Ухвала суду № 919983, 11.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“11” квітня 2007 р. Справа № 11/98-О-05

к/с № 11564/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий Нечитайло О.М.

Судді: Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашко О.І.

при секретарі судового засідання Сорокіній Л.В.

за участю представників:

позивача: Ковдря К.А. дов. 23.01.2007р.

Божко Т.В. директор. прот. зборів засновників

від 23.01.2007 р

відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Зовнішньоекономічного товариства з

обмеженою відповідальністю «Інтервес»

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду

від 12.07.2005р.

у справі № 11/98-О-05

за позовом Зовнішньоекономічного товариства з

обмеженою відповідальністю «Інтервес»

до Державної податкової інспекції у м. Херсон

про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Зовнішньоекономічне товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервес» (надалі позивач, ЗТОВ «Інтервес») звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсон (надалі відповідач ДПІ у м. Херсон) про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсон від 15.02.2005р. № 0000922301/0.

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Чернявський В.В.) від 26.04.2005р. у справі № 11/98-О-05 позов задоволено:

- визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсон від 15.02.2005р. № 0000922301/0.

- стягнено з ДПІ у у м. Херсон 203,00грн. судових витрат.

Зазначене рішення мотивовано тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства України, а саме вимогам Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», оскільки відсутній факт наявності у позивача кредиторської заборгованості за завнішньоекономічним контрактом.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий: Хуторной В.М., судді: Кагітіна Л.П., Радченко О.П.) від 12.07.2005р. у справі № 11/98-О-05 апеляційну скаргу ДПІ м. Херсон задоволено:

- рішення господарського суду Херсонської області від 26.04.2005р. у справі № 11/98-О-05 скасовано;

- в задоволенні позовних вимог відмовлено;

- стягнуто з ЗТОВ «Інтервес» 42,50 грн., державного мита за апеляційною скаргою.

Вказана постанова мотивована тим, висновки відповідача щодо порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» є обгрунтованими, а отже штрафні санкції нараховані правомірно.

ЗТОВ «Інтервес», не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням господарського суду апеляційної інстанції, з підстав порушення норм матеріального права, звернулось із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.07.2005р. у справі № 11/98-О-05 повністю та залишити в силі судове рішення господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.11.2005р. у справі № 11/98-О-05 вказана касаційна скарга разом із матеріалами справи передана на розгляд Вищому адміністративному суду України за підвідомчістю.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу ЗТОВ «Інтервес», у яких доводи позивача вважає необгрунтованими та вважає, що законних підстав для їх задоволення не має, просить залишити постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.07.2005р. у справі № 11/98-О-05 без змін.

Представники позивача у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримали, постанову господарського суду апеляційної інстанцій вважають такою, що прийнята із порушенням норм чинного законодавства з мотивів, викладених у касаційній скарзі, та просили її скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції у справі № 11/98-О-05.

Представник відповідача в судове засідання суду касаційної інстанції не зявився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.49 КАС України не скористався, про причини не явки суду не зазначив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Херсон прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2005р. №0000922301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штраф у розмірі 79347,38 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції 79 347,38 грн.

Підставою для прийняття оспорюваного акту ненормативного характеру стали висновки Акту перевірки ДПІ в м. Херсоні № 317/23-1/01194779 від 10.02.2005р. «Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог валютного законодавства Зовнішньоекономічного ТОВ «Інтервес» (код ЄДРПОУ 01194779) по контракту від 25.12.1998р. № 12-98/8, укладеному з фірмою «Фертілайн» та по договору від 05.02.2001р. № 16, укладеному з Херсонським морським торговельним портом», за змістом яких у позивача при здійсненні господарських операцій встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження валютних коштів на валютний рахунок ЗТОВ «Інтервес».

Фактичною підставою для таких висновків стало встановлення відповідачем наявності кредиторської заборгованості по зовнішньоекономічному контракту від 25.12.1998р. № 12-98/8 про здійснення транспортно-експедиційних послуг по експортуванню продукції. За змістом якої ЗТОВ «Інтервес» (виконавець) зобовязується від свого імені та за рахунок грошових коштів Фірми «Фертілайн» (замовника) надавати послуги по транспортуванню, зберіганню та перевалці продукції через залізницю та морські порти. Оплата за здійснення Виконавцем транспортно-експедиційного обслуговування визначається по ставці, яка щомісяця погоджується з розрахунку за одну тону вантажу, що поставляється. У випадку зміни тарифної і фінансової політики уряду України ставки по даному контракту можуть бути переглянуті. Строк дії контракту - до 31 грудня 2005 року.

Вказана дебіторська заборгованість у розмірі 15993 дол. США виникла, на думку відповідача, у звязку із підвищенням тарифів на послуги Херсонського морського торгівельного порту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ЗТОВ «Інтервес» підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно ст.1, 4 до Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарній днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Виходячи зі змісту викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із правовим розумінням господарського суду першої інстанції вказаних вище норм в частині того, що відповідальність резидента за вказаними нормами можлива лише при наявності кредиторської заборгованості (у даному випадку), непогашеної у встановлений законом строк.

Господарським судом першої інстанції та це підтверджено апеляційним господарським судом (оскільки обидві судові інстанції дійшли однакової думки щодо змісту оспорюваних правовідносин), встановлено, що Контракт № 12-98/8 від 25.12.1998р. між фірмою «Фертілайн» та ЗТОВ «Інтервес» в частині узгодженої вартості послуг за вказаний в додатку № 16 до контракту період з 01.11.2002р. по 01.08.2003р. не змінено ні його сторонами, ні в судовому порядку, такої зміни ніким не ініційовано, сторони контракту не мали спору щодо вартості послуг за ним.

За таких обставин господарський суду Херсонської області цілком правомірно встановив факт відсутності у контрагента позивача - фірми «Фернтілайн», боргу за зовнішньоекономічним контрактом № 12-98/8 від 25.12.1998р.

Виходячи з викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо відсутності у відповідача правових підстав для застосування пені, визначеної ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», оскільки відсутні необхідна передумова для застосування нормативного припису вказаної статті, а саме непогашена на протязі 90-днів заборгованість за зовнішньоекономічним контрактом, а отже оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним як нормативно необгрунтоване.

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що господарський суд Херсонської області дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Тому, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1 Касаційну скаргу Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервес» на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р. у справі № 11/98-О-05 задовольнити.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.07.2005 р. у справі № 11/98-О-05 скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 26.04.2005р. у справі № 11/98-О-05 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.М. Нечитайло

Судді: К.В. Конюшко

Л.В. Ланченко

Н.Г. Пилипчук

О.І. Степашко

З оригіналом вірно

Суддя О.М. Нечитайло