Рішення № 92013127, 06.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2427/20

РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Після усунення недоліків позову позивач звернувся до суду з позовом від 04.06.2020, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000131319 від 03.04.2020; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000121219 від 03.04.2020.

Вказує, що відповідач провів документальну невиїзну перевірку з питань митної справи за митною декларацією №UA400030/2017/302654 від 03.10.2017 за результатом якої виніс податкові повідомлення-рішення, які вважає протиправними. Він не порушував митних правил при купівлі та ввезенні автомобіля ВМW 520D, VIN: НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення. Знайомий ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 у автосалоні запропонував йому автомобіль ВМW 520D, який його влаштовував за ціною 7000 євро, які він заплатив готівкою ОСОБА_3 . Його супровід здійснював представник ОСОБА_3 , який подавав всі документи при виїзді з ЄС. При заїзді в митну зону пункту пропуску "Рава-Руська" Львівської митниці ним були подані всі документи, які йому дав представник ОСОБА_3 , після чого працівник митниці направив його до брокера, який знаходиться на території митниці. Працівники митниці оглянули автомобіль і передали йому пакет документів з якими він звернувся 03.10.2017 до митного брокера ТОВ "Поділля Брок Сервіс". Зазначає, що 02.10.2017, висновком судового експерта №1598 ОСОБА_4 було визначено вартість автомобіля з урахуванням пошкоджень та пробігу автомобіля, яка склала 11387 євро з якою погодилась митниця, і провела донарахування митних платежів, яку він оплатив в сумі 4387 євро (11387 - 7000 = 4387). Збільшення грошового зобов`язання з ПДВ можливе лише умови доведення податковим органом факту неправильного визначення митних платежів, і донарахування сум податкових зобов`язань після завершення процедури митного оформлення товарів, можливо виключно у разі умисного подання платником податків недостовірних документів або недостовірної інформації під час митного оформлення (арк. спр. 22-26).

Згідно з ухвалою від 30.06.2020, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи, та витребував докази (арк. спр. 35-36).

Відповідно до ухвали від 21.07.2020, суд повернув Подільській митниці Державної фіскальної служби України докази складені не українською мовою, та запропонував відповідачу подати відповідні докази, забезпечені офіційним перекладом, відповідно до вимог чинного законодавства (арк. спр.97.98).

Ухвалою від 21.07.2010 суд задовольнив заяву представника позивача Алдобаєва Д.В., і надав йому доступ до справи через підсистему "Електронний суд" (арк. спр. 102-103).

Згідно з ухвалою від 21.09.2020, суд витребував в учасників справи докази (арк. спр.148).

23.07.2020 відповідач надав Відзив за №133/7.12.10 від 20.07.2020, в якому просить відмовити у задоволенні позову і справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб. Вказує, що позивачем митна вартість була визначена самостійно за шостим методом, згідно висновку експерта, і була сплачена ОСОБА_1 . На запит Хмельницької митниці ДФС №2325/8/22-70-00.4-20-2 від 13.04.2018 було отримано інформацію від уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина від 31.07.2019 за №Z4663-2019.UA.800105-DVІІІ.А22 з засвідченими витягами електронних митних декларацій Німеччини на підставі якої був експортований автомобіль в тому числі позивача. Продавцем товару вказано німецьку компанію, а покупцем ОСОБА_1 , вартість товару -15131,92 євро, що у перерахунку за офіційним курсом Національного банку України на день митного оформлення становить 473677,36 гривень. За результатом перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, враховуючи встановлені обставини Подільською митницею Держмитслужби, прийнято рішення про визначення митної вартості товару, і встановлено порушення, які призвели до заниження податкових зобов`язань по сплаті митних платежів, а саме мито - 11722,82 гривень, ПДВ - 25790,20 гривень (арк. спр. 108-114).

Представник позивача надав суду заяву про приєднання доказів до матеріалів справи від 15.09.2020, а саме засвідчений перекладачем та нотаріусом 81 аркуш справи, просив визнати поважною причиною порушення строку надання доказів.

Суд визнає поважно причиною не дотримання позивачем строку надання доказів, про що просить його представник, так як тільки 14.09.2020 останнім було отримано копію 81 аркушу справи, а цей доказ надано суду 16.09.2020, що не свідчить про зловживання правом позивача, і не порушує прав іншої сторони. При цьому, суд вважає, що не має підстав для розгляду справи з викликом осіб, як просить відповідач, адже ним не наведено обгрунтованих причин цього. Тобто, конкретно не вказано митним органом, чим викликана необхідність участі представника відповідача саме у судовому засіданні, при наданні ним Відзиву на позов та доказів, з урахуванням відсутності цієї вимоги у позивача, запроваджених карантинних заходів в Україні та вимог ст. 257 КАС України.

На виконання ухвали суду відповідач надав письмову інформацію за №207/7.12-10 від 29.09.2020 (арк. спр. 152-163).

З`ясувавши обставини на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог так і заперечень, оцінивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Згідно з Висновком №1598 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки колісного транспортного засобу від 02.10.2017, на замовлення ОСОБА_1 : "Вартість КТЗ ВМW 520D, держ. № б/н, кузова НОМЕР_1 що ввозяться на митну територію України на дату оцінки може складати 11387 євро (одинадцять тисяч триста вісімдесят сім євро)." (арк. спр. 66-67).

Відповідно до електронної Митної декларації ІМ 40 ДЕ №UA400030/2017/302654 від 03.10.2017, одержувач ОСОБА_1 , через представника ТОВ "Поділля Брок Сервіс", задекларовано автомобіль ВМW 520D за ціною 7000 євро, код МВВ - 6, статистична вартість - 357936,09 (арк. спр.59).

Листом Генеральної митної дирекції Німеччини від 31.07.2019 Державній фіскальній службі України, на її запит, направлені окремі перегляди декларацій, серед яких є декларація експортера - ВПТГ "Аутохаус Мюлінг", адресат - ОСОБА_1 , щодо вживаного автомобіля, марки ВМW, модель 520, дизель, чорний, №ТЗ: НОМЕР_1 , оглянутий з дефектами, експортний номерний знак НОМЕР_2 , вартість - 15131,93 евро (арк. спр. 81-85).

Згідно з Постановою в справі про порушення митних правил №0122/40000/19 від 29.10.2019 встановлено, що внаслідок декларування недостовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу за митною декларацією №UA400030/2017/302654 від 03.10.2017 сума зменшення розміру митних платежів складає 37513, 01 гривень (мито - 11722,82 грн) ПДВ - 25790,20 грн), і вирішено громадянина ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 112539,03 гривень (арк. спр. 91-92).

Висновком Акту №0006/20/7.12-19/ НОМЕР_3 від 20.03.2010 "Про результати документальної невиїзної перевірки стану дотримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вимог законодавства України з питань митної справи за митною декларацією від 03.10.2017 №UA400030/2017/302654" встановлено порушення п.2 ч.2 ст.52 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД від 03.10.2017 №UA400030/2017/302654 на суму 11722,82 гривень, і п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ПДВ за МД від 03.10.2017 №UA400030/2017/302654 на суму 25790,20 гривень (арк. спр. 45-48).

Відповідно до Акту від 31.03.2020, згідно з відміткою пошти, Акт №0006/20/7.12-19/ НОМЕР_3 від 20.03.2010 був вручений ОСОБА_1 (арк. спр.52).

Податковим повідомленням-рішенням №00000121219 на підставі Акту №0006/20/7.12-19/ НОМЕР_3 від 20.03.2010, встановлено порушення вимог п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України та п.4 ст.289, п.2 ст.293 Митного кодексу України, ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: мито на нафтопродукти, транспортні засоби - 14653,53 гривень (11722,82 гривень, і за штрафними (фінансовими) санкціями 2930,71 гривень) (арк.спр.53).

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №00000131219 на підставі Акту №0006/20/7.12-19/ НОМЕР_3 від 20.03.2010, встановлено порушення вимог п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, згідно з пунктом 54.3.5 ст.54 Податкового кодексу України та п.4 ст.289, п.2 ст.293 Митного кодексу України, ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів - 32237,75 гривень ( 25790,20 гривень, і за штрафними фінансовими санкціями 6447,55 гривень) (арк. спр.54).

Отже, контролюючий орган визначив позивачу податкові зобов`язання із мита та ПДВ з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на підставі інформації від уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина від 31.07.2019 за №Z4663-2019.UA.800105-DVІІІ.А22 з засвідченими витягами електронних митних декларацій Німеччини на підставі якої (декларації) ОСОБА_1 був експортований автомобіль ВМW 520D, держ. № б/н, кузова НОМЕР_1 . При цьому, позивач не згідний з даними про ціну цього автомобіля уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина, яку застосував відповідач, враховуючи обставини придбання автомобіля (оплату Штефанику 7000 евро, супровід представника Штефаника до кордону) Висновок №1598 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки колісного транспортного засобу від 02.10.20176, яка на дату оцінки може складати 11387 евро.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України (далі - МК України), митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 ст.52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Позивач самостійно задекларував митну вартість автомобіля у митній декларації №UA400030/2017/302654 від 03.10.2017, яку збільшив на 4387 євро від фактурної вартості 7000 євро, і сплатив митну вартість, що не заперечує контролюючий орган.

Згідно з п.4 ч.1 ст.289 МК України, обов`язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.293 МК України, особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Частиною 5 ст.334 МК України визначено, що з метою здійснення митного контролю після випуску товарів митні органи мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами..

Згідно з ч.1 ст.345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч.6 ст.345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно з п. 2 ч.2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Статтею 352 МК України визначено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.190.1 ст.190 ПК України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 - 1 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що контролюючий орган метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків.

Отже, контролюючий орган дотримався вимог МК України та ПК України, визначивши грошові зобов`язання ОСОБА_1 на підставі документів отриманих від уповноважених органів Федеративної Республіки Німеччина від 31.07.2019 за №Z4663-2019.UA.800105-DVІІІ.А22 з засвідченим витягом електронної митної декларації Німеччини на підставі якої був експортований автомобіль позивача, згідно якої вартість (сума рахунку) - 15131,93 євро (арк. спр. 132-133). Цей висновок суду не спростовують сумніви представника позивача Алдобаєва Д.В., щодо правильності перекладу згаданої декларації, які вказані у його клопотанні від 07.09.2020 з посиланням на наданий ним доказ (переклад арк. спр. 81), враховуючи зміст цього доказу (арк. спр. 144) та встановлені обставини у цій адміністративній справі.

Також, цей висновок суду не спростовує постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №686/29966/19, так як цю справу про порушення митних правил, після скасування постанови про їх порушення, направлено на новий розгляд до Подільської митниці Держмитслужби, що на думку суду першої інстанції, не вказує на встановлені обставин, які можуть бути враховані у цій справі.

Крім цього, суд не враховує постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі №686/29953/19, на яку посилається відповідач, так як ця постанова не стосується сторін, що видно із змісту згаданої постанови (арк. спр.154-160).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову довів, що не порушив закон, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов не задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ст. 139 КАС України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06 жовтня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Подільська митниця Державної фіскальної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, Вінницька область, 21034 , код ЄДРПОУ - 43350542)

Головуючий суддя А.І. Петричкович