Рішення № 91990324, 22.09.2020, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2192/18

Номер провадження 2/341/31/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді -Юсип І.М.

секретарів с/з -Матейко О.С., Король І.Л.,

представника позивача-адвоката -Шевчук Н.М.

представника відповідача -Дяків Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Галич цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої злочином,-

встановив:

03.12.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , і просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 в його користь матеріальну шкоду в розмірі 299 617,42 грн.,- моральну шкоду в розмірі 500 000,0 грн., та довічну шкоду завдану каліцтвом у розмірі 3 723,0 грн. щомісячно з 03.12.2018 р.

З протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 року, дана справа передана для розгляду судді Юсип І.М.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що ухвалою суду від 16.08.2018 р. за клопотанням захисника ОСОБА_2 - Дяківа Д.І. закрито кримінальне провадження і звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності передбаченої ст. 128 КК України на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України закрито.

Цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Зазначає, що 14.06.2015 р. приблизно о 21- 00 год. будучи неповнолітнім, разом із своїм братом ОСОБА_3 та спільними друзями ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 знаходились неподалік шкільного спортзалу, що знаходиться в с. Крилос Галицького району, де святкували отримання ОСОБА_4 посвідчення водія, і при цьому розпивали пляшку горілки. Близько 23 год. після закінчення святкування компанія направилась до місцевого Будинку культури, де зупинилась на території вище вказаного закладу та продовжила спілкування між собою. При цьому ОСОБА_4 виявила бажання погойдатись на гойдалці, яка знаходилась неподалік приміщення Будинку культури, і присутній поблизу ОСОБА_2 із застосуванням фізичної сили почав розгойдувати гойдалку, на якій сиділа ОСОБА_4 .

В якийсь момент ОСОБА_2 дуже сильно розгойдав гойдалку з ОСОБА_4 , після чого позивач переживаючи за життя та здоров`я своєї знайомої, попросив ОСОБА_2 припинити розгойдувати ОСОБА_4 , а коли відповідач виконав його прохання, особисто зупинив гойдалку і після того, як ОСОБА_4 зійшла з неї, сам сів на її місце і слухав музику по мобільному телефону. Відповідач, який знаходився неподалік та перебував у стані алкогольного сп`яніння, підійшов до гойдалки та сомовільно, проти його волі, із застосуванням фізичної сили почав її розгойдувати. Незважаючи на неодноразові прохання останнього зупинити гойдалку, оскільки може не втриматись і впасти на землю, та не передбачаючи можливості настання наслідку для здоров`я, хоча повинен був і міг передбачити, ще сильніше розгойдав гойдалку з останнім і, не зупинивши її відійшов у сторону. Не маючи змоги самостійно зупинити гойдалку, яка від застосованої відповідачем фізичної сили при руху вперед дійшла до максимально можливої верхньої точки та різко зупинила подальший рух уперед, він не втримавшись за її поручні, випав із крісла на землю і при цьому, в результаті падіння отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої хребетно - спинномозкової травми з компресійно - уламковим переломом тіла і дужки 6 шийного хребця, забою шийного відділу спинного мозку важкого ступеня, стенозуванням хребетного каналу, глибоким верхнім пара парезом, нижньою параплегією та порушенням функцій тазових органів по типу затримки, які згідно висновку судово - медичного експерта №18/17/16-Д від 23.03.2017 р., відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя у момент спричинення. При цьому, відповідач своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України.

З часу отриманої травми потребує постійного стороннього догляду і побутового обслуговування, через що було завдано матеріальної шкоди в розмірі 299 617,42 грн., моральної шкоди в розмірі 500 000,0 грн. та щомісячних платежів і довічного утримання. Просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові. Окрім того представник зазначила, що під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 вину визнав повністю та підтверджував фактичні обставини вчинення інкримінованого діяння, при якому завдав позивачу тяжкі тілесні ушкодження. Однак не відшкодував позивачу матеріальну та моральну шкоду, яку завдав йому своїми протиправними діями. Внаслідок цього правопорушення позивачу завдано матеріальну шкоду, яка полягає у витратах на лікування, витратах на реабілітацію. Сума, яка була позивачем потрачена становить 299 617,42 грн., що підтверджується чеками та квитанціями. Що стосується чеків на іноземній мові то такі дійсно підтверджують факт придбання медикаментів та медичного обладнання, яке куплялось в Італії бабусею ОСОБА_1 .

Крім цього, позивач має право вимагати від відповідача відшкодування шкоди в розмірі 3 723,0 грн. щомісячними платежами і довічно, у зв`язку із втратою працездатності внаслідок каліцтва.

Також, своїми злочинними діями позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у сильному фізичному та душевному болю, порушено його нормальний спосіб життя. Внаслідок дій відповідача, ОСОБА_1 став інвалідом першої А групи, не може самостійно пересуватись, рухатись, повністю прикутий до інвалідного крісла, потребує стороннього догляду, а це є дуже великою душевною травмою для людини, яка є молодого віку. Моральну шкоду оцінює в розмірі 500 000,0 грн. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 - Дяків Д. І. заперечив щодо позовних вимог і зазначив, що квитанції, які були подані позивачем до матеріалів справи підтверджують лише факт придбання лікарських препаратів та оплату послуг, однак не підтверджують факту дійсної необхідності понесення виду витрат для усунення наслідків правопорушення, не додано документального підтвердження призначення лікарських препаратів та засобів лікуючим лікарем. До матеріалів справи подано ряд доказів на іноземній мові без наявності належного посвідченого перекладу. Оскільки цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди не підтверджений належними доказами, вважає в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Просить суд взяти до уваги, що відповідач в добровільному порядку надав на лікування ОСОБА_1 кошти в сумі приблизно 10 000,0 грн. Також вважає, що позивачем не надано належного обгрунтування в тому, що моральна шкода повинна становити 500 000,0 грн., просить її зменшити до 100 000,0 грн., яку він визнає.

Щодо позовної вимоги про стягнення довічного грошового утримання то в цій частині позову не визнає, оскільки не доведений факт рівня втрати працездатності, а також в довідці МСЕК відсутній % втрати працездатності ОСОБА_1 .

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, суд встановлює наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст.ст.15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено судом і в силу вимог ст. 82 ЦПК України, дані обставини не потребують доказування, ухвалою суду від 16.08.2018 р. за клопотанням захисника ОСОБА_2 - Дяківа Д.І. закрито кримінальне провадження і звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності передбаченої ст. 128 КК України на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності (а.с.8-9). Цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки до акту огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААБ за №159633 видно, що в ОСОБА_1 перша "А" група інвалідності з 01.03.2019 р. без переогляду, потребує постійного стороннього догляду і побутового обслуговування (а.с.111). Окрім цього, з копій виписок з медичних карток стаціонарного хворого ОСОБА_1 , видно, що останній частково залежний від сторонньої допомоги, перевертається на праву та ліву сторони з допомогою візка або бильця ліжка. Переходить з лежачого положення в сидяче з прямими ногами з допомогою бильця ліжка та стіни. З помірною допомогою переходить на положення сидяче з опущеними ногами. Переміщення з ліжка на візок та навпаки відбувається з помірною допомогою однієї людини ( а.с.114 - 128).

Як передбачено ст. 1195 та 1199 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем - вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов`язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати.

Якщо потерпілий не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Окрім того, згідно положень статті 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

У відповідності до Закону України від 07.12.2017 р. за № 2246 "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розміри мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата, з початку 2018 р., складає у місячному розмірі - 3723,00 грн., у погодинному розмірі - 22.41 грн.

Судом не беруться до уваги квитанції, накладні на іноземній мові без перекладу та не читабельні. Окрім того, деякі з них надані копії повторно.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути частково матеріальну шкоду заподіяну злочином у розмірі 282 741,0 грн., що підтверджується квитанціями про таку оплату (а.с. 11-49, 56-77), та в зв`язку із завданим позивачу ушкодження здоров`я, що призвело до інвалідності та втрати ним працездатності повністю - довічно щомісячно стягувати на його користь грошову компенсацію у розмірі 3 723,0 грн., як відшукодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати внаслідок каліцтва з подальшим перерахуванням відповідно до діючого законодавства.

Відшкодування моральної шкоди прописано в ст. 23 ЦК України, якою передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року за № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині відшкодування відповідачем ОСОБА_8 моральної шкоди, суд бере до уваги понесені позивачем моральні та фізичні страждання від цього кримінального правопорушення, враховує ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень та їх наслідки. Зокрема бере до уваги те, що позивач будучи зовсім юною особою, після вказаного злочину, став інвалідом першої "А" групи довічно.

А тому, зважаючи на принципи розумності, справедливості, глибини фізичних та душевних страждань понесених позивачем після злочину, а також з врахуванням обставин щодо неможливості ні повернення, ні відновлення йому втраченого здоров"я, та з врахуванням реальної можливості відшкодувати завдану шкоду, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 200 000,0 грн. моральної шкоди.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави на загальну суму 5 668,21 грн., а саме, за три позовні вимоги майнового характеру у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 2827,41 грн., 2000,0 грн., 840, 80 грн.

Враховуючи наведене на підставі ст.ст. 22, 23, 1166-1167, 1177, 1187, 1195, 1199, 1202 ЦК України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд ,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином та довічну шкоду завдану каліцтвом - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , уродженця та жителя с. Крилос Галицького району Івано-Франківської області, матеріальну шкоду в розмірі 282 741 (двісті вісімдесят дві тисячі сімсот сорок одна) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 200 000 грн. (двісті тисяч) гривень завданої моральної (немайнової) шкоди вчиненням кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно починаючи з 03 грудня 2018 року і довічно грошову компенсацію у розмірі 3 723,0 (три тисячі сімсот двадцять три) грн., як відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати внаслідок каліцтва з подальшим перерахуванням відповідно до діючого законодавства.

Стягнути з ОСОБА_2 - 5 668,21 грн. судового збору на користь отримувача коштів: рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2020 р.

Суддя:І. М. Юсип