Вирок № 91991292, 05.10.2020, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 р. м. Кремінна Справа № 414/1370/20 Провадження № 1-кп/414/214/2020

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участю секретаря судового засідання Білан Н.О.,

прокурора Резнікова Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шурхна К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кремінського районного суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012030460000115 від 10.12.2012 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Комуна Артемівського району Донецької області, громадянина України, одруженого, який має середню освіту, зі слів офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,

- обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

25 жовтня 2006 року о 14 годині 30 хвилин у ОСОБА_1 , перебуваючи у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення злочину належав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер у 2012 році, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, реалізуючи який, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 з шафи, що розташована в зальній кімнаті, таємно викрав грошові кошти у сумі 1500 грн, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 була завдана матеріальна шкода на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що дійсно, будучи у будинку ОСОБА_2 , за його згоди, з метою підготовки до господарських ремонтних робіт, виникло бажання вкрасти гроші, які були в шафі. Після крадіжки, грошима розпорядився самостійно.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила, що претензій до обвинуваченого вона не має, оскільки він в добровільному порядку відшкодував завдану їй шкоду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який не працює, не є інвалідом, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, що підтверджується зокрема постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області № 5-131-07 від 28.03.2007, про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засудженого вироком Дебальцевського міського суду Донецької області від 16.03.2006 року, від подальшого відбуття покарання у зв`язку з закінченням строку випробування, яка набрала законної сили 05.04.2007, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів із застосуванням іспитового строку в порядку і розмірі, передбаченому ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказі вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України із врахуванням позиції ОСОБА_1 , який просив знищити мобільний телефон з сім-картою, зарядним і коробкою з документами на телефон, куртку та замок з ключами, як застарілі та такі, що втратили будь-яку матеріальну цінність.

Витрати на залучення експертів у розмірі 278,98 грн, понесені під час проведення судової дактилоскопічної експертиз № 60 від 06.11.2006 та судової дактилоскопічної експертизи № 61 від 10.11.2006 підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, оскільки його вина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати у зв`язку із проведенням експертиз у сумі 278,98 грн (реквізити: Отримувач: УК у Кремін.р-ні/КРЕМІНС.Р-Н/24060300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37796309, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 918999980313080115000012151, Код класифікації доходів бюджету: 24060300).

Речові докази: мобільний телефон "Сіменс" з сім-картою жовтого кольору з написом "Джинс" та додаток до неї, гарантійний талон, коробка з мобільного телефону, зарядний пристрій чорного кольору, синьо-біла пачка сигарет "Монте Карло", льодяники в упаковці "Норд", куртка чоловіча чорного кольору з чорним хутром в середині, навісний замок з трьома ключами до нього, які знаходяться у камері зберігання речових доказів Кремінського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя М.В. Панчук