Ухвала суду № 92025158, 05.10.2020, Оболонський районний суд міста Києва

05.10.2020 Справа № 756/3974/20

Справа пр. №6/756/333/20

ун. №756/3974/20

У Х В А Л А

05 жовтня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

представник боржника - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва у справі №2-224/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") заборгованість за кредитним договором від 05 липня 2007 року №635/ФКВ-07 у сумі 319839,09 грн, судові витрати у розмірі 1820,00 грн, а всього 321659,09 грн.

Виконавче провадження №60917774 з виконання згаданого судового рішення здійснюється державним виконавцем Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

ОСОБА_1 зазначив, що 03 березня 2020 року ПАТ "Дельта Банк" відступило на його користь право вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за кредитним договором від 05 липня 2007 року №635/ФКВ-07.

З цих підстав заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні №60917774.

Згідно з правовим висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №465/646/11, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Як з`ясовано судом, ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №638/22396/14-ц за позовом АТЗТ "Гея" до ОСОБА_5 , ТОВ "Арма Факторинг", ПАТ "Райффайзен банк Аваль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Н.В., про визнання договору про відступлення прав недійсним.

Постановляючи зазначену ухвалу, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виходив із необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі №465/646/11.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду мотивував свою позицію тим, що у спірних правовідносинах необхідно розрізняти право набувача за договором відступлення прав вимоги вимагати виконання зобов`язань в розмірі та обсязі на момент укладення цього договору, з його правом у подальшому виконувати та отримувати доходи за договором без відповідного статусу фінансової установи. З урахуванням того, що за оспорюваним договором відступлення права вимоги новий кредитор - фізична особа набув лише право стягнути з боржника відповідні грошові кошти у вигляді заборгованості, яка існувала на момент укладанння договору, то для укладення договорів, подібних до спірного договору, покупець права вимоги не повинен обов`язково мати статус фінансової установи. Тому Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вважав, що є очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах щодо відступлення права вимоги за кредитним договором за участю фізичної особи, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року справа №638/22396/14-ц прийнята до розгляду, проте і досі не вирішена Великою Палатою Верховного Суду.

За правилами п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зважаючи на те, що правовідносини у справі №756/3974/20 є подібними тим, що є предметом спору у справі №638/22396/14-ц, яка переглядається у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у справі №756/3974/20 до вирішення судом касаційної інстанції справи №638/22396/14-ц.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 252 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Зупинити провадження у цивільній справі №756/3974/20 за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №638/22396/14-ц за позовом акціонерного товариства закритого типу "Гея" до ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг", публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Н.В., про визнання договору про відступлення прав недійсним.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Андрейчук