Ухвала суду № 92006290, 22.09.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14682/20

Провадження № 1-кс/161/6725/20

У Х В А Л А

П Р О А Р Е Ш Т М А Й Н А

м. Луцьк 22 вересня 2020 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020035130000101 від 19.08.2020 за ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

14.09.2020 прокурор Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570, юридична адреса 01001, м. Київ , вул. Грушевського, 1д, встановивши тимчасову заборону на зняття грошових коштів з рахунку, їх перерахунок, внесення змін, вчинення реєстраційних дій до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні СД Луцького РВП ЛВП ГУНП в області перебуває кримінальне провадження за №12020035130000101 від 19.08.2020 за ч. 1 ст. 190 КК України, в ході якого встановлено, що ОСОБА_4 30.06.2020 діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом поставки обладнання, заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 83 000 грн, в результаті чого заподіяв останній майнової шкоди на вищевказану суму.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 , повідомила, що в лютому 2020 року вирішила придбати вітражі та стелажі. У зв`язку з цим, ОСОБА_5 в Інтернеті знайшла особу - ОСОБА_4 , мобільний телефон НОМЕР_2 , який займається виготовленням та встановленням вітражів і стелажів.

Коли ОСОБА_5 домовилась із ОСОБА_4 про деталі купівлі та встановлення вітражів і стелажів, то останній в кінці лютого 2020 року разом із товаришем на ім`я « ОСОБА_6 » прибули до магазину, що в с. Журавники Горохівського району, де здійснили заміри розмірів вітражів і стелажів. Після цього, ОСОБА_5 , в присутності свого чоловіка, передала кошти ОСОБА_4 в сумі 36 000 грн. за його послуги.

Приблизно через тиждень, коли ОСОБА_4 приїхав до магазину, що в с. Журавники Горохівського району, то чоловік потерпілої передав йому кошти в сумі 17 000 грн.

В подальшому, 28.03.2020 ОСОБА_5 двома платежами перерахувала 30 000 грн ОСОБА_4 на його банківський рахунок № НОМЕР_3

На думку слідчого, на даний час є достатні підстава вважати, що ОСОБА_4 , який пообіцяв купити та встановити вітражі і стелажі для ОСОБА_5 , вів останню в оману таї шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами в сумі 83 000 грн, які в тому числі були переказані на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570, юридична адреса 01001, м. Київ , вул. Грушевського, 1д.

Прокурор подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Володілець майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

За ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття вказаних у цій статті осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.2 ст.167 КПК тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони використанні як знаряддя вчинення злочину, є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для інших осіб та розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст.13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст..41 Конституції України).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод установлено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

Слідчим доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника рахунків.

Накладення арешту не позбавляє власника або володільця майна, звернутися до суду із клопотанням про скасування арешту, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Керуючись ст.ст.170-173,372,376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570, юридична адреса 01001, м. Київ , вул. Грушевського, 1д, встановивши тимчасову заборону на зняття грошових коштів з рахунку, їх перерахунок, внесення змін, вчинення реєстраційних дій до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню визначеною в ст.175 КПК України стороною кримінального провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її вручення.

Слідчий суддя ОСОБА_1