Вирок № 92007742, 02.10.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

02.10.2020 Єдиний унікальний номер 205/5579/17

Провадження №1-кп/205/145/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2020 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Калініченка Г.П.

суддів - Остапенко Н.Г., Приходченко О.С.

при секретарі - Панюті В.І.

по кримінальному провадженню, внесеному 10.07.2017 року у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017040690001751

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпро, громадянки України, яка має неповну середню освіту, не одруженої, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю прокурора - Майорської А.В.

захисника - адвоката Ільїна А.М.

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро вказане кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , 09 липня 2017 року перебуваючи за місцем свого постійного мешкання в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 спільно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вживали алкогольні напої.

В той же день, 09 липня 2017 року близько 17 години 00 хвилин (більш точний час в ході досудового слідства не встановлений) у ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин раптово виник конфлікт із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1

В ході сварки, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, близько 17 години 10 хвилин 09 липня 2017 року ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні кухні в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання смерті потерпілої, правою рукою взяла ніж побутового призначення, загальною довжиною 225 мм, клинок довжиною 110 мм, що складається з ріжучої частини (леза), обуха та вістря, лезо плавно вигнутої форми з двосторонньою заточкою, обух прямолінійної форми, в поперечному перерізі «П»-подібний, товщиною 1,2 мм з відносно гострими ребрами, вістря крапкове, декілька затуплене та діючи умисно, з метою спричинення смерті іншій людині - ОСОБА_4 , з великою силою нанесла вказаним ножем один удар в область грудної клітини, а саме в ділянку серця потерпілої ОСОБА_4 , тобто в життєво важливі органи. Тілесне ушкодження у вигляді рани на передній поверхні грудної клітини ліворуч на 120 см вгору від підошвенної поверхні стопи, по середньо-юпочиній лінії, у проекті 4 міжреберного проміжку. Від рани відходить раньовий канал, що прямує з переду-назад, справо-наліво, незначно зверху-вниз, довжина його складає не менш як 13 см. Раньовий канал проходить через підшкірно жирову клітковину, м`язи передньої поверхні грудної клітини та 4 міжреберного проміжку, проникає в ліву плевральну порожнину та далі через серцеву сорочку в порожнину правого шлуночка серця, де закінчується. Тілесне ушкодження виникло прижиттєво, незадовго до настання смерті, заподіяне плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 14,5 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною біля 2,0 мм. Від завданих ушкоджень ОСОБА_4 померла на місці.

Смерть ОСОБА_4 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке ускладнилось тампонадою серцевої сорочки кров`ю.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що своєї провини у інкримінованому їй діянні вона не визнає, вважає, що кваліфікація інкримінованого злочину не відповідає фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Так, вона проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом зі своєї матір`ю – ОСОБА_3 , братом – ОСОБА_2 , де також проживала її покійна сестра - ОСОБА_4 , яка з дитинства, внаслідок отриманої травми голови, страждала на психічні розлади.

09 липня 2017 року близько 12 годин, вона ( ОСОБА_1 ) зі своєю матір`ю, вживали алкогольні напої, а саме, випили одну пляшку горілки, після чого лягли відпочивати. Близько 17 години, вона прокинулась та вийшла на балкон з метою попали сигарети. В цей час, її сестра - потерпіла ОСОБА_4 почала кричати на неї, після чого наблизилась до неї почала шкрябати її за обличчя рукою, намагаючись спровокувати бійку.

Задля уникнення подальшого конфлікту, вона відштовхнула потерпілу ОСОБА_4 від себе та прослідувала на кухню. Перебуваючи на кухні, слідом за нею зайшла і потерпіла ОСОБА_4 , яка продовжувала сваритися на неї, тримаючи в правій руці ніж, наблизилась впритул. В цей час вона, захищаючись, схопила її лівою рукою за шию, а правою рукою вихопила з рук потерпілої ніж та відштовхнула її від себе, не бажаючи наносити удар ножом своїй сестрі. Після цього потерпіла ОСОБА_4 вийшла у кімнату, де сіла на диван. Приблизно через 5 хвилин, зайшовши до кімнати, вона побачила потерпілу, в лівій руці якої знаходився ніж, який вона забрала та повернувшись на кухню, почала готувати їжу. Повернувшись знову до кімнати, вона побачила, що у ОСОБА_4 посиніли губи, вона була непритомна, а на футболці в районі грудної клітини зліва була видна пляма червоного кольору. Після чого вона побігла на вулицю та попросила сусідів викликати швидку допомогу. Після приїзду швидкої допомоги, потерпілій ОСОБА_4 була надана медична допомога, однак, незважаючи на це, вона померла.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом зі своєї матір`ю – ОСОБА_3 , сестрою – ОСОБА_1 , а також з ними проживала його покійна сестра – потерпіла у справі ОСОБА_4 .. В дитинстві ОСОБА_4 отримала травму голови, в наслідок чого являлася інвалідом другої групи та знаходилася на диспансерному обліку у лікаря психіатра, у зв`язку з розладами психіки.

09 липня 2017 року близько 17 годин, йому на мобільний телефон зателефонувала матір та повідомила, що ОСОБА_4 наштрикнулась на ніж. Після цього, він прибіг додому де побачив, що потерпіла ОСОБА_4 перебуває без ознак життя. Його сестра – обвинувачена ОСОБА_1 йому повідомила, що потерпіла ОСОБА_4 кидалась на неї з ножем, а вона забрала ніж та відштовхнула її від себе, в результаті чого потерпіла наштрикнулась на ніж. На той час, він бачив у обвинуваченої ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді подряпин на обличчі та синяків на тілі.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що обвинувачена ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_4 є її доньками. Молодша донька ОСОБА_5 мала інвалідність з дитинства, в зв`язку з отриманою травмою голови, а тому не могла працювати. По характеру ОСОБА_6 була спокійною, однак коли в неї траплялися приступи, могла проявляти агресію. ОСОБА_6 с ОСОБА_7 періодично сварилися з причин того, що ОСОБА_7 вживала спиртні напої, а це не подобалося ОСОБА_8 . В той день – 09.07.2017 року з ранку вона ( ОСОБА_3 ) разом з ОСОБА_1 поминали родичку і випили разом близько 500 гр. горілки, після чого полягали спати, а ОСОБА_6 сказала що буде готувати їжу. Через якийсь час, вона почула крики та сварку, вона прокинулася та побачила що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 сваряться. Вона звернулась до них с проханням не кричати і знову продовжила відпочивати. Ще через деякий час до кімнати з кухні зайшла ОСОБА_6 і сівши на кровать почали схилятися. Звернувшись до ОСОБА_9 , остання не відповідала. ОСОБА_10 , вона сказала терміново викликати лікаря, так як бачила що Любі погано.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що 09 липня 2017 року, у вечірній час, коли вона знаходилась на вулиці біля буд.2 по вул. Академіка Павлова де вона мешкає, з під`їзду вийшла обвинувачена ОСОБА_1 , яка попрохала її викликати швидку допомогу, пояснюючи, що її сестра – ОСОБА_4 впала на ніж.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що обвинувачена ОСОБА_1 є її матір, а відповідно ОСОБА_4 була їй тіткою. Відношення у сім`ї до ОСОБА_13 було добрим, не зважаючи на те, що остання періодично вчиняла сварки. Що до обставин події, то вона нічого об`єктивно не знає, крім того, що 09 липня 2017 року, близько 17 годин на телефон цивільного чоловіка зателефонувала її бабця - ОСОБА_3 та повідомила, що ОСОБА_5 померла. Коли вони приїхали з чоловіком за місцем проживання матері, то тіло ОСОБА_9 вже винесли з квартири, а матір забрали до поліції.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду повідомив наступне.

09 липня 2017 року, близько 17 годин 00 хвилин, до чергової частини швидкої допомоги надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 молода жінка нанесла сама собі тілесне ушкодження ножем, у зв`язку з чим, він, як черговий лікар, поїхав на вказаний виклик. Прибувши на місце події він побачив, що потерпіла ОСОБА_4 лежала на дивані у критичному стані, з низьким артеріальним тиском, у смутній свідомості. Вона реагувала на його маніпуляції, але її стан був занадто критичним, щоб усвідомлювати, що відбувалось. В ході огляду потерпілої ОСОБА_4 , ним було виявлено пляму крові на футболці в області грудної клітини зліва та проникаюче поранення грудної клітки. При цьому, футболка потерпілої була волога з лівого боку, що, на його думку, не виключає можливості того, що рану потерпілій промивали водою. Він здійснював медичні маніпуляції, направлені на стабілізацію стану потерпілої, шляхом введення медичних препаратів та сердечно легеневої реанімації, масажу серця. В деякі проміжки часу до потерпілої поверталась свідомість, однак, з урахуванням її критичного стану, вказані маніпуляції були недієвими та потерпіла ОСОБА_4 померла. При цьому, обвинувачена ОСОБА_1 , яка знаходилася поруч, на його запитання про подію, пояснила йому, що потерпіла сама собі спричинила поранення ножем.

Допитана у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_15 суду надала наступні покази.

11 липня 2017 року вона приймала участь у проведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченої ОСОБА_1 у якості експерта. ОСОБА_1 розповіла про обставини події та показала механізм причинення тілесного ушкодження. Виходячи з механізму, на який вказала ОСОБА_1 , нею було проведено судово медичну експертизу №1416 від 08.08.2017 року, у висновку якої вона вказала, що тілесне ушкодження у потерпілої ОСОБА_4 не виключено, що могло утворитись за обставин, на які вказує обвинувачена ОСОБА_1 , а саме обвинувачена ОСОБА_1 показала, що утримуючи потерпілу ОСОБА_4 своєю лівою рукою за шию та тримаючи у правій руці ніж, лезо якої було направлено у бік потерпілої, хотіла відштовхнути потерпілу, однак ненавмисно нанесла один прямий удар ножем в область лівої частини грудної клітки потерпілої ОСОБА_4 .

При цьому, експерт зазначила, що для того, щоб заглибити ніж на 13 см, а такою є глибина раневого каналу на тілі потерпілої ОСОБА_4 , необхідна достатня фізична сила. Також експерт вказала на те, що незважаючи на довжину леза ножа 11 см, яким ймовірно було нанесено поранення, якщо було застосовано значну фізичну силу, довжина раньового каналу може бути більшою на 2-3 см від довжини леза. Це в свою чергу свідчить про те, що удар ножем було завдано зі значною фізичною силою.

Крім показань обвинуваченої, потерпілого, свідків та експерта, колегією суддів також безпосередньо в судовому засіданні досліджено письмові докази, а саме:

- із протоколу огляду місця події від 09.07.2017 року вбачається, що об`єктом огляду є домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено труп жінки (потерпілої ОСОБА_4 ) з характерним проникаючим колото-різаним пораненням. В ході огляду було вилучено кухонний ніж з пластиковою чорною рукояткою зі слідами РБК та 3 сліди пальців рук;

- із протоколу огляду трупа від 09.07.2017 року вбачається, що об`єктом огляду є труп потерпілої ОСОБА_4 на тілі якої виявлено колото-різане поранення грудної клітини в області серця;

- з протоколу огляду місця події від 10.07.2020 року вбачається, що об`єктом огляду є приміщення моргу, що розташоване за адресою: м. Дніпро, пл. Жовтнева, 14, де працівник моргу видав речі, в які була вдягнута потерпіла, а саме: труси чорного кольору, носки рожевого кольору, штани темно-зеленого кольору, ганчірка з брудно-коричневою плямою, футболка червоного кольору на якій на лівому боці наявний поріз та речовина бурого кольору;

- з протоколу огляду предмету від 10.07.2020 року вбачається, що об`єктом огляду є штани чорні та чорна спортивна куртка, біла футболка із зеленим обідком по коміру, яка добровільно видала ОСОБА_1 та пояснила, що була одягнута у вказані речі 09.07.2020 року під час конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 ;

- з протоколу проведення слідчого експерименту від 11.07.2020 року та відеозапису даної слідчої дії, за участю обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Ільїна А.М., в присутності експерта – ОСОБА_16 вбачається, що ОСОБА_1 розказала та показала механізм спричинення тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_4 . При цьому, обвинувачена ОСОБА_1 зазначила, що вона перебувала на кухні, коли в цей час до неї зайшла її сестра – потерпіла ОСОБА_4 , тримаючи в своїй правій руці ніж. Обвинувачена ОСОБА_1 показала, як схопила за шию потерпілу ОСОБА_4 лівою рукою, після чого своєю правою рукою викрутила за рукоятку вищезазначений ніж таким чином, що він був направлений лезом на потерпілу. Потім, продовжуючи утримувати потерпілу ОСОБА_4 лівою рукою за шию із ножем в правій руці з лезом, направленим в бік потерпілої, хотіла своєю правою рукою із ножем штовхнути ОСОБА_4 в ліве плече, але при цьому ніж ввійшов у тіло потерпілої. Тобто нанесла один прямий удар в область грудної клітки з права потерпілій ОСОБА_4 , після чого потерпіла її відштовхнула та пішла до кімнати, де сіла на диван. Зі спливом певного часу, ОСОБА_1 зайшла до кімнати та побачила, як потерпіла сидить на дивані та тримає у своїй лівій руці вищезазначений ніж, який вона забрала, повернулась до кухні та почала різати ним цибулю, готуючи їжу. Невдовзі, повернувшись знову до кімнати, побачила у потерпілої кров на футболці, в результаті чого побігла на вулицю викликати швидку;

- висновком судово медичної експертизи №2266е від 13.07.2017 року встановлено, що у обвинуваченої ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді 11-ти саден в лобній області ліворуч, в скроневій області ліворуч, в перед вушній області ліворуч, в проекції кута нижньої щелепи ліворуч, по лівій бічній поверхні шиї у верхній та середній третині, по задньо-бічній поверхні шиї ліворуч у нижній третині, на шкірі в проекції лівого кута роту, по передньо-зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, 9-ти внутрішньо-шкіряних крововиливів в проекції лівої лопатки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки;

- висновком судово-цитологічної експертизи №960 від 19.08.2017 року встановлено, що на клинку ножа, вилученого під час огляду місця події, виявлені сліди крові, яка могла походити як від потерпілої ОСОБА_4 так і від обвинуваченої ОСОБА_1 ;

- висновком судово-цитологічної експертизи №959 від 19.08.2017 року встановлено, що на внутрішній поверхні дактилоплівки, в піднігтьовому вмісті лівої руки потерпілої ОСОБА_4 , наявність крові не встановлена;

- висновком судової експертизи волокнистих матеріалів та виробів із них №1/8.3/2434 від 02.08.2017 року встановлено, що на фрагменті світлої дактилоскопічної плівки, зрізах нігтьових пластин з трупа ОСОБА_4 , мікрооб`єктів з ознаками текстильних волокон не виявлено;

- висновком судово медичної експертизи №1416 від 08.08.2017 року встановлено, що у потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесне ушкодження у вигляді рани на передній поверхні грудної клітини ліворуч на 120 см вгору від підошвенної поверхні стопи, по середньо-юпочиній лінії, у проекті 4 міжреберного проміжку. Від рани відходить раньовий канал, що прямує з переду-назад, справо-наліво, незначно зверху-вниз, довжина його складає не менш як 13 см. Раньовий канал проходить через підшкірно жирову клітковину, м`язи передньої поверхні грудної клітини та 4 міжреберного проміжку, проникає в ліву плевральну порожнину та далі через серцеву сорочку в порожнину правого шлуночка серця, де закінчується. Тілесне ушкодження виникло прижиттєво, незадовго до настання смерті, заподіяне плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 14,5 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною біля 2,0 мм. Смерть ОСОБА_4 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням серця, яке ускладнилось тампонадою серцевої сорочки кров`ю.

- висновком медико-криміналістичної експертизи №915-МК від 21.08.2017 року встановлено, що пошкодження на шматку шкіри з передньої поверхні грудної клітини ліворуч потерпілої ОСОБА_4 , могло бути заподіяно клинком ножа, вилученого під час огляду місця події від 09.07.2017 року;

- відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №167 від 23.08.2017 року, обвинувачена ОСОБА_1 будь-яким хронічним психічним захворюванням чи іншим хворобливим розладом раніше не страждала і на даний час не страждає; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Виявляла раніше та виявляє на час дослідження психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності;

- речовими доказами у справі визнано: речі, в яких була одягнута потерпіла ОСОБА_4 ; ніж зі слідами РБК, залишки змивів та витяжки; осади на ниточках марлі, фрагмент дактилоплівки, нігтьові зрізи ОСОБА_4 , залишки змиву на ниточках марлі; нігтьові зрізи ОСОБА_1 ; три сліди пальців руки на 1 л\с, дактилокарта ОСОБА_4 ; мікрочастинки з рук трупу ОСОБА_4 , штани, футболка та куртка ОСОБА_1 .

Колегія суддів, оцінюючи зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочині, при обставинах, викладених у цьому вироку, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду та її дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як такі, що виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншої людині.

При цьому, колегія суддів критично ставиться до показів обвинуваченої в тій частині, що вона знаходилася в стані необхідної оборони у зв`язку з наявною та реальною загрозою для її життя та здоров`я з боку потерпілої ОСОБА_4 , оскільки така позиція на переконання суду, є способом захисту обвинуваченої ОСОБА_1 від обвинувачення в скоєнні особливо тяжкого злочину та повністю спростовується дослідженими доказами в їх сукупності.

Так, кримінальний касаційний суд у складі Верховного Суду, у своїй постанові у справі №211/2852/16-к від 25.07.2018 року зазначив, що статтею 36 Кримінального кодексу України визначено, що необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Крім того, згідно роз`яснень які містяться у абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» судам слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.

При розгляді справ даної категорії суди повинні з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Колегією суддів встановлено, що за обставин, на які вказує обвинувачена ОСОБА_1 , остання припинила посягання на неї, вихопивши з рук потерпілої ОСОБА_4 ніж, у зв`язку з чим, на переконання суду, з цього моменту при наявності загрози для життя та здоров`я обвинуваченої ОСОБА_1 , така загроза перестала існувати. Після чого, обвинувачена ОСОБА_1 мала об`єктивну можливість, припинити протиправні дії відносно себе з боку потерпілої, шляхом заподіяння останній адекватної, менше безпечної шкоди для здоров`я потерпілої. Натомість, обвинувачена ОСОБА_1 свідомо та з застосуванням значної фізичної сили, що підтверджено показаннями експерта у судовому засіданні, нанесла удар ножем у грудну клітину сліва, де знаходиться життєво важливий орган – серце, що свідчить про те, що обвинувачена ОСОБА_1 не перебувала у стані необхідної оборони, а свідомо, з мотивів особистої неприязні до потерпілої ОСОБА_4 , умисно, бажаючи настання смерті потерпілої, нанесла їй ножове поранення, від якого і наступила смерть останньої.

На думку суду, про бажання обвинуваченої ОСОБА_1 настання суспільно-небезпечних наслідків у виді смерті потерпілої, свідчить також той факт, що ОСОБА_1 , свідомо розуміючи, що вона встромила ніж у грудну клітину потерпілої ОСОБА_4 , не намагалася надавати будь-яку медичну допомогу потерпілій, не переймалася її станом здоров`я, зразу не викликала швидку медичну допомогу. Тільки через деякий час, як пояснювала ОСОБА_1 , вона підійшла до потерпілої, забрала ніж з її рук та знову повернулась на кухню, де готувала їжу не переймаючись здоров`ям ОСОБА_4 .. Ще через деякий час, побачивши, що потерпіла ОСОБА_4 знаходиться без свідомості, ОСОБА_1 вийшла на вулицю та попрохала сусідів викликати швидку.

Аналізуючи суб`єктивну сторону інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_1 діяння, а саме наявність неприязних стосунків між нею та потерпілою ОСОБА_4 , колегією суддів враховано крім показань самої обвинуваченої, показання допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_12 які свідчили про поведінку потерпілої, яка з їх слів в побутових умовах вела себе агресивно, мала розлади психічної поведінки внаслідок отриманої в дитинстві важкої травми голови, кидалась кухонним приладдям, вчиняла сварки та нецензурно лаялася.

В той же час, слід зазначити, що потерпіла ОСОБА_4 дійсно мала ІІ робочу групу інвалідності та перебувала на обліку у лікаря психіатра з діагнозом «Помірна розумова відсталість». Проте, як зазначила у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , яка була сусідкою потерпілої ОСОБА_4 , остання була спокійною та врівноваженою дівчиною, не конфліктною та доброзичливою. Дійсно, між обвинуваченою та потерпілою виникали конфлікти, але це було викликано тим, що обвинувачена ОСОБА_1 має стійку залежність та зловживає алкогольними напоями, що дратувало та обурювало потерпілу ОСОБА_4 ..

На підтвердження показів свідка ОСОБА_11 слугує висновок судово-психіатричної експертизи відносно обвинуваченої ОСОБА_1 ..

У даному висновку зазначено, що емоційно-вольовий стан обвинуваченої ОСОБА_1 характеризується егоцентричністю, неврівноваженістю настрою та самооцінки, конфліктністю, демонстративністю, легким виникнення реакції роздратування та запальністю, вузьким колом інтересів, зацікавленістю в алкоголі.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , колегія суддів керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного нею діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується негативно.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, колегією суддів не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , у відповідності до ст.67 КК України, колегія суддів визнає вчинення злочину щодо особи з інвалідністю та яка страждала на психічний розлад, вчинення злочину щодо особи, з якою винна перебувала у сімейних відносинах та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе виключно в умовах ізоляції її від суспільства, з реальним та тривалим відбуванням покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 та запобіганню вчинення нею нових злочинів.

По справі є процесуальні витрати, які підлягають стягненню, а саме кошти витрачені на залучення експерта для проведення судової дактилоскопічної експертизи за №27/4.6/997 від 01.08.2017 року вартістю 865 (вісімсот шістдесят п`ять) гривень 90 (дев`яносто) копійок та за проведення експертизи дослідження волокнистих матеріалів і виробів із них за №1/8.3/2434 від 02.08.2017 року вартістю 989 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Суд вважає, зазначена сума процесуальних витрат підлягає стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні, вирішено судом у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.

В строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення за період з 10.07.2017 року по 06.08.2018 року включно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання даного вироку.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення судової дактилоскопічної експертизи за №27/4.6/997 від 01.08.2017 року вартістю 865 (вісімсот шістдесят п`ять) гривень 90 (дев`яносто) копійок та за проведення експертизи дослідження волокнистих матеріалів і виробів із них за №1/8.3/2434 від 02.08.2017 року вартістю 989 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Речові докази:

* речі, в яких була одягнута потерпіла ОСОБА_4 ; ніж зі слідами РБК, залишки змивів та витяжки; осади на ниточках марлі, фрагмент дактилоплівки, нігтьові зрізи ОСОБА_4 , залишки змиву на ниточках марлі; нігтьові зрізи ОСОБА_1 ; три сліди пальців руки на 1 л\с, дактилокарта ОСОБА_4 ; мікрочастинки з рук трупу ОСОБА_4 , штани, футболка та куртка ОСОБА_1 які знаходяться в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУПН в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя - Г.П. Калініченко

Судді - О.С. Приходченко

Н.Г. Остапенко

З оригіналом згідно: Суддя -

Секретар -