Рішення № 92005722, 26.08.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року Справа № 160/4751/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради, в якій просить:

- визнати незаконною бездіяльність - відмову 22.11.2019 року комісії Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради у винесенні рішення по суті подання Центрального управління соціального захисту населення ДМР у Соборному районі № 2291/01-13 від 12.11.2019 року із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жилого приміщення ОСОБА_1 і членами його сім`ї та долученими документами;

- зобов`язати комісію Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради - розглянути по суті подання Центрального управління соціального захисту населення ДМР у Соборному районі №2291/01-13 від 12.11.2019 року із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жилого приміщення ОСОБА_1 і членами його сім`ї та долученими документами та прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 року №719.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни з числа військовослужбовців, які брали безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції в Донецькій області. В листопаді 2019 року до відповідача надійшло подання Центрального управління соціального захисту населення ДОР із переліком передбачених Постановою КМУ №719 документів для прийняття рішення про виплату грошової компенсації за належне для отримання жилого приміщення позивачем і членами його сім`ї. 13.11.2019 року на засіданні комісії Департаменту було оголошено дані про існуючі виконавчі провадження щодо позивача, як боржника, у зв`язку з чим, комісія перенесла засідання на тиждень для з`ясування додаткових обставин. 22.11.2019 року комісія Департаменту відмовила у прийнятті рішення про призначення грошової компенсації сім`ї позивача та зазначила про необхідність надати підтверджуючі документи про закриття існуючих виконавчих проваджень, як необхідну умову для прийняття у подальшому позитивного рішення. Позивач, вважає, що комісія Департаменту не має права вимагати додаткові документи ніж ті, що передбачені Постановою КМУ №719 та зобов`язана була прийняти рішення по суті подання.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити з задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що станом на 30.10.2019р. та станом на даний час, на розрахункових рахунках частини немає відповідних коштів для виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. Після отримання частиною додаткового фінансування з цього питання, кошти будуть перераховані позивачу, відповідно до законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, про причини неподання відзиву суд не повідомив, ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 02.07.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 22.08.2020 - вихідний день (субота), також припадає на період перебування судді у відпустці, у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 26.06.2020р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 від 29.07.2019р.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №545 від 24.11.2016р., створено міську комісію щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та інвалідів І - II групи про виплату грошової компенсації у складі згідно з додатком.

З матеріалів справи (відповідь Центрального Управління соціального захисту населення №8/6-271 від 18.05.2020р.) вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Центрального Управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою від 12.11.2019р. щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, відповідно до Постанови КМУ від 19.10.2016 № 719. До заяви було надано такі документи:

1. Ваша особиста заява від 12.11.2019 р.;

2. Особиста заява ОСОБА_2 від 12.11.2019 р.;

3. Особиста заява ОСОБА_3 від 12.11.2019р.;

4. Паспорт ОСОБА_1 та копія картки платника податків ;

5. Виписка з акту огляду МСЕК на ОСОБА_1 ;

6. Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи;

7. Довідка про безпосередню участь особи антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

8. Свідоцтво про укладення шлюбу;

9. Паспорт ОСОБА_2 та копія картки фізичної особи-платника податків;

10. Свідоцтво про народження ОСОБА_3 ;

11. Паспорт ОСОБА_3 ;

12. Довідка про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_3 ;

13. Довідка УСЗН Соборної районної у місті Дніпрі ради про перебування на обліку в ЄДАРП;

14. Довідка виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради про перебування родини на квартирному обліку;

15. Акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї;

16. Рішення виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради від 20.09.2019 № 301 «Про затвердження протоколу від 16.09.2019 № 6 засідання громадської комісії з питань квартирного обліку при виконкомі Соборної районної у місті Дніпрі ради».

Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради у Соборному районі поданням №2991/01-13 від 12.11.2019р. передано до міської комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідність І-II групи про виплату грошової компенсації для розгляду копії вищевказаних документів щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також особам з інвалідністю І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов, згідно постанови КМУ від 19.10.2016 № 719 на особу з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , на 20арк.

Згідно п. Витягу з протоколу №4 від 22.11.2019р. «Засідання міської комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю І-ІІ групи про виплату грошової компенсації», з другого питання відповідно до п.8 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, розглянуті документи (додатки):

1. Заява ОСОБА_1 від 12.11.2019;

2. Копія паспорта та ІНН ОСОБА_1 .

3. Довідка МСЕК серія АВ № 0032301;

4. Копія посвідчення особи з інвалідністю II групи від 29.07.2019 серія НОМЕР_1 ;

5. Копія довідки про безпосередню участь в АТО від 15.01.2016 № 38;

6. Копія свідоцтва про шлюб від 03.03.1995 № НОМЕР_2 ;

7. Копія паспорта та ІНН ОСОБА_2 (дружини);

8. Згода -.на включення до розрахунку грошової компенсації дружини ОСОБА_2 ;

9. Копія паспорта ОСОБА_3 (доньки);

10. Згода на включення до розрахунку грошової компенсації дружини ОСОБА_2 ;

11. Копія рішення виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради від 20.09.2019 №301;

12. Акт обстеження матеріально-побутових умов від 12.11.2019;

13. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- Постанова Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про арешт боржника, вид обтяження - арешт нерухомого майна, обтяжується ОСОБА_1 ;

- Постанова Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відкриття виконавчого провадження, тип обтяження - арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження - все майно у межах суми боргу, власник - ОСОБА_1 .

З цього питання вирішено: Відкласти розгляд подання Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо розгляду питання виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та на підставі заяви ОСОБА_1 , як такого, що потребує в наданні житлової площі, у зв`язку з необхідністю додаткового розгляду в питанні прав власності на нерухоме майно та відчуження об`єктів нерухомого майна.

Посилаючись на неналежний розгляд його звернення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ (далі - «Закон № 3551-ХІІ») визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Статтею 1-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №719 (далі - Порядок №719). Цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами п`ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - загиблий), для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР (далі - квартирний облік) та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до пункту 2 Порядку №719 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають члени сімей загиблих, смерть яких пов`язана з безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення, статус яким надано відповідно до абзаців п`ятого - восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і які перебувають на квартирному обліку (далі - сім`я загиблого) за категоріями у такій черговості: 1) категорія I - дружина (чоловік) і малолітні та неповнолітні діти загиблого (в тому числі усиновлені), які проживають разом з матір`ю (батьком); дружина (чоловік), якщо в загиблого немає дітей (в тому числі усиновлених); 2) категорія II - малолітні та неповнолітні діти загиблого (в тому числі усиновлені), які на день його смерті проживали окремо від матері (батька), якщо загибла особа на день смерті була розлучена або не була розлучена і дружина (чоловік) цієї особи не була (не був) позбавлена (позбавлений) батьківських прав; малолітні та неповнолітні діти загиблого; 3) категорія III - батьки загиблого; 4) категорія IV - повнолітні діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; 5) категорія V - повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства та мають свої сім`ї; 6) категорія VI - повнолітні діти, обоє батьків яких загинули або пропали безвісти; 7) категорія VII - дружина (чоловік), які на момент загибелі особи були позбавлені батьківських прав відносно малолітніх та неповнолітніх дітей загиблого, у тому числі усиновлених загиблою особою, або які не позбавлені батьківських прав, але неповнолітні діти, в тому числі усиновлені загиблою особою, проживають окремо від дружини (чоловіка).

Згідно пункту 4 Порядку №719 грошова компенсація членам сім`ї загиблого або особам з інвалідністю виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії отримувача грошової компенсації для членів сімей загиблих, передбачених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами п`ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до пункту 5 вказаного Порядку за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (у разі її створення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації (далі - комісія). До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських організацій, які об`єднують ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою).

Пунктом 6 Порядку №719 визначено, що до повноважень комісії належить: перевірка наявності у особи статусу члена сім`ї загиблого та особи з інвалідністю; визначення категорії особи як члена сім`ї загиблого; перевірка складу сім`ї особи з інвалідністю; перевірка наявності документів про взяття на квартирний облік членів сім`ї загиблого та особи з інвалідністю; перевірка факту спільного або роздільного проживання членів сім`ї загиблого, які мають право на грошову компенсацію; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; визначення розміру грошової компенсації; перевірка наявності майнових прав на нерухоме майно членів сім`ї загиблого та особи з інвалідністю, а також всіх членів родини, на яких розраховується грошова компенсація, або відчуження такого майна протягом попереднього року.

Відтак, з наведеного слідує, що перелік повноважень комісії, наведений у Положенні, відповідає пункту 6 Порядку №719 та є вичерпним.

Пунктом 7 Порядку №719 передбачено, що заяву про призначення грошової компенсації член сім`ї загиблого, особа з інвалідністю (далі - заявник) або їх законний представник чи уповноважена особа особисто подають до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення).

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №719 орган соціального захисту населення протягом п`яти робочих днів з дня прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики. Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів, а у випадку, визначеному у пункті 22 цього Порядку, протягом десяти робочих днів вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.

Як визначено пунктом 12 Порядку №719, комісія протягом п`яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали інвалідами, зокрема ІІ-ї групи внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення мають право на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об`єкти житлового будівництва відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 від 29.07.2019р. та не заперечується відповідачем.

Як встановлено судом з Витягу з протоколу №4 від 22 листопада 2019 року, Засідання міської комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих військовослужбовців та осіб з інвалідністю І-ІІ групи про виплату грошової компенсації», з другого питання відповідно до п.8 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719, розглянуті документи (додатки): 1. Заява ОСОБА_1 від 12.11.2019; 2. Копія паспорта та ІНН ОСОБА_1 . 3. Довідка МСЕК серія АВ № 0032301; 4. Копія посвідчення особи з інвалідністю II групи від 29.07.2019 серія НОМЕР_1 ; 5. Копія довідки про безпосередню участь в АТО від 15.01.2016 № 38; 6. Копія свідоцтва про шлюб від 03.03.1995 № НОМЕР_2 ; 7. Копія паспорта та ІНН ОСОБА_2 (дружини), 8. Згода -.на включення до розрахунку грошової компенсації дружини ОСОБА_2 ; 9. Копія паспорта ОСОБА_3 (доньки); 10. Згода на включення до розрахунку грошової компенсації дружини ОСОБА_2 ; 11. Копія рішення виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради від 20.09.2019 №301; 12. Акт обстеження матеріально-побутових умов від 12.11.2019; 13. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: - Постанова Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про арешт боржника, вид обтяження - арешт нерухомого майна, обтяжується ОСОБА_1 ; - Постанова Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відкриття виконавчого провадження, тип обтяження - арешт нерухомого майна, об`єкт обтяження - все майно у межах суми боргу, власник - ОСОБА_1 .

Комісією вирішено: Відкласти розгляд подання Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо розгляду питання виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та на підставі заяви ОСОБА_1 , як такого, що потребує в наданні житлової площі, у зв`язку з необхідністю додаткового розгляду в питанні прав власності на нерухоме майно та відчуження об`єктів нерухомого майна.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись до Центрального Управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою від 12.11.2019р. щодо виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, подано необхідний пакет документів, у зв`язку з чим, не виявивши недоліків, Управлінням було сформовано подання №2991/01-13 від 12.11.2019р. та направлено на розгляд комісії відповідача.

Разом з тим, визначений п.8 Порядку №719 перелік документів, які додаються до подання органу соціального захисту населення разом із заявою особи, яка має право на отримання грошової компенсації, є вичерпним.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, зокрема надання всіх необхідних документів, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень приймати рішення про відкладення розгляду подання, оскільки повноваження, передбачені пунктом 6 Порядку №719 та пунктом 2.1 Положення про Комісію, є вичерпними та передбачають, зокрема, прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, оскільки відповідачем в порушення Порядку №719 не було прийнято рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації, суд вважає, що відповідачем допущено саме бездіяльність, яка судом встановлена та є протиправною.

При цьому суд зазначає, що визначений п. 12 Порядку №719 5-денний термін розгляду подання Центрального управління соціального захисту населення ДОР із переліком доданих документів не підлягає збільшенню, а тому незаконна бездіяльність відповідача під виглядом відтермінування прийняття рішення на невизначений термін призвело до порушення його прав на своєчасне призначення грошової компенсації та своєчасний початок процедури придбання житла.

Крім того, відкладаючи розгляд подання, відповідачем не визначено строк такого відкладення.

Суд зазначає, що принцип правової визначеності є невід`ємним елементом верховенства права, який охоплює такі складові, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав, громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин правових наслідків, правового результату, відображена в практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІУ встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція) і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, у справі Salumi Європейський суд наголосив, що дія (наслідки) співтовариства має бути чітко передбачуваною на тих, на кого воно розповсюджується. Далі Суд послався на свої попередні рішення у справі Racke та HauptzollamtMainz (1979), HauptzollamtLandau (1979).

У п.п. 21, 24 рішення від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України», здійснюючи прецедентне тлумачення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. V. Belgium, рішення від 20.11.1995, серія А, № 332, c.21, n.31).

Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і у справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24 квітня 2003 року).

Отже, згідно з усталеною прецендентною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Реквеньї проти Угорщини», «Санд Тайме проти Сполученого Королівства», «Коккінакіс проти Греції», «Бесарабська метрополія проти Молдови», однією із вимог, що випливає зі слів «встановлений законом», є вимога передбачуваності.

Поняття легітимності очікувань пов`язується із застосуванням в практиці ЄСПЛ концепції автономного тлумачення, результатом застосування якої є сформульовані ЄСПЛ так звані автономні поняття, одним з яких є поняття «майно» (ст.1 Першого протоколу до Конвенції), про що я також зазначала вище.

Аналіз практики розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном, дає можливість зробити висновок, що поняття «майно» та «власність» має досить широке тлумачення й охоплює низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і нематеріальних та включає в себе право на пенсію.

При чому, ЄСПЛ законні очікування розглядаються як елемент правової визначеності, в тому числі і тоді, коли ідеться про захист законних очікувань щодо здійснення права власності і саме у зв`язку із автономним поняттям майна і власності.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не прийнятті рішення по суті подання Центрального управління соціального захисту населення ДМР у Соборному районі № 2291/01-13 від 12.11.2019 року із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жилого приміщення ОСОБА_1 і членами його сім`ї та долученими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчиненої ним бездіяльності.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, відзив на позовну заяву не подано без поважних причин, суд вважає за необхідне, кваліфікувати такі дії відповідача, як визнання позову.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 75, ЄДРПОУ 40506080) про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність комісії Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради у не прийнятті рішення по суті поданого Центральним управлінням соціального захисту населення ДМР у Соборному районі подання № 2291/01-13 від 12.11.2019 року із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жилого приміщення ОСОБА_1 і членами його сім`ї та долученими документами.

Зобов`язати комісію Департаменту соціальної політики Дніпропетровської міської ради розглянути по суті подання Центрального управління соціального захисту населення ДМР у Соборному районі №2291/01-13 від 12.11.2019 року із заявою про виплату грошової компенсації за належне для отримання жилого приміщення ОСОБА_1 і членами його сім`ї та долученими документами та прийняти рішення по суті порушеного питання, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 року №719.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова