуваченого ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння.

Висновок судово - психіатричного експерта № 30 від 13.03.2019 року підтверджує, що ОСОБА_2 є психічно здоровою людиною.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 15 від 17.12.2019 на момент судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_1 виявлено рубці на шкірних покривах волосистої частини голови в правій скронево-тім`яній ділянці, в тім`яній ділянці дещо зліва в потиличній ділянці зліва.

Згідно даних медичної документації, заповненої на ім`я ОСОБА_1 , у неї виявлено: «ВПЧМТ, забій головного мозку важкого ступеню, вдавлені багато уламкові переломи лобно-скроневої ділянки справа та лобової і скроневої ділянок зліва, двобічні епідуральні гематоми, перелом склепіння з переходом на основу черепа. Множинні забійні рани голови, забої м`яких тканин голови, обличчя, кінцівок, передньої поверхні грудної клітки».

Вищевказані тілесні ушкодження виявлених при судово- медичному обстеженні та з врахуванням даних медичної документації, виникли внаслідок дії тупого твердого предмету по ударному механізму дії. По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження, згідно даних медичної документації, вкладаються в час події яка мала місце 23.11.2018 року і могли виникнути при зазначених обставинах.

Вищевказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3.(а,б,г) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Враховуючи характер та локалізацію вищевказаних тілесних ушкоджень, з врахуванням даних медичної документації, виявлених у ОСОБА_1 , найбільш імовірно їй було спричинено не менше трьох тілесних ушкоджень, малоймовірно виникнення їх внаслідок падіння з висоти власного зросту, як з наданням тілу прискорення так і без нього.

Згідно висновку судово-одорологічної експертизи № 32 від 22.02.2019, запаховий слід наданий на дослідження, вилучений з дерев`яної рукоятки побутового молотка - придатний для ідентифікації. На запаховому сліді наданому на дослідження, вилученого з дерев`яної рукоятки побутового молотка-наявний запаховий слід підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З дослідженого протоколу огляду предмета від 11.02.2019 року, як доказу обвинувачення на умисне заподіяння смерті іншій людині судом встановлено наступне.

Паперовий конверт на якому знаходяться дві записки з написами «Більше не можу терпіти, 23.11.2018, Я в здравому умі, щастя усім, Ваш тато любив усіх особенно ОСОБА_6 », на другій «за зраду, подивіться порно-відео, прощавайте я не винен» обвинувачений визнав, що це писав він, але це вже було після побиття жінки, в період коли він очікував працівників поліції.

Обвинуваченням, ОСОБА_2 ставиться у вину, що він вчинив незакінчений замах на умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство) при наступних обставинах.

Так, 23 листопада 2018 року, близько 20 години 20 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , на грунті ревнощів до своєї дружини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом та маючи на меті позбавлення життя ОСОБА_1 , взяв будівельний молоток, та тримаючи його у руці, пройшов до приміщення кухні вищевказаного будинку, де підійшовши в притул до ОСОБА_1 , наніс останній удар металевою частиною зазначеного молотка по голові, при цьому розуміючи, що такий удар, враховуючи його локалізацію, може спричинити летальний наслідок, не зупинився та бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, наніс останній ще декілька ударів по голові. Однак з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_2 не зміг досягти своєї протиправної мети, оскільки смерть ОСОБА_1 від завданих ним ударів не настала, а також, в той час до кухні зайшла його мати ОСОБА_3 , в присутності якої ОСОБА_2 , бажаючи досягти бажаного, наніс ще близько двох ударів молотком по голові своєї дружини, після чого ОСОБА_1 , скориставшись моментом, коли ОСОБА_3 намагалась спинити свого сина, вибігла з приміщення кухні до іншої кімнати, де в той час знаходився ОСОБА_4 , який разом із ОСОБА_3 остаточно припинили протиправні дії ОСОБА_2 , спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_1 ..

В подальшому ОСОБА_1 була доставлена та госпіталізована в обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології, з попереднім діагнозом (у відповідності до консультації спеціалістів від 23.11.2018): «Відкрита проникаюча черепно мозкова травма. Забій головного мозку 2 ст. Вдавлені багатоуламкові переломи правої лобно-скроневої ділянки та лівої тім`яної скроневої ділянок. Двобічні гострі гематоми в лобно-скроневих ділянках перелом склепіння з переходом на основу черепа», які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).

В ході судового розгляду пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_2 обвинувачення, щодо фактичних обставин справи державним обвинувачем не уточнювалося, а підтримувалося в обсязі обвинувального акту.

Надані стороною обвинувачення докази в зазначеному кримінальному провадженні досліджувались в повному обсязі, допитувались в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_2 , а також досліджувались письмові докази надані стороною обвинувачення, а саме витяг з ЄРДР від 24.11.2018 року, протокол огляду місця події від 23.11.2018 року, протокол освідування особи від 24.11.2018 року, протокол медичного освідування для встановлення факту вживання алкоголю від 24.11.2018 року, постанова про визнання предметів речовими доказами від 24.11.2018 року, висновок експерта № 15 від 10.12.2018 року, висновок експерта судово - медичної експертизи № 101 від 14.02.2019 року, висновок експерта судово - медичної експертизи № 102 від 14.02.2019 року, висновок експерта судово - одорологічної експертизи № 32 від 22.02.2019 року, висновок судово - психіатричного експерта № 30 від 13.03.2019 року та протокол огляду предмета від 11.02.2019 року, як доказ обвинувачення на умисне заподіяння смерті іншій людині.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні не допитувалась, через не можливість прибуття до суду, через її похилий вік та стан здоровя.

Обвинувачення ОСОБА_2 в незакінченому замаху не умисне, протиправне заподіянні смерті іншій людині суд визнає недоведеним, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» (далі Постанова), замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Отже, якщо винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальність за замах на вбивство.

Також злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках повинна наставати лише за наслідки, які фактично було заподіяні.

Згідно із пунктом 22 вказаної Постанови питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Крім цього, зміст викладений в зазначених записках не свідчить на умисне позбавлення життя своїй дружині, а тільки виправдане розкаяння у своїх діях.

Таким чином, судом в кримінальному провадженні встановлено, що потерпіла та обвинувачений є подружжям. Кофлікт між ними виник, внаслідок ревнощів через те, що потерпіла ОСОБА_1 вела розгульний спосіб життя, зустрічалася з іншими чоловіками. Як вказує потерпіла, вона свідомість не втрачала, останній сам злякався того, що накоїв і більше до неї не підходив, написав дві записки, в яких повідомив причини своєї поведінки.

Такий перебіг подій, узгоджується із іншими наявними в матеріалах провадження доказами, які досліджувались судом.

Викладене в своїй сукупності, а також поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про відсутність в нього умислу на вбивство потерпілої та доводить те, що він діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті потерпілого, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично заподіяні наслідки, у розглядуваному випадку - тяжкі тілесні ушкодження.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, суд вправі вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 121 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та дані про особу винного.

По відношенню до особи ОСОБА_2 враховує те, що обвинувачений, в порядку ст. 89 КК України, не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має постійне місце роботи, за яким характеризується позитивно, а також думку потерпілої, яка вказала про відсутність претензій будь-якого характеру до обвинуваченого та вважає себе винною в тому, що сталося.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є його щире каяття у вчиненому.

Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

З врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , обставини, що пом`якшує покарання, та беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 , продовжують проживати спільно, разом ведуть спільне господарство, суд керуючись положеннями статей 65-67 КПК України прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати у кримінальному провадженні стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, строком на 3 (три) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 76 КК України слідуючі обов`язки.

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Судові витрати по справі за проведення по справі судово - одорологічної експертизи на суму 1447,19 грн. слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- дві записки з коридорного приміщення які поміщено до паперового конверту; змив речовини бурого кольору схожої на кров з підлоги кухонного приміщення, поміщено до паперового конверту; змив речовини бурого кольору схожої на кров зі скла з деревяної полиці кухонного приміщення, поміщено в паперовий конверт; змив речовини бурого кольору схожої на кров вилучений з поліетиленової скатертини кухонного стола, поміщено до паперовий конверт; слід одорологічного походження, який вилучено з деревяної рукоятки побутового молотка, поміщено до спец, пакету НПУ №4513763; побутовий молоток зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров який знаходився в коридорному приміщенні, поміщено до спец пакету НПУ № 4519562; слід знищити.

- правий тапок чорного кольору з плямами речовини бурого кольору схожої на кров з коридорного приміщення, поміщено до паперового конверту; лівий тапок чорного кольору з плямами речовини бурого кольору схожої на кров з коридорного приміщення, поміщено до паперового конверту, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Ужгородського РВП УВП ГУМВС України в Закарпатській області слід повернути потерпілій ОСОБА_1 ;

- шкарперки сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон «Леново», А1000, чорного кольору з селіконовим чохлом, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Ужгородського РВП УВП ГУМВС України в Закарпатській області слід повернути обвинуваченому ОСОБА_2 .

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд, протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Бедьо В.І.

Суддя: Придачук О.А.

Суддя: Малюк В.М.