Постанова № 92017240, 05.10.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/10202/20,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Поліська митниця Держмитслужби ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Поліської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Поліської митниці від 11 червня 2020 року у справі про порушення митних правил №0348/20400/20, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбаченого ст.485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, та закрити провадження в цій справі на підставі п. 1 ч. ст. 247 КУпАП за відсутністю події складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 11 червня 2020 року Поліською митницею Держмитслужби України в особі начальника Поліської митниці Держмитслужби України Панчука Сергія Євгеновича було винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0348/20400/20, згідно з якою його було визнано винним у вчиненні порушень митних правил за ознаками ст.485 Митного Кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% від різниці митних платежів, що становить 8 192,73 грн. Вважає дану постанову протиправною, безпідставною та необгрунтованою, винесеною без належного з"ясування усіх обставин справи щодо його вини та складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що будучи в статусі директора ТзОВ "ВАЛЕР-А" ним було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UА204020/2020/011978 від 28.04.2020 для проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару №3, "Частина бризговика сідлового тягача, пластиковий: елемент бризговика, арт.UN420-001 - 40 шт., елемент бризговика арт.UN420-006 - 20 шт., елемент бризговика, арт.UN420-009 - 10 шт, елемент бризговика, арт.UN420-010 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-011 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-013 - 30 шт., елемент бризговика, арт.UN420-014 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-017 - 20 шт., елемент бризговика, арт.UN420-018 - 22 шт., елемент бризговика, арт.UN420-019 - 20 шт., елемент бризговика, арт.UN420-020 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-021 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-022 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-023 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-024 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-037 - 30 шт., комплект елемент бризговика, арт.UN420-038 - 30 шт., елемент бризговика, арт.UN420-041 - 30 шт., код товару згідно з УКТЗЕД-8708999798, (ставка ввізного мита - 5%), вартістю 1563,5 доларів США.

З метою перевірки правильності класифікації товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №204020/2020/011978 від 28.04.2020 року до управління контролю митної вартості, походження товарів та прогнозування надходжень направлено запит №011978 від 28.04.2020 року. Відділом ВКТ та МТР УАМП та МТР винесено рішення про визначення коду товару від 29.04.2020 року №КТ-UА20400-0028-2020 згідно з яким вказаний товар необхідно класифікувати за кодом 4016995790 (ставка ввізного мита - 10%). До даної товарної позиції № 8708999798 відповідно до "Пояснень Української класифікації товарів ЗЕД", а саме до п. "В" входять бризговики без чітко вказаного матеріалу виробництва. Згідно з інвойсною назвою в даному випадку у декларації було подано елемент бризговика, що є частиною бризговика. Згідно з приміткою 2а, розділу 17, "Пояснень до Української класифікації товарів ЗЕД" терміни "частини", та "частини і пристрої", не застосовуються до виробів: з"єднань, шайб і аналогічних виробів з будь-якого матеріалу (що класифікуються відповідно до матеріалу з якого вони зроблені, або в товарній позиції 8484), а також інших виробів з вулканізованої гуми крім твердої гуми (товарна позиція 4016).

Однак, Поліською митницею не було проведено відбору зразків та не здійснено лабораторних досліджень даного виду товару, а також не встановлено тип гуми ( тверда/не тверда, або взагалі чи є це гума ). Враховуючи попередні поставки даного товару та проводячи фізичний його огляд було встановлено, що даний вид товару виготовлений з пластику і завжди таким був. Крім того, в останній партії товару, після винесення спірної постанови, було ініційовано митний огляд, в результаті якого було встановлено, що матеріал, з якого виготовлений цей вид товару, знову ж таки є пластиком. В товаросупровідних документах назва товару вказана без матеріалу виготовлення, а саме, як елемент бризговика. Тобто, його дії щодо декларування даного виду товару були аналогічними безлічі попереднім та не були в жодному разі спрямовані на ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

Вказує, що ним, як декларантом добросовісно подано усі документи для здійснення митного оформлення, а зазначення в митній декларації коду товару, навіть за умови подальшого прийняття рішення про неправильне визначення коду товару, не свідчить про наявність у нього протиправного умислу на вчинення дій, спрямованих на звільнення від сплати митних платежів.

Ухвалою суду від 01 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами розгляду позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14 липня 2020 року, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

В судове засідання позивач подав клопотання, в якому просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час, місце та день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 21 травня 2020 року головним державним інспектором митного поста "Рівне" Поліської митниці Держмитслужби Волинським Олегом Івановичем складено щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил №0348/20400/20 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що декларантом ОСОБА_1 в порушення вимог частини 1 статті 257 МК України, заявлено у митній декларації типу ІМ40ДЕ №UА204020/2020/011978 від 28 квітня 2020 року неправдиві відомості щодо коду товару №3, згідно УКТЗЕД та ставок ввізного мита Митного тарифу України на ці товари, що призвело до зменшення розміру митних платежів у сумі 2730,91 грн., у тому числі: ввізне мито - 2275,76 грн., податок на додану вартість - 455,15 грн.. Зазначені дії мають ознаки порушень митних правил, передбаченого ч.1 ст.485 МК України.

З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 на виконання договору про надання послуг по декларуванню товарів №19/12/19 від 19.12.2019 подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UА204020/2020/011978 для проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг товару №3, "Частина бризговика сідлового тягача, пластиковий: елемент бризговика, арт.UN420-001 - 40 шт., елемент бризговика арт.UN420-006 - 20 шт., елемент бризговика, арт.UN420-009 - 10 шт, елемент бризговика, арт.UN420-010 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-011 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-013 - 30 шт., елемент бризговика, арт.UN420-014 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-017 - 20 шт., елемент бризговика, арт.UN420-018 - 22 шт., елемент бризговика, арт.UN420-019 - 20 шт., елемент бризговика, арт.UN420-020 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-021 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-022 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-023 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-024 - 10 шт., елемент бризговика, арт.UN420-037 - 30 шт., комплект елемент бризговика, арт.UN420-038 - 30 шт., елемент бризговика, арт.UN420-041 - 30 шт., код товару згідно з УКТЗЕД-8708999798", вартістю 1563,5 доларів США.

До зазначеної митної декларації позивачем додано наступні документи: комерційний інвойс AKN2020000000038 від 08.04.2020, пакувальний лист №б/н від 08.04.2020, коносамента №GCL/DPW/ODS/200404 від 17.04.2020, міжнародну товарно-транспортну накладну 361355 від 27.04.2020, контракт № OT20-002-AО-U від 16.01.2020, сертифікат про походження товару С 0898949 від 14.04.2020, Price List від 03.04.2020, доповнення до контракту "2" від 08.04.2020, експортну декларацію країни відправлення № MRN20410300ЕХ038764 від 14.04.2020.

11 червня 2020 року начальником Поліської митниці Держмитслужби Панчуком Сергієм Євгеновичаем винесена постанова про порушення митних правил №0348/20400/20, яка за своїм змістом щодо фактичних обставин є аналогічною фабулі протоколу про порушення митних правил від 21 травня 2020 року №0348/20400/20. Посадова особа митниці дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушень митних правил, передбаченого ст.485 Митного Кодексу України на підставі зібраних у справі доказів та за вчинення цього правопорушення на останнього накладено стягнення у вигляді 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 8192,73 гривень.

Підставою для прийняття вищезазначеної постанови було рішення відділу ВКТ та МТР УАМП та МТР про визначення коду товару від 29 квітня 2020 року N KT-UA204000-0028-2020, за яким товар зазначений у митній декларації ІМ40ДЕ №UА204020/2020/011978 від 27 квітня 2020 року, необхідно кваліфікувати за кодом згідно УКТЗЕД-4016995790 (ставка ввізного мита - 10%).

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно положень Закону України від 19.09.2013 № 584-VII "Про митний тариф" товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД на основі характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч.8 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості про товари, у тому числі у вигляді кодів: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов"язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов"язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв"язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов"язково повинен поєднуватися з умислом суб"єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Тобто, для притягнення до відповідальності у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Таким чином, навіть безвідносно до правильності визначення коду згідно УКТЗЕД товару, що імпортувався, сама по собі помилка у визначенні такого коду не є достатньою підставою для кваліфікації дій декларанта як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №640/13072/16-а та у постанові від 14 травня 2019 року у справі №334/1738/16-а.

За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов"язана з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

У силу вимог ч. 3 ст. 335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв"язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до ст. 53 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов"язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно ч.ч. 2,3,4 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов"язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Отже, здійснення такого контролю є прямим обов"язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов"язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.

Частиною 6 вказаної правової норми встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв"язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що разом з митною декларацією, були подані інші документи, у тому числі: інвойсу відправника, з відомостями щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД. Митна декларація була перевірена в установленому порядку.

Відтак, з огляду на вищезазначене, судом не встановлено, що позивач з метою ухилення від сплати митних платежів у митній декларації від 28 квітня 2020 року вказував неправдиві відомості щодо коду товару, необхідного для визначенні його митної вартості.

В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів та не наведено мотивованих пояснень, які би свідчили про умисел декларанта-Позивача на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар та/або надання недостовірних документів до митного оформлення тощо).

При цьому, позивачем було доведено, що склад правопорушення відсутній, бо він, хоч і подавав митну декларацію до митниці, але користувався лише документами наданими замовником (відсутня об"єктивна сторона), він відповідно не мав спеціальної мети - ухилитися від сплати митних платежів і зборів (відсутня суб"єктивна сторона).

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04 грудня 2018 року у справі №461/3158/18 та у справі №640/3257/17, від 14 березня 2019 року у справі №569/16121/15-а, від 14 травня 2019 року у справі №334/1738/16-а (2-а/334/124/16).

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ"єктивність або неповнота провадження у справі або необ"єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Отже, в діях позивача відсутній склад правопорушення передбачений ст. 485 МК України, оскільки у останнього не було умислу на здійснення правопорушення та останній не здійснював дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а тому постанова винесена начальником Поліської митниці Держмитслужби Панчуком Сергієм Євгеновичем винесена постанова про порушення митних правил №0348/20400/20, щодо ОСОБА_1 , якою визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбаченого ст..485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 8192,73 гривень підлягає скасуванню..

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, в ході судового розгляду встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил винесено з порушенням вимог МК України, в зв"язку з чим таку постанову слід скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Також, суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині визнання оскаржуваної постанови протиправною, оскільки повноваження суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначено ч. 3 ст. 286 КАС України, відповідно до якої такі повноваження в суду відсутні. Виходити за межі позовних вимог в цій частині суд не вбачає необхідності, оскільки прийшов до переконання, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Вимоги про відшкодування судових витрат не заявлено.

У зв"язку із отриманням позивачем оскаржуваної постанови лише 15 червня 2020 року слід поновити ОСОБА_1 пропущений строк на оскарження постанови по справі про порушення митних правил.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовною заявою.

Позов ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника Поліської митниці Держмитслужби Панчука Сергія Євгеновича від 21 червня 2020 року у справі про порушення митних правил №0348/20400/20, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбаченого ст.485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 8192,73 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволені позовних вимог в частині визнання оскаржуваної постанови протиправною - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, місцезнаходження, м.Рівне, вул.Соборна, 104, ЄДРПОУ 43350097.

Повне судове рішення складене 05 жовтня 2020 року.

Суддя -