Вирок № 92007741, 05.10.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

05.10.2020 Єдиний унікальний номер 205/4019/18

Провадження №1-кп/205/67/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Калініченка Г.П.

суддів - Нощенка І.С., Басової Н.В.

при секретарі - Панюті В.І.

по кримінальному провадженню, внесеному 20.03.2018 року у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018040000000329

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Дніпро, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3,4 ст.358 КК України,

за участю прокурора - Батрака С.С.

захисника - адвоката Коваль О.В.

представника потерпілого - Харламової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі вказане кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , в березні 2001 року, більш точну дату не встановлено, знаходячись у м. Дніпро, отримавши пропозицію невстановленої слідством особи заволодіти грошовими коштами Пенсійного фонду України шляхом обману використовуючи підроблені документи, надала свою згоду, тим самим вступила з вказаною особою у попередню змову. Після цього, розподіливши з нею ролі у період з квітня 2001 року по березень 2018 року, діючи з корисливих спонукань, використовуючи завідомо підроблені документи, заволоділа державними грошовими коштами в особливо великих розмірах групою осіб, за наступних обставин.

Так, не встановлена слідством особа, діючи відповідно до своєї ролі, довела до відома ОСОБА_1 про необхідність виготовлення підроблених документів для подачі в управління Пенсійного фонду України з метою оформлення фіктивної пенсії, повідомила порядок і умови її оформлення.

Після цього, ОСОБА_1 , діючи згідно своєї ролі, діючи умисно, з корисливих мотивів передала співучаснику злочину свої особисті документи, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номера № 1810303222 від 22.12.1997 з метою використання фактичних і анкетних даних, що знаходяться в них, при підробці документів.

У подальшому, не встановлена слідством особа, діючи відповідно до своєї ролі, діючи за попередньою змовою групою осіб, у не встановлений слідством час, у не встановленому слідством місці, використовуючи фактичні та анкетні дані, що містяться в документах, що надала їй ОСОБА_1 , підробила офіційні документи, а саме: довідку, що уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №08/115 від 15.03.2001 з реквізитами відкритого акціонерного товариства «Червоний Профінтерн», довідку про заробіток для обчислення пенсії №126 від 19.03.2001, трудову книжку на ім`я ОСОБА_2 , вказавши в них свідомо неправдиві відомості щодо працевлаштування ОСОБА_1 на ВАТ «Червоний Профінтерн» у період з 1969 року по 1997 рік.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , разом з невстановленою слідством особою, за попередньою змовою групою осіб, у не встановлений слідством час, у не встановленому слідством місці підробили заяву від імені ОСОБА_1 про призначення пенсії №47/01 від 19.03.2001, вказавши у даному офіційному документі завідомо неправдиві відомості щодо наявності у неї права на одержання пенсії за віком при наявності пільгового стажу і зниженні пенсійного віку.

Таким чином, співучасники злочину, діючи за попередньою змовою, підробили офіційні документи, що видаються підприємством та надають права з метою їхнього використання.

Продовжуючи скоювати злочини, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України шляхом обману, ОСОБА_1 19 березня 2001 року надала до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна (колишній пр. Калініна),52, завідомо підроблені документи, а саме: заяву від свого імені про призначення пенсії №47/01 від 19.03.2001, довідку, що уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №08/115 від 15.03.2001 з реквізитами відкритого акціонерного товариства «Червоний Профінтерн», довідку про заробіток для обчислення пенсії №126 від 19.03.2001, заяву про призначення пенсії №47/01 від 19.03.2001, трудову книжку на ім`я ОСОБА_2 , які надали останній право на одержання пенсії за віком на пільгових умовах при наявності пільгового стажу і зниженні пенсійного віку.

Таким чином ОСОБА_1 , діючи умисно використала вказані вище завідомо підроблені документи, шляхом подачі до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Надалі, ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочину діяльність, маючи умисел на заволодіння чужим майном, що належить Пенсійному фонду України шляхом обману, діючи за попередню змовою групою осіб разом з не встановленою слідством особою, 19 березня 2001 року надавши до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна,52, завідомо підроблені нею та не встановленим співучасником злочину документи, а саме: заяву від свого імені про призначення пенсії №47/01 від 19.03.2001, довідку, що уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії № 08/115 від 15.03.2001 з реквізитами відкритого акціонерного товариства «Червоний Профінтерн», довідку про заробіток для обчислення пенсії №126 від 19.03.2001, заяву про призначення пенсії №47/01 від 19.03.2001, трудову книжку на ім`я ОСОБА_2 , ввели в оману працівників Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, тим самим створили умови для незаконного призначення пенсійних виплат.

Працівники Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, будучи введені в оману ОСОБА_1 та невстановленою особою, на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.03.2001 року з внесеними до неї неправдивими відомостями щодо наявності у останній права на одержання пенсії і вищевказаних підроблених документів, склали протокол №47 від 06.04.2001 року за результатами засідання комісії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська та призначили ОСОБА_1 щомісячне пенсійне забезпечення у розмірі 143 гривень 00 копійок.

З метою доведення злочину до кінця та одержання злочинного результату у вигляді настання суспільно-небезпечних наслідків - заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з співучасницею злочину, створюючи умови для заволодіння коштами, відкрила на своє ім`я банківський спецкартковий пенсійний рахунок № НОМЕР_2 в КБ «Приватбанк», для керування яким працівниками банку надана пенсійна картка з кодом доступу до зазначеного рахунка, який в подальшому було змінено на номер рахунку № НОМЕР_3 відкритому в КБ «Приватбанк».

У період з квітня 2001 року по 16 квітня 2018 року Пенсійним фондом України на пенсійний рахунок ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 280 151 грн. 05 коп., що у 600 та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, якими ОСОБА_1 разом з не встановленим слідством співучасником злочину розпорядились за власним розсудом у особистих цілях, тим самим заволоділи державними коштами, що належать Пенсійному фонду України на зазначену суму в особливо великих розмірах.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.190, ч.3,4 ст.358 КК України.

Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала повністю, щиро розкаялась за вчинене і суду пояснила, що дійсно вона, при вказаних у цьому вироку обставинах вступивши у попередню змову з невідомою особою, підробила документи, що надають їй право на отримання пенсії та подала зазначені документи до Управління Пенсійного Фонду України з метою отримання пенсії, яку вона отримувала в період з 2001 по 2018 рік.

Крім цього, обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про закриття кримінального провадження по епізодам ч.3,4 ст.358 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки з моменту фактичного вчинення злочину минуло вже 19 років.

Представник потерпілого Харламова І.В. підтвердила обставини, викладені у цьому вироку та прохала задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Крім показів обвинуваченої та представника потерпілого, провина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів повністю підтверджується безпосередньо дослідженими по справі письмовими доказами, а саме:

- відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.04.2018 року, слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області було вилучено пенсійну справу на ім`я ОСОБА_1 в матеріалах якої містилась заява ОСОБА_1 про призначення пенсії, довідка, уточнююча особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, довідка про заробітну плату для нарахування пенсії;

- згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.05.2018 року, слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області було вилучено у ПАТ «Трубний завод» документи із зразками підпису та почерку ОСОБА_1 ;

- висновком судово-економічної експертизи за №1966/1967-18 від 23.04.2018 року встановлено, що за період з 01.03.2001 року по 31.03.2018 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплачено пенсію гр. ОСОБА_1 в загальній сумі 280 151,05 гривень;

Речовими доказами у справі визнано:

- пенсійну справу ОСОБА_1 №169061;

- заяву про призначення пенсії на ім`я ОСОБА_1 №47/01 від 19.03.2008;

- довідку, що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії №08/115 від 15.03.2001, видану ВАТ «Червоний Профінтерн»;

- протокол-клопотання №47 від 06.04.2001 року.

Відповідно до ч.3 ст.338 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Оцінюючи кваліфікацію дій обвинуваченої, надану органом досудового розслідування, суд вважає за необхідне вийти за межі пред`явленого обвинувачення та змінити кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Щодо кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.3,4 ст.358 КК України.

Як встановлено судом, вказані дії, а саме підроблення іншого офіційного документу, який видається підприємством і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч.3 ст.358 КК України) та використання завідомо підробленого документу (ч.4 ст.358 КК України) мали місце у 2001 році. Вказані злочини не є триваючими або продовжуваними та були закінчені в момент підроблення та використання підробленого документу. В той же час, Кримінальний Кодекс України, станом на березень 2001 року, передбачав кваліфікацію таких дій за ч.2 та ч.3 ст.358 КК України, та відповідні зміни до ст.358 КК України були внесені Законом Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення № 3207-VI від 07.04.2011.

Відповідно до ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відтак, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 в цій частині мають бути правильно кваліфіковані за ч.2 та ч.3 ст.358 КК України (в ред. Закону від 05.04.2001 року) який діяв на той час.

Крім того, при визначенні правильності кваліфікації дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 КК України, колегія суддів вважає її не вірною, тобто такою, що застосована з порушенням матеріального права, виходить з наступного.

Відповідно до п.п.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.п.169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПК України, з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Статтею ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2018 рік», встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Відтак, податкова соціальна пільга станом на 01 січня 2018 року складає 881 гривню.

Відповідно до ч.3 Примітки до ст.185 КК України, у статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, оскільки загальна сума збитків, завдана обвинуваченою ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акту складає 280 151 грн., що у 318 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, станом на 2018 рік, колегія суддів вважає за необхідне вірно кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.190 КК України, як такі, що виразились у заволодінні чужим майном (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєних нею діянь, які, відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії злочинів невеликої, середньої тяжкості та тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебувала на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: органічний тривожно-субдеприсивний розлад внаслідок цербросклерозу, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, колегія суддів визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , у відповідності до ст.67 КК України, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без ізоляції її від суспільства, проте із здійсненням контролю за поведінкою обвинуваченої з боку органів з питань пробації, у зв`язку з чим вважає за можливе призначити покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням положень ст.75 КК України, тобто без реального відбування покарання та покладення обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_1 та запобіганню вчиненню нею нових злочинів.

Разом з цим, колегія суддів вважає за можливе при ухвалені вироку застосувати положення ст.49 КК України та звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.2 та ч.3 ст.358 КК України (в ред. Закону від 05.04.2001 року), у зв`язку зі спливом строків давності, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

- три роки, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

- п`ять років, у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Таким чином, оскільки з моменту вчинення злочинів, які кваліфікуються за ч.2 та ч.3 ст.358 КК України (в ред. Закону від 05.04.2001 року) минуло більше ніж 5 років та обвинувачена ОСОБА_1 не заперечує проти застосування до неї ст.49 КК України, наявні всі правові підстави для задоволення її клопотання.

Представником цивільного позивача – Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до цивільного відповідача (обвинуваченої) ОСОБА_1 було заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином на загальну суму 280 151 гривень 05 копійок.

Обвинувачена ОСОБА_1 повністю визнала заявлений цивільний позов, з урахуванням того, що починаючи з квітня 2018 року по теперішній час з її пенсії кожного місяця здійснюються вирахування задля погашення збитків, завданих її незаконними діями.

Колегія суддів вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, задовольняючи цивільний позов частково, колегія суддів виходить з того, що за період з квітня 2018 року по вересень 2020 року Пенсійний Фонд України здійснює утримання певної грошової суми з пенсійних виплат ОСОБА_1 , на погашення збитків, завданих її незаконними діями.

Таким чином, оскільки станом на день ухвалення вироку Пенсійним Фондом України утримано з обвинуваченої ОСОБА_1 21 560,30 гривень, з чим погодився в судовому засіданні і представник цивільного позивача, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої залишок суми завданих збитків у розмірі 258 590,75 гривень.

По справі є процесуальні витрати, а саме кошти витрачені на залучення експерта для проведення судово економічної експертизи за №1966/1967-18 від 23.04.2018 року вартістю 2860 гривень та за проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів за №2087/2088/2089-18 від 15.05.2018 року вартістю 14872 гривень.

Колегія суддів вважає, зазначена сума процесуальних витрат підлягає стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні, вирішено судом у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів передбачених ч.2,3 ст.358 КК України (в ред. Закону від 05.04.2001 року), ч.3 ст.190 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.3 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.49 КК України, звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст.358 КК України (в ред. Закону від 05.04.2001 року) у зв`язку зі спливом строків давності.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши засудженій іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з залучення експерта під час досудового розслідування, а саме за проведення судово економічної експертизи за №1966/1967-18 від 23.04.2018 року вартістю 2860 гривень та за проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів за №2087/2088/2089-18 від 15.05.2018 року вартістю 14872 гривень.

Цивільний позов Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої злочином – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРОПУ:21910427) суму в розмірі 258 590 гривень 75 копійок, в рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази:

* пенсійну справу ОСОБА_1 №169061 – повернути до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

* заяву про призначення пенсії на ім`я ОСОБА_1 №47/01 від 19.03.2008, довідку, що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії №08/115 від 15.03.2001, видану ВАТ «Червоний Профінтерн», протокол-клопотання №47 від 06.04.2001 року. – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя - Г.П. Калініченко

Судді - І.С. Нощенко

Н.В. Басова

З оригіналом згідно: Суддя - Секретар -