Ухвала суду № 92014016, 05.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21550/20

Провадження № 2/127/3532/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно в рахунок погашення боргу за договірними зобов`язаннями,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно в рахунок погашення боргу за договірними зобов`язаннями.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також з позовної заяви та матеріалів доданих до неї не вбачається підстав, які могли б звільнити позивача від сплати судового збору.

В переліку документів, що додаються до позовної заяви позивачем зазначено, зокрема і «оригінал квитанції про сплату судового збору». Натомість, відповідно до акту від 01 жовтня 2020 року №199, складеного працівниками відділу прийому та реєстрації (канцелярія) Вінницького міського суду Вінницької області в складі секретаря суду, консультанта суду та діловода суду, під час розкриття конверта №59000563558825, який надійшов від ОСОБА_1 , не виявилось вказаного у додатку документа, а саме «оригінал квитанції про сплату судового збору».

Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн).

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру за ставкою та у розмірі відповідно до вищевказаної норми закону.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: УК у м.Вінниці/отг м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 38054707; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

Також, відповідно до п.5. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З наведених норм слідує, що звертаючись із позовною заявою до суду, позивач визначає в останній, зокрема і спосіб захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Отже, зверненню до суду із позовною заявою передує наявність обставин щодо порушення права позивача.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Під порушенням цивільного права слід розуміти наслідок протиправної поведінки контрагента (правопорушника), діями якого завдано шкоду суб`єктивним правам та інтересам правомочної сторони.

Як вбачається з позовної заяви позивач посилаючись на положення ст. 202, 612, 1046, 1049, 1281, 1282 ЦК України просить в рахунок погашення боргу спадкодавця відповідача ОСОБА_3 за договором позики від 15.12.2016 звернути стягнення на успадковане відповідачем майно (спірну квартиру), шляхом визнання права власності на це майно за позивачем. При цьому, в обґрунтуваннях позову позивач одночасно зазначає про обставини укладення між нею та спадкодавцем ОСОБА_3 в усній формі попереднього договору щодо укладення у майбутньому основного договору купівлі-продажу квартири, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 15.12.2016 про отримання коштів та зобов`язання ним в обумовлений між сторонами строк укласти договір купівлі-продажу квартири. Тобто, позовна заява містить зазначення вчинення особами одночасно різних цивільних правочинів, з яких виникають права та обов`язки їх сторін та випливають правові наслідки.

Слід звернути увагу позивача, що умови укладення попереднього договору про укладення у майбутньому основного договору, врегульовані положеннями ст. 653 ЦК України, зокрема щодо його форми (пов`язаної із формою основного договору) та наслідків його невиконання. У той же час суть правочину за договором позики визначений ст. 1046 ЦПК України, та істотні умови щодо якого крім обумовленості сторонами в момент укладення додатково визначені положеннями параграфу 1 Глави 71 ЦК України. Договір позики за своєю правовою природою є відмінним від договору купівлі-продажу та має різні юридичні наслідки для сторін його укладення.

Крім того, позивач, звертаючись до суду, просить як спосіб захисту звернути стягнення на майно. При цьому, жодним чином не вказує обставин, які б свідчили, що виконання зобов`язань забезпечувалося саме цим майном та в разі їх не виконання особа мала право звернути стягнення на це майно, а також не надає докази щодо цього.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права відповідно до змісту позовних вимог та наведених фактичних обставин, позивачу необхідно визначитись з підставами позову та в залежності від цього із способом захисту та надати відповідні докази.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно в рахунок погашення боргу за договірними зобов`язаннями - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя