Ухвала суду № 92025830, 02.10.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/1700/18

Провадження № 2/243/2176/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.

за участю:

секретаря судового засідання – Прилуцької А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 6 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви 27 лютого 2013 року між відкритим акціонерним товариством АБ «Укргазбанк», правонаступником прав і обов`язків якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2203/03МСБ-312 за умовами якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію з лімітом у 200 000 грн. 00 коп. на строк з 27 лютого 2013 року по 26 лютого 2015 року зі сплатою процентів виходячи з 23% річних.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 27 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 312/03МСБ-1.

Представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк», будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх представник ОСОБА_3 , не з`явилися, надали суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, а провадження у справі закрити, у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи та проаналізувавши фактичні обставини укладеного кредитного договору між АБ «Укргазбанк», правонаступником прав і обов`язків якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» та ФОП ОСОБА_1 , суд вирішуючи по суті клопотання відповідачів та їх представника, приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад.

Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Отже, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

При цьому також надаючи оцінку наявності договору поруки до основного кредитного договору, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц, згідно якої з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Суд вважає, що захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і кількох поручителів у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року; Справа N 415/2542/15-ц; Провадження N 14-40 цс.18).

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно,

сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, суд ще раз звертає увагу та наголошує, що однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад, а не цільове призначення чи мета укладеного кредитного договору (в даній справі це наповнення обігових коштів). Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, а тому і зобов`язання, що з нього виникають, на переконання суду є господарськими.

У зв`язку з чим суд вважає клопотання відповідачів та їх представника обґрунтованим.

Відповідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки слід закрити.

Також, позивачу необхідно роз`яснити, що він має право звернутися з даним позовом до Господарського суду Донецької області, який знаходиться за адресою: 61022, м. Харків, пр. Науки, 5 - в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу слід повернути сплачену суму судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 20 ГПК України, ст. 19, 255, 258-261 ЦПК України ЗУ «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Східної регіональної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором іпотеки – закрити.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися з даним позовом до Господарського суду Донецької області в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зобов`язати управління Казначейства у м. Слов`янську Донецької області повернути АБ «Укргазбанк», МФО Укргазбанку - 320478, код ЄДРПОУ Укргазбанку - 23697280., судовий збір у сумі 1881 грн. 83 коп., який був сплачений за платіжним дорученням № 10559-987 від 01 березня 2018 року та внесений на рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку 834016.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали виготовлено 05.10.2020 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Н.О. Дюміна