Ухвала суду № 92003534, 29.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.09.2020Справа № 910/17833/19Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Фізичної особи-підприємця Лазаревої Оксани Миколаївни

про стягнення 141 666, 69 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Бабенко С.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Лазаревої Оксани Миколаївни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 141 666, 69 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.10.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається з Анкети-заяви та Умов та правил надання послуги "КУБ". Відповідач взяті на себе за означеним договором зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість і виникли підстави для нарахування штрафних санкцій. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2019 року подану Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.

Відповідно до резолютивної частини ухвали судом було визначено спосіб усунення недоліків шляхом:

- надання письмових пояснень із підтверджуючими доказами, які б свідчили що саме додана до позовної заяви редакція Умов та правил та правил надання послуги "КУБ" є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву про приєднання від 24.10.2018;

- надання письмових пояснень із відповідними доказами щодо того, чим саме підтверджується дата публікації та набрання чинності Умов та правил надання послуги "КУБ";

- надання доказів введення у дію саме в редакції на дату підписання (24.10.2018), а також розміщення означених документів на сайті позивача у загальному доступі та копії локального акту позивача про їх затвердження та введення в дію;

- подання до суду доказів підписання відповідачем електронним цифровим підписом у встановленому законом порядку Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", в тому числі докази отримання відповідачем електронного цифрового підпису в акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема АТ КБ "ПриватБанк" та електронний файл доступу до параметру криптографічного алгоритму для здійснення перевірки судом електронного цифрового підпису відповідача (відкритий ключ).

09.01.2020 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" повернуто заявникові на підставі ч.4 ст 174 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.01.2020 скасовано та матеріали справи №910/17833/19 передано на розгляд суду першої інстанції.

05.05.2020 матеріали справи №910/17833/19 надійшли до Господарського суду міста Києва та відповідно до розпорядження 05-23/470 від 05.05.2020 у зв`язку з відпусткою судді Ломаки В.С., за результатом автоматизованого розподілу передані судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

28.05.2020 та 09.06.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17833/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

23.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 суд задовольнив клопотання Фізичної особи-підприємця Лазаревої Оксани Миколаївни про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначив судове засідання у справі № 91017833/19 на 08.09.2020.

У судовому засіданні 08.09.2020 в зв`язку з неявкою представника позивача суд оголосив про відкладення розгляду справи на 29.09.2020.

У судове засідання 29.09.2020 з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання повторно не з`явився, проте належним чином був повідомлений про судове засідання, клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи без участі представника позивача до суду не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність залишення даного позову без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У розумінні наведених положень процесуального закону залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд справи господарським судом. При цьому, господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при не вчиненні позивачем певних дій.

Так,для з`ясування всіх обставин справи та об`єктивного дослідження правомірності позовних вимог ухвалою від 08.09.2020 Господарський суд міста Києва викликав позивача у судове засідання на 29.09.2020 та попередив позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України може бути залишений без розгляду, та відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, позивача належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом направлення на адресу позивача (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд 1Д) ухвали Господарського суду м. Києва від 08.09.2020 про виклик позивача у судове засідання на 29.09.2020 (поштове відправлення №01054 75125874).

Однак, у судове засідання 29.09.2020 представник позивача не з`явився, про причини не явки не повідомив, пояснень щодо неможливості забезпечити явку свого представника позивач суду не надав, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача не подав.

На час проведення судового засідання 29.09.2020, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01054 75125874 представник позивача отримав ухвалу суду - 21.09.2020.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Зокрема, процесуальний закон наділяє учасників справи правом подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Водночас Господарський процесуальний кодекс України встановляє обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; не приховувати докази.

Поряд з тим, неявка представника позивача та відсутність будь-яких клопотань унеможливлює суд з`ясувати чи підтримує на цей час позивач свій позов.

На переконання суду, неподання позивачем в судовому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №922/2584/18, від 16.08.2018 у справі № 910/2344/17 та від 04.09.2018 у справі №910/14047/17.

З урахуванням наведеного, оскільки представник позивача у судове засідання 29.09.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, з огляду на те, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, всебічному, повному і об`єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Лазаревої Оксани Миколаївни про стягнення заборгованості у сумі 141 666, 69 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п.4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Лазаревої Оксани Миколаївни про стягнення заборгованості у сумі 141 666, 69 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 02.10.2020.

Суддя О.В. Гулевець