Рішення № 92013140, 05.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4129/20

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 29.07.2020, в якому просить: 1) визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в переведенні, призначенні й виплаті для ОСОБА_1 пенсію державного службовця по інвалідності 2-ї групи відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (3723-ХІІ); 2) Рішення №7 від 04.06.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визнати незаконним та скасувати; 3) зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати для ОСОБА_1 до стажу державної служби період навчання в Чернігівському юридичному технікумі з 1 вересня 1984 року по 30.06.1986, на посаді інспектора відділу Бабушкінського районного відділу соціального забезпечення м. Дніпропетровська з 4 серпня 1986 року по 04.11.1989, з 9 листопада 1989 року по 14.01.1992 на посаді інспектора по призначенню пенсій і допомог Старокостянтинівського районного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області; 4) призначити, здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 1 червня 2020 року пенсію державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках №№01/98 від 27.02.2020, 01/99 від 27.02.2020, 01/100 від 27.02.2020 виданих управлінням агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Старокостянтинівської районної державної адміністрації з урахуванням виплачених сум пенсії по інвалідності 2-ї групи.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 1 червня 2020 року письмово звернулась до відповідача на переведення на пенсію державного службовця по інвалідності 2-ї групи ст. 37 Закону України "Про державну службу" в редакції від 16.12.1993 року № 3723-XII. Рішенням № 7 від 4 червня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено в переведенні, призначенні та виплаті пенсії державного службовця по 2-й групі інвалідності. Відмова мотивована тим, що право на перехід на цей вид пенсійного забезпечення в виникне лише після досягнення пенсійного віку 60 років та наявності страхового стажу 30 років. Вважає дії відповідача є протиправними, оскільки станом на 1 травня 2016 року, - день набрання чинності Закону України « Про державну службу «№ 899-УІІІ страховий стаж державного службовця становив 20 років 8 місяців 10 днів, а на 1.06.2020 (день звернення до відповідача з заявою), - 24 роки шість місяців та 6 днів.

Відповідно до ухвали від 03.08.2020, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

18.08.2020 до суду поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що законодавець чітко окреслив правила, що підлягають застосуванню при призначені пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, а саме ті з них, що статтею 37 Закону № 3723-ХІІ встановлені для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Ці правила визначені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Вказує, що стаття 37 Закону № 3723-ХІІ для осіб які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, крім тривалості стажу цієї роботи, визначає такі умови: чоловіки мають досягти віку 62 роки, а жінки - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058; особи повинні мати страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону 1058, тобто 35 років для чоловіків та 30 років для жінок. Також вказує, що імперативною вимогою, з якою Закон пов`язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 та частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є досягнення позивачкою, 1966 року народження, віку, встановленого ст. 26 Закону України 1058. Звертає увагу на те, що позивач, 1964 року народження, зазначеного віку не досягла. Також, просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 115-118).

Ухвалою від 15.09.2020 залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи №560/4129/20 в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0059403 від 10.02.2020 стверджено, що ОСОБА_1 довічно встановлено ІІ групу інвалідності (арк. спр. 12).

01.06.2020 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку - перехід на пенсію за іншим законом (арк. спр. 100-101).

Також, до заяви про перерахунок пенсії, позивачем додано, зокрема, Довідки №01/98 від 27.02.2020, №01/99 від 27.02.2020, №01/100 від 27.02.2020 видані управлінням агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Старокостянтинівської районної державної адміністрації (арк. спр. 102-108).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.06.2020 №7, відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" відповідно до поданої заяви від 01.06.2020, оскільки законом не передбачено призначення пенсії по інвалідності (арк. спр. 99).

Листом від 13.08.2020 № 2200-0301-8/36326 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що згідно з Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889 (далі - Закон №889) втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Згідно з пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723 мають особи, які на день набрання чинності Законом №889 (на 01.05.2016): - займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723 та актами Кабінету Міністрів України; - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016. За документами пенсійної справи стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" станом на 01.05.2016 становить 20 років 8 місяців 11 днів (арк. спр. 113).

Щодо вимоги позивача зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди навчання та роботи, суд зазначає наступне.

Позивач вказує, що середня спеціальна освіта, здобута за часів існування Радянського Союзу в технікумах та училищах, прирівнюється відповідно до чинного законодавства до неповної вищої освіти. Тому, отримавши у червні 1986 року диплом старого зразка про середню спеціальну освіту вважає що має всі права встановлені для особи з вищою освітою.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що зазначене обгрунтування стосується страхового стажу, а не стажу державної служби, а законодавством (ні чинним, ні на момент навчання) не передбачено зарахування періоду навчання до стажу державної служби.

Також, суд враховує, що відповідачем зараховано до стажу державної служби позивача період роботи на посаді інспектора відділу Бабушкінського районного відділу соціального забезпечення м. Дніпропетровська з 4 серпня 1986 року по 04.11.1989, та з 9 листопада 1989 року по 14.01.1992 на посаді інспектора по призначенню пенсій і допомог Старокостянтинівського районного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Щодо вимог позову про визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №7 від 04.06.2020 та про зобов`язання відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату з 1 червня 2020 року пенсії державного службовця, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Судом встановлено, що трудовий стаж позивача на державній службі станом на 01.05.2016 складає: 20 років 8 місяців 11 днів - які зараховано відповідачем. Також, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, суд приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Щодо аргументів Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положень" Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України.

Аналогічна позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18), яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Щодо заявленого позивачем клопотання про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Крім цього, враховуючи обставини даної справи у суду не має підстав вважати, що суб`єкт владних повноважень буде порушувати закон не виконуючи рішення суду, тому вимога про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення не задовольняється.

Згідно з ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки цим рішенням вирішувались зобов`язальні вимоги, і не присуджено виплату пенсії, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, тому відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) та висновків Верховного Суду, задовольняється частково.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.06.2020 №7 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 01.06.2020 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках управління агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Старокостянтинівської районної державної адміністрації №01/98 від 27.02.2020, №01/99 від 27.02.2020 та №01/100 від 27.02.2020.

В решті позовних вимог відмовити.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 жовтня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя А.І. Петричкович