Ухвала суду № 92023806, 02.10.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6864/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2020 м. Черкаси

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.,

секретаря судового засідання Осадчої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання нерухомого майна - будинку з надвірними спорудами та земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Зазначила, що вона проживала з померлим ОСОБА_4 близько 21 року, 17 з яких - в зареєстрованому шлюбі. Від попередніх шлюбів померлий має двох дочок – відповідачі по справі. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на належний йому будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку за вказаною адресою. Протягом сімейного життя здійснювався капітальний ремонт, придбавалися меблі, побутова техніка, здійснені поліпшення нерухомого майна. При цьому, ОСОБА_1 , як зазначено, придбавала деякі речі, отримуючи кредитні кошти в банківських установах (світлопрозорі конструкції з енергозберігаючим склом, вікна, балконні двері тощо). Отже, під час шлюбу вартість вказаного житла істотно збільшилась. Крім того, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Таким чином, вважає, що майно, що входить у спадкову масу, є спільною власністю подружжя, оскільки протягом 20 років за її власний кошт були здійснені значні поліпшення будинку та прибудинкової території. Домовитися сторонам про поділ спадкового майна, шляхом укладення відповідного договору, не вдалося. Отже, ОСОБА_1 прийняла рішення звернутися до суду із позовом про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спадкового майна, шляхом визначення розміру часток у праві спільної власності.

Крім того, одночасно з поданим позовом, ОСОБА_1 просить про забезпечення позову, а саме, - заборонити Другій Черкаській державній нотаріальній конторі видавати будь-кому свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що у жовтні цього року відповідачі мають можливість набути право власності та розпорядитись спадковим майном, відповідно до закону, як доньки в порядку першої черги, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та забезпечення ефективного захисту інтересів позивача, як дружини померлого. Крім того, зазначено, що з метою захисту законних прав та інтересів позивача та з метою уникнення будь-яких дій з боку відповідачів, спрямованих на відчуження нерухомого майна іншим особам, що в свою чергу, унеможливить виконання можливого рішення, - клопотання слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Встановлено, що позовна заява подана до суду. На час вирішення заяви про забезпечення позову, ухвалою суду від 02.10.2020р. провадження по справі відкрите і призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до п. 4 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (діє на час розгляду даної заяви), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 по справі № 183/5864/17-ц, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть від 18.01.2020р. Крім того, ОСОБА_1 з 06.03.2003р. перебувала з ОСОБА_4 у шлюбі, в т.ч. на час його смерті, відповідно до даних свідоцтва про одруження. На праві власності ОСОБА_4 належить земельна ділянка та будинковолодіння, що по АДРЕСА_1 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Плитко Н.І. 18.01.1994р.

Враховуючи існуючий між сторонами спір, який ОСОБА_1 має намір вирішити в судовому порядку, застосувавши спосіб захисту її порушених інтересів, - визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, в подальшому судове рішення може вплинути на визначення розміру часток спадкоємців (учасників справи) у спадковому майні при отриманні ними свідоцтва про право на спадщину.

Отже, дійсно, у випадку видачі відповідачам нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на певні частки спадкового майна (зокрема, нерухомого), буде утруднена можливість у позивача (заявника) виконання гіпотетично можливого рішення суду про задоволення позову про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, яке входить до спадкової маси, при умові, що сторони по справі звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

Крім цього, як на думку суду, без вжиття заходів забезпечення позову, підстав у нотаріуса для не видачі свідоцтва про право на спадщину відповідачам, немає.

Суд вважає, що обраний заявником вид забезпечення позову знаходиться у прямому зв`язку із предметом позовних вимог, і не вжиття відповідних заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення майнових прав позивача (заявника).

Таким чином, за результатами розгляду заяви та аналізу доводів заявника щодо обгрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що є достатні підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання чи зробити неможливим виконання рішення суду, враховуючи категорію справи, характер спірних правовідносин, предмет спору та ціну позову, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до задоволення, а саме, слід заборонити нотаріусу Другої Черкаської державної нотаріальної контори видавати будь-кому свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . На думку суду, такі заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами і вжиті з метою уникнення будь-яких дій з боку відповідачів, спрямованих на відчуження нерухомості іншим особам.

Крім того, на думку суду, невжиття заходів забезпечення позову, може унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача – ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася до суду, а також такий вид забезпечення позову сприятиме збереженню статусу та належності цього майна до закінчення розгляду справи по суті. Застосовані судом заходи забезпечення позову не перешкоджають володінню та користуванню об`єктами нерухомого майна, щодо якого вжиті заходи забезпечення позову, до вирішення спору по суті.

При прийняття судового рішення судом враховуються висновки ВС, що викладені в ухвалі від 30 жовтня 2018 року у справі №766/14199/18.

Станом на 02.10.2020 підстав для зустрічного забезпечення судом не встановлено.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 149-154, 157, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову заборонити нотаріусу Другої Черкаської державної нотаріальної контори видавати будь-кому свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію ухвали для негайного виконання направити до Другої Черкаської державної нотаріальної контори (м. Черкаси, вул. Університетська, 33).

Копію ухвали після виконання направити сторонам для відому.

Застосовані за цією ухвалою заходи забезпечення позову не перешкоджають користуванню об`єктами нерухомого майна.

Суд може скасувати або змінити заходи забезпечення позову за клопотанням учасника справи.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки - до 02.10.2023.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне судове рішення складено 02.10.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька