Ухвала суду № 92018077, 05.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2020 року м. Київ № 640/23322/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Міністерства внутрішніх справ України до Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції Українипро визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДР: 00032684) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 25.08.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 61849480;

2) зобов`язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 61849480 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Позов надісланий до суду 28.09.2020.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

У позовній заяві позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 25.08.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 61849480 та 2) зобов`язати державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 61849480 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, у прохальній частині позовної заяви позивач не конкретизує, якого саме державного виконавця позивач просить суд скасувати постанову та зобов`язати закінчити виконавче провадження № 61849480.

Більш того, зміст позовної заяви не містить обґрунтування вимоги позивача щодо зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 61849480 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог вказаної норми, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 5100,00 грн. та 1 (одну) вимогу немайнового характеру щодо зобов`язання вчинити певні дії.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2020 - 2102,00 грн.

Отже, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 4204,00 грн.. (1,5% від 5100,00 грн., але не меньше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 2102,00 грн. - за вимогу майнового характеру та 2102,00 грн. за вимогу немайнового характеру).

Крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду доказів на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, рішення Окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі № 826/13331/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Предметом позову є визнання протиправною та скасування постанови 25.08.2020 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 61849480 та зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 61849480 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 28.09.2020, тобто поза межами десятиденного строку звернення до суду, передбаченого 2 ст. 287 КАС України.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності таких причин суду не надано.

Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Як видно з доданих позивачем до позовної заяви довідки від 06.05.2020 № 22/6-887, копії листа адресованого МВС України на адресу ГУ ПФУ в м. Києві, заяви про закінчення виконавчого провадження, останні наданні позивачем у такому вигляді, з яких у повному обсязі неможливо встановити зміст таких документів, заради зафіксування інформації яких останні були створені, з огляду на що позивачу слід надати копії доданих до позовної заяви доказів у належному вигляді.

Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України із обґрунтуванням вимоги зобов`язального характеру та із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з урахуванням висновків суду, викладених вище у даній ухвалі, у т.ч. (щодо прохальної частини позову);

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 4204.00 грн.;

3) доказів, на які позивач посилається у позовній заяві, у тому числі рішення Окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі № 826/13331/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2020;

4) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;

5) доказів, що підтверджують обставини на яких гуртуються вимоги позивача у вигляді з якого можливо встановити їх зміст, зокрема, довідки від 06.05.2020 № 22/6-887, копії листа адресованого МВС України на адресу ГУ ПФУ в м. Києві, заяви про закінчення виконавчого провадження.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін