Рішення № 92009703, 01.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року м. Кропивницький справа № П/811/4443/14

провадження № 2-кас/340/8/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Креатив" (пр-т Промисловий, 19, м.Кропивницький, 25014, а також: вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 31146251)до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606)проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001672202 від 10 жовтня 2014 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Креатив", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з рядом контрагентів, а відтак - протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач позовних вимог не визнав та наголосив, що позаплановою перевіркою ПрАТ "Креатив" по взаємовідносинах з контрагентами ПП "Регіон Монтаж" за лютий 2014 року, ТОВ "Елемер-Україна" за березень 2014 року, ТОВ "Агро-Оптторг" за період з 01 квітня по 31 травня 2014 року, ТОВ "Світ Олія" за квітень 2014 року, ТОВ "Агро Регіон" за квітень 2014 року, ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія за травень 2014 року, ТОВ "Антуріум Опт Торг" за травень 2014 року, виявлено укладення позивачем угод з вищезазначеними контрагентами без мети настання реальних наслідків, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ. Вважаючи угоди, укладені позивачем із вказаним контрагентом безтоварними, відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та заперечує проти позову

Позивач не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року апеляційну скаргу Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області залишено без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2020 року касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задоволено частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Жуку Р.В .

Ухвалою суду від 12.05.2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

26.05.2020 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (т.11, а.с.128-134).

Усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 29.05.2020 року замінено первісного відповідача Кіровоградську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на належного - ГУ ДПС у Кіровоградській області (т.11, а.с.139).

16.06.2020 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі (т.11, а.с.145-146).

Ухвалою суду від 18.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Усною ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 02.07.2020 року вирішено подальший розгляд справи по суті здійснювати у прядку письмового провадження (т.11, а.с.160).

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів та висновків Верховного Суду судом встановлені відповідні обставини.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 06 жовтня 2000 року (т.1, а.с.102) та з того ж часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податку на додану вартість.

У період з 11 по 17 вересня 2014 року посадовими особами Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Креатив" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ПП "Регіон Монтаж" за лютий 2014 року, ТОВ "Елемер-Україна" за березень 2014 року, ТОВ "Агро-Оптторг" за період з 01 квітня по 31 травня 2014 року, ТОВ "Світ Олія" за квітень 2014 року, ТОВ "Агро Регіон" за квітень 2014 року, ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія за травень 2014 року, ТОВ "Антуріум Опт Торг" за травень 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 24 вересня 2014 року №189/11-23-22-02/31146251, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 13574335,00 грн, у тому числі за лютий, березень, квітень, травень, червень 2014 року (т.1, а.с.11-94).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2014 року №0001672202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 20361503,00 грн., у тому числі за основним платежем - 13 574335,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6787168,00 грн. (т.1, а.с.94).

Досліджуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту, включення відповідних сум до бюджетного відшкодування по взаємовідносинах контрагентами ПП "Регіон Монтаж", ТОВ "Елемер-Україна", ТОВ "Агро-Оптторг", ТОВ "Світ Олія", ТОВ "Агро Регіон", ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія, ТОВ "Антуріум Опт Торг" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій з урахуванням висновків Верховного Суду, судом встановлено такі обставини.

У період, що досліджується, видами діяльності ПрАТ "Креатив" за КВЕД було, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів (10.41); вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), виробництво маргарину і подібних харчових жирів (10.42), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39).

Відповідно до договору оренди №2480 від 01.09.2011 року ПрАТ "Креатив" орендувало у ПП "Еллада" майно для промислового використання згідно переліку, що зазначений у додатку №1 до договору, що також підтверджується актом прийому - передача майна (т.9, а.с.156-178).

Згідно договору оренди майна №2427 від 01.07.2011 року ПрАТ "Креатив" орендувало у ПАТ "Завод модифікованих жирів" цілісний майновий комплекс згідно додатку №1 до договору, що також підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.9, а.с.185-197).

У користуванні ПрАТ "Креатив" за договором оренди від 01.08.2013 року №3104 перебував комплекс будівель, складське приміщення, що знаходиться за адресою: просп. Інженерів, буд.10а, м.Кіровоград та вул. Заводська, 1, смт. Балахівка, Петрівський р-н, Кіровоградська область (т.10, а.с.39-43).

Так, 01 липня 2013 року між ПрАТ "Креатив" (замовник) та ПП "Регіон Монтаж" (підрядник) укладено договір підряду №197, за змістом якого підрядник зобов`язувався виконати роботи по реконструкції комбікормового заводу с.Балахівка (монтаж автомобілерозвантажувача, монтаж системи отримання, сепарації, транспортування та відвантаження зерна (т.1, а.с.121-125).

На виконання зобов`язань за вказаним договором ПП "Регіон Монтаж" у лютому 2014 року виконало електромонтажні роботи, що посвідчується податковою накладною від 13 лютого 2014 року №5 (т.1,а.с.127) на суму 120000,00 грн. (із них ПДВ - 20000,00 грн.).

Розрахунок за виконані роботи ПрАТ "Креатив" здійснило у безготівковій формі, про що свідчить копія платіжного доручення (т.1, а.с.126; т.10,а.с.36).

Облік придбаних послуг відображено у оборотно - сальдовій відомості по рахунку 639 за 2014 рік (т.10, а.с.38).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Елемер-Україна" судом встановлено наступне.

07 лютого 2012 року між ПрАТ "Креатив" (покупець) та ТОВ "Елемер-Україна" (постачальник) укладено договір поставки №07/02/12 (т.1, а.с.128-131).

На виконання договірних зобов`язань за вказаним договором ТОВ "Елемер-Україна" у травні 2014 року виконало поставку перетворювача термоелектричного ТПУ №0304/М1/А10С, що посвідчується податковою накладною від 06 березня 2014 року №18 (т.1, а.с.134), видатковою накладною (т.1, а.с.132; т.10 а.с.61) на суму 10716,00 грн. (із них ПДВ - 1786,00 грн.).

Розрахунок за товар ПрАТ "Креатив" здійснило у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення (т.1, а.с.133; т.10, а.с.62).

В матеріалах справи також міститься копія паспорта на термоперетворювач ТПУ №0304/М1 (т.10, а.с.63-64)

Облік придбаного товару відображено у оборотно - сальдовій відомості по рахунку 637 за 2014 рік (т.10, а.с.65).

З метою виробництва олії нерафінованої, шроту соняшникового, пеллет паливних та іншої продукції, позивач, маючи для такого виду діяльності відповідні виробничі потужності, закуповує у постачальників сировину для її подальшої переробки.

Так, 17 квітня 2014 року та 24 квітня 2014 року між ПрАТ "Креатив" (покупець) та ТОВ "Світ Олія" (постачальник), укладено договори поставки олії соняшникової нерафінованої (т.1, а.с.142-143).

На виконання договірних зобов`язань ТОВ "Світ Олія" у квітні 2014 року виконало обумовлену поставку товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 18 квітня 2014 року №131, 133, від 19 квітня 2014 року №134,135, від 20 квітня 2014 року №136, від 21 квітня 2014 року №137, 138, 139, 140, від 22 квітня 2014 року №144, 145, від 23 квітня 2014 року №149, 150, від 25 квітня 2014 року №166, 172, 173, від 27 квітня 2014 року №184, від 28 квітня 2014 року №187, від 29 квітня 2014 року №180 (т.1, а.с.144-162), відповідними видатковими накладними (т.1, а.с.166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 181, 183, 187, 189, 191, 193, 195, 197, 199, 201, 203) на загальну суму 5687700,00 грн. (із них ПДВ - 947950,00 грн.).

Розрахунок за виконані роботи ПрАТ "Креатив" здійснювало у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.1, а.с.163-165; т.9, а.с.209-212).

Факт поставки товару до місцезнаходження виробничих потужностей ПрАТ "Креатив" підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.167, 169, 171, 173, 176, 177, 179-180, 182, 184-186, 188, 190, 192, 194, 196, 198, 200, 202, 204) та довіреностями на отримання цінностей (т.10, а.с.50-52).

На придбану соняшникову олію ТОВ "Світ Олія" надало позивачу висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо якості товару (т.10, а.с.46-49).

Облік придбаного товару відображено у оборотно - сальдовій відомості по рахунку 633 за квітень 2014 року (т.10, а.с.60).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Агро Регіон" судом встановлено наступне.

01 січня 2014 року між ПрАТ "Креатив" (замовник) та ТОВ "Агро Регіон", (перевізник) укладено договір перевезення вантажів №ПС14-2 та додаткові угоди до нього (т.1, а.с.223-233).

За змістом вказаного договору перевізник зобов`язується на замовлення замовника здійснити перевезення та доставку вантажів; замовник, в свою чергу, зобов`язаний провести оплату наданих послуг.

На виконання договірних зобов`язань ТОВ "Агро Регіон" у квітні 2014 року виконало обумовлені договором послуги, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних від 10 квітня 2014 року №4, від 29 квітня 2014 року №112, 30 квітня 2014 року №32 (т.1, а.с.234-236), копіями актів здачі-прийняття виконаних робіт (т.1, а.с.237, 239) на загальну суму 619 212,73 грн. (із них ПДВ - 107324,56 грн.).

Розрахунок за виконані роботи ПрАТ "Креатив" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень (т.1, а.с.241-242; т.9, а.с.203-208).

Судом також встановлено, що ТОВ "Агро Регіон" залучалось до перевезення придбаної сировини від продавця до місцезнаходження власних виробничих потужностей, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.243-250; т.3, а.с.1-52).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Антуріум Опт Торг" судом встановлено наступне.

06 травня 2014 року між ПрАТ "Креатив" (покупець) та ТОВ "Антуріум Опт Торг", (постачальник) укладено договір поставки №МТ14-0191 олії соняшникової нерафінованої (т.3, а.с.92).

На виконання договірних зобов`язань ТОВ "Антуріум Опт Торг" у травні 2014 року виконало поставку товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних від 06 травня 2014 року №1, 2, від 07 травня 2014 року №3 (т.3, а.с.161-163) та видаткових накладних (т.3, а.с.93, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 135, 137, 138, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159) на загальну суму 10200000,00 грн. (із них ПДВ - 1 700 000,00 грн.).

Розрахунок за виконані роботи ПрАТ "Креатив" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень (т.3, а.с.164-166; т.9, а.с.201-202, 212-250; т.10, а.с.1-32).

Факт поставки товару посвідчується копіями товарно-транспортних накладних (т.3, а.с.94-98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія, судом встановлено наступне.

16 квітня 2014 року, 25 квітня 2014 між ПрАТ "Креатив" (покупець) та ТОВ "Прометей"-Зерноторгова Компанія (продавець) укладено договори поставки №С13-02495, №С13-02604 насіння соняшнику урожаю 2013 року (т.3, а.с.190-196).

На виконання договірних зобов`язань ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія у квітні - травні 2014 року виконало поставку товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних від 12 травня 2014 року №103, від 28 квітня 2014 року №96, від 08 травня 2014 року №104 (т.3, а.с.225-227) та видаткових накладних (т.3, а.с.197-224) на загальну суму 9 604 921,69 грн. (із них ПДВ - 1600820,28 грн.).

Розрахунок за виконані роботи ПрАТ "Креатив" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень (т.3, а.с.228-229; т.9,а.с. 198, 199).

Факт поставки позивачеві товару посвідчується також копіями товарно-транспортних накладних (т.3, а.с.230-250, т.2, а.с.1-250; т.4, а.с.1-73).

Реальність господарських операцій здійснених між позивачем та ТОВ "Прометей" -Зерноторгова Компанія також, підтверджується доданими бухгалтерськими документами, що надійшли від ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія до суду на відповідний запит суду (т.10, а.с.89-120).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Агро-Оптторг", судом встановлено наступне.

17 квітня 2004 року, 18 квітня 2014 року, 24 квітня 2014 року, 26 квітня 2014 року, 06 травня 2014 року, 09 травня 2014 року, 08 травня 2014 року, 13 травня 2014 року, 14 травня 2014 року, 16 травня 2014 року, 19 травня 2014 року, 22 травня 2014 року, 28 травня 2014 року, 20 березня 2014 року, 21 березня 2014 року, 31 березня 2014 року, 02 квітня 2014 року, 03 квітня 2014 року, 04 квітня 2014 року, 07 квітня 2014 року, 10 квітня 2014 року, 11 квітня 2014 року, 14 квітня 2014 року, 15 квітня 2014 року між ПрАТ "Креатив" (покупець) та ТОВ "Агро-Оптторг", (продавець) укладено договори поставки №С13-2431, С13-2397, С13-2374, С13-2345,С13-2303, С13-2291, С13-2250, С13-2246, С13-2221, С13-2221, С13-2206, С13-2194, С13-2189, С13-2126, С13-2077, С13-2064,С13-02966, С13-02942, С13-02870, С13-02852, С13-02835, С13-2820, С13-2782, С13-02735, С13-02732, С13-02729, С13-02678, С13-02619, С13-02575, С13-02565, С13-2476 насіння соняшнику урожаю 2013 року (т.4, а.с.102-185).

На виконання договірних зобов`язань ТОВ "Агро-Оптторг" у квітні - травні 2014 року виконало поставку товару, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних від 17 квітня 2014 року №24, від 15 квітня 2014 року №19, від 16 квітня 2014 року №20, 21, від 17 квітня 2014 року №22, 23, 25, від 18 квітня 2014 року №26, 27, 37, від 19 квітня 2014 року №28, 51, 30, від 20 квітня 2014 року №29, 31, 32, 36, від 14 квітня 2014 року №39, 17, від 11 квітня 2014 року №18, 14, від 12 квітня 2014 року №15, від 13 квітня 2014 року №16, від 10 квітня 2014 року №12, від 09 квітня 2014 року №13, 11, від 07 квітня 2014 року №9, 8, від 08 квітня 2014 року №10, від 05 квітня 2014 року №6, від 06 квітня 2014 року №7, від 04 квітня 2014 року №5, від 02 квітня 2014 року №2, 3, від 03 квітня 2014 року №4, від 01 квітня 2014 року 31, від 28 травня 2014 року №66, 67, від 29 травня 2014 року №69, від 30 травня 2014 року №72, від 31 травня 2014 року №73, від 29 травня 2014 року №70, 71, від 19 травня 2014 року №44, 45, від 20 травня 2014 року №46, від 20 травня 2014 року 347, від 21 травня 2014 року №50, 51, 52, від 22 травня 2014 року №53, 54, від 23 травня 2014 року №55, 56, 63, від 24 травня 2014 року 57, 56, від 25 травня 2014 року №59, 60, від 26 травня 2014 року №61, 62, 64, від 27 травня 2014 року №65, 74, від 28 травня 2014 року №68, від 16 травня 2014 року №37, від 17 травня 2014 року 38, 39, від 18 травня 2014 року №41, 42,від 14 травня 2014 року №31, від 15 травня 2014 року 32, 33, від 16 травня 2014 року №35, 36, від 17 травня 2014 року №40, 43, від 20 травня 2014 року №48, 49, від 13 травня 2014 року №29, 27, від 14 травня 2014 року №29, 30, від 09 травня 2014 року №17, 18, від 10 травня 2014 року №19,20, від 11 травня 2014 року №21, 22, від 12 травня 2014 року №23, 24, від 08 травня 2014 року №15, 16, від 13 травня 2014 року №25, від 14 травня 2014 року №28,15 травня 2014 року №34, від 06 травня 2014 року №8, 9, 10, від 07 травня 2014 року №11, 12, 13, 14, від 01 травня 2014 року №1, 2, від 02 травня 2014 року №3, 4, від 04 травня 2014 року №5, 6, від 05 травня 2014 року №7, від 26 квітня 2014 року №47, від 27 квітня 2014 року №48,49, від 28 квітня 2014 року №50, від 29 квітня 2014 року №52,53 від 30 квітня 2014 року №54, 55, від 22 квітня 2014 року №38, 35, від 21 квітня 2014 року №33, від 23 квітня 2014 року №40, 41, від 24 квітня 2014 року №42, 43, від 25 квітня 2014 року №44, 45, від 26 квітня 2014 року №46 (т.5, а.с.134-250; т.6, 1-12) та видаткових накладних (т.4, а.с.186-250) на загальну суму 79281153,65 грн. (із них ПДВ - 15856307,13 грн.).

Розрахунок за виконані роботи ПрАТ "Креатив" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень (т.5, а.с.65-133).

Факт поставки товару до місцезнаходження виробничих потужностей позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (т.6, а.с.13-250, т.7, а.с.1-250, т.8, а.с.1-250, т.9, а.с.1-95).

Вподальшому, придбані товари, позивач оприбуткував на складах та вподальшому використав у власній господарській діяльності, що посвідчується наявними у матеріалах справи витягами з рахунку "товари на складах" та відповідних оборотно-сальдових відомостях (т.10, а.с.57-60, 65).

За результатом проведення операцій, суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, що підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість (т.9, а.с.96-142; т.10, а.с.221-232).

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року зазначив наступне: «судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо фактичного здійснення господарських операцій із придбання позивачем товару (олія соняшникова нерафінована та насіння соняшника), а саме: не з`ясовано умов відповідних договорів поставки товару та специфіки господарських операцій позивача з контрагентами; не перевірено умов придбання та способу узгодження поставки товару; не перевірено на кого покладено обов`язок доставити товар та яким чином здійснювалося його транспортування, прийняття за кількістю та якістю; не встановлено, які транспортні засоби було залучено до поставки придбаного товару та яким чином здійснювалося транспортування з урахуванням специфіки придбаного товару; не з`ясовано питання залучення контрагентами позивача третіх осіб для виконання умов договорів, укладених з позивачем; не досліджено питання оприбуткування, відвантаження, розвантаження та зберігання поставленого товару; не з`ясовано родової ознаки поставленого позивачу товару та його походження; не досліджено якісні характеристики придбаної сільськогосподарської культури (вологість, вміст смітної домішки) та її відповідність вимогам ДСТУ, у тому числі аналіз на вміст такої групи, як ГМО; не з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів; не перевірено зв`язок придбання товарів та послуг з господарською діяльністю позивача.

У справі також залишилися не дослідженими обставини з приводу того, чи мали ТОВ «АГРО-ОПТТОРГ», ТОВ «СВІТ ОЛІЯ», ТОВ «ЗЕРНОТОРГОВА КОМПАНІЯ «ПРОМЕТЕЙ», ТОВ «АНТУРІУМ ОПТ ТОРГ» виробничий, технологічний і кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності із урахуванням того, що вказані обставини входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними правочинами.

Розглядаючи дану справу Кіровоградським окружним адміністративним судом було вжито заходи з метою з`ясування обставин на які наголошено у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року.

З метою дослідження фактичного виконання договірних відносин позивача з контрагентами, було також досліджено первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарської операції.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на висновках викладених в актах, що складені за результатами перевірок контрагентів позивача, які в цілому свідчать про відсутність підтвердження фактичного здійснення операцій з реалізації (поставки) товару, а надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагентів.

Також, в акті контролюючого органу зазначено про неправильне оформлення товарно-транспортних накладних, що є наслідком відсутності документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції.

В свою чергу, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат чи податкового кредиту, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, а тільки є основним документом на перевезення вантажів при розрахунках з перевізником.

Тому, за наявності у позивача передбачених Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, відсутність товарно-транспортних накладних суд не розглядає як доказ безтоварності господарських операції позивача.

Як вбачається з акту перевірки ПрАТ "Креатив" від 24.09.2014 року, відповідачем у ході перевірки використано акти перевірок контрагентів позивача. У зв`язку з цим, податковий орган дійшов висновку, що діяльність позивача з контрагентами спрямована на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що в судовому порядку скасовані висновки акту перевірки №269/22-10/34472693 від 22.07.14 року відносно ПП "Регіон-Монтаж", який покладено в основу висновків акту перевірки ПрАТ «Креатив» щодо відсутності в реальності спірних господарських операцій між ПрАТ "Креатив" та ПП "Регіон-Монтаж" у лютому 2014 року (т.10, а.с.233-236).

Відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року у справі №808/5396/14 задоволено позовні вимоги ТОВ «Елемер-Україна» щодо визнання протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки, оформленої актом №369/08-29-22-1308/37443068 від 29.07.14 року, який покладений в основу висновків акту перевірки "ПрАТ «Креатив" про нереальність спірних господарських операцій позивача з ТОВ "Елемер-Україна" у березні 2014 року (т.10, а.с.237-241).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.14 по справі №П/811/4193/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.15, задоволено позов ТОВ "Світ Олія" та визнано протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкового кредиту т податкових зобов`язань в АС «Податковий блок», на підставі акту перевірки від 19.08.14 №235/2200/38066068 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Світ Олія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ювентус-Груп" за березень 2014 року. Вказаний акт покладений в основу акту перевірки позивача щодо нереальності спірних господарських операцій ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Світ Олія" у квітні 2014 року (т.10, а.с.242-244).

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до Бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не взнав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ, що підтверджується матеріалами справи.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.06.2013 у справі № К/800/12455/13.

Долучені до матеріалів справи представником відповідача копії вироку та ухвал у кримінальних провадженнях не були покладені в основу акту перевірки позивача та не беруться судом до уваги.

При цьому, слід зазначити, що такі доводи не можуть бути прийняті, як доказ порушення позивачем податкового законодавства, оскільки за приписами частини 4 статті 72 КАС України підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять вироків суду по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагентів позивача по господарським операціям даного спору, у т. ч. по ланцюгу постачання, які б стосувались обставин даної справи.

Стосовно вимоги зазначеної у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року, про необхідність з`ясування судом даних щодо виробничий, технологічний і кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, можливість їх здійснення з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів тощо, у контрагентів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків визначені податкові зобов`язання, резюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, у даній справі податковим органом не доведено існування обставин отримання платником необґрунтованої податкової вигоди.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.07.2013 у справі №К/9991/65870/12, від 05.09.2013 у справі № К/800/13176/13, від 12.09.2013 у справі №К/800/15523/13.

Крім того, суд не бере до уваги й доводи відповідача з посиланням на інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах ДФС відносно контрагентів позивача, оскільки вказана інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем і контрагентами, факт чого підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.77 КАС України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями його постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем і його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

Поруч з цим, в обґрунтування спірного рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність господарських операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних інформації щодо контрагентів, а не аналізі самої суті і наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Таким чином, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача із вказаними контрагентами не відповідають обставинам справи, та спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими під час розгляду справи.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак, у даній справі, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Окрім зазначеного, відповідно до даних зазначених у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого 15.06.2020, з 14.08.2015 було змінено керівника юридичної особи ПАТ «Креатив» та склад підписантів, з 14.05.2018 підприємство перебуває в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство.

У поданих до суду поясненнях представник позивача зазначила, що будь-які інші документи ніж ті, що містяться в матеріалах справи, відсутні.

З`ясування інших обставин, пов`язаних із господарськими взаємовідносинами позивача з контерагентами, в т.ч. шляхом допиту в якості свідків посадових осіб позивача, які брали в них безпосередню участь, є неможливим у зв`язку з їх звільненням через перебуванням позивача в процедурі банкрутства, що підтверджено постановою Господарського суду м. Києва від 16.04.2018р. у справі №910/9131/16.

Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів з метою з`ясування обставин на які наголошено у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 р., але з об`єктивних, незалежних від суду причин, дослідити інші докази щодо взаємовідносин позивача з контерагентами є неможливим, а тому справу розглянуто за наявними в ній доказами.

Наявними матеріалами даної адміністративної справи позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ПП "Регіон Монтаж", ТОВ "Елемер-Україна", ТОВ "Агро-Оптторг", ТОВ "Світ Олія", ТОВ "Агро Регіон", ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія та ТОВ "Антуріум Опт Торг" у перевіряємому періоді на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинах з ПП "Регіон Монтаж" за лютий 2014 року, ТОВ "Елемер-Україна" за березень 2014 року, ТОВ "Агро-Оптторг" за період з 01 квітня по 31 травня 2014 року, ТОВ "Світ Олія" за квітень 2014 року, ТОВ "Агро Регіон" за квітень 2014 року, ТОВ "Прометей" - Зерноторгова Компанія за травень 2014 року, ТОВ "Антуріум Опт Торг" за травень 2014 року.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом скасування податкового повідомлення - рішення №0001672202 від 10 жовтня 2014 року.

VI. Розподіл судових витрат

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. (т.1, а.с.106).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Креатив" (пр-т Промисловий, 19, м. Кропивницький, 25014, а також: вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 31146251) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606) про скасування податкового повідомлення - рішення від №0001672202 від 10 жовтня 2014 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2014 року №0001672202, яким ПрАТ "Креатив" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 20361503,00 грн. (за основним платежем - 13 574 335,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 6 787 168,00 грн.)

Присудити Приватного акціонерного товариства "Креатив" (пр-т Промисловий, 19, м.Кропивницький, 25014, а також: вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 31146251) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ - 43142606).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.10.2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук