Вирок № 92016126, 06.10.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1943/20

Провадження № 1-кп/524/266/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючої судді - Пальчик О.О.,

при секретарі - Крижановській Я.О.,

з участю:

прокурора - Олефіренка В.В.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

представника потерпілої - Лаврика Ю.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Родзинської Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019170090004330 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, не працює, інвалід ІІ групи, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2019 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, в темний час доби, при ввімкненому міському електроосвітленні, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Небесної Сотні в м. Кременчуці, зі сторони вул. Івана Мазепи в напрямку до вул. Ігоря Сердюка, керуючи автобусом марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався водій ОСОБА_2 по маршруту громадського транспорту №30.

В той момент як водій ОСОБА_2 наближався до перехрестя вул. Небесної Сотні та вул. Ігоря Сердюка, попереду нього, проїзну частину вул. Ігоря Сердюка, зі сторони скверу ім. Бабаєва, по регульованому пішохідному переходу, який визначений дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «пішохідний перехід» та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», на зелений сигнал світлофору розпочала переходити ОСОБА_1 , зліва направо відносно напрямку руху автобуса керованого обвинуваченим ОСОБА_2 .

Рухаючись у заданому напрямку, також на зелений сигнал світлофору, виконуючи маневр повороту праворуч, з вул. Небесної Сотні на вул. Івана Мазепи, не переконавшись, що його рух буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, водій автобуса марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , порушив вимоги п.п. 10.1,16.2, 16.5, 18.2 «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:

-п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

-п. 16.2 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку»;

-п. 16.5 «У разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід»;

-п. 18.2 «На регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека,

У порушення зазначених вище вимог, обвинувачений ОСОБА_2 , керуючи автобусом марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на пішохідний перехід та допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автобуса марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_1 яка вже закінчувала перехід проїзної частини вул. Івана Мазепи м. Кременчука.

В результаті наїзду, пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми та садна в тім`яній ділянці голови; закритого перелому V п`ясної правої кисті, синців на долонній поверхні правої кисті, в нижній третині правого плеча по внутрішній поверхні, в верхній третині правого передпліччя по внутрішній поверхні, на долонній поверхні правої кисті у основи 2-го та 3-го пальців, на тильній поверхні лівого променевого - зап`ясткового суглобу, на зовнішній поверхні правої стопи, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Свою вину у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_2 визнав повністю та по суті пред`явленого обвинувачення дав такі показання.

24.12.2019 року приблизно в 18 год. 30 хв. обвинувачений їхав на маршрутці по маршруту № 30 у бік цетра міста та повинен був здійснити поворот праворуч з вул. Небесної Сотні на вул. І. Сердюка. Перед поворотом зупинився перед пішохідним переходом і пропустив усіх людей, що переходили пішохідний перехід. Потім почав рух і почув, що хтось закричав. Коли зупинився, то побачив, що жінка впала. Коли розпочинав рух, то вважав, що всі пішоходи пройшли і потерпілої не бачив. Автобус контактував з потерпілою правою передньою частиною. Почувши крик, обвинувачений одразу ж зупинив автомобіль, відкрив двері і вийшов та побачив, що потерпіла лежить на проїжджій частині. Потерпіла переходила пішохідний перехід з дитячою коляскою. Коляску занесло. На думку обвинуваченого дитина в колясці не постраждала. Швидку допомогу викликав хтось із перехожих. В день коли сталася подія обвинувачений керував автобусом марки БАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПП «Креміньавтотранс». На цьому підприємстві обвинувачений раніше працював постійно, а потім захворів і деякий час не працював. Після видужання, обвинувачений знову пішов влаштовуватися на роботу, але трудовий договір роботодавці з ним не укладали, а уклали договір найму. Після події дружина обвинуваченого їздила відвідувати потерпілу у лікарню, заплатила за МРТ голови, більше матеріальної допомоги потерпілій не надавали. Під час зустрічі з дружиною обвинуваченого, потерпіла повідомила, що завдану їй моральну шкоду оцінює в 50 тис. грн. Ця шкода обвинуваченим не відшкодована через відсутність коштів. Обвинувачений згоден з тим, що він порушив вимоги п.п. 10.1,16.2, 16.5, 18.2 «Правил дорожнього руху України» і внаслідок цього травмував потерпілу ОСОБА_1 .

Потерпіла ОСОБА_1 під час її допиту про обставини події, дала суду такі показання. 24.12.2019 року вона разом зі своєю онукою, якій на той час було 1 рік і 9 місяців, перебувала на прогулянці у сквері ім. Бабаєва в м. Кременчуці. Після прогулянки потерпіла поверталася до дому та на перехресті вул. І. Сердюка та Небесної Сотні потерпіла зупинилася перед пішохідним переходом з метою перейти вул. І. Сердюка. Переконавшись, що їй горить зелене дозвільне світло світлофора, подивившись на проїжджу частину, потерпіла разом з іншими пішоходами почала переходити по пішохідному переходу проїжджу частину вулиці. Перед собою потерпіла везла дитячий візок з малолітньою онукою. Уже майже дійшовши до кінця пішохідного переходу потерпіла побачила, що з-за рогу виїжджає транспортний засіб, оскільки наближаються фари. Спочатку потерпіла вирішила, що транспортний засіб проїде повз неї, але потім побачила, що фари рухаються прямо на неї і відштовхнула від себе як найдальше дитячий візок. Далі, потерпіла відчула поштовх в руку та впала. Внаслідок даної події потерпіла отримала травми, а саме: перелом кисті правої руки, черепно-мозкову травму, забій куприка та численні забої і синці. Крім травм, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла понесла моральну шкоду, яка, згідно її показань, полягала в фізичних та моральних стражданнях. Оскільки потерпіла на той час і на сьогодні працювала в школі, то вимушена була два місяці перебувати на лікарняному та не займалася вихованням онуки. До сьогоднішнього дня потерпіла продовжує лікування, оскільки є ускладнення після черепно-мозкової травми і функція правої руки до кінця не відновилася, що ускладнює її роботу, як викладача трудового навчання та образотворчого мистецтва. Через це потерпіла відчуває моральні страждання. Моральної шкоди також завдало хвилювання за життя та здоров`я малолітньої онуки.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його вина у вчиненні злочину, що йому інкримінується повністю підтверджується наведеними вище показаннями потерпілої, а також такими письмовими доказами, безпосередньо дослідженими та перевіреними судом у судовому засіданні.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.12.2019 року, схемою та фото таблицями до нього, на яких зафіксовано загальну обстановку безпосередньо після пригоди, зафіксовано місце наїзду, розташування транспортного засобу та слідова інформація (а.с. 109-118).

Довідкою КП «Міськсвітло» на запит слідчого про те, що 24.12.2019 року о 18 год. 30 хв. на перехресті вул. І. Сердюка та Небесної Сотні зовнішнє освітлення працювало (а.с. 122).

Довідкою КП «Міськсвітло» на запит слідчого про те, що 24.12.2019 року о 18 год. 30 хв. на перехресті вул. І. Сердюка та Небесної Сотні в м. Кременчуці світлофорний об`єкт працював у звичайному режимі. Технічні несправності були відсутні ( а.с. 123).

Актом обстеження ділянки вул. Небесної Сотні в районі перехрестя з вул. Ігоря Сердюка, на якій 24.12.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода. Вказаним актом встановлена зона видимості на даному перехресті, що становить більше 100 м. в обидві сторони, ширина проїжджої частини, наявність дорожньої розмітки та дорожніх знаків (а.с. 124).

Копією карти виїзду швидкої допомоги від 24.12.2019 року з якої вбачається, що в цей день була госпіталізована малолітня дитина ОСОБА_3 після дорожньо-транспортної події (а.с. 125).

Копією карти виїзду швидкої допомоги від 24.12.2019 року з якої вбачається, що в цей день була госпіталізована потерпіла ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної події (а.с. 126).

Протоколом проведення слідчого експерименту та схемою до нього від 05.02.2020 року за участю потерпілої ОСОБА_1 під час якого, потерпіла показала на міці про обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за її участі, вказала місце наїзду, відтворила темп її руху в день події (а.с.132-135).

Висновком судово-медичної експертизи № 55 від 28.02.2020 року, згідно з яким потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми та садна в тім`яній ділянці голови; закритого перелому V п`ясної кістки правої кисті, синців на долонній поверхні правої кисті, в нижній третині правого плеча по внутрішній поверхні, в верхній третині правого передпліччя по внутрішній поверхні, на долонній поверхні правої кисті у основи 2-го та 3-го пальців, на тильній поверхні лівого променевого - зап`ясткового суглобу, на зовнішній поверхні правої стопи, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я (а.с. 136).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 97 від 14.02.2020 року, згідно з яким, в умовах заданої події водій, автомобіля БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 16.2, 16.5, 18.2 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності з вимогами п. п. 10.1, 16.2, 16.5, 18.2 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди ( а.с. 135-142).

Копією подорожнього листа автобуса, з якого вбачається, що автобусом БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 24.12.2019 року керував водій ОСОБА_2 ( а.с. 143)

Копією договору підряду від 24.12.2019 року, укладеного між ПП «Креміньавтотранс» та ОСОБА_2 щодо виконання роботи водія автотранспортного засобу у період часу з 24.12.2019 року по 10.01.2020 року ( а.с. 144).

Копією довіреності від 12.12.2019 року, згідно з якою ОСОБА_4 уповноважив ПП «Креміньавтотранс» виконувати всі дії пов`язані з експлуатацією транспортного засобу - автобуса БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , у тому числі укладати договори про відшкодування завданої шкоди (а.с. 145).

Розглянувши кримінальне провадження на засадах змагальності і диспозитивності, в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши сукупність досліджених доказів керуючись законом та за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом другої групи, раніше не судимий, однак неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Враховується також вік обвинуваченого, його сімейний стан та стан здоров`я.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає повне визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 , попередження нових кримінальних правопорушень, йому має бути призначене необхідне й достатнє основне покарання у виді штрафу, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

При цьому, суд застосовує мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення - 24.12.2019 року), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Отже, ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції змін внесених Законом України від 22.11.2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»), посилює нижню межу покарання за цей злочин шляхом збільшення мінімального розміру штрафу, а тому для визначення мінімального розміру штрафу за ч. 1 ст. 286 КК України, слід застосовувати редакцію санкції ч. 1 ст. 286 КК України, що діяла станом на 24.12.2019 року.

Прокурором у кримінальному провадженні заявлено позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_2 на суму 2241 грн. 60 коп.

В позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 у сумі 2241 грн. 60 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_2 позов прокурора визнав повністю.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За таких обставин суд вважає, що позов прокурора підлягає до повного задоволення.

Потерпіла ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні заявила цивільний позов до ПП «Креміньавтотранс», як володільця джерела підвищеної небезпеки (автомобіля марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 ) про відшкодування моральної шкоди завданої злочином в сумі 200 000 грн. та витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 10 000 грн.

При вирішенні позовної заяви потерпілої суд, в межах заявлених позовних вимог, виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 128 КПК України встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 24.12.2019 року керував автомобілем марки БАЗ моделі 2215 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на підставі подорожнього листа, виданого ПП «Креміньавтотранс» ( а.с. 143).

До матеріалів кримінального провадження долучено також копію договору підряду від 24.12.2019 року, який був укладений між ПП «Креміньавтотранс» та ОСОБА_2 щодо виконання останнім роботи водія автотранспортного засобу згідно акту приймання (а.с. 144).

Згідно ч.2 ст.1172 ЦК України, замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, від якої потерпілій ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, у період дії договору підряду та керував транспортним засобом на підставі подорожнього листа, виданого ПП «Креміньавтотранс», вказане підприємство повинне нести відповідальність за завдану обвинуваченим шкоду в силу положень ч. 2 ст. 1172 ЦК України.

Поряд з цим, суд враховує наступне.

Ч.3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 , потерпілій ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, яка полягає в моральних та душевних стражданнях, пов`язаних із отриманими травмами, в зв`язку з якими вона змушена була звертатися за медичною допомогою до лікарів, а також у моральних стражданнях, що полягали у переживаннях за життя і здоров`я малолітньої онуки.

Такі обставини свідчать про завдання потерпілій моральної шкоди в розумінні положень ст.23 ЦК України та згідно до вказаної норми матеріального права і ч. 2 ст.1172 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню грішми за рахунок ПП «Креміньавтотранс».

При цьому слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою.

Враховуючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на ступінь та глибину моральних страждань потерпілої ОСОБА_1 , яких вона зазнала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, конкретних обставин справи, порушення нормального укладу життя, суд вважає, що еквівалентною завданим моральним стражданням буде сума, що складає 30 000 грн.

На підставі ст. 137 ЦПК України з ПП «Креміньавтотранс» також підлягають стягненню витрати потерпілої на оплату професійної правничої допомоги.

Арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.12.2019 року на транспортний засіб - автобус загальний марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, білого кольору - необхідно скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати розподіляються відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 127, 128, 373, 374 КПК України, ст. ст. 23, 1172, 1177 ЦК України, 137 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України ( в редакції станом на 24.12.2019 року) і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2 м. Кременчук, 39614 УК у м. Кременчуці 24060300, р/р UA418999980000031419544016008 в ГУДКСУ в Полтавській області, код ЄДРПОУ 37965850) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 у сумі 2241 (дві тисячі двісті сорок одну) грн. 60 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до ПП «Креміньавтотранс» задовольнити частково.

Стягнути з ПП «Креміньавтотранс» на корись ОСОБА_1 тридцять тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ПП «Креміньавтотранс» на корись ОСОБА_1 десять тисяч гривень витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.12.2019 року на транспортний засіб - автобус загальний марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, білого кольору.

Речовий доказ - автобус загальний марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, білого кольору - залишити у володінні ОСОБА_4 .

Судові витрати, пов`язані із залученням експертів, у сумі 628 грн. 04 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.О. Пальчик