Ухвала суду № 92018078, 05.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2020 року м. Київ № 640/23150/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправною та скасування вимоги, зупинення стягнення коштів та зобов`язання вчинити пені дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (08625, Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, місто Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 08.05.2019 № Ф-31079-18 у розмірі 21030,90 грн.;

2) після відкриття провадження у справі винести ухвалу про зупинення стягнення коштів з позивача за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 08.05.2019 № Ф-31079-18 у розмірі 21030,90 грн. до вирішення справи по суті;

3) зобов`язати відповідача сплатити позивачу гроші, що вже протиправно та безпідставно стягнуті за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 08.05.2019 № Ф-31079-18.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Разом з тим, позовна заява не містить обґрунтування вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача сплатити позивачу гроші, що вже протиправно та безпідставно стягнуті за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 08.05.2019 № Ф-31079-18.

Тобто, позивачу слід викласти обставини щодо даної вимоги, обґрунтувавши її, а також конкретизувавши в якому розмірі позивач просить суд зобов`язати відповідача сплатити їй кошти, що стягнуті за спірною вимогою.

При цьому, обґрунтовуючи зазначену вимогу позивачу в уточненій позовній заяві слід викласти обставини відносного того, коли, при яких обставинах та у якому розмірі з позивача було стягнуто кошти за спірною вимогою та якими саме доказами підтверджується факт стягнення з позивача коштів, які позивач просить суд зобов`язати відповідача сплатити їй за спірною вимогою.

Більш того, у пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивачка просить суд: після відкриття провадження у справі винести ухвалу про зупинення стягнення коштів з позивача за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 08.05.2019 № Ф-31079-18 у розмірі 21030,90 грн. до вирішення справи по суті.

Тобто, по суті вказана вимога є заявою про забезпечення позову.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що порядок подання заяв про забезпечення адміністративного позову врегульований ст.ст. 152-153 КАС України, з огляду на що позивачу необхідно прохальну частину позовної заяви привести у відповідність до вимог КАС України та у разі звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову, позивачу слід привести її у відповідність до вимог ст. 152 КАС України, у тому числі, сплативши за таку заяву судовий збір у розмірах, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Також, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на виконання вимог даної норми позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Між тим, у прохальній частині позовної заяви позивачем завлено вимогу майнового характеру у розмірі 21030,90 грн. (щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 08.05.2019 № Ф-31079-18) та 1 (одну) вимогу немайнового характеру (зобов`язати відповідача сплатити позивачу гроші, що вже протиправно та безпідставно стягнуті за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 08.05.2019 № Ф-31079-18).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Відтак, за звернення до суду з вимогою майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. (1% від 21030,90 грн., але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та за вимогу немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн., що загалом складає 1681,60 грн.

Між тим зважаючи на те що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., останній, за звернення до суду з даним позовом, слід доплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями частини другої статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Отже, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено 10-денний строк звернення до суду.

При цьому, за результатами адміністративного оскарження, строк на звернення до суду залишається незмінним та становить 10 календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Так, предметом оскарження є вимога про сплату ЄСВ від 08.05.2019 № Ф-31079-18.

При цьому, як видно з позовної заяви позивач скористалася процедурою адміністративного оскарження, зокрема, 18.08.2020 оскаржила спірну вимогу до ДПС України.

Натомість рішенням ДПС України від 09.09.2020 № 27375/6/99-00-06-03-01-06 скаргу позивача від 18.08.2020 (вх. № 32726/6 від 21.08.2020, залишено без розгляду.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, вимога про сплату боргу повинна бути оскаржена до суду з дотриманням строків, визначених частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом 10 календарних днів.

Вказаний правовий висновок, узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.08.2019 у справі № 480/106/19 (провадження №К/9901/16500/19).

У позовній заяві позивач зазначає, що рішення ДПС України від 09.09.2020 № 27375/6/99-00-06-03-01-06 про залишення скарги без розгляду, отримано позивачем 17.09.2020.

В той же час, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів отримання позивачем вказаного рішення 17.09.2020.

При цьому, до суду з даним позовом позивач звернулася лише 25.09.2020, що підтверджується штампом-відправлення АТ «Укрпошта», проставлено на конверті, в якому надійшла позовна заява що свідчить про пропуск позивачем десятиденного строку на звернення до суду передбаченого частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску або докази отримання нею рішення ДПС України від 09.09.2020 № 27375/6/99-00-06-03-01-06 про залишення скарги без розгляду саме 17.09.2020.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог та з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі;

2) оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 840,80 грн.;

3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску або докази отримання нею рішення ДПС України від 09.09.2020 № 27375/6/99-00-06-03-01-06 про залишення скарги без розгляду саме 17.09.2020.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін