Постанова № 9200964, 09.04.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя 1 інстанції Смішлива Т.В.

Суддя доповідач Арабей Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2010 року справа № 2-а-25519/09/1270

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів: Шаптала Н.К., Міронової Г.М.

при секретарі

за участю представників:

від позивача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

на постанову Тімченко М.Ю

Орехової Г.І., за довір. № 03/5-1096 від 25.12.2009р.

Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська"

Донецького окружного адміністративного суду

18 листопада 2009 року

№ 2а-25519/09/1270

Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська"

Управління Пенсійного фонду України у м. Брянці Луганської області

зобовязання зарахувати переховані страхові внески у відповідності з призначенням платежу,- від

по адміністративній справі

за позовом

до

про ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Брянці Луганської області про зобов'язання відповідача зарахувати грошові кошти, перераховані позивачем платіжними дорученнями № 64 від 30.01.2009 р., № 61 від 23.01.2009 р., № 21 від 02.002.2009 р., № 64 від 13.02.2009 р., М; 127 від 19.02.2009 р., № 126 від 19.02.2009 р., № 128 від 02.03.2009 р., № 148 від 04.03.2009 р., № 129 від 02.03.2009 р., № 61 від 02.03.2009 р., № 61 від 04.03.2009 р., № 174 від 30.03.2009 р. відповідно до призначення платежу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська" відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДП "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська" звернулось до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що платник самостійно в платіжному дорученні визначає призначення платежу, крім того змінювати відомості в графі призначання платежу може виключно платник, а тому вважає, що дії відповідача щодо зміни призначення платежу суперечать вимогам закону.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, надав письмові заперечення та просив розглянути справу за відсутністю їх представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом встановлено, що ДП «Луганськвугілля» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 року за № 25370169Ю0043256, код ЄДРПОУ 32473323 .Відокремлений підрозділ «Шахта Вергелівська», має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи, зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Брянці платником збору на пенсійне державне страхування.

Платіжними дорученнями позивач сплатив збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у наступних розмірах: № 64 від 30.01.2009 р. на суму 495422 грн. нарахування на заробітну плату за грудень 2008 року; № 61 від 23.01.2009 р. на суму 25186 грн. внески, утримані із заробітної плати за грудень 2008 р., № 21 від 02.02.2009 р. на суму 21905 грн. нарахування на заробітну плату за грудень 2008 року; № 64 від 13.02.2009 р. на суму 483092 грн. нарахування на заробітну плату за грудень 2008 року; № 127 від 19.02.2009 р. на суму 100 грн. нарахування на заробітну плату за листопад 2008 року; № 126 від 19.02.2009 р. на суму 100 грн. нарахування на заробітну плату за листопад 2008 року; № 128 від 02.03.2009 р. на суму 100 грн. внески, утримані із заробітної плати за січень 2009 р., № 148 від 04.03.2009 р. на суму 3000 грн. нарахування на заробітну плату за січень 2009 року; № 129 від 02.03.2009 р. на суму 1013 грн. нарахування на заробітну плату за січень 2009 року 2%; № 61 від 02.03.2009 р. на суму 62030,02 грн. нарахування на заробітну плату за січень 2009 року; № 61 від 04.03.2009 р. на суму 88205 грн. нарахування на заробітну плату за січень 2009 року; № 174 від 30.03.2009 р. на суму 20170 грн. утримано із заробітної плати за січень 2009 року 2% (а.с. 4-17).

Листом № 3532/03-10 від 18.05.2009 року УПФУ в м.Брянці повідомило позивача, що сплачені спірними платіжними дорученнями страхові внески розподілено згідно п. 5 ст. 106 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на погашення існуючої заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення, (а.с. 19 - 20).

Частиною 5 статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Тобто, нормою цієї статті, чітко визначена черговість спрямування коштів на погашення недоїмки, пені та фінансових санкції, але не встановлена залежність від дати виникнення заборгованості. Тому, поки у страхувальника існують зобовязання по сплаті страхових внесків, і в разі визначення страхувальником в платіжному документі призначення платежу саме на сплату недоїмки, пені, фінансових санкцій, ці суми погашають сплату недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення. Зміна Пенсійним фондом призначення платежу, який було визначено позивачем у платіжних дорученнях, приписами Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, не передбачена.

Згідно пункту 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, позивач в січні, лютому та березні 2009 року сплатив страхові внески , утримані із заробітної плати, яка була виплачена з затриманням, з яких, нормами частини 5 статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, не передбачено зарахування недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Абзацом 8 пункту 3 статі 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року передбачено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби або має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, стягнення недоїмки із сплати страхових внесків виконується державною виконавчою службою, відповідно до поданої Пенсійним фондом вимоги або за рішенням суду про стягнення недоїмки.

З огляду на зазначене самостійна зміна відповідачем призначення платежу, без звернення до суду або відповідної виконавчої служби, є незаконною та такою, що порушує вимоги Закону України № 1058-IV.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000, № 2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування, установлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 3.1.1. статті 3 вищевказаного закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Пунктом 19.6 статті 18 вищезазначеного закону, зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Тобто, аналізуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що відповідач без врахування вимог діючого законодавства України, неправомірно змінив призначення платежу та зарахував сплачені позивачем страхові внески грудень 2008 року - лютий 2009 року в рахунок погашення інших платежів, без відповідного рішення суду або виконавчого документу.

Згідно підпунктів 1, 3 частини 2 статі 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову може визнати противоправними дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень та зобовязати відповідача вчинити певні дії або утриматись від вчинення певних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що приймаючи самовільно рішення про зміну відповідачем призначення платежу при сплаті позивачем страхових внесків в 2009 році та зарахування їх в рахунок погашення інших платежів, відповідач діяв всупереч вимогам діючого законодавства, оскільки не мав законних підстав для прийняття такого рішення.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не повно зясовані обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 24, 94,160, 167, 184, 195, 196,п.3 ч.1ст. 198, п.4 ч.1ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року по справі № 2а-25519/09/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року по справі № 2а-25519/09/1270 - скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська" до Управління Пенсійного фонду України у м. Брянці Луганської області по справі № 2а-25519/09/1270 задовольнити.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м. Брянці Луганської області зарахувати сплачені відокремленим підрозділом "Шахта Вергелівська" Державного підприємства "Луганськвугілля" страхові внески за січень, лютий, березень 2009 року відповідно до призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях № 64 від 30.01.2009 р. на суму 495422 грн. ; № 61 від 23.01.2009 р. на суму 25186 грн. ; № 21 від 02.02.2009 р. на суму 21905 грн. ; № 64 від 13.02.2009 р. на суму 483092 грн. ; № 127 від 19.02.2009 р. на суму 100 грн. ; № 126 від 19.02.2009 р. на суму 100 грн. ; № 128 від 02.03.2009 р. на суму 100 грн. внески, утримані із заробітної плати за січень 2009 р., № 148 від 04.03.2009 р. на суму 3000 грн. ; № 129 від 02.03.2009 р. на суму 1013 грн. ; № 61 від 02.03.2009 р. на суму 62030,02 грн. ; № 61 від 04.03.2009 р. на суму 88205 грн. ; № 174 від 30.03.2009 р. на суму 20170 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 квітня 2010 року. Повний текст складено 14 квітня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г.Арабей

Судді: Н.К.Шаптала

Г.М.Міронова